Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Історична школа значення Істори чна шко ла пра ва напрям у правовій

Історична школа права

Історична школа права
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Історична школа (значення).

Істори́чна шко́ла пра́ва — напрям у правовій думці, що виник наприкінці XVIII ст. в Німеччині. У першій половині XIX століття цей напрям набуває широкої популярності і впливу. В центрі уваги представників цього напряму було питання про виникнення та історичний розвиток права. Засновником історичної школи права є Густав Гуго (1764–1844) — професор Ґетінгенського університету. Його основною працею є «Підручник природного права, як філософії позитивного права, а особливо — приватного права». Послідовником і продовжувачем його був Фрідріх-Карл фон Савін'ї (1779–1861), головними працями якого є: «Право володіння» та шеститомна «Система сучасного римського права». Останнім, найбільш яскравим представником цього напряму є Георг Фрідріх Пухта (1798–1846). Його головні праці: «Звичаєве право» та «Курс інституцій».

Представники цього напряму вважали, що для правильного розуміння і розвитку державно-правових явищ визначальне значення має вивчення та осмислення їхнього історичного розвитку. В центрі уваги історичної школи права, яка виникла і розвивалася, як своєрідна реакція на Велику французьку революцію, були проблеми історії, традицій і, головне, саме поняття народу. Базовим було поняття народу та народного духу, або духу історії. У розумінні представників історичної школи права, народ — це єдність окремих осіб, яка базується на органічних зв'язках між станами та групами суспільства. Дух народу виростає з традиції і виробляється упродовж віків. Саме тому він є визначальним у правотворчих процесах. З поняттям народу тісно пов'язаний антиіндивідуалізм, характерний для представників цього напряму правової думки. Спершу в історії формувався народ і тільки згодом на його основі витворювалися стани та права особи. Людина є «продуктом» середовища, тієї цілості, яка витворила і охоплює його, тобто народу.

Представники школи

Вчення Густава Гуго

Основою концепції представників історичної школи права було твердження про зумовленість позитивного права низкою об'єктивних факторів. Позитивне право не є якоюсь виключно теоретичною конструкцією, що твориться у процесі правотворчої діяльності законодавчих органів. Право, яке діє у суспільстві, — це не тільки сукупність приписів уповноважених на те органів держави. Право як публічне, так і приватне, складається саме собою, воно витворюється суспільним розвитком, як мова та звичаї. Гуго, порівнюючи право з мовою, підкреслював, що воно, так само, як і мова, не встановлюється договором, не запроваджується за чиєюсь вольовою вказівкою і не дане Богом. Вчений порівнював утворення права з утворенням правил гри. Він зазначав, що здебільшого в іграх правила складаються незалежно від згоди гравців. Вони утворюються з плином часу в результаті однакового вирішення спірних питань, що виникають.

І тільки поступово, внаслідок практики, що склалася, встановлюються тверді правила. Право твориться не тільки або навіть не стільки завдяки законодавству, скільки шляхом самостійного розвитку, через стихійне утворення відповідних норм спілкування, які добровільно приймаються народом. Народний дух, свідомість народу є тими факторами, які визначають розвиток права. Ці норми є адекватні обставинам життя народу. І тому закони тільки доповнюють, конкретизують позитивне право, а не творять його. Позитивне право є похідним від звичаєвого права, яке зумовлюється, витворюється «національним духом», «народною свідомістю». Г.Гуго зазначав, що юридичні норми та інститути витворюються і розвиваються у процесі розвитку суспільства в цілому. Цей розвиток сам по собі приводить до змін, що відповідають потребам часу, зміні суспільно-політичної ситуації.

Гуго підкреслював: те, що приписує закон, не завжди збігається з тим, що відбувається на практиці, і такий стан він вважав нормальним, оскільки багато хто не читав і не знає змісту закону, проте фактичний стан речей добре знайомий кожному. З уваги на це вчений схвалює будь-який стан речей, що фактично існує. По суті, його позицію можна охарактеризувати, перефразовуючи слова Геґеля так: «Усе, що існує, законне, оскільки воно існує».

