Історія бібліотечної справи Зіньківщини — хронологічний розвиток бібліотек, книгарень, популяризації читання на території Зіньківського району Полтавської області.
Земська бібліотека
Земська бібліотека у Зінькові була заснована в 1870 році. У 1871 році земство встановило оклад завідувача земської бібліотеки — 50 рублів на рік. Попечителем був М. І. Дуб'яга, гласний земства. Земську бібліотеку наприкінці XIX — на початку XX століття очолювали Людмила Олександрівна Годзевич, Марія Федорівна Головніна, Зіновія Федорівна Храпач, Антоніна Пилипівна Яновська, Антоніна Іванівна Грузинська.
Земська бібліотека мала свій статут. Прибуток книгозбірня отримувала з одноразових внесків на облаштування, з плати на право читання і плати за понадстрокову перетримку книг на руках, а також з одноразових пожертв земства. Ті, хто вніс суму не менше 10 рублів, автоматично ставали членами бібліотечної ради. Обов'язки управління бібліотекою лежали на одному з членів земської управи. Бібліотечна рада складалася із членів управи, двох гласних земського зібрання, осіб, що пожертвували суму не менше 10 рублів і штатного наглядача повітового училища. Збори бібліотечної ради відбувалися у перших числах листопада щорічно; зі своїм звітом виступав завідувач книгозбірні, тут же вирішувалося питання щодо виписки журналів і книг на майбутній рік. Бібліотечна рада приймала щорічні правила внутрішнього розпорядку. Судячи із матеріалів земства, уже тоді була проблема невчасного повернення книг до бібліотеки. Завідувач отримував доплату від грошей, зібраних бібліотекою зі своїх платних послуг. Спроби підняти плату за користування книгами приводили до зменшення кількості підписників, тому земство в 1877 році зменшило річну і місячну плату.
Прибуток від земської бібліотеки був надзвичайно малим, журналів виписувалося мало, до того ж звіт про роботу книгозбірні земству не надавався. Тому у 1897 році земське зібрання просило бібліотечну раду надавати звіт про кількість підписників, про виписані книги та витрати бібліотеки. В цьому ж році земське зібрання постановило безкоштовно видавати із земської бібліотеки книги вчителям міністерських училищ, міських приходських училищ, земської прогімназії і земським фельдшерам.
Безкоштовна бібліотека-читальня
У 1898 році комітет тверезості відкриває в Зінькові безкоштовну бібліотеку-читальню. Її попечителем був поручик Олександр Олександрович Рот, першою завідувачкою стає дворянка Олена Олександрівна Руднєва. В 1907 році попечитель бібліотеки — колезький радник (потім — надвірний радник) Петро Терентійович Свірчевський. До революції цю читальню очолювали Анастасія Йосипівна Іваницька, Марія Анатоліївна Данилевська, Катерина Андріївна Сколозубова, Раїса Марусова, Домнікія Антонівна Воробйова. В 1904 році бібліотека мала 1077 книг і 846 підписників.
Книгозбірні і освіта Зіньківщини
Свої книгозбірні існували в початкових училищах та школах повіту наприкінці XIX — початку XX століття. Земство турбувалося про забезпечення училищ довідковою літературою. В 1878 році земство постановило збільшити суму з 120 до 150 рублів для придбання підручників, а також закласти кошти для переплетення підручників Дейкалівського училища. Підручники закупалися земством і для шкіл повіту. Наприклад, у 1888 році було закуплено по 2 екземпляри «Житія св. Рівноапостольного князя Володимира» для кожної школи. У фонді шкільних бібліотек були не лише підручники, а й книги для позакласного читання. У 1914 році було задоволене клопотання редакції газети «Полтавський вісник» щодо підписки цього часопису для всіх шкіл повіту.
Наймасовішою національно-культурницькою мережею в часи Української Революції 1917—1920 років були «Просвіти». В Опішні також була така організація: при ній існувала школа грамотності для дорослих, бібліотека-читальня на 569 книг, якою завідував Артем Маслак, офіцер морського флоту, видавець власних публікацій.
Книжкові склади, магазини, архіви
Повітове земство утримувало книжний склад. Відомі прізвища завідувачів земським книжним складом: Людмила Олександрівна Родзевич, Марк Григорович Звягольський, Зіновія Федорівна Храпач.
