Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іспансько-португальська війна — збройний конфлікт, що відбувся у 1776—1777 роках між Іспанією та Португалією за кордон між їхніми колоніями (португальською Бразилією та іспанським Уругваєм) в Південній Америці.
| Іспансько-португальська війна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Португальсько-іспанські війни | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Іспанська імперія |  Португальська імперія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| | | ||||||||
| Сили | |||||||||
| спочатку 1450 9000 | 6000 | ||||||||
Передумови
1750 року Іспанія та Португалія підписали Мадридський договір, яким встановили межі своїх володінь в Південній Америці. Відповідно до документа, південна частина Східної смуги (територія між річкою Уругвай та Атлантичним океаном) закріплювалась за Іспанією, а північна («Сім східних місій») — за Португалією.
За результатами та Паризького мирного договору Іспанія отримала Сан-Мігель-дас-Місойнс, та Ріу-Гранді.
З 1767 року Португалія готувалася до війни, щоб повернути втрачені території. До 1776 року їм вдалося накопичити 6-тисячне військо, тоді як іспанці мали в регіоні тільки 1450 солдатів.
Бойові дії
Португальська атака
У лютому 1776 року португальський флот на чолі з та висадили десант біля фортеці Ріу-Гранді та почали її обстрілювати. Іспанський флот відтіснив португальців після 3-годинної битви, в якій португальці втратили 2 кораблі, а іспанці — 16 солдатів убитими та 24 пораненими.
При цьому португальські сухопутні сили змогли досить глибоко просунутися, тож іспанському командувачеві довелося відступити від усього регіону.
Іспанська відповідь
Давній союзник Португалії — Велика Британія — була обтяжена війною за незалежність США, тож в Іспанії не було побоювань щодо вступу Британії у війну.
Реакція короля Іспанії Карла III була миттєвою. Він створив у регіоні віцекоролівство Ріо-де-ла-Плата, відокремивши його від Перу. Його віцекоролем було призначено генерала , який проявив себе під час попередньої війни з Португалією 1761—1763 років.
Тоді Себальйос перебував в Іспанії. Він організував флот у складі 6 кораблів, на яких було близько 9000 солдатів:
- «Poderoso», 70 гармат;
- «Santiago la América», 64;
- «San Dámaso», 70;
- «Septentrión», 70;
- «Monarca», 70;
- «San José», 70.
Окрім того, до флоту ввійшли 6 фрегатів, кілька менших кораблів та сотні транспортних суден. Командувачами флоту були Франсіско Хав'єр Еверардо Тіллі і Гарсіа де Паредес.
Флот покинув порт Кадіс 20 листопада 1776 року. До Південної Америки він прибув 18 лютого 1777 року.
Прибувши, іспанці вступили в бій із флотом , який був набагато меншим і зумів утекти.
23 лютого іспанський флот висадився на острів Санта-Катаріна та взяв його без жодного пострілу, змусивши португальський гарнізон втекти. 20 березня флот Севальйоса рушив на Ріу-Гранді, але шторм завадив йому, тож кораблі повернулися до Монтевідео. Згодом Севальйос розділив сили та відплив з усією артилерією до Колонія-дель-Сакраменто. Фортецю було взято в облогу 23 травня, а 3 червня португальський гарнізон капітулював. Решта флоту була відправлена в бій із флотом МакДуала. Під час морського бою британець на португальській службі Артур Філіп захопив іспанський корабель «San Agustín» та перейменував його на «Santo Agostinho». Згодом Севальйос вирушив на фортецю Ріу-Гранді, проте дорогою отримав наказ зупинитися, оскільки були розпочаті мирні переговори.