Вчення Фрідріха Карла фон Савіньї

Інший представник історичної школи права — Ф. К. фон Савіньї підкреслював, що право — це витвір народного духу, невід'ємний елемент цілісної культури народу і так само, як культура, не може встановлюватися свавільними бажаннями окремих індивідів або груп осіб. Право формується у процесі спільного життя всіх людей, які становлять народ. Об'єднуючим фактором, що творить з певної кількості індивідів народ, є спільна правосвідомість і суспільна за своєю суттю діяльність. Як невід'ємна частина народної культури право перебуває у такому ж стані, як і вона, на одному рівні з нею і може бути осмислене тільки в її межах. Право розвивається і змінюється разом з рухом, розвитком національного духу. Еволюція права — це завжди органічний процес у тому розумінні, що вона подібна до розвитку організму із зародку. Уся історія права — це повільне, плавне розкриття тієї субстанції, носієм якої споконвіку засадничо є народний дух, або дух народу. Стверджуючи це, Савіньї разом з тим не заперечує ролі і значення юристів у розробці права.

Він поділяє історичний розвиток права на два етапи, або на дві головні стадії: стадію «природного» права та стадію «вченого» права. На першій стадії право витворюється безпосередньо у свідомості народу і виявляється як звичаєве право. На другій стадії воно витворюється юристами вченими, які виступають як представники народу, виразники народної правосвідомості. На цій стадії право існує у двох аспектах: з одного боку, як частина життя народу, з іншого — як особлива наука, якою займаються юристи, тобто у праві виявляється юридично-технічний елемент. Наступним етапом у розвитку права Савіньї визнає кодифікацію. Але на всіх етапах свого розвитку право не втрачає зв'язку зі своєю основою — загальним духом народу.

Погляди Георга Фрідріха Пухта

Г.Пухта підкреслював необґрунтованість спроб нав'язати суспільству ті чи інші не пов'язані з життям народу, його історією правові моделі, які тому й не мають шансів бути сприйнятими суспільством. Як елемент цілісної культури народу право наділене органічністю, яка виявляється, окрім іншого, у збігу стадій і ритмів розвитку права з розвитком еволюції народного життя. Пухта писав: «Цією органічною властивістю право наділене також і у своєму поступальному розвитку; органічною є і спадковість правових інститутів. Виразити це можна однією фразою: право має історію».

Представники історичної школи права вважали, що призначенням діючих у суспільстві юридичних інститутів є закріплення реально існуючого порядку таким, яким він є. Позитивні закони не можуть боротися зі злом, яке трапляється в житті. Іноді вони можуть сприяти впорядкуванню звичаєвого права і політичної структури, які формуються природно-історично під впливом тих перетворень, що відбуваються з народним духом. Законодавець, отже, повинен прагнути максимально точно виразити «загальне переконання нації», закріпити його у правових нормах.

Пухта підкреслював, що право — це продукт народного духу і своєрідність, специфічні особливості того чи іншого права, зумовлені особливостями народу. Більше того, він вважав, що воля окремої людини не відіграє у праві жодної ролі. Право складається за волею історичної необхідності, або, іншими словами, за волею історії. Право — це результат тих обставин, які історично склалися у суспільстві. «Право, — писав вчений, — це вираз загальної волі всіх учасників правового спілкування». Водночас він зазначав, що свобода є основним поняттям права. Хоча ще раз треба підкреслити, що для історичної школи в цілому характерний антиіндивідуалізм. Оголошуючи право продуктом національного духу певного народу, представники історичної школи права разом з тим не заперечували існування загальних засад та принципів права, які мають наднаціональний характер. Зокрема, Пухта зазначав, що у праві, поряд з національними, існують певні «загальні» засади, які дають змогу одному народові впливати на інший і запозичувати чуже право як основу для розвитку власного. Цим пояснюється рецепція римського права в країнах Західної Європи.

Подібно до права представниками історичної школи розглядалася також держава. Держава створена тією ж силою, що і право. Її основою також є народний дух. «Дух народу творить державу, як і право», — писав Пухта. Розвиток держави відбувається так само органічно, як і розвиток права.

Містика народного духу, яку пропонували в юриспруденції представники історичної школи права, знайшла мало прихильників. Проте у філософсько-юридичній концепції історичної школи права важливе теоретичне значення мала критика її представниками метафізичності раціоналізму природничо-правових доктрин з притаманним їм принципом вічних, нерухомих і незмінних прав. Історична школа відкинула поклоніння перед такими абстракціями просвітництва, як розум, особа, природа чи природне право. На наступних етапах розвитку правових учень значну роль відіграла ідея історичної школи, яка полягає у трактуванні правових інститутів як особливих соціальних явищ, які історично закономірно виникають, функціонують і розвиваються в єдиному процесі життя народу.

