Іраклій Старший (*Ἡράκλειος, д/н —610) — державний та військовий діяч Візантійської імперії.
Іраклій Старший | ||
| ||
---|---|---|
Попередник: | Геннадій | |
Наступник: | Нікетас | |
Народження: | 6 століття Ерзурум | |
Смерть: | 610 | |
Національність: | вірменін | |
Країна: | Візантійська імперія | |
Рід: | династія Іраклія | |
Батько: | NN[d][1] | |
Шлюб: | Епіфанія | |
Діти: | Іраклій, Феодор, Марія |
Біографія
Походив з вірменської аристократії. Відомості про предків Іраклія Старшого не збереглися. На думку британського візантиніста С. Менго, Іраклій був нащадком візантійського військового очільника V століття Іраклія Едеського. Американський фахівець з історії Закавказзя Кирило Туманов, ґрунтуючись на праці вірменського історика VII століття Себеоса «Історія імператора Іраклія», зараховував Іраклія до нащадків вірменської царської династії Вірменських Аршакидів. До тієї ж точки зору схилялися російський сходознавець А. Васильєв та арабський історик І. Шахид.
За різними версіями народився у Феодосіополісі. За відомостями візантійських хроністів місцем народження Іраклія Старшого була Каппадокія. Про його початок кар'єри нічого невідомо. Іраклій Старший на посаді іпостратига (заступника стратіга) magister militum per Orientem Філіппіка відзначився у війнах проти Сасанідської Персії в 580-х роках. Звитяжив у битвах при Хломароні та Сісарбаноні, де візантійці здобули значні перемоги.
Близько 595 року виконував обов'язки військового магістра Вірменії (замінивши на посаді Іоанна Містакона), де воював проти повсталих місцевих князів. Служба в Вірменії зміцнила зв'язки Іраклія з малоазійською провінційною знаттю.
У 602 році призначено імператором Маврикієм патрикієм та екзархом Африки. Тут фактично не визнав узурпатора Фоку, який повалив імператора. Водночас зміцнив зв'язки з місцевою знаттю, видавши сина Іраклія за Євдокію, доньку князя Рогаса.
У 608 році повстав проти Фоки, скориставшись поразками останнього у війні проти перського шахіншаха Хосрова II. Іраклія Старшого разом з сином було оголошено консулами. На їх бік перейшов Єгипет, який зайняв брат Іраклія Старшого — патрикій Григорій з сином Никитою. У 609—610 роках становище імператора Фоки ускладнилося. Війна проти Сасанідів закінчилася поразкою. Перська армія вдерлася до Месопотамії, Вірменії, Сирії і в малоазійські провінції. Слов'яни зайняли північну Іллірію. Євреї повстали в сирійських областях, стали закликати персів.
Іраклій діяв у Сирії та на Кіпрі. Водночас відправив флот на чолі із сином Іраклієм, який захопив Константинополь, повалив Фоку, стративши його. Після цього оголошений імператором. Невдовзі після цього помер сам Іраклій Старший.
Родина
Джерела
- Martindale J. R. Prosopography of the Later Roman Empire. — Cambridge University Press, 1992. — Vol. III (a): A.D. 527—641. — [2001 reprint].
- Treadgold, Warren T. A History of the Byzantine State and Society. — Stanford, CA: Stanford University Press, 1997. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іраклій (екзарх)
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Iraklij znachennya Iraklij Starshij Ἡrakleios d n 610 derzhavnij ta vijskovij diyach Vizantijskoyi imperiyi Iraklij StarshijpatrikijPoperednik GennadijNastupnik Niketas Narodzhennya 6 stolittya ErzurumSmert 610Nacionalnist virmeninKrayina Vizantijska imperiyaRid dinastiya IrakliyaBatko NN d 1 Shlyub EpifaniyaDiti Iraklij Feodor MariyaBiografiyaPohodiv z virmenskoyi aristokratiyi Vidomosti pro predkiv Irakliya Starshogo ne zbereglisya Na dumku britanskogo vizantinista S Mengo Iraklij buv nashadkom vizantijskogo vijskovogo ochilnika V stolittya Irakliya Edeskogo Amerikanskij fahivec z istoriyi Zakavkazzya Kirilo Tumanov gruntuyuchis na praci virmenskogo istorika VII stolittya Sebeosa Istoriya imperatora Irakliya zarahovuvav Irakliya do nashadkiv virmenskoyi carskoyi dinastiyi Virmenskih Arshakidiv Do tiyeyi zh tochki zoru shilyalisya rosijskij shodoznavec A Vasilyev ta arabskij istorik I Shahid Za riznimi versiyami narodivsya u Feodosiopolisi Za vidomostyami vizantijskih hronistiv miscem narodzhennya Irakliya Starshogo bula Kappadokiya Pro jogo pochatok kar yeri nichogo nevidomo Iraklij Starshij na posadi ipostratiga zastupnika stratiga magister militum per Orientem Filippika vidznachivsya u vijnah proti Sasanidskoyi Persiyi v 580 h rokah Zvityazhiv u bitvah pri Hlomaroni ta Sisarbanoni de vizantijci zdobuli znachni peremogi Blizko 595 roku vikonuvav obov yazki vijskovogo magistra Virmeniyi zaminivshi na posadi Ioanna Mistakona de voyuvav proti povstalih miscevih knyaziv Sluzhba v Virmeniyi zmicnila zv yazki Irakliya z maloazijskoyu provincijnoyu znattyu U 602 roci priznacheno imperatorom Mavrikiyem patrikiyem ta ekzarhom Afriki Tut faktichno ne viznav uzurpatora Foku yakij povaliv imperatora Vodnochas zmicniv zv yazki z miscevoyu znattyu vidavshi sina Irakliya za Yevdokiyu donku knyazya Rogasa U 608 roci povstav proti Foki skoristavshis porazkami ostannogo u vijni proti perskogo shahinshaha Hosrova II Irakliya Starshogo razom z sinom bulo ogolosheno konsulami Na yih bik perejshov Yegipet yakij zajnyav brat Irakliya Starshogo patrikij Grigorij z sinom Nikitoyu U 609 610 rokah stanovishe imperatora Foki uskladnilosya Vijna proti Sasanidiv zakinchilasya porazkoyu Perska armiya vderlasya do Mesopotamiyi Virmeniyi Siriyi i v maloazijski provinciyi Slov yani zajnyali pivnichnu Illiriyu Yevreyi povstali v sirijskih oblastyah stali zaklikati persiv Iraklij diyav u Siriyi ta na Kipri Vodnochas vidpraviv flot na choli iz sinom Irakliyem yakij zahopiv Konstantinopol povaliv Foku strativshi jogo Pislya cogo ogoloshenij imperatorom Nevdovzi pislya cogo pomer sam Iraklij Starshij Rodinasin Iraklij imperator 610 641 rokiv sin Feodor MariyaDzherelaMartindale J R Prosopography of the Later Roman Empire Cambridge University Press 1992 Vol III a A D 527 641 ISBN 0 521 20160 8 2001 reprint Treadgold Warren T A History of the Byzantine State and Society Stanford CA Stanford University Press 1997 ISBN 0 8047 2630 2 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Iraklij ekzarh Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326