Мир
24 лютого 1777 року помер король Португалії Жозе I. На престол зійшла його дочка Марія I. Вона відправила у відставку державного секретаря внутрішніх справ Себаштіана де Карвалю та розпочала мирні переговори. 1 жовтня в Сан-Ільдефонсо було укладено мирний договір. Відповідно до договору, острів Санта-Катарина та фортеця Ріу-Гранді залишалися за португальською Бразилією, тоді як Колонія-дель-Сакраменто разом з усією територією Східної смуги та сімома східними місіями залишалися за Іспанією.
Наслідки
Одним із наслідків війни стало те, що Португалія залишилася нейтральною під час війни за незалежність США, коли до неї на боці американців вступили Франція та Іспанія. Португалія не вступила у конфлікт на боці Великої Британії, які мали союзний договір, оскільки була розчарована у невтручанні останньої до війни з Іспанією. Натомість 1781 року Португалія приєдналася до .
Джерела
- Robert S. Chamberlain, «Latin America», in An Encyclopedia of History (1948), Revised Edition, Boston: Houghton Mifflin, p. 501.
- Robert S. Chamberlain, «Latin America», in An Encyclopedia of History (1948), Revised Edition, Boston: Houghton Mifflin, p. 502.
- «Spanish Guinea», in The Columbia-Viking Desk Encyclopedia (1953), New York: Viking.
- John D. Grainger, The Battle of Yorktown, 1781: A Reassessment, Bognor Regis, West Sussex: Boydell & Brewer, p. 10.
- Guerras entre España y Portugal en la cuenca del Río de la Plata
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Portugalsko ispanski vijni Ispansko portugalska vijna zbrojnij konflikt sho vidbuvsya u 1776 1777 rokah mizh Ispaniyeyu ta Portugaliyeyu za kordon mizh yihnimi koloniyami portugalskoyu Braziliyeyu ta ispanskim Urugvayem v Pivdennij Americi Ispansko portugalska vijnaPortugalsko ispanski vijniData1776 1777Miscesuchasni Urugvaj BraziliyaPrichinapragnennya Portugaliyi povernuti vtracheni u poperednij volodinnyaRezultatDogovir u San Ildefonso 1777 StoroniIspanska imperiyaPortugalska imperiyaKomanduvachiSilispochatku 1450 90006000PeredumoviUrugvaj stanom na 1775 rik Zelenim poznacheno volodinnya Portugaliyi zhovtim Ispaniyi 1750 roku Ispaniya ta Portugaliya pidpisali Madridskij dogovir yakim vstanovili mezhi svoyih volodin v Pivdennij Americi Vidpovidno do dokumenta pivdenna chastina Shidnoyi smugi teritoriya mizh richkoyu Urugvaj ta Atlantichnim okeanom zakriplyuvalas za Ispaniyeyu a pivnichna Sim shidnih misij za Portugaliyeyu Za rezultatami ta Parizkogo mirnogo dogovoru Ispaniya otrimala San Migel das Misojns ta Riu Grandi Z 1767 roku Portugaliya gotuvalasya do vijni shob povernuti vtracheni teritoriyi Do 1776 roku yim vdalosya nakopichiti 6 tisyachne vijsko todi yak ispanci mali v regioni tilki 1450 soldativ Bojovi diyiPortugalska ataka U lyutomu 1776 roku portugalskij flot na choli z ta visadili desant bilya forteci Riu Grandi ta pochali yiyi obstrilyuvati Ispanskij flot vidtisniv portugalciv pislya 3 godinnoyi bitvi v yakij portugalci vtratili 2 korabli a ispanci 16 soldativ ubitimi ta 24 poranenimi Pri comu portugalski suhoputni sili zmogli dosit gliboko prosunutisya tozh ispanskomu komanduvachevi dovelosya vidstupiti vid usogo regionu Ispanska vidpovid Davnij