Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яків Олексійович Істомін (1887, Харків — 1939, Красноярський край) — більшовик, організатор освіти на Уралі. Депутат (1917). Нарком народної освіти ДКР (1918). Член РСДРП та ВКП(б).
| Істомін Яків Олексійович | |
| Народження: | 1887 Харків, Російська імперія |
|---|---|
| Смерть: | 1939 Красноярський край, РРФСР, СРСР |
| Країна: | Російська імперія і СРСР |
| Партія: | Російська соціал-демократична робітнича партія (1909) і ВКП(б) (1937) |
Біографія
Яків Істомін народився в 1887 році в Харкові в селянській сім'ї (за іншими даними в сім'ї пекаря).
Перебував у РСДРП з 1904 по 1909 роки. За участь у Першій Російській революції був засуджений до 2 років в'язниці. Через арешт втратив зв'язок з організацією.
З 1905 по 1914 працював учителем. Закінчив три курси історико-філологічного факультету Харківського університету.
З 1917 був працівником органів народної освіти Луганська, Царицина, Харкова та Москви. Служив у Червоній армії, був соратником Климента Ворошилова. У 1917 році вступив до РКП(б). У червні 1917 року увійшов до складу редколегії щоденної газети «Донецький пролетар». 6 серпня 1917 року пройшов за списками більшовиків у Луганську міську думу.
У березні — квітні 1918 року був членом Луганської Ради народних комісарів Донецько-Криворізької республіки, обійнявши посаду наркома народної освіти. У 1920 році як начальник Донецького губернського відділу народної освіти сприяв відкриттю в Луганську Художнього музею мальовничої культури та Луганського культурного музею.
У лютому 1921 року як уповноважений Наркомата закордонних справ Української РСР у Москві підписав Додатковий договір до мирного договору між Українською соціалістичною радянською республікою та Литовською демократичною республікою. Станом на листопад 1921 року був завідувачем відділу дипломатичних відносин НКІС УРСР.
У 1924 відряджений у Свердловськ і призначений завідувачем Уральського обласного відділу народної освіти. Був президентом . З 1924 по 1927 був редактором таких видань як «Уральський вчитель», «Записки Уральського товариства любителів природознавства» (пізніше «Краєзнавство на Уралі»), «Інформаційний бюлетень краєзнавчої роботи на Уралі». Працював в Уральському обласному бюро краєзнавства. Крім того, був депутатом обласної Ради робітників, селянських та червоноармійських депутатів. Член облвиконкому та Ревізійної комісії обкому ВКП(б).
З 1927 року — завідувач сектору культури та побуту в Уральській обласній плановій комісії. Заступник голови облплану. У 1932 упродовж п'яти місяців був заступником голови (УФАН). У 1934 переїхав до Москви, де увійшов до .
Істомін один із авторів першого та другого п'ятирічних планів розвитку народного господарства Уралу за розділом «Культурне будівництво».
18 серпня 1937 року було заарештовано та звинувачено за статтями 58.7 (протидія нормальної діяльності державних установ) та 58.11 (активні дії або активна боротьба проти робітничого класу та революційного руху) . Тоді ж був виключений із партії. Через рік, 21 січня 1938 року, засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР до 10 років таборів та п'яти років поразки у політичних правах. Помер 1939 року в норильських таборах. Місце поховання невідоме. Реабілітований 21 квітня 1956 «за відсутністю складу злочину».
Примітки
- Гусев А. И. Начало академической науки на Урале (1932—1939 гг.) [ 2020-02-10 у Wayback Machine.] // Вопросы истории естествознания и техники, 2014, № 2, с. 25-53
- Истомин Яков Алексеевич [ 2017-09-07 у Wayback Machine.] // Уральская Историческая Энциклопедия
- И еще один нарком ДКР Луганского разлива. оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 12 червня 2022.
- Великий Жовтень і громадянська війна на Україні [ 2020-02-10 у Wayback Machine.]: енциклопедичний довідник, 1987 — с. 226—630
- Чернов Андрей. Донбасский код: статьи и очерки [ 2020-02-10 у Wayback Machine.] // Луганск: ПРЕСС-ЭКСПРЕСС, 2019. — с. 129 — с. 186
- АРХІВ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ ІСТОРИЧНО-АРХІВОЗНАВЧИЙ ЖУРНАЛ [ 2020-01-02 у Wayback Machine.], 1932 № 4-5 ЛИПЕНЬ—ЖОВТЕНЬ // ПАРТВИДАВ «ПРОЛЕТАР» С. 100
- Федоровский Ю. Р. Судьбы наркомов // «Коммунист Донбасса», 4.02.2000.
