Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Історія нафтогазовидобування в Росії
Одна з перших згадок про нафту в Росії відноситься до XV століття, коли нафта була знайдена в Ухті. У 1684 іркутський письмовий голова Леонтій Кіслянський виявив нафту в районі . Про іншу знахідку нафти в Росії було повідомлено 2 січня 1703 в російській газеті «Ведомости». У 1745 році архангелогородець Федір Савелійович Прядун почав видобуток нафти з дна Ухти і побудував один з перших у світі нафтоперегінних заводів. Однак протягом XVIII століття розробка нафтових родовищ була збитковою через вкрай вузького практичного застосування продукту.
Як і для будь-якої імперії, для Росії важко розділити власне її історію та історію захоплених нею народів. Тому історія нафтогазовидобування в Росії поширюється і на історію нафтовидобування у Азербайджані, Україні, СРСР.
Після імперських захоплень в районі Баку на початку XIX століття основним нафтовим районом Російської імперії став Кавказ. Після винаходу гасової лампи в 1853 році попит на нафту зріс багаторазово.
Перша свердловина на нафту (розвідувальна) промисловим способом була пробурена на Апшеронському півострові в 1847 році, перша експлуатаційна свердловина пробурена на р. Кудако на Кубані в 1864 році.
Перший простий нафтопереробний завод, що виробляє гас, був створений в Баку в 1863 році інженером і ентузіастом Давидом Меліковим (тюркізована форма його імені — «Джавад Меліков», під яким він був відомий в Баку). Він же кілька років по тому заснував нафтопереробний завод в Грозному.
Засноване в 1879 році «Товариство нафтового виробництва братів Нобель» вело нафтовидобуток і нафтопереробку в Баку, створило власну транспортну і збутову мережу, що включала нафтопроводи, танкери, вагони-цистерни та нафтобази з причалами та залізничними гілками.
В кінці XIX століття в нафтовидобувну галузь були допущені іноземці та, зокрема, Ротшильд і Рокфеллер. Так, в 1886 році Ротшильди утворили «Батумське нафтопромислове та торговельне суспільство», відоме згодом лише по його російської абревіатурі БНІТО. У Батумі були побудовані нафтосховища і організовані точки збуту .
У 1913 році в Росії було видобуто 9093 млн тонн нафти, що дорівнює 555 100 000 пудів.
Перша світова війна, а особливо Російська революція 1917 р. і грома-дянська війна призвели до значного зниження нафтовидобування. У червні 1918 р. був підписаний Декрет Ради народних комісарів «Про націоналізацію нафтової промисловості», який припинив діяльність провідних нафтовидобувних компаній. Ситуація погіршилася з окупацією більшовицькою Росією Азербайджанської демократичної республіки в 1920 р., коли була захоплена власність бакинських нафтових кампаній, а управління промислами перейшло до більшовицьких комісарів.
Потреби у пошуках власної російської нафти сприяли відкриттю вже в 1920 р. у Московській гірничій академії нафтової кафедри, яка трансформувалася в окремий факультет, на базі якого в 1930 р. був створений Московський нафтовий інститут (ректор — «червоний академік» Іван Губкін). Науковцями цих інституцій були продовжені геологічні дослідження величезних територій між Волгою та Уралом, розпочаті численними заходами геологів царської Росії (про що радянська пропаганда ніколи не згадувала). Ще на початку ХХ ст. геолог Микола Тихонович, досліджуючи родовища Казанської губернії, дійшов висновку про перспективність нафтовидобування в Поволжі. У 1912 р. тут було створене нафтове товариство «Казань Ойл Філдс лімітед» із залученням британського капіталу, проведене розвідувальне буріння, яке показало добрі перспективи району (зокрема Сюкеєвського нафтового родовища), але Перша світова війна обірвала плани освоєння цих покладів.
У 1920-1930-х роках Геологічний комітет під керівництвом І. Губкіна (рис. 4.34) почав широкі дослідження в Татарії, Башкирії, Куйбишевській і Пермській областях, де з часом були розвідані багаті нафтові родовища. У 1929 р. професор Павло Преображенський відкрив пермську нафту, зокрема в Чусовських Городках Пермської області .
У 1932 р. експедицією геолога-нафтовика Олексія Блохіна були отримані перші нафтові фонтани велетенського Ішимбайського родовища (Башкирія). Невеличке село Ішимбай швидко перетворилося в місто нафтовиків, з якого була збудована залізниця (а з часом і нафтопровід) до Уфи, де повстали потужні нафтопереробні заводи. Слід зазначити, що численні свідчення проявів нафти в цьому районі науково фіксувалися, починаючи з другої половини XVIII ст., а в 1911—1914 рр. приватний підприємець А. Срослов, пробуривши свердловини глибиною від 20 до 90 м, виявив тут великі скупчення асфальту та густої нафти. Де-факто Ішимбайське родовище було відкрите, хоча його потенціал залишався невідомим. Для вивчення цього важливого питання до Геологічного комітету Російської імперії декілька разів надсилалися клопотання, щоб провести глибоке буріння відкритих нафтових територій, проте до війни це не відбулося, а під час Першої світової війни такої можливості вже не було.
Нагальні потреби в новій багатій нафті виникли вже в інших умовах 1930-х років і були зумовлені двома основними факторами — швидким розви-тком автомобільного транспорту та необхідністю диверсифікації нафтопос-тачання на випадок війни. Геологам ставилася задача відкрити «другий Баку» і вона, певною мірою, почала вирішуватись на базі Волзько-Уральської нафтогазоносної області (що мало велике значення в роки війни). Значну допомогу в пошуку родовищ здійснила французька геофізична компанія «Шлюмберже», яка вела підготовку кадрів радянських геофізиків, передала дослідне обладнання й допомогла поставити його на серійне виробництво в колишньому СРСР. У будівництві нафтопереробних заводів, організаційних і логістичних розв'язаннях величезну роль відігравало американське проектне бюро Альберта Кана, яке спроектувало в СРСР понад 500 найбільших підприємств. У 1940 р. видобуток нафти в Росії склав понад 7 млн т (з них близько 5 млн т приходилось на Чечню та 1,8 млн т на Башкирію), загальний видобуток в СРСР склав близько 33 млн т, з них Азербайджан дав понад 23,5 млн т.
