Історичний менталітет

Ментальність в історії — комплекс уявлень про навколишній світ, притаманних людям певної епохи чи певної соціальної групи, який зумовлює їхню неусвідомлену поведінку. Знання ментальності певної спільноти, оперте на вивченні масових і повторюваних феноменів, дає змогу історикам моделювати «колективний портрет» цієї спільноти, а відтак — пояснювати специфіку перебігу її історії, вірування, колективні фобії тощо.

Історія виникнення і розвитку

Основоположниками психології народу (ментальності) вважаються німецькі філософи XIX, початку XX ст.: Гейман Штейнталь, (журнал «Психологія народів і мовознавство») і Вільгельм Вундт (десятитомна «Психологія народів»), які власне займалися пошуком «спільного духу» для кожного окремого народу.

Концепція ментальності в історії сформувалася під впливом засновника соціології Еміля Дюркгайма і його поняття «колективної свідомості». Однак вперше на практиці використала концепцію mentalite школа Анналів, точніше кажучи це — монографія Марка Блока «Королі-чудотворці. Розвідка про надприродний характер, приписуваний королівській владі, зокрема у Франції та Англії» (1924 р.) — один із найраніших прикладів реконструкції ментальностей (королів, духовенства і селян) за допомогою даних етнології та психології.

Згодом «історичний менталітет» перетворився на самостійний дослідницький напрям соціальної історії, або зараз, так звана історична антропологія, яка включає в себе декілька складових понять-проблем:

• Соціальна антропологія (соціальні фобії, колективні психози)

• Соціорелігійна історія (релігійна організація та релігійне дисциплінування суспільства)

• Політична антропологія (ідентифікація людиною себе в системі певної владної моделі)

• Історія ідентичностей (форми соціальної, релігійної чи національної тотожности індивіда або певних груп)

• Історія тілесності (емоції, хвороби, сексуальна поведінка)

• Історія повсякдення (приватне життя, побутова практика)

• «Жіноча історія»

Див. також

• Менталітет античних греків

Примітки

1. . Архів оригіналу за 6 лютого 2010. Процитовано 23 травня 2010.
2. . Архів оригіналу за 12 червня 2010. Процитовано 23 травня 2010.

Література

• Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості / Тези доповідей та матеріали Міжнародної науково-практичної коенференції. За редакцією Киричука О. В., Колісника О. П., Чепи М.-Л. А. — Київ-Луцьк: Фундація імені О. Ольжича, 1994.
• Н. Яковенко. Всуп до історії. — К., 2007.
• Козловський С. Ментальність середньовічного купецтва: купець і суспільство / Сергій Козловський // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Науковий журнал. — Київ: Міленіум, 2009. — № 3 — С.118-122
• Козловський С. Ментальність середньовічного купецтва: купець і релігія / Сергій Козловський // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Науковий журнал. — Київ: Міленіум, 2009. — № 4 — С.122-126
• Козловський С. Вплив чернецтва на формування категорії «держава» у колективній ментальності населення Київської Русі (ХІ-ХІІІ ст.) / Сергій Козловський // «Видубицький Михайлівський монастир — погляд крізь віки». Збірник матеріалів наукової конференції присвяченої 940-літтю Свято-Михайлівського Видубицького монастиря. — Київ: Видавництво Видубицького Свято-Михайлівський монастиря 2010. — С. 372—383.
• Козловский С. О. Торговля и купечество как «социальный лифт» в коллективной ментальности средневекового общества Западной Европы (XII—XV вв.) / Сергей Козловский // Социальная мобильность в традиционных обществах: история и современность: материалы Всероссийской научной конференции с международным участием, посвященной 90-летию со дня рождения профессора М. М. Мартыновой и 100-летию со дня рождения профессора Б. Г. Плющевского. Ижевск, 20–21 ноября 2012 г. / сост. И отв. Ред. В. В. Пузанов.– Ижевск: Изд-во «Удмуртский университет», 2012. — С. 91-97.