soyuznik Portugaliyi Velika Britaniya bula obtyazhena vijnoyu za nezalezhnist SShA tozh v Ispaniyi ne bulo poboyuvan shodo vstupu Britaniyi u vijnu Reakciya korolya Ispaniyi Karla III bula mittyevoyu Vin stvoriv u regioni vicekorolivstvo Rio de la Plata vidokremivshi jogo vid Peru Jogo vicekorolem bulo priznacheno generala yakij proyaviv sebe pid chas poperednoyi vijni z Portugaliyeyu 1761 1763 rokiv Todi Sebaljos perebuvav v Ispaniyi Vin organizuvav flot u skladi 6 korabliv na yakih bulo blizko 9000 soldativ Poderoso 70 garmat Santiago la America 64 San Damaso 70 Septentrion 70 Monarca 70 San Jose 70 Okrim togo do flotu vvijshli 6 fregativ kilka menshih korabliv ta sotni transportnih suden Komanduvachami flotu buli Fransisko Hav yer Everardo Tilli i Garsia de Paredes Flot pokinuv port Kadis 20 listopada 1776 roku Do Pivdennoyi Ameriki vin pribuv 18 lyutogo 1777 roku Pribuvshi ispanci vstupili v bij iz flotom yakij buv nabagato menshim i zumiv utekti 23 lyutogo ispanskij flot visadivsya na ostriv Santa Katarina ta vzyav jogo bez zhodnogo postrilu zmusivshi portugalskij garnizon vtekti 20 bereznya flot Sevaljosa rushiv na Riu Grandi ale shtorm zavadiv jomu tozh korabli povernulisya do Montevideo Zgodom Sevaljos rozdiliv sili ta vidpliv z usiyeyu artileriyeyu do Koloniya del Sakramento Fortecyu bulo vzyato v oblogu 23 travnya a 3 chervnya portugalskij garnizon kapitulyuvav Reshta flotu bula vidpravlena v bij iz flotom MakDuala Pid chas morskogo boyu britanec na portugalskij sluzhbi Artur Filip zahopiv ispanskij korabel San Agustin ta perejmenuvav jogo na Santo Agostinho Zgodom Sevaljos virushiv na fortecyu Riu Grandi prote dorogoyu otrimav nakaz zupinitisya oskilki buli rozpochati mirni peregovori MirDokladnishe Dogovir u San Ildefonso 1777 24 lyutogo 1777 roku pomer korol Portugaliyi Zhoze I Na prestol zijshla jogo dochka Mariya I Vona vidpravila u vidstavku derzhavnogo sekretarya vnutrishnih sprav Sebashtiana de Karvalyu ta rozpochala mirni peregovori 1 zhovtnya v San Ildefonso bulo ukladeno mirnij dogovir Vidpovidno do dogovoru ostriv Santa Katarina ta fortecya Riu Grandi zalishalisya za portugalskoyu Braziliyeyu todi yak Koloniya del Sakramento razom z usiyeyu teritoriyeyu Shidnoyi smugi ta simoma shidnimi misiyami zalishalisya za Ispaniyeyu NaslidkiOdnim iz naslidkiv vijni stalo te sho Portugaliya zalishilasya nejtralnoyu pid chas vijni za nezalezhnist SShA koli do neyi na boci amerikanciv vstupili Franciya ta Ispaniya Portugaliya ne vstupila u konflikt na boci Velikoyi Britaniyi yaki mali soyuznij dogovir oskilki bula rozcharovana u nevtruchanni ostannoyi do vijni z Ispaniyeyu Natomist 1781 roku Portugaliya priyednalasya do DzherelaRobert S Chamberlain Latin America in An Encyclopedia of History 1948 Revised Edition Boston Houghton Mifflin p 501 Robert S Chamberlain Latin America in An Encyclopedia of History 1948 Revised Edition Boston Houghton Mifflin p 502 Spanish Guinea in The Columbia Viking Desk Encyclopedia 1953 New York Viking John D Grainger The Battle of Yorktown 1781 A Reassessment Bognor Regis West Sussex Boydell amp Brewer p 10 Guerras entre Espana y Portugal en la cuenca del Rio de la Plata