Співпраця дослідників

Представники історичної школи права почали плідну спробу, по-перше, перевершити розуміння права як довільної людської вигадки, дати його трактування як закономірного історичного продукту громадського життя. Вперше було обґрунтовано значення звичаєвого права в історичному процесі нормотворчості, вплив звичаїв народу на законодавство. Вірним був висновок про те, що право в цілому створюється не теоретичною творчістю, а об'єктивним процесом життя народу.

По-друге, ними вірно помічена слабкість природно-правової доктрини з її уявленням про вічність і незмінність права. Право і держава — результат буття конкретних народів, що залежать від ряду факторів (кліматичних, етнічних, політичних та ін.). Законодавство кожного народу повинне відповідати умовам його життя, а не абстрактним уявленням про людину взагалі. По-третє, будучи прибічниками ідеї органічного розвитку права, Савіньї, Пухта визнавали проте і суб´єктивні фактори в процесі право-утворення. Вони вважали, що правознавство служить для народу наукою пізнання права, інтересам його розвитку, цінували діяльність правознавців з пояснення рецепції римського права. Пухта говорив про римське право як всесвітнє право, здатне уживатися з будь-якими національними особливостями, про взаємний вплив правових систем різних народів.

Значення історичної школи права

Історична школа поставила питання про можливість наступності сучасного права і права попередніх епох. Юристи в практиці цю наступність повинні враховувати. Під впливом історичної школи юристи перестали сприймати природне право як універсальний зразок. Під впливом історичної школи багато юристів стали схилятися до історичних поглядам. Вони не поспішали переробляти систему в дусі природно-правових цінностей.

Російська кодифікація саме йшла під впливом історичної школи права. Відмова Миколи I від нового кодексу і систематизація вже сформованого законодавства. Під впливом історичної школи у юристів з'явився інтерес до вивчення старого права. У результаті стало складатися право як окрема наука. Закономірний розвиток права. Кожен етап народного духу пов'язаний з попереднім, тому формування права є органічним процесом, через вивчення якого можна зрозуміти особливості народної правосвідомості.

Див. також

    Джерела

    Посилання

    Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (березень 2015)