У ті роки в місті був книжковий магазин міщанки Естер Ісаївни Грінблат, звідки можна було отримувати книги для читання за 30 копійок у місяць. У Зінькові була також книгарня Стасюлевича, який тісно співпрацював з бібліотеками повіту. У 1890 році відкрилася типографія міщанина Ноти Гдальовича Підземського. Пізніше нею завідував його син — Гдалья Нотович Підземський. У 1906 році відкривається типографія Аврама Ароновича Василевського.
Стародавні книги зберігалися при церковних архівах. В Успенській церкві Бірок містилося багато унікальних документів XVIII століття, зокрема там зберігалася збірка страсних Євангелій, мінеї, тріоди та ін. Найдавнішим документом Шенгарїівської церкви був Акафистник 1625 року. Рукопис «Мінея місячна» 1627 року з Груні був надісланий місцевим священиком на XII археологічний з'їзд до Харкова. Напевно, найдавнішою церковною пам'яткою повіту був «Євангеліон» 1600 року з грунської Покровської церкви.
Книгозбірні у містечках та селах повіту
На початку XX століття у повіті були шкільні, народні бібліотеки, бібліотеки комітету тверезості (7 книгозбірень), земська та міська безкоштовна бібліотека-читальня. Бібліотеки-читальні існували у козацьких містечках Зіньківського повіту — Груні, Бірках, Опішні, Ковалівці, Великих Будищах, Куземині, та селах Зіньківщини — Кирило-Ганнівці, Заїченцях, Комишах. Народні бібліотеки існували в Більську, Романках, Пірках, Шенгаріївці, Ступках.
Земство турбувалося про фінансову спроможність бібліотек. У зв'язку з цим цікавим є клопотання земського зібрання про збереження бібліотечних рад у Грунській та нововідкритих Більській та Ступській бібліотеках у 1899 році, адже згідно директиви Міністерства внутрішніх справ такі ради скасовувалися. Між тим, саме бібліотечні ради знаходили кошти на утримання книгозбірень. Завідувачем Ступської бібліотеки земство обрало гласного Н. В. Білявського, надавши йому право обирати бібліотекаря. Цій бібліотеці була надана одноразова субсидія в розмірі 100 рублів. Через кілька років попечителем Ступківської бібліотеки земство обрало В. А. Годзевича, потім — Є. Г. Соколовича.
Бібліотеки Зіньківщини: між революцією і війною
Станом на 1922 рік у повіті було 55 бібліотек, 31 хата-читальня. У 1920-х роках хати-читальні Зіньківщини активно включилися у боротьбу за подолання неписьменності. Для малограмотного селянства тут регулярно влаштовували читання лекцій з різних галузей знань. Станом на 1927 рік у новоутвореному Опішнянському районі було 5 хат-читалень. 812 чоловік, переважно місцевих селян, були членами хат-читалень та сільбудів. Відвідування хат-читалень становило 30 осіб на день. Передплачували 114 екземплярів різних часописів. Їх використовували для голосного, індивідуального читання, видавали також додому.
Наприкінці 1930-х років у Зіньківському районі було 118 бібліотек.
Бібліотеки Зіньківщини в 1945-2000-х роках
Станом на 1 січня 1945 року існували 52 колгоспні хати-читальні. У неопалюваній Зіньківській районній бібліотеці (завідувачка — Симоненко, потім — Лічман) 1946 року фонд налічував більше 5200 книг. Щоденно її відвідували 70-80 осіб. Для читачів села було організовано 20 пересувних бібліотек по 25 книг в кожній.
Окремі сторінки історії бібліотек Зіньківщини 1960-х років пов'язані з піонерськими та комсомольськими організаціями району. Учні шкіл району активно займались трудовою і суспільно-корисною діяльністю, куди, зокрема входила допомога бібліотекарям. Піонерська дружина імені Зої Космодем'янської Великопавлівської середньої школи на фермах колгоспу імені Чапаєва у грудні 1962 року дала три концерти, подарувала дояркам бібліотечку.
Наприкінці 1960-х років, після приєднання території колишнього Опішнянського району, на Зіньківщині нараховувалося 55 бібліотек. Існувало 6 колгоспних багатотиражок.
В 1977 році було централізовано бібліотечну систему району.
Після здобуття Україною незалежності було розформовано бібліотеку Зіньківського райкому КПУ. Частина великого книжкового фонду райкомівської бібліотеки була передана бібліотеці Зіньківської середньої школи № 2, бібліотеці райлікарні, районній бібліотеці. У 1993 році бібліотечна мережа району нараховувала 43 книгозбірні.