На початку 1930-х рр. на півночі Росії почала формуватися нова нафтогазоносна область. Ще далекого 1868 р. підприємець і рудознавець Михайло Сидоров розпочав буріння неглибоких свердловин в басейні Печори (там, де починав Федір Прядунов) і отримав близько 32 т нафти. Свердловинна розвідка нафтових родовищ в Ухтинському районі Печорського краю продовжилася в першій чверті ХХ ст. (Російське товариство «Нафта», Варваринський промисел Гансберга та ін.). Початок радянського освоєння нафтових ресурсів Печорського краю (як пізніше й усіх інших ресурсів Арктики) базувався на праці ув'язнених зі створеної системи концентраційних виправно-трудових таборів. Влітку 1929 р. була сформована спеціальна структура «Північні табори особливого призначення» («СЕВЛОН»), яка й почала нафтові розвідки в районі Ухти. Перша експедиція з 139 осіб запустила свердловину № 1 і протягом 1929 р. видобула 5 т нафти (кількість людських жертв, відданих за одну тонну, у звітах не уточнювалась). У 1930 р. розвідувально-експлуатаційна свердловина № 5 на глибині 390 м дала легку нафту з дебітом близько 4 т на добу. Таким чином силами ув'язнених було відкрите Чиб'юське промислове родовище девонської нафти, з якого бере початок нафтогазова промисловість Республіки Комі. У 1932 р. було відкрито велике Ярегське родовище. Його важка, в'язка нафта вперше видобувалася шахтним способом. Табірне поселення нафтовиків-невільників Чиб'ю з 1939 р. стало називатися Ухтою. Через табори «Ухтпечлагу» пройшли понад 90 тис. осіб, переважна більшість з яких не дожила до строку звільнення. У 1930 р. створенням виправно-трудового табору в Республіці Комі керував провідний ідеолог і творець системи сталінського ГУЛАГу Нафталій Френкель.
У роки Другої світової війни геологічні пошуки в арктичних районах Західного Сибіру проводив В. Сакс, який вперше обґрунтував пониззя ріки Надим як найбільш перспективний район пошуків (у 1967 р. там буде відкрите велике газоконденсатне родовище Ведмеже).
Найважливіші події історії російського нафтогазовидобування припадають на 1960-ті роки і пов'язані з відкриттям і освоєнням велетенських родовищ Західного Сибіру, значну перспективу яких передбачав І. Губкін ще в середині 1920-х років. Геологічні партії почали пошуки нафти в цьому величезному районі в 1939 р., але їх діяльність (подібно до перших розвідок в Югрі на початку ХХ ст.) була безуспішною. Отримані натурні дані й теоретичні міркування деяких тогочасних геологів давали вельми скептичні оцінки наявності нафти в Західному Сибіру (чимало провідних талановитих геологів постраждали від сфабрикованих НКВС «Справи Геолкому», «Справи про шкідництво в нафтовій промисловості» тощо). Незважаючи на відкриття в 1948 р. у Татарстані велетенського Ромашкінського родовища (доведені запаси оцінені в 3 млрд т) інтенсивна повоєнна експлуатація родовищ Волзько-Уральського регіону (а також Азербайджану та України) загрожувала різким зменшенням розвіданих запасів і пошук нових нафтових родовищ ставав питанням величезної державної ваги.
У 1948 р. розпочала роботу Тюменська нафторозвідувальна експедиція, яку в 1952 р. очолив , (родина Ервьє походила із Франції, геологічну освіту Рауль отримав у Києві, понад десять років працював у геологорозвідувальних експедиціях в Україні). Під його керівництвом був створений трест «Тюменьнафтогеологія», де разом працювали геологи, геофізики й буровики, що дало синергетичний ефект.
В умовах скептичного ставлення впливової частини тогочасної радянської геологічної науки до нафтогазового потенціалу Тюменської області ве-ликою заслугою Р. Ервьє було обґрунтування перспектив нафто¬газо-носності Західно-Сибірської низовини та практичне доведення цієї істини (25 червня 1960 р. свердловина № 6 Шаїмської нафторозвідувальної експедиції дала перший у Західному Сибіру нафтовий фонтан). Тривалий час успішного керівництва Р. Ервьє пошуковими роботами в Тюмені створив цілу «епоху Ервьє», яка дозволила Росії стати однією з найбільших нафто¬газових держав світу, проте до 1962 р. (відкриття Мегіонського та Усть-Баликського родовищ) за ідею великої тюменської нафти доводилося «героїчно боротися».
У колишньому СРСР великі відкриття мислились лише категоріями колективних досягнень, а здобутки окремих видатних особистостей традиційно нівелювалися. Проте відкриття найбільших родовищ Західного Сибіру має дивовижний виняток, ім'я якого — Фарман Салманов. Молодий азербайджанський інженер-геолог (випускник Бакинського індустріального інституту) очолив у 1955 р. Плотниковську нафторозвідувальну експедицію в Кемеровській області.
Деякі академіки, прихильники органічного походження нафти (див. розділ 1) вбачали можливість знайти нафту саме в Кузбасі, виходячи з виявлених там потужних вугільних пластів. Салманов доводив повну безперспективність пошуків нафти в Кузбасі, але його думка для кабінетних учених нічого не вартувала. У серпні 1957 р. Фарман переконав найближчих колег і самовільно вивіз свою геологічну партію (30 спеціалістів разом з родинами) в Сургут. Незважаючи на категоричні накази повернутися й погрози кримінальною справою, геологи облаштувалися на новому місці й розпочали буріння свердловин. Салманов згадував: "Галасу було багато, але ми відімкнули зв'язок. З посади мене хотіли зняти, але врешті-решт дозволили залишитись. Спершу тулилися на вокзалі разом з дружинами й дітьми. А 21 березня 1961 року, на моє улюблене азербайджанське свято Новруз байрам, перша свердловина в районі селища Мегіон дала фонтан нафти. Я стрибав і кричав: «Ми перемогли!».
