Найдавніші свідоцтва обробки каменя в Австралії належать до епохи верхнього палеоліту. Цікавою особливістю цього регіону є те, що до приходу на континент європейців (XVII ст.) використання мінеральних ресурсів було практично відсутнє.
Гірничодобувна промисловість зароджується в 90-і роки XVIII ст., її поява пов'язана з видобутком вугілля поблизу Ньюкасла в Новому Південному Уельсі. В 40-і роки XIX ст. відкриті родовища мідних та свинцевих руд, в 50-і — золота. Останнє призвело до «золотої лихоманки» на континенті (особливо в штаті Вікторія), на рудниках працювали до 150 тис. старателів. У 1851-1865 рр. родовища в штатах Вікторія і Новий Південний Уельс щорічно давали близько 71 т золота.
Мідь уперше стали добувати в районі Капанда — Барра в Південній Австралії в 1840-х роках. У 1860-і роки Австралія вийшла на 3-є місце у світі з видобутку мідних руд. Тоді ж починають розроблятися вугільні та залізорудні родовища в Новому Південному Уельсі.
У 1872-1873 роках країна стає провідним світовим виробником олова, яке видобували на Тасманії. Наприкінці 80-х років країна займає 1-е місце у світі з видобутком 11 тис. т олова на рік. З відкриттям багатих срібних родовищ Брокен-Гілл в Новому Південному Уельсі у 1882 почався «срібний бум».
У кінці XIX ст. внаслідок відкриття нових родовищ (Калгурлі, Кімберлі, Маунт-Морган) знову пожвавлюється золотодобувна промисловість. Максимальний обсяг видобутку золота (56,7 т на рік) припадає на 1903-1904 рр. В цей час у Лондоні діяли близько 300 кампаній по розробці австралійських родовищ золота. У 1901-1911 рр. видобуто понад 18 % тогочасного світового видобутку золота. На рудниках використовували драги, піскові елеваторні насоси, застосовували технології переробки пісків методами флотації та ціанування.
У 1910-і роки починається інтенсивний видобуток бурого вугілля в штаті Вікторія. Для економічного розвитку Австралії і, зокрема, її гірничої промисловості, особливо велике значення мало створення єдиного ринку після утворення Австралійського Союзу в 1901 р.; зростання трудових ресурсів завдяки широкомасштабній імміграції після Другої світової війни; відкриття в Азії нових ринків збуту для австралійського залізняку, бокситів, кам'яного вугілля тощо. З 1950 р. розвідка корисних копалин розширилася. У 1960-х роках були зроблені важливі відкриття, особливо на території докембрійського щита Західної Австралії і в осадових басейнах. У результаті цього вперше з часів золотої лихоманки 1850-х років стався гігантський бум гірничодобувної промисловості. У 1960—2000 рр. видобуток корисних копалин в Австралії постійно розширювався. Фінансування гірничодобувних кампаній здійснювалося за рахунок капіталів Японії, США і Великої Британії, а також самої Австралії. Найактивніша діяльність розгорнулася в Західній Австралії, особливо з видобутку залізняку. У 1980 р. вісім з десяти провідних монополій Австралії були пов'язані з видобутком корисних копалин і використанням природних ресурсів. Перше місце серед них займала компанія ВНР. У кінці 1998 р. вже тільки дві з десяти провідних монополій країни були пов'язані з видобутком корисних копалин і використанням сировини. Серед них ВНР займала четверте місце, а Ріо-Тінто — дев'яте. У кінці XX ст. Австралія входила у п'ятірку найбільших у світі виробників золота, цинку і свинцю, була одним з найбільших виробників і експортерів вугілля, алюмінію, міді, титанової руди, урану, алмазів, опалу, мала розвідані великі запаси нафти і природного газу.
