Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сейшельські острови були відкриті в 1502 р. під час другого плавання Васко та Гами до Індії. Збереглися свідоцтва раніших їх відвідин арабськими мореплавцями (могили на о.Силует 9–10 ст., наскельні написи на о.Фрегат). Першими з європейців на архіпелаг висадилися англійці: у 1609 р. острів детально обстежила і описала експедиція капітана А. Шарпея. У 17–18 ст. острови служили надійним і зручним притулком для піратів.
У 1742 р. губернатор французького острова Іль-де-Франс (Маврикія) Бертранд Франсуа Мае де Лябурдонне відряджає експедицію досліджувати острови. Після трьох експедицій капітана Л. Піко на архіпелаг, в 1756 р. він проголошений володінням Франції. Спочатку названий островами Лябурдонне на честь губернатора, пізніше того ж року острови перейменовані на острова Сейшели (на честь міністра фінансів Франції віконта Моро де Сейшеля). Освоєння архіпелагу французькими поселенцями почалося в 1770, але значні поселення з’явилися тільки в 1794 р. На острів завозять багато рабів з Мадагаскару і невільничих ринків східного узбережжя Африки. Під час Французької Революції і наполеонівських війн острови декілька раз були окуповані англійцями. Англійське володіння островами було остаточно закріплене за Паризьким мирним договором 1814 р.
Після скасування рабства в 1835 англійці стали заохочувати переселення на острови арабів з Маврикія, а також індійських торговців і найнятих робітників. У 1888 р. на архіпелазі заснували окрему адміністрацію.
ХХ століття
31 серпня 1903 Сейшельські острови отримали статус окремої королівської колонії. В складі Британської імперії 2,8 тис. жителів островів брали участь у Першій і Другій світових війнах. В 1958 р. Франція викупила острови Ґлоріосо.
Перша політична партія, — «Об'єднана народна партія Сейшельських островів» (ОНПС) (англ. Seychelles People's United Party) на чолі з Франсом-Альбертом Рене була створена в 1964 р. ОПНС мала на меті досягнення незалежності і формування народного уряду. «Демократична Партія Сейшел» (ДПС), очолювана Джеймсом Менчемом закликала до інтеграції з Великою Британією. Страйковий рух, що посилився на островах змусив Велику Британію ввести в 1967 р. загальне виборче право і дозволити заснувати Законодавчі Збори у 1970 р. В листопаді 1970 р. була вироблена нова конституція, а в 1974 р. обидві політичні партії закликали до незалежності островів. Після перемоги Менчама почалися переговори з Великою Британією, в результаті котрих 28 червня 1976 була проголошена незалежна Республіка Сейшели в складі Британської співдружності. До складу нової республіки було передано декілька островів, які залишалися у володінні Англії.
Першим президентом було обрано Джеймса Менчема, а Франс-Альберт Рене був призначений прем'єр-міністром. 5 червня 1977 під час відсутності Менчема був здійснений державний переворот, в результаті якого до влади прийшов Рене, який у 1979 р. запровадив однопартійну систему. У 1981 р. сталася невдала спроба державного перевороту, в якому мули замішані південноафриканські найманці, та урядові структури. У 1982 р. інша спроба заколоту була придушена за 2 дні, коли пропрезидентські війська за допомогою загонів з Танзанії захопили укріплення заколотників. Партія Рене — ОНПС (перейменована на «Народний Прогресивний Фронт Сейшел» (НПФС)) (англ. Seychelles People's Progressive Front) залишалася єдиною партією до 1992 р. коли під зовнішнім і внутрішнім тиском була повернена багатопартійність.
Була вироблена нова конституція, і обидва Рене і Менчем, який повернувся з вигнання, закликали до примирення та національної злагоди. На загальних багатопартійних виборах в липні 1993 переміг НПФС, отримавши 21 з 22 місць в парламенті.
ХХІ століття
Партія НПФС перемагала на парламентських виборах 1998, 2000 та 2001 років. В червні 2006 р. кандидат від НПФС Джеймс Мішель переміг у президентських виборах з 53.7% голосів і з 1 серпня 2006 р. виконує обов’язки президента. У 2016 новим президентом держави став Денні Фор.
27 лютого 2019 року президент Франс-Альберт Рене помер у 83 роки.
Джерела
- Африка: энциклопедический справочник. Т.2. Москва. «Советская энциклопедия». 1987. -671с. с.348-349.
