Іраклій Окруашвілі

Іраклій Окруашвілі (груз. ირაკლი ოქრუაშვილი, русифіковане — Іраклій Кобайович Окруашвілі, рос. Ираклий Кобаевич Окруашвили; нар. 6 листопада 1973(19731106), Цхінвалі, ^[ka], Грузинська РСР, СРСР) — грузинський державний та військовий діяч. Був депутатом парламенту Грузії, учасник Трояндової революції. Відомий, як керівник кількох .

Іраклій Окруашвілі ირაკლი ოქრუაშვილი
Іраклій Окруашвілі
Прапор Заступник
2001 — 2002
Міністр:	Міхеіл Саакашвілі → ^[ka]
Прапор Державний представник Шида-Картлі
2 грудня 2003 — 14 січня 2004
Прапор 8-й Міністр внутрішніх справ Грузії
7 червня — 17 грудня 2004
Прем'єр-міністр:	Зураб Жванія
Попередник:	Георгій Арвеладзе
Наступник:	Іване Мерабішвілі
Прапор 9-й Міністр оборони Грузії
17 грудня 2004 — 10 листопада 2006
Прем'єр-міністр:	Зураб Жванія → Міхеіл Саакашвілі (в. о.) → Зураб Ногаїделі
Попередник:	Гіоргі Барамідзе
Наступник:	Давид Кезерашвілі
Прапор 12-й
10 листопада — 17 листопада 2006
Прем'єр-міністр:	Зураб Ногаїделі
Попередник:	^[ka]
Наступник:	Георгій Арвеладзе
Народження:	6 листопада 1973(1973-11-06) (50 років) Цхінвалі, ^[ka], Грузинська РСР, СРСР
Національність:	грузин
Країна:	СРСР →  Грузія
Освіта:	ТДУ ім. І. Джавахішвілі
Партія:	Єдиний національний рух → ^[ka]
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

У 2001—2002 роках був заступником тодішнього , Міхеіла Саакашвілі. Після революції спочатку був призначений державним представником у краї Шида-Картлі (у 2003—2004 роках), у 2004 році очолив Міністерство внутрішніх справ Грузії, а потім — Міністерство оборони (у 2004—2006 роках). У 2006 році був призначений , але через тиждень пішов у відставку.

Емігрував у Францію. Після повернення у Грузію у 2012 році був ув'язнений, у 2013 році відпущений після визнання політичним біженцем.

Окруашвілі був засуджений до п'яти років позбавлення волі за нібито участь у груповому насильстві в антиурядових мітингах, організованих у червні 2019 року. Однак президент Саломе Зурабішвілі помилував його разом із Ґіґі Уґулавою 15 травня 2020.

В 2022 році, після початку російського вторгнення в Україну, приїхав в Україну воювати у складі Інтернаціонального легіону.

Примітки

1. . (амер.). 13 квітня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 2020 -12-02.
2. . 15 травня 2020 р. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
3. Мазуренко, А. Екс-міністр оборони Грузії приїхав воювати пліч-о-пліч з українцями [ 10 березня 2022 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 2022. — 8 березня.

Посилання

• Разом із добровольцями. Ексміністр оборони Грузії приїхав до України воювати проти російських військ [ 8 березня 2022 у Wayback Machine.] // НВ. — 2022. — 9 березня.