Гребінка — місто районного підпорядкування Полтавської області, центр Гребінківського району. Розташоване на перетині залізниць Москва-Одеса та Харків-Київ, є значним залізничним вузлом. Саме це й передувало утворення власне міста, адже до початку XX століття тут знаходились село Тінь та залізнична станція Петрівка. І лише в 1901 році вони були об'єднанні в єдиний населений пункт, який назвали на честь Євгена Гребінки.
Давні часи
Згідно з розкопками 1980 року на південній околиці сучасного міста за часів Київської Русі розташовувалось городище, яке входило до складу Переяславського князівства і було його східним прикордонним укріпленням. Воно, ймовірно, було засноване 988 року київським князем Володимиром Святославичем. 1239—1240 років городище було зруйноване татаро-монголами, які йшли на Київ.
Вдруге територія сучасного міста була заселена вже у другій половині XVII століття. Городище входило до складу володінь лубенського полковника Леонтія Свічки. В середині XVIII століття поселення входило вже в склад Пирятинської сотні. На початок XIX століття Городище належало П. А. Свічці, але через борги він мусив продати частину своїх володінь. Як наслідок, частина поселення потрапило до рук поміщика І. А. Горбовського, а частина — до поміщика Стороженка. Саме він переселив з сусідньої Тарасівки сюди селян, які утворили хутір Новосілки. З часом хутір почали називати Нечаївка, пізніше Затінь, і нарешті Тінь.
XIX століття
Станом на 1863 рік Городище було волосним центром Пирятинського повіту, де налічувалось 500 жителів у 83 дворах. Село мало 3 крамниці, тут відбувались 3 ярмарки на рік. В 1898 році маєток поміщика Горбовського орендував підприємець Фіник. На кінець XIX століття в Городищі було вже 2 школи — парафіяльна та земська (перша була розміщена у будинку біля церкви, який зберігся до сьогодні на території школи № 2). В 1895 році через територію сучасного міста проклали залізницю Харків-Київ. В селі Тінь було збудовано залізничну станцію Петрівку. Село при цьому значно розрослось за рахунок залізничних споруд.
XX століття
В 1901 році станцію та село було об'єднано в селище та перейменовано на честь видатного українського письменника Євгена Гребінки, який народився за 14 км звідси. У пристанційних будинках проживали службовці станції, потяги курсували лише двічі на добу. Селище не мало ані школи ані лікарні, тому жителі звертались за медичною допомогою до сусіднього Пирятина, а діти навчались в сусідньому Городищі.
На початку XX століття Гребінка швидко розростається, особливо після будівництва ширококолійної магістралі 1910 року. Вже в 1911 році тут мешкало вже 540 осіб, діяло 2 парових млини. З роками містечко стало значним залізничним вузлом, здобуло велике економічне та стратегічне значення.
14-16 березня 1918 року, відбувся Гребінківській бій.
В 1923 році було розформовано Пирятинський повіт та Гребінківську волость, містечко з сусідніми селами увійшли до складу Пирятинського району. В 1920-их роках тут було збудовано клуб, літній театр, 1928 року — електростанцію, утворено ТСОЗ. Виникають промислові підприємства, розвивається соціальна інфраструктура. 1929 року збудовано семирічну школу. Навесні 1930 року в Гребінці засновано колгосп «Ленінський шлях», а в 1933 році — створено МТС. Під час голодомору 1932—1933 років пайки отримували лише залізничники, селяни ж голодували. Сюди ж сходились й селяни із сусідніх сіл. На місці одного із стихійних захоронень сьогодні встановили Меморіал жертвам голодомору.
В 1935 році було збудовано вагоноремонтний пункт, в 1938 — локомотивне депо. Для оперативного керівництва рухом поїздів створено залізничний відділок. Поряд з розвитком транспорту в містечку будуються промислові підприємства — промартіль «Харчпродукт», цегельний завод, артіль побутового обслуговування. З 25 лютого 1935 року Гребінка стає центром району, а з 25 жовтня 1938 року — їй надано статус селища міського типу. В 1941 році в містечку нараховувалось 745 будинків та мешкало 3,2 тисячі осіб.