Проте відкриття сибірської нафти опоненти Салманова зустріли критично. Вони пояснили, що радіти нема чому, що це лише природна аномалія, яка вичерпається за кілька тижнів, а великої нафти в Західному Сибіру «просто не може бути». Тоді ще ніхто не уявляв, що свердловина Салманова в Мегіоні потрапила на границю нафтового «слона» першої величини — майбутнього гігантського родовища Самотлор. Коли пішов фонтан з другої свердловини в районі Усть-Балика Салманов направив керівництву повідомлення, що «свердловина б'є за всіма правилами» (тобто — нічого аномального), а Микиті Хрущову дав славнозвісну телеграму: «Я знайшов нафту. Ось так. Салманов».
Говорячи про роль особистості в історії (в нашому випадку — в історії нафтогазової справи), слід зазначити традиційний спротив системи діяльності талановитих «одинаків». Одне з найбільших геологічних відкриттів (за економічними і політичними наслідками) робила на свій «страх і ризик» купка відчайдухів, спираючись на віру в успіх і ентузіазм свого провідника. Геологи з сім'ями жили практично в польових умовах в регіоні з екстремальними морозами. Пересувались здебільшого кіньми (перший трактор отримали в 1960 р., за рік до відкриття першого родовища). Кожен метр буріння давався на межі можливостей. Але перемога була за ними . На місці Усть-Баликських юрт повстав Нєфтєюганськ.
Зірка Фармана Салманова продовжувала небачене сходження «небо-схилом» сибірської нафти. Феноменальні відкриття великих родовищ йшли одне за одним: Усть-Баликське, Мегіонське, Мамонтовське, Правдинське, Федорівське, Сургутське, Уренгойське, Ямбурзьке та інші. З 1977 р. Салманов очолив «Головтюменьгеологію», причому за часів його керівництва розвідані запаси нафти збільшилися більше ніж вдвічі. Фарман підкреслював: «Хочу застерегти вас від помилки, що Салманов самостійно підкорив Західний Сибір і видобув для нашого народу тепло та світло. Я мало схожий на Прометея. Усі ці роки поруч мене працювали тисячі й тисячі геологів, нафтовиків, газовиків, будівельників, які не шкодуючи сил і здоров'я видобували нафту і газ. Я щасливий, що був поруч з цими великими людьми. Я — геолог. І геологію вважаю найбільш цікавою, найкращою професією. У всі часи нас називали першопрохідцями. Це дуже високе звання, яким пишалися покоління розвідників надр».
Прориви Салманова розвивали інші геологічні партії, на рахунку яких було також чимало славетних відкриттів. Зазначимо успіх Мегіонської нафторозвідувальної експедиції під керівництвом Володимира Абазарова (родина Абазарових походила з Ірану, Володимир — випускник Грозненського нафтового інституту). Саме в Мегіоні Салмановим у 1961 р. була отримана перша велика сибірська нафта . Дослідити район поблизу Нижньовартовська біля «мертвого озера» Самотлор і виявити потенціал імовірного родовища була направлена експедиція Абазарова. 22 червня 1965 р. розвідувальна свердловина бурильного майстра Г. Норкіна на глибині 1700 м розкрила нафтогазовий поклад і вибухнула фонтаном великої сили — понад тисячу кубометрів нафти на добу .
Як виявилось пізніше — було відкрите найбільше в Росії й шосте в світі Самотлорське нафтове родовище, геологічні запаси якого оцінюються в 7,1 млрд т (доведені — в 2,7 млрд т). Видобування нафти в цьому районі було ускладнене тим, що більша частина території родовища була вкрита величезними торфовими болотами. Перший проект розробки родовища базувався на будівництві спеціальних естакад, на яких планувалось розміщувати бурове обладнання (подібно до бакинських естакад на Каспії). Але вартість зведення такої системи в умовах наявних транспортних проблем, особливостей клімату та геологічного середовища виходила за межі доцільності. За другим проектом планували осушити болота на великій території, але загрози загоряння зневодненого торфу зупинили реалізацію цієї ідеї. Тоді прийняли інноваційне (на той час) рішення створювати насипні острови, на яких зводили бурильні вежі .
З 1969 р. розпочалася промислова експлуатація Самотлорського родовища. У перші роки розробки пластовий тиск був такий високий, що труби за лічені секунди нагрівалися до високих температур і створювали характерне гудіння (дехто із забобонних місцевих мешканців вважав, що це виють демони землі). Розбурювала Самотлорське родовище бригада легендарного майстра-бурильника Анатолія Шакшина, який за численні рекорди швидкісного буріння отримав прізвисько — «скороходець». Саме він першим опанував метод буріння на болотах зі штучних насипів.
У 1970-х роках основним засобом пошуку родовищ стають геофізичні методи. У Ханти-Мансійську було створене об'єднання «Ханти-Мансійськгеофізика», яке в зимовий сезон 1978—1979 рр. дослідило під керівництвом В'ячеслава Мухлиніна приобський район в 200 км західніше Нєфтєюганська. Обробка даних сейсморозвідки виявила наявність нафтової структури великих розмірів, що простягалася на обох берегах Обі. Прибулий у Ханти-Мансійськ Ф. Салманов запропонував назву родовища — Приобське. У 1982 р. перші свердловини Приобського дали багату нафту. Родовище виявилось гігантським, доведені запаси — понад 2,4 млрд т, хоча умови розробки були теж дуже складні. Особливої уваги заслуговує нафтогазовий потенціал Російської Арктики, зокрема південна частина Карського моря. У 1936 р. було створене Головне управління Північного морського шляху, в завдання якого входило не тільки забезпечення судноплавства від Баренцового моря до Берингової протоки, але й освоєння багатих родовищ корисних копалин Крайньої Півночі (для цього було засноване спеціальне гірничо-геологічне управління). У 1948 р. був створений НДІ геології Арктики. У 1950 р. новосибірськими й томськими геологами була проведена геологічна зйомка півночі Західного Сибіру, що дало перші підстави для наукового пошуку нафтогазових ресурсів. У середині 1950-х років новосибірський вчений Микола Ростовцев теоретично довів наявність на півночі Тюменської області величезних родовищ природного газу. Він зі своїми учнями переїхав у Тюмень і багато зробив для розвідки та освоєння нафтогазових родовищ Західного Сибіру (одне з відкритих у 1986 р. газових родовищ континентальної Арктики на честь вченого було назване — Ростовцевське). У 1962 р. було відкрите перше в арктичній частині Західно-Сибірської нафтогазоносної провінції родовище — Тазовське, далі — низка унікальних за обсягами нафтогазоконденсатних і газових родовищ: Заполярне (1965 р.), Уренгойське (1966 р.), Ведмеже (1967 р.), Арктичне (1968 р.), Ямбурзьке (1969 р.). У 1970-ті роки була відкрита низка потужних родовищ на півострові Ямал. У 1980-х рр. розвідувальні роботи просунулись ще далі на північ (Ненецький автономний округ) та на острови Баренцового й Карського морів. У другій половині 1980-х років досліджувався шельф цих морів і було відкрито декілька газових і нафтових родовищ, серед яких унікальні газоконденсатні — Русанівське і Штокманівське. Останнє — одне з найбільших у світі (запаси категорії C1 — 3,94 трлн м³ газу та 56,1 млн т. конденсату). Складні арктичні умови Штокманівського родовища, значна віддаленість від берега (550 км на північний схід від Мурманська), велика глибина розробки (320—340 м) вимагали унікальних технологій видобутку й транспортування, якими Росія не володіє. З 2002 р. велися спроби залучити провідні західні компанії, але освоєння родовища з різних причин не розпочалося.