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Istorichna shkola znachennya Istori chna shko la pra va napryam u pravovij dumci sho vinik naprikinci XVIII st v Nimechchini U pershij polovini XIX stolittya cej napryam nabuvaye shirokoyi populyarnosti i vplivu V centri uvagi predstavnikiv cogo napryamu bulo pitannya pro viniknennya ta istorichnij rozvitok prava Zasnovnikom istorichnoyi shkoli prava ye Gustav Gugo 1764 1844 profesor Getingenskogo universitetu Jogo osnovnoyu praceyu ye Pidruchnik prirodnogo prava yak filosofiyi pozitivnogo prava a osoblivo privatnogo prava Poslidovnikom i prodovzhuvachem jogo buv Fridrih Karl fon Savin yi 1779 1861 golovnimi pracyami yakogo ye Pravo volodinnya ta shestitomna Sistema suchasnogo rimskogo prava Ostannim najbilsh yaskravim predstavnikom cogo napryamu ye Georg Fridrih Puhta 1798 1846 Jogo golovni praci Zvichayeve pravo ta Kurs institucij Predstavniki cogo napryamu vvazhali sho dlya pravilnogo rozuminnya i rozvitku derzhavno pravovih yavish viznachalne znachennya maye vivchennya ta osmislennya yihnogo istorichnogo rozvitku V centri uvagi istorichnoyi shkoli prava yaka vinikla i rozvivalasya yak svoyeridna reakciya na Veliku francuzku revolyuciyu buli problemi istoriyi tradicij i golovne same ponyattya narodu Bazovim bulo ponyattya narodu ta narodnogo duhu abo duhu istoriyi U rozuminni predstavnikiv istorichnoyi shkoli prava narod ce yednist okremih osib yaka bazuyetsya na organichnih zv yazkah mizh stanami ta grupami suspilstva Duh narodu virostaye z tradiciyi i viroblyayetsya uprodovzh vikiv Same tomu vin ye viznachalnim u pravotvorchih procesah Z ponyattyam narodu tisno pov yazanij antiindividualizm harakternij dlya predstavnikiv cogo napryamu pravovoyi dumki Spershu v istoriyi formuvavsya narod i tilki zgodom na jogo osnovi vitvoryuvalisya stani ta prava osobi Lyudina ye produktom seredovisha tiyeyi cilosti yaka vitvorila i ohoplyuye jogo tobto narodu Predstavniki shkoliGustav Gugo 1764 1844 Fridrih Karl fon Savinyi 1779 1861 F Yu Shtol Georg Fridrih Puhta 1798 1846 Karl Fridrih EjhgornVchennya Gustava GugoOsnovoyu koncepciyi predstavnikiv istorichnoyi shkoli prava bulo tverdzhennya pro zumovlenist pozitivnogo prava nizkoyu ob yektivnih faktoriv Pozitivne pravo ne ye yakoyus viklyuchno teoretichnoyu konstrukciyeyu sho tvoritsya u procesi pravotvorchoyi diyalnosti zakonodavchih organiv Pravo yake diye u suspilstvi ce ne tilki sukupnist pripisiv upovnovazhenih na te organiv derzhavi Pravo yak publichne tak i privatne skladayetsya same soboyu vono vitvoryuyetsya suspilnim rozvitkom yak mova ta zvichayi Gugo porivnyuyuchi pravo z movoyu pidkreslyuvav sho vono tak samo yak i mova ne vstanovlyuyetsya dogovorom ne zaprovadzhuyetsya za chiyeyus volovoyu vkazivkoyu i ne dane Bogom Vchenij porivnyuvav utvorennya prava z utvorennyam pravil gri Vin zaznachav sho zdebilshogo v igrah pravila skladayutsya nezalezhno vid zgodi gravciv Voni utvoryuyutsya z plinom chasu v rezultati odnakovogo virishennya spirnih pitan sho vinikayut I tilki postupovo vnaslidok praktiki sho sklalasya vstanovlyuyutsya tverdi pravila Pravo tvoritsya ne tilki abo navit ne stilki zavdyaki zakonodavstvu skilki shlyahom samostijnogo rozvitku cherez stihijne utvorennya vidpovidnih norm spilkuvannya yaki dobrovilno prijmayutsya narodom Narodnij duh svidomist narodu ye timi faktorami yaki viznachayut rozvitok prava Ci normi ye adekvatni obstavinam zhittya narodu I tomu zakoni tilki dopovnyuyut konkretizuyut pozitivne pravo a ne tvoryat jogo Pozitivne pravo ye pohidnim vid zvichayevogo prava yake zumovlyuyetsya vitvoryuyetsya nacionalnim duhom narodnoyu svidomistyu G Gugo zaznachav sho yuridichni normi ta instituti vitvoryuyutsya i rozvivayutsya u procesi rozvitku suspilstva v cilomu Cej rozvitok sam po sobi privodit do zmin sho vidpovidayut potrebam chasu zmini suspilno politichnoyi situaciyi Gugo pidkreslyuvav te sho pripisuye zakon ne zavzhdi zbigayetsya z tim sho vidbuvayetsya na praktici i takij stan vin vvazhav normalnim oskilki bagato hto ne chitav i ne znaye zmistu zakonu prote faktichnij stan rechej dobre znajomij kozhnomu Z uvagi na ce