- Принь М. О. ЛУГАНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ МУЗЕЙ В РАДЯНСЬКІЙ МУЗЕЙНІЙ МЕРЕЖІ ПОЧАТКУ 1920-Х РОКІВ [ 2022-03-17 у Wayback Machine.] // Питання історії науки і тєхніки № 1, 2012 (с. 51-51)
- Дополнительный договор к мирному договору между Украинской социалистической советской республикой и Литовской демократической республикой, заключенному 14 февраля 1921 г. в г. Москве. оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2020.
- Шумкина Т. Г. Участие преподавателей и учителей в работе научно-краеведческих обществ Пермской губернии (вторая половина XIX-начало ХХ вв.) [ 2020-02-10 у Wayback Machine.], 2013 (с. 671—680)
- Кругликова Г. А. Роль интеллигенции в изучении и сохранении культурного наследия в первые годы советской власти [ 2020-02-10 у Wayback Machine.] // Людской потенциал России XX века в условиях модернизации (с. 115—121)
- Поплавський О. О. Донбас: коли історія повторюється в долях людей [ 2020-02-10 у Wayback Machine.] // Проблеми політичної історії України. Вип. 14. 2019 р. (с. 221—230)
Література
- Постніков С. П. Істомін Яків Олексійович // 37-й на Уралі. Свердловськ, 1990
- Постніков С. П. Інститут історії та археології УрО РАН, 1998—2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakiv Oleksijovich Istomin 1887 Harkiv 1939 Krasnoyarskij kraj bilshovik organizator osviti na Urali Deputat 1917 Narkom narodnoyi osviti DKR 1918 Chlen RSDRP ta VKP b Istomin Yakiv Oleksijovich Narodzhennya 1887 Harkiv Rosijska imperiyaSmert 1939 Krasnoyarskij kraj RRFSR SRSRKrayina Rosijska imperiya i SRSRPartiya Rosijska social demokratichna robitnicha partiya 1909 i VKP b 1937 BiografiyaYakiv Istomin narodivsya v 1887 roci v Harkovi v selyanskij sim yi za inshimi danimi v sim yi pekarya Perebuvav u RSDRP z 1904 po 1909 roki Za uchast u Pershij Rosijskij revolyuciyi buv zasudzhenij do 2 rokiv v yaznici Cherez aresht vtrativ zv yazok z organizaciyeyu Z 1905 po 1914 pracyuvav uchitelem Zakinchiv tri kursi istoriko filologichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu Z 1917 buv pracivnikom organiv narodnoyi osviti Luganska Caricina Harkova ta Moskvi Sluzhiv u Chervonij armiyi buv soratnikom Klimenta Voroshilova U 1917 roci vstupiv do RKP b U chervni 1917 roku uvijshov do skladu redkolegiyi shodennoyi gazeti Doneckij proletar 6 serpnya 1917 roku projshov za spiskami bilshovikiv u Lugansku misku dumu U berezni kvitni 1918 roku buv chlenom Luganskoyi Radi narodnih komisariv Donecko Krivorizkoyi respubliki obijnyavshi posadu narkoma narodnoyi osviti U 1920 roci yak nachalnik Doneckogo gubernskogo viddilu narodnoyi osviti spriyav vidkrittyu v Lugansku Hudozhnogo muzeyu malovnichoyi kulturi ta Luganskogo kulturnogo muzeyu U lyutomu 1921 roku yak upovnovazhenij Narkomata zakordonnih sprav Ukrayinskoyi RSR u Moskvi pidpisav Dodatkovij dogovir do mirnogo dogovoru mizh Ukrayinskoyu socialistichnoyu radyanskoyu respublikoyu ta Litovskoyu demokratichnoyu respublikoyu Stanom na listopad 1921 roku buv zaviduvachem viddilu diplomatichnih vidnosin NKIS URSR U 1924 vidryadzhenij u Sverdlovsk i priznachenij zaviduvachem Uralskogo oblasnogo viddilu narodnoyi osviti Buv prezidentom Z 1924 po 