На початку XXI ст. Австралія зберігає свої позиції в гірничій галузі. Вона має високорозвинену вугільну, залізорудну, марганцево-, золото-, нікеле- та титанодобувну, бокситову, вольфрамову, міднорудну, олов'яну, свинцево-цинкову, уранову і гірничохімічну промисловість. Видобувається пірит, тальк, природні бітуми, азбест, циркон, монацит, бісмут, тантал, алмази, будівельна сировина, дорогоцінне та виробне каміння. Австралія є світовим провідним виробником програмного забезпечення виконання гірничих робіт. Гірничодобувна промисловість дає понад 1/3 всієї промислової продукції країни і має експортну спрямованість. Австралійська мінеральна сировина експортується більш ніж в 100 країн світу, в першу чергу — в країни Азії. Австралія сьогодні є одним з найбільших у світі експортером вугілля, залізних руд, бокситів, алмазів, свинцю та цирконового концентрату, урану, золота й алюмінію. Видобуває до 95 % опалу у світі. В кінці XX ст. найбільшою галуззю добувної промисловості є вугільна, на частку кам'яного вугілля припадає 10 % австралійського експорту, другою за значенням є алюмінієва підгалузь. Гірничо-геологічні кадри готують в 17 університетах усіх штатів країни. Найвідоміші з них — університети Нового Південного Уельсу (Сідней, 1948 р.), Фліндерс (Аделаїда, 1966 р.), Макуорі (Сідней), Монаш (Мельбурн), університет Західної Австралії та ін.
Див. також
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Najdavnishi svidoctva obrobki kamenya v Avstraliyi nalezhat do epohi verhnogo paleolitu Cikavoyu osoblivistyu cogo regionu ye te sho do prihodu na kontinent yevropejciv XVII st vikoristannya mineralnih resursiv bulo praktichno vidsutnye Girnichodobuvna promislovist zarodzhuyetsya v 90 i roki XVIII st yiyi poyava pov yazana z vidobutkom vugillya poblizu Nyukasla v Novomu Pivdennomu Uelsi V 40 i roki XIX st vidkriti rodovisha midnih ta svincevih rud v 50 i zolota Ostannye prizvelo do zolotoyi lihomanki na kontinenti osoblivo v shtati Viktoriya na rudnikah pracyuvali do 150 tis starateliv U 1851 1865 rr rodovisha v shtatah Viktoriya i Novij Pivdennij Uels shorichno davali blizko 71 t zolota Mid upershe stali dobuvati v rajoni Kapanda Barra v Pivdennij Avstraliyi v 1840 h rokah U 1860 i roki Avstraliya vijshla na 3 ye misce u sviti z vidobutku midnih rud Todi zh pochinayut rozroblyatisya vugilni ta zalizorudni rodovisha v Novomu Pivdennomu Uelsi U 1872 1873 rokah krayina staye providnim svitovim virobnikom olova yake vidobuvali na Tasmaniyi Naprikinci 80 h rokiv krayina zajmaye 1 e misce u sviti z vidobutkom 11 tis t olova na rik Z vidkrittyam bagatih sribnih rodovish Broken Gill v Novomu Pivdennomu Uelsi u 1882 pochavsya sribnij bum U kinci XIX st vnaslidok vidkrittya novih rodovish Kalgurli Kimberli Maunt Morgan znovu pozhvavlyuyetsya zolotodobuvna promislovist Maksimalnij obsyag vidobutku zolota 56 7 t na rik pripadaye na 1903 1904 rr V cej chas u Londoni diyali blizko 300 kampanij po rozrobci avstralijskih rodovish zolota U 1901 1911 rr vidobuto ponad 18 togochasnogo svitovogo vidobutku zolota Na rudnikah vikoristovuvali dragi piskovi elevatorni nasosi zastosovuvali tehnologiyi pererobki piskiv metodami flotaciyi ta cianuvannya U 1910 i roki pochinayetsya intensivnij