vchenij shvalyuye bud yakij stan rechej sho faktichno isnuye Po suti jogo poziciyu mozhna oharakterizuvati perefrazovuyuchi slova Gegelya tak Use sho isnuye zakonne oskilki vono isnuye Vchennya Fridriha Karla fon SavinyiInshij predstavnik istorichnoyi shkoli prava F K fon Savinyi pidkreslyuvav sho pravo ce vitvir narodnogo duhu nevid yemnij element cilisnoyi kulturi narodu i tak samo yak kultura ne mozhe vstanovlyuvatisya svavilnimi bazhannyami okremih individiv abo grup osib Pravo formuyetsya u procesi spilnogo zhittya vsih lyudej yaki stanovlyat narod Ob yednuyuchim faktorom sho tvorit z pevnoyi kilkosti individiv narod ye spilna pravosvidomist i suspilna za svoyeyu suttyu diyalnist Yak nevid yemna chastina narodnoyi kulturi pravo perebuvaye u takomu zh stani yak i vona na odnomu rivni z neyu i mozhe buti osmislene tilki v yiyi mezhah Pravo rozvivayetsya i zminyuyetsya razom z ruhom rozvitkom nacionalnogo duhu Evolyuciya prava ce zavzhdi organichnij proces u tomu rozuminni sho vona podibna do rozvitku organizmu iz zarodku Usya istoriya prava ce povilne plavne rozkrittya tiyeyi substanciyi nosiyem yakoyi spokonviku zasadnicho ye narodnij duh abo duh narodu Stverdzhuyuchi ce Savinyi razom z tim ne zaperechuye roli i znachennya yuristiv u rozrobci prava Vin podilyaye istorichnij rozvitok prava na dva etapi abo na dvi golovni stadiyi stadiyu prirodnogo prava ta stadiyu vchenogo prava Na pershij stadiyi pravo vitvoryuyetsya bezposeredno u svidomosti narodu i viyavlyayetsya yak zvichayeve pravo Na drugij stadiyi vono vitvoryuyetsya yuristami vchenimi yaki vistupayut yak predstavniki narodu virazniki narodnoyi pravosvidomosti Na cij stadiyi pravo isnuye u dvoh aspektah z odnogo boku yak chastina zhittya narodu z inshogo yak osobliva nauka yakoyu zajmayutsya yuristi tobto u pravi viyavlyayetsya yuridichno tehnichnij element Nastupnim etapom u rozvitku prava Savinyi viznaye kodifikaciyu Ale na vsih etapah svogo rozvitku pravo ne vtrachaye zv yazku zi svoyeyu osnovoyu zagalnim duhom narodu Poglyadi Georga Fridriha PuhtaG Puhta pidkreslyuvav neobgruntovanist sprob nav yazati suspilstvu ti chi inshi ne pov yazani z zhittyam narodu jogo istoriyeyu pravovi modeli yaki tomu j ne mayut shansiv buti sprijnyatimi suspilstvom Yak element cilisnoyi kulturi narodu pravo nadilene organichnistyu yaka viyavlyayetsya okrim inshogo u zbigu stadij i ritmiv rozvitku prava z rozvitkom evolyuciyi narodnogo zhittya Puhta pisav Ciyeyu organichnoyu vlastivistyu pravo nadilene takozh i u svoyemu postupalnomu rozvitku organichnoyu ye i spadkovist pravovih institutiv Viraziti ce mozhna odniyeyu frazoyu pravo maye istoriyu Predstavniki istorichnoyi shkoli prava vvazhali sho priznachennyam diyuchih u suspilstvi yuridichnih institutiv ye zakriplennya realno isnuyuchogo poryadku takim yakim vin ye Pozitivni zakoni ne mozhut borotisya zi zlom yake traplyayetsya v zhitti Inodi voni mozhut spriyati vporyadkuvannyu zvichayevogo prava i politichnoyi strukturi yaki formuyutsya prirodno istorichno pid vplivom tih peretvoren sho vidbuvayutsya z narodnim duhom Zakonodavec otzhe povinen pragnuti maksimalno tochno viraziti zagalne perekonannya naciyi zakripiti jogo u pravovih normah Puhta pidkreslyuvav sho pravo ce produkt narodnogo duhu i svoyeridnist specifichni osoblivosti togo chi inshogo prava zumovleni osoblivostyami narodu Bilshe togo vin vvazhav sho volya okremoyi lyudini ne vidigraye u pravi zhodnoyi roli Pravo skladayetsya za voleyu istorichnoyi neobhidnosti abo inshimi slovami za voleyu istoriyi Pravo ce rezultat tih obstavin yaki istorichno sklalisya u suspilstvi Pravo pisav vchenij ce viraz zagalnoyi voli vsih uchasnikiv pravovogo spilkuvannya Vodnochas vin zaznachav sho svoboda ye osnovnim ponyattyam prava Hocha she raz treba pidkresliti sho dlya istorichnoyi shkoli v cilomu harakternij antiindividualizm Ogoloshuyuchi pravo produktom nacionalnogo duhu pevnogo narodu predstavniki istorichnoyi shkoli prava razom z tim ne zaperechuvali isnuvannya zagalnih zasad ta principiv prava yaki mayut nadnacionalnij harakter Zokrema Puhta zaznachav sho u pravi poryad z nacionalnimi isnuyut pevni