Нафта Східного Сибіру також має свій чималий потенціал. У 1960 р. один із засновників Сибірського відділення АН СРСР академік дав наукове обґрунтування нафтогазоносності Сибірської платформи, особливо Лено-Тунгуської провінції. Зі своїми учнями він довів промислову продуктивність найдавніших на планеті докембрійських нафтогазоносних товщ і запропонував масштабну програму пошуків і освоєння східносибірських родовищ. Серед перспективних районів слід виділити продуктивні нафтогазові родовища Ванкорської (відкрита в 1988 р.) та Юрубчено-Тохомської зон (1982 р.) Красноярського краю.
Далекий Схід Росії дав низку багатих нафтогазових родовищ острова Сахалін і прилеглого шельфу (відкриті в другій половині 1980-х рр.), які розробляються в рамках міжнародних проектів «Сахалін-1» та «Сахалін-2».
Нарис історії освоєння російських нафтогазових родовищ не може бути завершеним без згадки про значний внесок українських нафтовиків, бурильників, геологів в освоєння Західного Сибіру. Обмежена затребуваність великого кадрового потенціалу нафтогазовидобувної галузі України при поступовому скороченні видобутку (вичерпанні) нафтових і газових родовищ, а також привабливі матеріальні стимули призвели до масштабного виїзду спеціалістів у Тюменську область. Здійснювався цей рух (у відповідності до наших ментальних особливостей) здебільшого вахтовим методом — спеціальні «чартерні» рейси регулярно курсували між сибірськими й українськими містами. У 1980-х роках у Ханти-Мансійському окрузі виникло навіть вахтове селище — Полтавське (хоча велика кількість вахтовиків була з Івано-Франківщини, Львівщини, Харківщини, але переважали саме полтавчани) . Серед бригад буровиків в багатьох випадках українці складали від 50 до 100 %. Українським "Підприємством з буріння свердловин на газ і нафту «Укрбургаз» були виконані великі обсяги бурильних робіт на родовищах в Уренгої та Новому Уренгої. Крім вахтовиків, значна кількість інженерних кадрів (особливо середньої ланки) були вихідцями з України. Івано-Франківський інститут нафти і газу був по справжньому своїм в Тюменській області.
На жаль, російські нафтогазові корпорації ХХІ сторіччя швидко забули про український внесок в освоєння найбільших російських родовищ і «віддячили» використанням енергетичних ресурсів як одного з факторів гібридної війни з Українською Державою.
Див. також
Література
- Білецький В. С., Гайко Г.І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Istoriya naftogazovidobuvannya v Rosiyi Odna z pershih zgadok pro naftu v Rosiyi vidnositsya do XV stolittya koli nafta bula znajdena v Uhti U 1684 irkutskij pismovij golova Leontij Kislyanskij viyaviv naftu v rajoni Pro inshu znahidku nafti v Rosiyi bulo povidomleno 2 sichnya 1703 v rosijskij gazeti Vedomosti U 1745 roci arhangelogorodec Fedir Savelijovich Pryadun pochav vidobutok nafti z dna Uhti i pobuduvav odin z pershih u sviti naftopereginnih zavodiv Odnak protyagom XVIII stolittya rozrobka naftovih rodovish bula zbitkovoyu cherez vkraj vuzkogo praktichnogo zastosuvannya produktu Yak i dlya bud yakoyi imperiyi dlya Rosiyi vazhko rozdiliti vlasne yiyi istoriyu ta istoriyu zahoplenih neyu narodiv Tomu istoriya naftogazovidobuvannya v Rosiyi poshiryuyetsya i na istoriyu naftovidobuvannya u Azerbajdzhani Ukrayini SRSR Pislya imperskih zahoplen v rajoni Baku na pochatku XIX stolittya osnovnim naftovim rajonom Rosijskoyi imperiyi stav Kavkaz Pislya vinahodu gasovoyi lampi v 1853 roci popit na naftu zris bagatorazovo Persha sverdlovina na naftu rozviduvalna promislovim sposobom bula proburena na Apsheronskomu pivostrovi v 1847 roci persha ekspluatacijna sverdlovina proburena na r Kudako na Kubani v 1864 roci Pershij prostij naftopererobnij zavod sho viroblyaye gas buv stvorenij v Baku v 1863 roci inzhenerom i entuziastom Davidom Melikovim tyurkizovana forma jogo imeni Dzhavad Melikov pid yakim vin buv vidomij v Baku Vin zhe kilka rokiv po tomu zasnuvav naftopererobnij zavod v Groznomu Zasnovane v 1879 roci Tovaristvo naftovogo virobnictva brativ Nobel velo naftovidobutok i naftopererobku v Baku stvorilo vlasnu transportnu i zbutovu merezhu sho vklyuchala naftoprovodi tankeri vagoni cisterni ta naftobazi z prichalami ta zaliznichnimi gilkami V kinci XIX stolittya v naftovidobuvnu galuz buli dopusheni inozemci ta zokrema Rotshild i Rokfeller Tak v 1886 roci Rotshildi utvorili Batumske naftopromislove ta torgovelne suspilstvo vidome zgodom lishe po jogo rosijskoyi abreviaturi BNITO U Batumi buli pobudovani naftoshovisha i organizovani tochki zbutu U 1913 roci v Rosiyi bulo vidobuto 9093 mln tonn nafti sho dorivnyuye 555 100 000 pudiv Persha svitova vijna a osoblivo Rosijska revolyuciya 1917 r i groma dyanska vijna prizveli do znachnogo znizhennya naftovidobuvannya U chervni 1918 r buv pidpisanij