Історично-археографічний інститут ВУАН — науково-дослідна установа історичного профілю. Створений на січневій 1934 сесії ВУАН (нині Національна академія наук України) разом із 20 іншими НДІ. Розпочав діяльність 1 лютого 1934, однак уже 17 листопада 1934 був ліквідований за наказом неодмінного секретаря ВУАН. Обов'язки директора виконував Ф.Козубовський, із квітня — учений секретар І.Кравченко. В складі інституту працювали сектори: історії партії (н. с. Ю.Рахманінов), історії України (кер. — С.Кокошко, ст. н. с. О.Баранович, І.Кравченко, О.Оглоблин, І.Слизький, н. с. М. Грищенко, Ф. Ястребов, м. н. с. К. Лазаревська), історії Західної України (н. с. В.Лемешко), історії Росії і народів СРСР (ст. н. с. М.Харитонов, н. с. К. Антипович, м. н. с. Абрам Грінберг), історії Заходу та Сходу (ст. н. с. Є. Погребинський, Л. Розен, К. Штеппа). В штаті інституту значилися також акад. Михайло Грушевський та ст. н. с. К. Грушевська. Перед інститутом було поставлено завдання: вивчення «ленінського етапу в історичній науці», «історії класової боротьби за часів феодалізму, капіталізму і за диктатури пролетаріату», колгоспного руху та історії міст, пролетарських революцій на Заході і Сході, історії громадянської війни 1918–20 та історії фабрик і заводів, а також участь в експедиціях з метою вивчення Полісся й Донбасу та «боротьба з великодержавницьким шовінізмом й українським націоналізмом як головною небезпекою в історіографії». Готувались до публікації археографічні збірники матеріалів до історії української буржуазії (А.Грінберг), смілянських цукроварень (І.Кравченко), про селянські революційні війни 1648, про господарство Києво-Печерської лаври (обидва — К.Лазаревська) та кількатомні «Матеріали з історії селянських воєн в XVII ст. на Україні» (роботу, розпочату в Археографічній комісії ВУАН (див. Археографічні комісії України) 1932–33, у 1934 продовжували О.Баранович і Ф.Ястребов), однак за винятком деяких статей, ці праці надруковані не були. Були також підготовлені до друку (але теж не надруковані) «Праці експедиції для дослідження історії промисловості Правобережного Полісся» (О.Оглоблин) та видання «Руської правди» (розпочате ще Археографічною комісією ВУАН 1928, упорядник і автор археографічної передмови С.Юшков, коректура К.Лазаревської). Співробітники інституту також брали участь у підготовці підручника та хрестоматії з історії України. Друкованим органом інституту були «Записки Історично-археографічного інституту», що мали виходити щоквартально, проте вийшло лише перше число (відповідальний редактор С.Кокошко), яке «уславилося» нищівними статтями І.Кравченка, Ф.Ястребова, І.Слизького, О.Оглоблина та О.Барановича, повністю присвяченими критиці робіт В.Антоновича, М.Грушевського, М.Довнар-Запольського та їхніх учнів.
Історично-археографічний інститут ВУАН | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
Тип | інститут | |||
Джерела та література
- Юркова О. В. Історично-археографічний інститут ВУАН [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istorichno arheografichnij institut VUAN naukovo doslidna ustanova istorichnogo profilyu Stvorenij na sichnevij 1934 sesiyi VUAN nini Nacionalna akademiya nauk Ukrayini razom iz 20 inshimi NDI Rozpochav diyalnist 1 lyutogo 1934 odnak uzhe 17 listopada 1934 buv likvidovanij za nakazom neodminnogo sekretarya VUAN Obov yazki direktora vikonuvav F Kozubovskij iz kvitnya uchenij sekretar I Kravchenko V skladi institutu pracyuvali sektori istoriyi partiyi n s Yu Rahmaninov istoriyi Ukrayini ker S Kokoshko st n s O Baranovich I Kravchenko O Ogloblin I Slizkij n s M Grishenko F Yastrebov m n s K Lazarevska istoriyi Zahidnoyi Ukrayini n s V Lemeshko istoriyi Rosiyi i narodiv SRSR st n s M Haritonov n s K Antipovich m n s Abram Grinberg istoriyi Zahodu ta Shodu st n s Ye Pogrebinskij L Rozen K Shteppa V shtati institutu znachilisya takozh akad Mihajlo Grushevskij ta st n s K Grushevska Pered institutom bulo postavleno zavdannya vivchennya leninskogo etapu v istorichnij nauci istoriyi klasovoyi borotbi za chasiv feodalizmu kapitalizmu i za diktaturi proletariatu kolgospnogo ruhu ta istoriyi mist proletarskih revolyucij na Zahodi i Shodi istoriyi gromadyanskoyi vijni 1918 20 ta istoriyi fabrik i zavodiv a takozh uchast v ekspediciyah z metoyu vivchennya Polissya j Donbasu ta borotba z velikoderzhavnickim shovinizmom j ukrayinskim nacionalizmom yak golovnoyu nebezpekoyu v istoriografiyi Gotuvalis do publikaciyi arheografichni zbirniki materialiv do istoriyi ukrayinskoyi burzhuaziyi A Grinberg smilyanskih cukrovaren I Kravchenko pro selyanski revolyucijni vijni 1648 pro gospodarstvo Kiyevo Pecherskoyi lavri obidva K Lazarevska ta kilkatomni Materiali z istoriyi selyanskih voyen v XVII st na Ukrayini robotu rozpochatu v Arheografichnij komisiyi VUAN div Arheografichni komisiyi Ukrayini 1932 33 u 1934 prodovzhuvali O Baranovich i F Yastrebov odnak za vinyatkom deyakih statej ci praci nadrukovani ne buli Buli takozh pidgotovleni do druku ale tezh ne nadrukovani Praci ekspediciyi dlya doslidzhennya istoriyi promislovosti Pravoberezhnogo Polissya O Ogloblin ta vidannya Ruskoyi pravdi rozpochate she Arheografichnoyu komisiyeyu VUAN 1928 uporyadnik i avtor arheografichnoyi peredmovi S Yushkov korektura K Lazarevskoyi Spivrobitniki institutu takozh brali uchast u pidgotovci pidruchnika ta hrestomatiyi z istoriyi Ukrayini Drukovanim organom institutu buli Zapiski Istorichno arheografichnogo institutu sho mali vihoditi shokvartalno prote vijshlo lishe pershe chislo vidpovidalnij redaktor S Kokoshko yake uslavilosya nishivnimi stattyami I Kravchenka F Yastrebova I Slizkogo O Ogloblina ta O Baranovicha povnistyu prisvyachenimi kritici robit V Antonovicha M Grushevskogo M Dovnar Zapolskogo ta yihnih uchniv Istorichno arheografichnij institut VUAN Osnovni dani Tip institutDzherela ta literaturaYurkova O V Istorichno arheografichnij institut VUAN 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1