У 2007 році вийшла друком книга «Зіньківщина. Історичні нариси». До написання і укладання цього краєзнавчого збірника активно долучилися бібліотекарі. Чимало хто з них виступив у якості авторів нарисів про населені пункти району.
В 2013 році директором Зіньківської ЦБС стала Тоцька Наталя Вікторівна.
Зіньківська районна бібліотека для дітей
Зіньківська районна бібліотека для дітей була заснована в 1947 році. Завідувачкою бібліотеки була Варвара Іванівна Сук. Книжковий фонд бібліотеки становив 3-5 тис. примірників. У 1950—1954 роках директором бібліотеки для дітей працювала Євдокія Григорівна Мітченко. Книжковий фонд становив 8-10 тисяч примірників. А у 1962 році — 25 тис. одиниць.
В 1954—1977 роках бібліотеку для дітей очолює Ганна Порфирівна Альошкіна. Книжковий фонд становив 24 тис. примірників. Працювали два відділи по обслуговуванню читачів: 1-9 класів і дошкільнят.
З 1978 року, після утворення Зіньківської ЦБС, бібліотека носить назву Зіньківська районна бібліотека для дітей. Очолювала її заступник директора по роботі з читачами-дітьми Алла Степанівна Бражник.
Новітній етап
У зв'язку з утворенням Опішнянської селищної громади у квітні 2019 року Опішнянська селищна бібліотека, Малобудищанська, Міськомлинянська та Глинська сільські бібліотеки-філії вийшли зі складу Зіньківської ЦБС. Наприкінці 2020 року, в ході адміністративно-територіальної реформи Батьківська, Попівська, Заїченська, Човно-Федорівська, Волошківська сільські бібліотеки-філії були також взяті на баланс Опішнянською селищною громадою. На початку 2021 року було утворено комунальний заклад «Зіньківська публічна бібліотека імені В. Г. Короленка» виконавчого комітету Зіньківської міської ради у складні головної (колишньої районної бібліотеки) та 29 сільських бібліотек-філій. Районну дитячу бібліотеку було перетворено на відділ обслуговування дітей.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 4 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 4 липня 2019.
- Гриценко, М. З історії бібліотечної справи на Зіньківщині (початок) / М. Гриценко // Зіньківщина «по-іншому». — 2015. — 26 лютого. — С. 3.
- Гриценко, М. Короткий нарис історії Зіньківщини // Зіньківщина, рідний край [Текст]: Історичний огляд / Укл. і літ. ред. М. М. Гриценко; Авт. кол.: М. М. Гриценко, А. В. Салій, М. С. Ткачик, А. А. Нестеренко, Г. П. Шевченко. — Полтава: Видавець Шевченко Р. В. — 2013. — С. 29, 44, 48, 52, 58, 64, 73, 74, 77.
- Гриценко, М. З історії бібліотечної справи на Зіньківщині (закінчення) / М. Гриценко // Зіньківщина «по-іншому». — 2015. — 6 березня. — С. 3.