Dekret Radi narodnih komisariv Pro nacionalizaciyu naftovoyi promislovosti yakij pripiniv diyalnist providnih naftovidobuvnih kompanij Situaciya pogirshilasya z okupaciyeyu bilshovickoyu Rosiyeyu Azerbajdzhanskoyi demokratichnoyi respubliki v 1920 r koli bula zahoplena vlasnist bakinskih naftovih kampanij a upravlinnya promislami perejshlo do bilshovickih komisariv Potrebi u poshukah vlasnoyi rosijskoyi nafti spriyali vidkrittyu vzhe v 1920 r u Moskovskij girnichij akademiyi naftovoyi kafedri yaka transformuvalasya v okremij fakultet na bazi yakogo v 1930 r buv stvorenij Moskovskij naftovij institut rektor chervonij akademik Ivan Gubkin Naukovcyami cih institucij buli prodovzheni geologichni doslidzhennya velicheznih teritorij mizh Volgoyu ta Uralom rozpochati chislennimi zahodami geologiv carskoyi Rosiyi pro sho radyanska propaganda nikoli ne zgaduvala She na pochatku HH st geolog Mikola Tihonovich doslidzhuyuchi rodovisha Kazanskoyi guberniyi dijshov visnovku pro perspektivnist naftovidobuvannya v Povolzhi U 1912 r tut bulo stvorene naftove tovaristvo Kazan Ojl Filds limited iz zaluchennyam britanskogo kapitalu provedene rozviduvalne burinnya yake pokazalo dobri perspektivi rajonu zokrema Syukeyevskogo naftovogo rodovisha ale Persha svitova vijna obirvala plani osvoyennya cih pokladiv U 1920 1930 h rokah Geologichnij komitet pid kerivnictvom I Gubkina ris 4 34 pochav shiroki doslidzhennya v Tatariyi Bashkiriyi Kujbishevskij i Permskij oblastyah de z chasom buli rozvidani bagati naftovi rodovisha U 1929 r profesor Pavlo Preobrazhenskij vidkriv permsku naftu zokrema v Chusovskih Gorodkah Permskoyi oblasti U 1932 r ekspediciyeyu geologa naftovika Oleksiya Blohina buli otrimani pershi naftovi fontani veletenskogo Ishimbajskogo rodovisha Bashkiriya Nevelichke selo Ishimbaj shvidko peretvorilosya v misto naftovikiv z yakogo bula zbudovana zaliznicya a z chasom i naftoprovid do Ufi de povstali potuzhni naftopererobni zavodi Slid zaznachiti sho chislenni svidchennya proyaviv nafti v comu rajoni naukovo fiksuvalisya pochinayuchi z drugoyi polovini XVIII st a v 1911 1914 rr privatnij pidpriyemec A Sroslov proburivshi sverdlovini glibinoyu vid 20 do 90 m viyaviv tut veliki skupchennya asfaltu ta gustoyi nafti De fakto Ishimbajske rodovishe bulo vidkrite hocha jogo potencial zalishavsya nevidomim Dlya vivchennya cogo vazhlivogo pitannya do Geologichnogo komitetu Rosijskoyi imperiyi dekilka raziv nadsilalisya klopotannya shob provesti gliboke burinnya vidkritih naftovih teritorij prote do vijni ce ne vidbulosya a pid chas Pershoyi svitovoyi vijni takoyi mozhlivosti vzhe ne bulo Nagalni potrebi v novij bagatij nafti vinikli vzhe v inshih umovah 1930 h rokiv i buli zumovleni dvoma osnovnimi faktorami shvidkim rozvi tkom avtomobilnogo transportu ta neobhidnistyu diversifikaciyi naftopos tachannya na vipadok vijni Geologam stavilasya zadacha vidkriti drugij Baku i vona pevnoyu miroyu pochala virishuvatis na bazi Volzko Uralskoyi naftogazonosnoyi oblasti sho malo velike znachennya v roki vijni Znachnu dopomogu v poshuku rodovish zdijsnila francuzka geofizichna kompaniya Shlyumberzhe yaka vela pidgotovku kadriv radyanskih geofizikiv peredala doslidne obladnannya j dopomogla postaviti jogo na serijne virobnictvo v kolishnomu SRSR U budivnictvi naftopererobnih zavodiv organizacijnih i logistichnih rozv yazannyah velicheznu rol vidigravalo amerikanske proektne byuro Alberta Kana yake sproektuvalo v SRSR ponad 500 najbilshih pidpriyemstv U 1940 r vidobutok nafti v Rosiyi sklav ponad 7 mln t z nih blizko 5 mln t prihodilos na Chechnyu ta 1 8 mln t na Bashkiriyu zagalnij vidobutok v SRSR sklav blizko 33 mln t z nih Azerbajdzhan dav ponad 23 5 mln t Na pochatku 1930 h rr na pivnochi Rosiyi pochala formuvatisya nova naftogazonosna oblast She dalekogo 1868 r pidpriyemec i rudoznavec Mihajlo Sidorov rozpochav burinnya neglibokih sverdlovin v basejni Pechori tam de pochinav Fedir Pryadunov i otrimav blizko 32 t nafti Sverdlovinna rozvidka naftovih rodovish v Uhtinskomu rajoni Pechorskogo krayu prodovzhilasya v pershij chverti HH st Rosijske tovaristvo Nafta Varvarinskij promisel Gansberga ta in Pochatok radyanskogo osvoyennya naftovih resursiv Pechorskogo krayu yak piznishe j usih inshih resursiv Arktiki bazuvavsya na praci uv yaznenih zi stvorenoyi sistemi koncentracijnih vipravno trudovih taboriv Vlitku 1929 r bula sformovana specialna struktura Pivnichni tabori osoblivogo priznachennya SEVLON yaka j pochala naftovi rozvidki v rajoni Uhti Persha ekspediciya z 139 osib zapustila sverdlovinu 1 i protyagom 1929 r vidobula 5 t nafti kilkist lyudskih zhertv viddanih za odnu tonnu u zvitah ne utochnyuvalas U 1930 r rozviduvalno ekspluatacijna sverdlovina 5 na glibini 390 m dala legku naftu z debitom