- І.І.Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. -608с. с.434-435.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sejshelski ostrovi buli vidkriti v 1502 r pid chas drugogo plavannya Vasko ta Gami do Indiyi Zbereglisya svidoctva ranishih yih vidvidin arabskimi moreplavcyami mogili na o Siluet 9 10 st naskelni napisi na o Fregat Pershimi z yevropejciv na arhipelag visadilisya anglijci u 1609 r ostriv detalno obstezhila i opisala ekspediciya kapitana A Sharpeya U 17 18 st ostrovi sluzhili nadijnim i zruchnim pritulkom dlya pirativ U 1742 r gubernator francuzkogo ostrova Il de Frans Mavrikiya Bertrand Fransua Mae de Lyaburdonne vidryadzhaye ekspediciyu doslidzhuvati ostrovi Pislya troh ekspedicij kapitana L Piko na arhipelag v 1756 r vin progoloshenij volodinnyam Franciyi Spochatku nazvanij ostrovami Lyaburdonne na chest gubernatora piznishe togo zh roku ostrovi perejmenovani na ostrova Sejsheli na chest ministra finansiv Franciyi vikonta Moro de Sejshelya Osvoyennya arhipelagu francuzkimi poselencyami pochalosya v 1770 ale znachni poselennya z yavilisya tilki v 1794 r Na ostriv zavozyat bagato rabiv z Madagaskaru i nevilnichih rinkiv shidnogo uzberezhzhya Afriki Pid chas Francuzkoyi Revolyuciyi i napoleonivskih vijn ostrovi dekilka raz buli okupovani anglijcyami Anglijske volodinnya ostrovami bulo ostatochno zakriplene za Parizkim mirnim dogovorom 1814 r Pislya skasuvannya rabstva v 1835 anglijci stali zaohochuvati pereselennya na ostrovi arabiv z Mavrikiya a takozh indijskih torgovciv i najnyatih robitnikiv U 1888 r na arhipelazi zasnuvali okremu administraciyu HH stolittya31 serpnya 1903 Sejshelski ostrovi otrimali status okremoyi korolivskoyi koloniyi V skladi Britanskoyi imperiyi 2 8 tis zhiteliv ostroviv brali uchast u Pershij i Drugij svitovih vijnah V 1958 r Franciya vikupila ostrovi Glorioso Persha politichna partiya Ob yednana narodna partiya Sejshelskih ostroviv ONPS angl Seychelles People s United Party na choli z Fransom Albertom Rene bula stvorena v 1964 r OPNS mala na meti dosyagnennya nezalezhnosti i formuvannya narodnogo uryadu Demokratichna Partiya Sejshel DPS ocholyuvana Dzhejmsom Menchemom zaklikala do integraciyi z Velikoyu Britaniyeyu Strajkovij ruh sho posilivsya na ostrovah zmusiv Veliku Britaniyu vvesti v 1967 r zagalne viborche pravo i dozvoliti zasnuvati Zakonodavchi Zbori u 1970 r V listopadi 1970 r bula viroblena nova konstituciya a v 1974 r obidvi politichni partiyi zaklikali do nezalezhnosti ostroviv Pislya peremogi Menchama pochalisya peregovori z Velikoyu Britaniyeyu v rezultati kotrih 28 chervnya 1976 bula progoloshena nezalezhna Respublika Sejsheli v skladi Britanskoyi spivdruzhnosti Do skladu novoyi respubliki bulo peredano dekilka ostroviv yaki zalishalisya u volodinni Angliyi Pershim prezidentom bulo obrano Dzhejmsa Menchema a Frans Albert Rene buv priznachenij prem yer ministrom 5 chervnya 1977 pid chas vidsutnosti Menchema buv zdijsnenij derzhavnij perevorot v rezultati yakogo do vladi prijshov Rene yakij u 1979 r zaprovadiv odnopartijnu sistemu U 1981 r stalasya nevdala sproba derzhavnogo perevorotu v yakomu muli zamishani pivdennoafrikanski najmanci ta uryadovi strukturi U 1982 r insha sproba zakolotu bula pridushena za 2 dni koli proprezidentski vijska za dopomogoyu zagoniv z Tanzaniyi zahopili ukriplennya zakolotnikiv Partiya Rene ONPS perejmenovana na Narodnij Progresivnij Front Sejshel NPFS angl Seychelles People s Progressive Front zalishalasya yedinoyu partiyeyu do 1992 r koli pid zovnishnim i vnutrishnim tiskom bula povernena bagatopartijnist Bula viroblena nova konstituciya i obidva Rene i Menchem yakij povernuvsya z vignannya zaklikali do primirennya ta nacionalnoyi zlagodi Na zagalnih bagatopartijnih viborah v lipni 1993 peremig NPFS otrimavshi 21 z 22 misc v parlamenti HHI stolittyaPartiya NPFS peremagala na parlamentskih viborah 1998 2000 ta 2001 rokiv V chervni 2006 r kandidat vid NPFS Dzhejms Mishel peremig u prezidentskih viborah z 53 7 golosiv i z 1 serpnya 2006 r vikonuye obov yazki prezidenta U 2016 novim prezidentom derzhavi stav Denni For 27 lyutogo 2019 roku prezident Frans Albert Rene pomer u 83 roki DzherelaAfrika enciklopedicheskij spravochnik T 2 Moskva Sovetskaya enciklopediya 1987 671s s 348 349 I I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 434 435