1927 buv redaktorom takih vidan yak Uralskij vchitel Zapiski Uralskogo tovaristva lyubiteliv prirodoznavstva piznishe Krayeznavstvo na Urali Informacijnij byuleten krayeznavchoyi roboti na Urali Pracyuvav v Uralskomu oblasnomu byuro krayeznavstva Krim togo buv deputatom oblasnoyi Radi robitnikiv selyanskih ta chervonoarmijskih deputativ Chlen oblvikonkomu ta Revizijnoyi komisiyi obkomu VKP b Z 1927 roku zaviduvach sektoru kulturi ta pobutu v Uralskij oblasnij planovij komisiyi Zastupnik golovi oblplanu U 1932 uprodovzh p yati misyaciv buv zastupnikom golovi UFAN U 1934 pereyihav do Moskvi de uvijshov do Istomin odin iz avtoriv pershogo ta drugogo p yatirichnih planiv rozvitku narodnogo gospodarstva Uralu za rozdilom Kulturne budivnictvo 18 serpnya 1937 roku bulo zaareshtovano ta zvinuvacheno za stattyami 58 7 protidiya normalnoyi diyalnosti derzhavnih ustanov ta 58 11 aktivni diyi abo aktivna borotba proti robitnichogo klasu ta revolyucijnogo ruhu Todi zh buv viklyuchenij iz partiyi Cherez rik 21 sichnya 1938 roku zasudzhenij Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR do 10 rokiv taboriv ta p yati rokiv porazki u politichnih pravah Pomer 1939 roku v norilskih taborah Misce pohovannya nevidome Reabilitovanij 21 kvitnya 1956 za vidsutnistyu skladu zlochinu PrimitkiGusev A I Nachalo akademicheskoj nauki na Urale 1932 1939 gg 2020 02 10 u Wayback Machine Voprosy istorii estestvoznaniya i tehniki 2014 2 s 25 53 Istomin Yakov Alekseevich 2017 09 07 u Wayback Machine Uralskaya Istoricheskaya Enciklopediya I eshe odin narkom DKR Luganskogo razliva originalu za 1 lyutogo 2020 Procitovano 12 chervnya 2022 Velikij Zhovten i gromadyanska vijna na Ukrayini 2020 02 10 u Wayback Machine enciklopedichnij dovidnik 1987 s 226 630 Chernov Andrej Donbasskij kod stati i ocherki 2020 02 10 u Wayback Machine Lugansk PRESS EKSPRESS 2019 s 129 s 186 ARHIV RADYaNSKOYi UKRAYiNI ISTORIChNO ARHIVOZNAVChIJ ZhURNAL 2020 01 02 u Wayback Machine 1932 4 5 LIPEN ZhOVTEN PARTVIDAV PROLETAR S 100 Fedorovskij Yu R Sudby narkomov Kommunist Donbassa 4 02 2000 Prin M O LUGANSKIJ KULTURNIJ MUZEJ V RADYaNSKIJ MUZEJNIJ MEREZhI POChATKU 1920 H ROKIV 2022 03 17 u Wayback Machine Pitannya istoriyi nauki i tyehniki 1 2012 s 51 51 Dopolnitelnyj dogovor k mirnomu dogovoru mezhdu Ukrainskoj socialisticheskoj sovetskoj respublikoj i Litovskoj demokraticheskoj respublikoj zaklyuchennomu 14 fevralya 1921 g v g Moskve originalu za 10 lyutogo 2020 Procitovano 10 lyutogo 2020 Shumkina T G Uchastie prepodavatelej i uchitelej v rabote nauchno kraevedcheskih obshestv Permskoj gubernii vtoraya polovina XIX nachalo HH vv 2020 02 10 u Wayback Machine 2013 s 671 680 Kruglikova G A Rol intelligencii v izuchenii i sohranenii kulturnogo naslediya v pervye gody sovetskoj vlasti 2020 02 10 u Wayback Machine Lyudskoj potencial Rossii XX veka v usloviyah modernizacii s 115 121 Poplavskij O O Donbas koli istoriya povtoryuyetsya v dolyah lyudej 2020 02 10 u Wayback Machine Problemi politichnoyi istoriyi Ukrayini Vip 14 2019 r s 221 230 LiteraturaPostnikov S P Istomin Yakiv Oleksijovich 37 j na Urali Sverdlovsk 1990 Postnikov S P Institut istoriyi ta arheologiyi UrO RAN 1998 2004