blizko 4 t na dobu Takim chinom silami uv yaznenih bulo vidkrite Chib yuske promislove rodovishe devonskoyi nafti z yakogo bere pochatok naftogazova promislovist Respubliki Komi U 1932 r bulo vidkrito velike Yaregske rodovishe Jogo vazhka v yazka nafta vpershe vidobuvalasya shahtnim sposobom Tabirne poselennya naftovikiv nevilnikiv Chib yu z 1939 r stalo nazivatisya Uhtoyu Cherez tabori Uhtpechlagu projshli ponad 90 tis osib perevazhna bilshist z yakih ne dozhila do stroku zvilnennya U 1930 r stvorennyam vipravno trudovogo taboru v Respublici Komi keruvav providnij ideolog i tvorec sistemi stalinskogo GULAGu Naftalij Frenkel U roki Drugoyi svitovoyi vijni geologichni poshuki v arktichnih rajonah Zahidnogo Sibiru provodiv V Saks yakij vpershe obgruntuvav ponizzya riki Nadim yak najbilsh perspektivnij rajon poshukiv u 1967 r tam bude vidkrite velike gazokondensatne rodovishe Vedmezhe Najvazhlivishi podiyi istoriyi rosijskogo naftogazovidobuvannya pripadayut na 1960 ti roki i pov yazani z vidkrittyam i osvoyennyam veletenskih rodovish Zahidnogo Sibiru znachnu perspektivu yakih peredbachav I Gubkin she v seredini 1920 h rokiv Geologichni partiyi pochali poshuki nafti v comu velicheznomu rajoni v 1939 r ale yih diyalnist podibno do pershih rozvidok v Yugri na pochatku HH st bula bezuspishnoyu Otrimani naturni dani j teoretichni mirkuvannya deyakih togochasnih geologiv davali velmi skeptichni ocinki nayavnosti nafti v Zahidnomu Sibiru chimalo providnih talanovitih geologiv postrazhdali vid sfabrikovanih NKVS Spravi Geolkomu Spravi pro shkidnictvo v naftovij promislovosti tosho Nezvazhayuchi na vidkrittya v 1948 r u Tatarstani veletenskogo Romashkinskogo rodovisha dovedeni zapasi ocineni v 3 mlrd t intensivna povoyenna ekspluataciya rodovish Volzko Uralskogo regionu a takozh Azerbajdzhanu ta Ukrayini zagrozhuvala rizkim zmenshennyam rozvidanih zapasiv i poshuk novih naftovih rodovish stavav pitannyam velicheznoyi derzhavnoyi vagi U 1948 r rozpochala robotu Tyumenska naftorozviduvalna ekspediciya yaku v 1952 r ocholiv rodina Ervye pohodila iz Franciyi geologichnu osvitu Raul otrimav u Kiyevi ponad desyat rokiv pracyuvav u geologorozviduvalnih ekspediciyah v Ukrayini Pid jogo kerivnictvom buv stvorenij trest Tyumennaftogeologiya de razom pracyuvali geologi geofiziki j buroviki sho dalo sinergetichnij efekt V umovah skeptichnogo stavlennya vplivovoyi chastini togochasnoyi radyanskoyi geologichnoyi nauki do naftogazovogo potencialu Tyumenskoyi oblasti ve likoyu zaslugoyu R Ervye bulo obgruntuvannya perspektiv nafto gazo nosnosti Zahidno Sibirskoyi nizovini ta praktichne dovedennya ciyeyi istini 25 chervnya 1960 r sverdlovina 6 Shayimskoyi naftorozviduvalnoyi ekspediciyi dala pershij u Zahidnomu Sibiru naftovij fontan Trivalij chas uspishnogo kerivnictva R Ervye poshukovimi robotami v Tyumeni stvoriv cilu epohu Ervye yaka dozvolila Rosiyi stati odniyeyu z najbilshih nafto gazovih derzhav svitu prote do 1962 r vidkrittya Megionskogo ta Ust Balikskogo rodovish za ideyu velikoyi tyumenskoyi nafti dovodilosya geroyichno borotisya U kolishnomu SRSR veliki vidkrittya mislilis lishe kategoriyami kolektivnih dosyagnen a zdobutki okremih vidatnih osobistostej tradicijno nivelyuvalisya Prote vidkrittya najbilshih rodovish Zahidnogo Sibiru maye divovizhnij vinyatok im ya yakogo Farman Salmanov Molodij azerbajdzhanskij inzhener geolog vipusknik Bakinskogo industrialnogo institutu ocholiv u 1955 r Plotnikovsku naftorozviduvalnu ekspediciyu v Kemerovskij oblasti Deyaki akademiki prihilniki organichnogo pohodzhennya nafti div rozdil 1 vbachali mozhlivist znajti naftu same v Kuzbasi vihodyachi z viyavlenih tam potuzhnih vugilnih plastiv Salmanov dovodiv povnu bezperspektivnist poshukiv nafti v Kuzbasi ale jogo dumka dlya kabinetnih uchenih nichogo ne vartuvala U serpni 1957 r Farman perekonav najblizhchih koleg i samovilno viviz svoyu geologichnu partiyu 30 specialistiv razom z rodinami v Surgut Nezvazhayuchi na kategorichni nakazi povernutisya j pogrozi kriminalnoyu spravoyu geologi oblashtuvalisya na novomu misci j rozpochali burinnya sverdlovin Salmanov zgaduvav Galasu bulo bagato ale mi vidimknuli zv yazok Z posadi mene hotili znyati ale vreshti resht dozvolili zalishitis Spershu tulilisya na vokzali razom z druzhinami j ditmi A 21 bereznya 1961 roku na moye ulyublene azerbajdzhanske svyato Novruz bajram persha sverdlovina v rajoni selisha Megion dala fontan nafti Ya stribav i krichav Mi peremogli Prote vidkrittya sibirskoyi nafti oponenti Salmanova zustrili kritichno Voni poyasnili sho raditi nema chomu sho ce lishe prirodna anomaliya yaka vicherpayetsya za kilka tizhniv a velikoyi nafti v Zahidnomu Sibiru prosto ne mozhe buti Todi she nihto ne uyavlyav sho sverdlovina Salmanova v Megioni