zagalni zasadi yaki dayut zmogu odnomu narodovi vplivati na inshij i zapozichuvati chuzhe pravo yak osnovu dlya rozvitku vlasnogo Cim poyasnyuyetsya recepciya rimskogo prava v krayinah Zahidnoyi Yevropi Podibno do prava predstavnikami istorichnoyi shkoli rozglyadalasya takozh derzhava Derzhava stvorena tiyeyu zh siloyu sho i pravo Yiyi osnovoyu takozh ye narodnij duh Duh narodu tvorit derzhavu yak i pravo pisav Puhta Rozvitok derzhavi vidbuvayetsya tak samo organichno yak i rozvitok prava Mistika narodnogo duhu yaku proponuvali v yurisprudenciyi predstavniki istorichnoyi shkoli prava znajshla malo prihilnikiv Prote u filosofsko yuridichnij koncepciyi istorichnoyi shkoli prava vazhlive teoretichne znachennya mala kritika yiyi predstavnikami metafizichnosti racionalizmu prirodnicho pravovih doktrin z pritamannim yim principom vichnih neruhomih i nezminnih prav Istorichna shkola vidkinula pokloninnya pered takimi abstrakciyami prosvitnictva yak rozum osoba priroda chi prirodne pravo Na nastupnih etapah rozvitku pravovih uchen znachnu rol vidigrala ideya istorichnoyi shkoli yaka polyagaye u traktuvanni pravovih institutiv yak osoblivih socialnih yavish yaki istorichno zakonomirno vinikayut funkcionuyut i rozvivayutsya v yedinomu procesi zhittya narodu Spivpracya doslidnikivPredstavniki istorichnoyi shkoli prava pochali plidnu sprobu po pershe perevershiti rozuminnya prava yak dovilnoyi lyudskoyi vigadki dati jogo traktuvannya yak zakonomirnogo istorichnogo produktu gromadskogo zhittya Vpershe bulo obgruntovano znachennya zvichayevogo prava v istorichnomu procesi normotvorchosti vpliv zvichayiv narodu na zakonodavstvo Virnim buv visnovok pro te sho pravo v cilomu stvoryuyetsya ne teoretichnoyu tvorchistyu a ob yektivnim procesom zhittya narodu Po druge nimi virno pomichena slabkist prirodno pravovoyi doktrini z yiyi uyavlennyam pro vichnist i nezminnist prava Pravo i derzhava rezultat buttya konkretnih narodiv sho zalezhat vid ryadu faktoriv klimatichnih etnichnih politichnih ta in Zakonodavstvo kozhnogo narodu povinne vidpovidati umovam jogo zhittya a ne abstraktnim uyavlennyam pro lyudinu vzagali Po tretye buduchi pribichnikami ideyi organichnogo rozvitku prava Savinyi Puhta viznavali prote i sub yektivni faktori v procesi pravo utvorennya Voni vvazhali sho pravoznavstvo sluzhit dlya narodu naukoyu piznannya prava interesam jogo rozvitku cinuvali diyalnist pravoznavciv z poyasnennya recepciyi rimskogo prava Puhta govoriv pro rimske pravo yak vsesvitnye pravo zdatne uzhivatisya z bud yakimi nacionalnimi osoblivostyami pro vzayemnij vpliv pravovih sistem riznih narodiv Znachennya istorichnoyi shkoli pravaIstorichna shkola postavila pitannya pro mozhlivist nastupnosti suchasnogo prava i prava poperednih epoh Yuristi v praktici cyu nastupnist povinni vrahovuvati Pid vplivom istorichnoyi shkoli yuristi perestali sprijmati prirodne pravo yak universalnij zrazok Pid vplivom istorichnoyi shkoli bagato yuristiv stali shilyatisya do istorichnih poglyadam Voni ne pospishali pereroblyati sistemu v dusi prirodno pravovih cinnostej Rosijska kodifikaciya same jshla pid vplivom istorichnoyi shkoli prava Vidmova Mikoli I vid novogo kodeksu i sistematizaciya vzhe sformovanogo zakonodavstva Pid vplivom istorichnoyi shkoli u yuristiv z yavivsya interes do vivchennya starogo prava U rezultati stalo skladatisya pravo yak okrema nauka Zakonomirnij rozvitok prava Kozhen etap narodnogo duhu pov yazanij z poperednim tomu formuvannya prava ye organichnim procesom cherez vivchennya yakogo mozhna zrozumiti osoblivosti narodnoyi pravosvidomosti Div takozhDzherelahttp politics ellib org ua pages 713 html 9 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Demidenko G G Istoriya vchen pro pravo i derzhavu Navchalnij posibnik Harkiv Konsum 2004 432 c http www info library com ua books book 171 html 22 chervnya 2013 u Wayback Machine Gustav Gugo Fridrih Karl fon SavinyiPosilannyaIstorichna shkola prava 9 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J S 730 ISBN 966 7492 00 8 Shkola prava 9 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2015

    Дата публікації:
    Топ