vidobutok burogo vugillya v shtati Viktoriya Dlya ekonomichnogo rozvitku Avstraliyi i zokrema yiyi girnichoyi promislovosti osoblivo velike znachennya malo stvorennya yedinogo rinku pislya utvorennya Avstralijskogo Soyuzu v 1901 r zrostannya trudovih resursiv zavdyaki shirokomasshtabnij immigraciyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni vidkrittya v Aziyi novih rinkiv zbutu dlya avstralijskogo zaliznyaku boksitiv kam yanogo vugillya tosho Z 1950 r rozvidka korisnih kopalin rozshirilasya U 1960 h rokah buli zrobleni vazhlivi vidkrittya osoblivo na teritoriyi dokembrijskogo shita Zahidnoyi Avstraliyi i v osadovih basejnah U rezultati cogo vpershe z chasiv zolotoyi lihomanki 1850 h rokiv stavsya gigantskij bum girnichodobuvnoyi promislovosti U 1960 2000 rr vidobutok korisnih kopalin v Avstraliyi postijno rozshiryuvavsya Finansuvannya girnichodobuvnih kampanij zdijsnyuvalosya za rahunok kapitaliv Yaponiyi SShA i Velikoyi Britaniyi a takozh samoyi Avstraliyi Najaktivnisha diyalnist rozgornulasya v Zahidnij Avstraliyi osoblivo z vidobutku zaliznyaku U 1980 r visim z desyati providnih monopolij Avstraliyi buli pov yazani z vidobutkom korisnih kopalin i vikoristannyam prirodnih resursiv Pershe misce sered nih zajmala kompaniya VNR U kinci 1998 r vzhe tilki dvi z desyati providnih monopolij krayini buli pov yazani z vidobutkom korisnih kopalin i vikoristannyam sirovini Sered nih VNR zajmala chetverte misce a Rio Tinto dev yate U kinci XX st Avstraliya vhodila u p yatirku najbilshih u sviti virobnikiv zolota cinku i svincyu bula odnim z najbilshih virobnikiv i eksporteriv vugillya alyuminiyu midi titanovoyi rudi uranu almaziv opalu mala rozvidani veliki zapasi nafti i prirodnogo gazu Na pochatku XXI st Avstraliya zberigaye svoyi poziciyi v girnichij galuzi Vona maye visokorozvinenu vugilnu zalizorudnu margancevo zoloto nikele ta titanodobuvnu boksitovu volframovu midnorudnu olov yanu svincevo cinkovu uranovu i girnichohimichnu promislovist Vidobuvayetsya pirit talk prirodni bitumi azbest cirkon monacit bismut tantal almazi budivelna sirovina dorogocinne ta virobne kaminnya Avstraliya ye svitovim providnim virobnikom programnogo zabezpechennya vikonannya girnichih robit Girnichodobuvna promislovist daye ponad 1 3 vsiyeyi promislovoyi produkciyi krayini i maye eksportnu spryamovanist Avstralijska mineralna sirovina eksportuyetsya bilsh nizh v 100 krayin svitu v pershu chergu v krayini Aziyi Avstraliya sogodni ye odnim z najbilshih u sviti eksporterom vugillya zaliznih rud boksitiv almaziv svincyu ta cirkonovogo koncentratu uranu zolota j alyuminiyu Vidobuvaye do 95 opalu u sviti V kinci XX st najbilshoyu galuzzyu dobuvnoyi promislovosti ye vugilna na chastku kam yanogo vugillya pripadaye 10 avstralijskogo eksportu drugoyu za znachennyam ye alyuminiyeva pidgaluz Girnicho geologichni kadri gotuyut v 17 universitetah usih shtativ krayini Najvidomishi z nih universiteti Novogo Pivdennogo Uelsu Sidnej 1948 r Flinders Adelayida 1966 r Makuori Sidnej Monash Melburn universitet Zahidnoyi Avstraliyi ta in Div takozhGeologiya Avstraliyi Gidrogeologiya Avstraliyi Girnicha promislovist Avstraliyi Ekonomika Avstraliyi Dzherela Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s