potrapila na granicyu naftovogo slona pershoyi velichini majbutnogo gigantskogo rodovisha Samotlor Koli pishov fontan z drugoyi sverdlovini v rajoni Ust Balika Salmanov napraviv kerivnictvu povidomlennya sho sverdlovina b ye za vsima pravilami tobto nichogo anomalnogo a Mikiti Hrushovu dav slavnozvisnu telegramu Ya znajshov naftu Os tak Salmanov Govoryachi pro rol osobistosti v istoriyi v nashomu vipadku v istoriyi naftogazovoyi spravi slid zaznachiti tradicijnij sprotiv sistemi diyalnosti talanovitih odinakiv Odne z najbilshih geologichnih vidkrittiv za ekonomichnimi i politichnimi naslidkami robila na svij strah i rizik kupka vidchajduhiv spirayuchis na viru v uspih i entuziazm svogo providnika Geologi z sim yami zhili praktichno v polovih umovah v regioni z ekstremalnimi morozami Peresuvalis zdebilshogo kinmi pershij traktor otrimali v 1960 r za rik do vidkrittya pershogo rodovisha Kozhen metr burinnya davavsya na mezhi mozhlivostej Ale peremoga bula za nimi Na misci Ust Balikskih yurt povstav Nyeftyeyugansk Zirka Farmana Salmanova prodovzhuvala nebachene shodzhennya nebo shilom sibirskoyi nafti Fenomenalni vidkrittya velikih rodovish jshli odne za odnim Ust Balikske Megionske Mamontovske Pravdinske Fedorivske Surgutske Urengojske Yamburzke ta inshi Z 1977 r Salmanov ocholiv Golovtyumengeologiyu prichomu za chasiv jogo kerivnictva rozvidani zapasi nafti zbilshilisya bilshe nizh vdvichi Farman pidkreslyuvav Hochu zasteregti vas vid pomilki sho Salmanov samostijno pidkoriv Zahidnij Sibir i vidobuv dlya nashogo narodu teplo ta svitlo Ya malo shozhij na Prometeya Usi ci roki poruch mene pracyuvali tisyachi j tisyachi geologiv naftovikiv gazovikiv budivelnikiv yaki ne shkoduyuchi sil i zdorov ya vidobuvali naftu i gaz Ya shaslivij sho buv poruch z cimi velikimi lyudmi Ya geolog I geologiyu vvazhayu najbilsh cikavoyu najkrashoyu profesiyeyu U vsi chasi nas nazivali pershoprohidcyami Ce duzhe visoke zvannya yakim pishalisya pokolinnya rozvidnikiv nadr Prorivi Salmanova rozvivali inshi geologichni partiyi na rahunku yakih bulo takozh chimalo slavetnih vidkrittiv Zaznachimo uspih Megionskoyi naftorozviduvalnoyi ekspediciyi pid kerivnictvom Volodimira Abazarova rodina Abazarovih pohodila z Iranu Volodimir vipusknik Groznenskogo naftovogo institutu Same v Megioni Salmanovim u 1961 r bula otrimana persha velika sibirska nafta Dosliditi rajon poblizu Nizhnovartovska bilya mertvogo ozera Samotlor i viyaviti potencial imovirnogo rodovisha bula napravlena ekspediciya Abazarova 22 chervnya 1965 r rozviduvalna sverdlovina burilnogo majstra G Norkina na glibini 1700 m rozkrila naftogazovij poklad i vibuhnula fontanom velikoyi sili ponad tisyachu kubometriv nafti na dobu Yak viyavilos piznishe bulo vidkrite najbilshe v Rosiyi j shoste v sviti Samotlorske naftove rodovishe geologichni zapasi yakogo ocinyuyutsya v 7 1 mlrd t dovedeni v 2 7 mlrd t Vidobuvannya nafti v comu rajoni bulo uskladnene tim sho bilsha chastina teritoriyi rodovisha bula vkrita velicheznimi torfovimi bolotami Pershij proekt rozrobki rodovisha bazuvavsya na budivnictvi specialnih estakad na yakih planuvalos rozmishuvati burove obladnannya podibno do bakinskih estakad na Kaspiyi Ale vartist zvedennya takoyi sistemi v umovah nayavnih transportnih problem osoblivostej klimatu ta geologichnogo seredovisha vihodila za mezhi docilnosti Za drugim proektom planuvali osushiti bolota na velikij teritoriyi ale zagrozi zagoryannya znevodnenogo torfu zupinili realizaciyu ciyeyi ideyi Todi prijnyali innovacijne na toj chas rishennya stvoryuvati nasipni ostrovi na yakih zvodili burilni vezhi Z 1969 r rozpochalasya promislova ekspluataciya Samotlorskogo rodovisha U pershi roki rozrobki plastovij tisk buv takij visokij sho trubi za licheni sekundi nagrivalisya do visokih temperatur i stvoryuvali harakterne gudinnya dehto iz zabobonnih miscevih meshkanciv vvazhav sho ce viyut demoni zemli Rozburyuvala Samotlorske rodovishe brigada legendarnogo majstra burilnika Anatoliya Shakshina yakij za chislenni rekordi shvidkisnogo burinnya otrimav prizvisko skorohodec Same vin pershim opanuvav metod burinnya na bolotah zi shtuchnih nasipiv U 1970 h rokah osnovnim zasobom poshuku rodovish stayut geofizichni metodi U Hanti Mansijsku bulo stvorene ob yednannya Hanti Mansijskgeofizika yake v zimovij sezon 1978 1979 rr doslidilo pid kerivnictvom V yacheslava Muhlinina priobskij rajon v 200 km zahidnishe Nyeftyeyuganska Obrobka danih sejsmorozvidki viyavila nayavnist naftovoyi strukturi velikih rozmiriv sho prostyagalasya na oboh beregah Obi Pribulij u Hanti Mansijsk F Salmanov zaproponuvav nazvu rodovisha Priobske U 1982 r pershi sverdlovini Priobskogo dali bagatu naftu Rodovishe viyavilos gigantskim dovedeni zapasi ponad 2 4 mlrd t hocha umovi