19 вересня 1941 року Гребінка була окупована німецькими військами. За час окупації в містечку були зруйновані паровозне та вагонне депо, школа, лікарня, багато будинків, до Німеччини було вивезено сотні людей. Опір німцям здійснювали підпільні групи. Гребінка була звільнена рівно через 2 роки після окупації — 19 вересня 1943 року. Після війни почалась відбудова — збудовано нові корпуси локомотивного та вагонного депо, в 1955 році — кінотеатр «Комсомолець», в 1957 — будинок культури залізничників, відкрито пішохідний міст через колії. 30 вересня 1958 року до Гребінки було приєднано село Городище, а 21 листопада 1959 року вона отримала статус міста.
Незалежність
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2012) |
Посилання
- Історія міста Гребінка [ 31 грудня 2011 у Wayback Machine.] Виникнення міста, Революційний рух, та Жовтнева революція, Місто Гребінка та герої-земляки в роки Великої Вітчизняної війни, Гребінка в післявоєнний період, Історія станції міста Гребінка, Історія Локомотивного депо, як основного підприємства міста
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grebinka misto rajonnogo pidporyadkuvannya Poltavskoyi oblasti centr Grebinkivskogo rajonu Roztashovane na peretini zaliznic Moskva Odesa ta Harkiv Kiyiv ye znachnim zaliznichnim vuzlom Same ce j pereduvalo utvorennya vlasne mista adzhe do pochatku XX stolittya tut znahodilis selo Tin ta zaliznichna stanciya Petrivka I lishe v 1901 roci voni buli ob yednanni v yedinij naselenij punkt yakij nazvali na chest Yevgena Grebinki Ye P Grebinka na jogo chest bulo nazvane misto Pam yatnik 2011 Davni chasi Zgidno z rozkopkami 1980 roku na pivdennij okolici suchasnogo mista za chasiv Kiyivskoyi Rusi roztashovuvalos gorodishe yake vhodilo do skladu Pereyaslavskogo knyazivstva i bulo jogo shidnim prikordonnim ukriplennyam Vono jmovirno bulo zasnovane 988 roku kiyivskim knyazem Volodimirom Svyatoslavichem 1239 1240 rokiv gorodishe bulo zrujnovane tataro mongolami yaki jshli na Kiyiv XVII XVIII stolittya Vdruge teritoriya suchasnogo mista bula zaselena vzhe u drugij polovini XVII stolittya Gorodishe vhodilo do skladu volodin lubenskogo polkovnika Leontiya Svichki V seredini XVIII stolittya poselennya vhodilo vzhe v sklad Piryatinskoyi sotni Na pochatok XIX stolittya Gorodishe nalezhalo P A Svichci ale cherez borgi vin musiv prodati chastinu svoyih volodin Yak naslidok chastina poselennya potrapilo do ruk pomishika I A Gorbovskogo a chastina do pomishika Storozhenka Same vin pereseliv z susidnoyi Tarasivki syudi selyan yaki utvorili hutir Novosilki Z chasom hutir pochali nazivati Nechayivka piznishe Zatin i nareshti Tin XIX stolittya Stanom na 1863 rik Gorodishe bulo volosnim centrom Piryatinskogo povitu de nalichuvalos 500 zhiteliv u 83 dvorah Selo malo 3 kramnici tut vidbuvalis 3 yarmarki na rik V 1898 roci mayetok pomishika Gorbovskogo orenduvav pidpriyemec Finik Na kinec XIX stolittya v Gorodishi bulo vzhe 2 shkoli parafiyalna ta zemska persha bula rozmishena u budinku bilya cerkvi yakij zberigsya do sogodni na teritoriyi shkoli 2 V 1895 roci cherez teritoriyu suchasnogo mista proklali zaliznicyu