- Матеріали Зіньківської ПБ.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya bibliotechnoyi spravi Zinkivshini hronologichnij rozvitok bibliotek knigaren populyarizaciyi chitannya na teritoriyi Zinkivskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Zemska bibliotekaZemska biblioteka u Zinkovi bula zasnovana v 1870 roci U 1871 roci zemstvo vstanovilo oklad zaviduvacha zemskoyi biblioteki 50 rubliv na rik Popechitelem buv M I Dub yaga glasnij zemstva Zemsku biblioteku naprikinci XIX na pochatku XX stolittya ocholyuvali Lyudmila Oleksandrivna Godzevich Mariya Fedorivna Golovnina Zinoviya Fedorivna Hrapach Antonina Pilipivna Yanovska Antonina Ivanivna Gruzinska Zemska biblioteka mala svij statut Pributok knigozbirnya otrimuvala z odnorazovih vneskiv na oblashtuvannya z plati na pravo chitannya i plati za ponadstrokovu peretrimku knig na rukah a takozh z odnorazovih pozhertv zemstva Ti hto vnis sumu ne menshe 10 rubliv avtomatichno stavali chlenami bibliotechnoyi radi Obov yazki upravlinnya bibliotekoyu lezhali na odnomu z chleniv zemskoyi upravi Bibliotechna rada skladalasya iz chleniv upravi dvoh glasnih zemskogo zibrannya osib sho pozhertvuvali sumu ne menshe 10 rubliv i shtatnogo naglyadacha povitovogo uchilisha Zbori bibliotechnoyi radi vidbuvalisya u pershih chislah listopada shorichno zi svoyim zvitom vistupav zaviduvach knigozbirni tut zhe virishuvalosya pitannya shodo vipiski zhurnaliv i knig na majbutnij rik Bibliotechna rada prijmala shorichni pravila vnutrishnogo rozporyadku Sudyachi iz materialiv zemstva uzhe todi bula problema nevchasnogo povernennya knig do biblioteki Zaviduvach otrimuvav doplatu vid groshej zibranih bibliotekoyu zi svoyih platnih poslug Sprobi pidnyati platu za koristuvannya knigami privodili do zmenshennya kilkosti pidpisnikiv tomu zemstvo v 1877 roci zmenshilo richnu i misyachnu platu Pributok vid zemskoyi biblioteki buv nadzvichajno malim zhurnaliv vipisuvalosya malo do togo zh zvit pro robotu knigozbirni zemstvu ne nadavavsya Tomu u 1897 roci zemske zibrannya prosilo bibliotechnu radu nadavati zvit pro kilkist pidpisnikiv pro vipisani knigi ta vitrati biblioteki V comu zh roci zemske zibrannya postanovilo bezkoshtovno vidavati iz zemskoyi biblioteki knigi vchitelyam ministerskih uchilish miskih prihodskih uchilish zemskoyi progimnaziyi i zemskim feldsheram Bezkoshtovna biblioteka chitalnyaU 1898 roci komitet tverezosti vidkrivaye v Zinkovi bezkoshtovnu biblioteku chitalnyu Yiyi popechitelem buv poruchik Oleksandr Oleksandrovich Rot pershoyu zaviduvachkoyu staye dvoryanka Olena Oleksandrivna Rudnyeva V 1907 roci popechitel biblioteki kolezkij radnik potim nadvirnij radnik Petro Terentijovich Svirchevskij Do revolyuciyi cyu chitalnyu ocholyuvali Anastasiya Josipivna Ivanicka Mariya Anatoliyivna Danilevska Katerina Andriyivna Skolozubova Rayisa Marusova Domnikiya Antonivna Vorobjova V 1904 roci biblioteka mala 1077 knig i 846 pidpisnikiv Knigozbirni i osvita ZinkivshiniSvoyi knigozbirni isnuvali v pochatkovih uchilishah ta shkolah povitu naprikinci XIX pochatku XX stolittya Zemstvo turbuvalosya pro zabezpechennya uchilish dovidkovoyu literaturoyu V 1878 roci zemstvo postanovilo zbilshiti sumu z 120 do 150 rubliv dlya pridbannya pidruchnikiv a takozh zaklasti koshti dlya perepletennya pidruchnikiv Dejkalivskogo uchilisha Pidruchniki zakupalisya zemstvom i dlya shkil povitu Napriklad u 1888 roci bulo zakupleno po 2 ekzemplyari Zhitiya sv Rivnoapostolnogo knyazya Volodimira dlya kozhnoyi shkoli U fondi shkilnih bibliotek buli ne lishe pidruchniki a j knigi dlya pozaklasnogo chitannya U 1914 roci bulo zadovolene klopotannya redakciyi