rozrobki buli tezh duzhe skladni Osoblivoyi uvagi zaslugovuye naftogazovij potencial Rosijskoyi Arktiki zokrema pivdenna chastina Karskogo morya U 1936 r bulo stvorene Golovne upravlinnya Pivnichnogo morskogo shlyahu v zavdannya yakogo vhodilo ne tilki zabezpechennya sudnoplavstva vid Barencovogo morya do Beringovoyi protoki ale j osvoyennya bagatih rodovish korisnih kopalin Krajnoyi Pivnochi dlya cogo bulo zasnovane specialne girnicho geologichne upravlinnya U 1948 r buv stvorenij NDI geologiyi Arktiki U 1950 r novosibirskimi j tomskimi geologami bula provedena geologichna zjomka pivnochi Zahidnogo Sibiru sho dalo pershi pidstavi dlya naukovogo poshuku naftogazovih resursiv U seredini 1950 h rokiv novosibirskij vchenij Mikola Rostovcev teoretichno doviv nayavnist na pivnochi Tyumenskoyi oblasti velicheznih rodovish prirodnogo gazu Vin zi svoyimi uchnyami pereyihav u Tyumen i bagato zrobiv dlya rozvidki ta osvoyennya naftogazovih rodovish Zahidnogo Sibiru odne z vidkritih u 1986 r gazovih rodovish kontinentalnoyi Arktiki na chest vchenogo bulo nazvane Rostovcevske U 1962 r bulo vidkrite pershe v arktichnij chastini Zahidno Sibirskoyi naftogazonosnoyi provinciyi rodovishe Tazovske dali nizka unikalnih za obsyagami naftogazokondensatnih i gazovih rodovish Zapolyarne 1965 r Urengojske 1966 r Vedmezhe 1967 r Arktichne 1968 r Yamburzke 1969 r U 1970 ti roki bula vidkrita nizka potuzhnih rodovish na pivostrovi Yamal U 1980 h rr rozviduvalni roboti prosunulis she dali na pivnich Neneckij avtonomnij okrug ta na ostrovi Barencovogo j Karskogo moriv U drugij polovini 1980 h rokiv doslidzhuvavsya shelf cih moriv i bulo vidkrito dekilka gazovih i naftovih rodovish sered yakih unikalni gazokondensatni Rusanivske i Shtokmanivske Ostannye odne z najbilshih u sviti zapasi kategoriyi C1 3 94 trln m gazu ta 56 1 mln t kondensatu Skladni arktichni umovi Shtokmanivskogo rodovisha znachna viddalenist vid berega 550 km na pivnichnij shid vid Murmanska velika glibina rozrobki 320 340 m vimagali unikalnih tehnologij vidobutku j transportuvannya yakimi Rosiya ne volodiye Z 2002 r velisya sprobi zaluchiti providni zahidni kompaniyi ale osvoyennya rodovisha z riznih prichin ne rozpochalosya Nafta Shidnogo Sibiru takozh maye svij chimalij potencial U 1960 r odin iz zasnovnikiv Sibirskogo viddilennya AN SRSR akademik dav naukove obgruntuvannya naftogazonosnosti Sibirskoyi platformi osoblivo Leno Tunguskoyi provinciyi Zi svoyimi uchnyami vin doviv promislovu produktivnist najdavnishih na planeti dokembrijskih naftogazonosnih tovsh i zaproponuvav masshtabnu programu poshukiv i osvoyennya shidnosibirskih rodovish Sered perspektivnih rajoniv slid vidiliti produktivni naftogazovi rodovisha Vankorskoyi vidkrita v 1988 r ta Yurubcheno Tohomskoyi zon 1982 r Krasnoyarskogo krayu Dalekij Shid Rosiyi dav nizku bagatih naftogazovih rodovish ostrova Sahalin i prileglogo shelfu vidkriti v drugij polovini 1980 h rr yaki rozroblyayutsya v ramkah mizhnarodnih proektiv Sahalin 1 ta Sahalin 2 Naris istoriyi osvoyennya rosijskih naftogazovih rodovish ne mozhe buti zavershenim bez zgadki pro znachnij vnesok ukrayinskih naftovikiv burilnikiv geologiv v osvoyennya Zahidnogo Sibiru Obmezhena zatrebuvanist velikogo kadrovogo potencialu naftogazovidobuvnoyi galuzi Ukrayini pri postupovomu skorochenni vidobutku vicherpanni naftovih i gazovih rodovish a takozh privablivi materialni stimuli prizveli do masshtabnogo viyizdu specialistiv u Tyumensku oblast Zdijsnyuvavsya cej ruh u vidpovidnosti do nashih mentalnih osoblivostej zdebilshogo vahtovim metodom specialni charterni rejsi regulyarno kursuvali mizh sibirskimi j ukrayinskimi mistami U 1980 h rokah u Hanti Mansijskomu okruzi viniklo navit vahtove selishe Poltavske hocha velika kilkist vahtovikiv bula z Ivano Frankivshini Lvivshini Harkivshini ale perevazhali same poltavchani Sered brigad burovikiv v bagatoh vipadkah ukrayinci skladali vid 50 do 100 Ukrayinskim Pidpriyemstvom z burinnya sverdlovin na gaz i naftu Ukrburgaz buli vikonani veliki obsyagi burilnih robit na rodovishah v Urengoyi ta Novomu Urengoyi Krim vahtovikiv znachna kilkist inzhenernih kadriv osoblivo serednoyi lanki buli vihidcyami z Ukrayini Ivano Frankivskij institut nafti i gazu buv po spravzhnomu svoyim v Tyumenskij oblasti Na zhal rosijski naftogazovi korporaciyi HHI storichchya shvidko zabuli pro ukrayinskij vnesok v osvoyennya najbilshih rosijskih rodovish i viddyachili vikoristannyam energetichnih resursiv yak odnogo z faktoriv gibridnoyi vijni z Ukrayinskoyu Derzhavoyu Div takozhIstoriya vidobutku i vikoristannya nafti Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv RosiyiLiteraturaBileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019 Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s