Harkiv Kiyiv V seli Tin bulo zbudovano zaliznichnu stanciyu Petrivku Selo pri comu znachno rozroslos za rahunok zaliznichnih sporud XX stolittya V 1901 roci stanciyu ta selo bulo ob yednano v selishe ta perejmenovano na chest vidatnogo ukrayinskogo pismennika Yevgena Grebinki yakij narodivsya za 14 km zvidsi U pristancijnih budinkah prozhivali sluzhbovci stanciyi potyagi kursuvali lishe dvichi na dobu Selishe ne malo ani shkoli ani likarni tomu zhiteli zvertalis za medichnoyu dopomogoyu do susidnogo Piryatina a diti navchalis v susidnomu Gorodishi Na pochatku XX stolittya Grebinka shvidko rozrostayetsya osoblivo pislya budivnictva shirokokolijnoyi magistrali 1910 roku Vzhe v 1911 roci tut meshkalo vzhe 540 osib diyalo 2 parovih mlini Z rokami mistechko stalo znachnim zaliznichnim vuzlom zdobulo velike ekonomichne ta strategichne znachennya 14 16 bereznya 1918 roku vidbuvsya Grebinkivskij bij V 1923 roci bulo rozformovano Piryatinskij povit ta Grebinkivsku volost mistechko z susidnimi selami uvijshli do skladu Piryatinskogo rajonu V 1920 ih rokah tut bulo zbudovano klub litnij teatr 1928 roku elektrostanciyu utvoreno TSOZ Vinikayut promislovi pidpriyemstva rozvivayetsya socialna infrastruktura 1929 roku zbudovano semirichnu shkolu Navesni 1930 roku v Grebinci zasnovano kolgosp Leninskij shlyah a v 1933 roci stvoreno MTS Pid chas golodomoru 1932 1933 rokiv pajki otrimuvali lishe zaliznichniki selyani zh goloduvali Syudi zh shodilis j selyani iz susidnih sil Na misci odnogo iz stihijnih zahoronen sogodni vstanovili Memorial zhertvam golodomoru V 1935 roci bulo zbudovano vagonoremontnij punkt v 1938 lokomotivne depo Dlya operativnogo kerivnictva ruhom poyizdiv stvoreno zaliznichnij viddilok Poryad z rozvitkom transportu v mistechku buduyutsya promislovi pidpriyemstva promartil Harchprodukt cegelnij zavod artil pobutovogo obslugovuvannya Z 25 lyutogo 1935 roku Grebinka staye centrom rajonu a z 25 zhovtnya 1938 roku yij nadano status selisha miskogo tipu V 1941 roci v mistechku narahovuvalos 745 budinkiv ta meshkalo 3 2 tisyachi osib 19 veresnya 1941 roku Grebinka bula okupovana nimeckimi vijskami Za chas okupaciyi v mistechku buli zrujnovani parovozne ta vagonne depo shkola likarnya bagato budinkiv do Nimechchini bulo vivezeno sotni lyudej Opir nimcyam zdijsnyuvali pidpilni grupi Grebinka bula zvilnena rivno cherez 2 roki pislya okupaciyi 19 veresnya 1943 roku Pislya vijni pochalas vidbudova zbudovano novi korpusi lokomotivnogo ta vagonnogo depo v 1955 roci kinoteatr Komsomolec v 1957 budinok kulturi zaliznichnikiv vidkrito pishohidnij mist cherez koliyi 30 veresnya 1958 roku do Grebinki bulo priyednano selo Gorodishe a 21 listopada 1959 roku vona otrimala status mista Nezalezhnist Cej rozdil potrebuye dopovnennya sichen 2012 PosilannyaIstoriya mista Grebinka 31 grudnya 2011 u Wayback Machine Viniknennya mista Revolyucijnij ruh ta Zhovtneva revolyuciya Misto Grebinka ta geroyi zemlyaki v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Grebinka v pislyavoyennij period Istoriya stanciyi mista Grebinka Istoriya Lokomotivnogo depo yak osnovnogo pidpriyemstva mista