gazeti Poltavskij visnik shodo pidpiski cogo chasopisu dlya vsih shkil povitu Najmasovishoyu nacionalno kulturnickoyu merezheyu v chasi Ukrayinskoyi Revolyuciyi 1917 1920 rokiv buli Prosviti V Opishni takozh bula taka organizaciya pri nij isnuvala shkola gramotnosti dlya doroslih biblioteka chitalnya na 569 knig yakoyu zaviduvav Artem Maslak oficer morskogo flotu vidavec vlasnih publikacij Knizhkovi skladi magazini arhiviPovitove zemstvo utrimuvalo knizhnij sklad Vidomi prizvisha zaviduvachiv zemskim knizhnim skladom Lyudmila Oleksandrivna Rodzevich Mark Grigorovich Zvyagolskij Zinoviya Fedorivna Hrapach U ti roki v misti buv knizhkovij magazin mishanki Ester Isayivni Grinblat zvidki mozhna bulo otrimuvati knigi dlya chitannya za 30 kopijok u misyac U Zinkovi bula takozh knigarnya Stasyulevicha yakij tisno spivpracyuvav z bibliotekami povitu U 1890 roci vidkrilasya tipografiya mishanina Noti Gdalovicha Pidzemskogo Piznishe neyu zaviduvav jogo sin Gdalya Notovich Pidzemskij U 1906 roci vidkrivayetsya tipografiya Avrama Aronovicha Vasilevskogo Starodavni knigi zberigalisya pri cerkovnih arhivah V Uspenskij cerkvi Birok mistilosya bagato unikalnih dokumentiv XVIII stolittya zokrema tam zberigalasya zbirka strasnih Yevangelij mineyi triodi ta in Najdavnishim dokumentom Shengaryiivskoyi cerkvi buv Akafistnik 1625 roku Rukopis Mineya misyachna 1627 roku z Gruni buv nadislanij miscevim svyashenikom na XII arheologichnij z yizd do Harkova Napevno najdavnishoyu cerkovnoyu pam yatkoyu povitu buv Yevangelion 1600 roku z grunskoyi Pokrovskoyi cerkvi Knigozbirni u mistechkah ta selah povituNa pochatku XX stolittya u poviti buli shkilni narodni biblioteki biblioteki komitetu tverezosti 7 knigozbiren zemska ta miska bezkoshtovna biblioteka chitalnya Biblioteki chitalni isnuvali u kozackih mistechkah Zinkivskogo povitu Gruni Birkah Opishni Kovalivci Velikih Budishah Kuzemini ta selah Zinkivshini Kirilo Gannivci Zayichencyah Komishah Narodni biblioteki isnuvali v Bilsku Romankah Pirkah Shengariyivci Stupkah Zemstvo turbuvalosya pro finansovu spromozhnist bibliotek U zv yazku z cim cikavim ye klopotannya zemskogo zibrannya pro zberezhennya bibliotechnih rad u Grunskij ta novovidkritih Bilskij ta Stupskij bibliotekah u 1899 roci adzhe zgidno direktivi Ministerstva vnutrishnih sprav taki radi skasovuvalisya Mizh tim same bibliotechni radi znahodili koshti na utrimannya knigozbiren Zaviduvachem Stupskoyi biblioteki zemstvo obralo glasnogo N V Bilyavskogo nadavshi jomu pravo obirati bibliotekarya Cij biblioteci bula nadana odnorazova subsidiya v rozmiri 100 rubliv Cherez kilka rokiv popechitelem Stupkivskoyi biblioteki zemstvo obralo V A Godzevicha potim Ye G Sokolovicha Biblioteki Zinkivshini mizh revolyuciyeyu i vijnoyuStanom na 1922 rik u poviti bulo 55 bibliotek 31 hata chitalnya U 1920 h rokah hati chitalni Zinkivshini aktivno vklyuchilisya u borotbu za podolannya nepismennosti Dlya malogramotnogo selyanstva tut regulyarno vlashtovuvali chitannya lekcij z riznih galuzej znan Stanom na 1927 rik u novoutvorenomu Opishnyanskomu rajoni bulo 5 hat chitalen 812 cholovik perevazhno miscevih selyan buli chlenami hat chitalen ta silbudiv Vidviduvannya hat chitalen stanovilo 30 osib na den Peredplachuvali 114 ekzemplyariv riznih chasopisiv Yih vikoristovuvali dlya golosnogo individualnogo chitannya vidavali takozh dodomu Naprikinci 1930 h rokiv u Zinkivskomu rajoni bulo 118 bibliotek Biblioteki Zinkivshini v 1945 2000 h rokahStanom na 1 sichnya 1945 roku isnuvali 52 kolgospni hati chitalni U neopalyuvanij Zinkivskij rajonnij biblioteci zaviduvachka Simonenko potim Lichman 1946 roku fond nalichuvav bilshe 5200 knig Shodenno yiyi vidviduvali 70 80 osib Dlya chitachiv sela bulo organizovano 20 peresuvnih bibliotek po 25 knig v kozhnij Okremi storinki istoriyi bibliotek Zinkivshini 1960 h rokiv pov yazani z pionerskimi ta komsomolskimi organizaciyami rajonu Uchni shkil rajonu aktivno zajmalis trudovoyu i suspilno korisnoyu diyalnistyu kudi zokrema vhodila dopomoga bibliotekaryam Pionerska druzhina imeni Zoyi Kosmodem yanskoyi Velikopavlivskoyi serednoyi shkoli na fermah kolgospu imeni Chapayeva u grudni 1962 roku dala tri koncerti podaruvala doyarkam bibliotechku Naprikinci 1960 h rokiv pislya priyednannya teritoriyi kolishnogo Opishnyanskogo rajonu na Zinkivshini narahovuvalosya 55 bibliotek Isnuvalo 6 kolgospnih bagatotirazhok V 1977 roci bulo centralizovano bibliotechnu sistemu rajonu Pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti bulo rozformovano biblioteku Zinkivskogo rajkomu KPU Chastina velikogo knizhkovogo fondu rajkomivskoyi biblioteki bula peredana biblioteci Zinkivskoyi serednoyi shkoli 2 biblioteci rajlikarni rajonnij biblioteci U 1993 roci bibliotechna merezha rajonu narahovuvala 43 knigozbirni U 2007 roci vijshla drukom kniga Zinkivshina Istorichni narisi Do napisannya i ukladannya cogo krayeznavchogo zbirnika aktivno doluchilisya bibliotekari Chimalo hto z nih vistupiv u yakosti avtoriv narisiv pro naseleni punkti rajonu V 2013 roci direktorom Zinkivskoyi CBS stala Tocka Natalya Viktorivna Zinkivska rajonna biblioteka dlya ditejZinkivska rajonna biblioteka dlya ditej bula zasnovana v 1947 roci Zaviduvachkoyu biblioteki bula Varvara Ivanivna Suk Knizhkovij fond biblioteki stanoviv 3 5 tis primirnikiv U 1950 1954 rokah direktorom biblioteki dlya ditej pracyuvala Yevdokiya Grigorivna Mitchenko Knizhkovij fond stanoviv 8 10 tisyach primirnikiv A u 1962 roci 25 tis odinic V 1954 1977 rokah biblioteku dlya ditej ocholyuye Ganna Porfirivna Aloshkina Knizhkovij fond stanoviv 24 tis primirnikiv Pracyuvali dva viddili po obslugovuvannyu chitachiv 1 9 klasiv i doshkilnyat Z 1978 roku pislya utvorennya Zinkivskoyi CBS biblioteka nosit nazvu Zinkivska rajonna biblioteka dlya ditej Ocholyuvala yiyi zastupnik direktora po roboti z chitachami ditmi Alla Stepanivna Brazhnik Novitnij etapU zv yazku z utvorennyam Opishnyanskoyi selishnoyi gromadi u kvitni 2019 roku Opishnyanska selishna biblioteka Malobudishanska Miskomlinyanska ta Glinska silski biblioteki filiyi vijshli zi skladu Zinkivskoyi CBS Naprikinci 2020 roku v hodi administrativno teritorialnoyi reformi Batkivska Popivska Zayichenska Chovno Fedorivska Voloshkivska silski biblioteki filiyi buli takozh vzyati na balans Opishnyanskoyu selishnoyu gromadoyu Na pochatku 2021 roku bulo utvoreno komunalnij zaklad Zinkivska publichna biblioteka imeni V G Korolenka vikonavchogo komitetu Zinkivskoyi miskoyi radi u skladni golovnoyi kolishnoyi rajonnoyi biblioteki ta 29 silskih bibliotek filij Rajonnu dityachu biblioteku bulo peretvoreno na viddil obslugovuvannya ditej Primitki Arhiv originalu za 4 lipnya 2019 Procitovano 4 lipnya 2019 Arhiv originalu za 4 lipnya 2019 Procitovano 4 lipnya 2019 Gricenko M Z istoriyi bibliotechnoyi spravi na Zinkivshini pochatok M Gricenko Zinkivshina po inshomu 2015 26 lyutogo S 3 Gricenko M Korotkij naris istoriyi Zinkivshini Zinkivshina ridnij kraj Tekst Istorichnij oglyad Ukl i lit red M M Gricenko Avt kol M M Gricenko A V Salij M S Tkachik A A Nesterenko G P Shevchenko Poltava Vidavec Shevchenko R V 2013 S 29 44 48 52 58 64 73 74 77 Gricenko M Z istoriyi bibliotechnoyi spravi na Zinkivshini zakinchennya M Gricenko Zinkivshina po inshomu 2015 6 bereznya S 3 Materiali Zinkivskoyi PB