Іоніце Санду Стурдза (рум. Ioniţă Sandu Sturdza, *1761 — †2 лютого 1842) — господар Молдовського князівства з 21 червня 1822 по 5 травня 1828.
Іоніце Санду Стурдза Ioniţă Sandu Sturdza | |||
| |||
---|---|---|---|
21 червня 1822 — 5 травня 1828 | |||
Спадкоємець: | Михаїл Стурдза | ||
| |||
1828 — 1833 | |||
Попередник: | Стефан Воґоріде | ||
Народження: | 1761 Ясси | ||
Смерть: | 2 лютого 1842 Париж | ||
Країна: | Молдовське князівство | ||
Релігія: | православ'я | ||
Рід: | Стурдза (рід) | ||
Батько: | Александру Стурдза | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Перший молдовський господар після періоду османської окупації і правління фанаріотів.
Біографія
Народився в Яссах, представник боярського роду Стурдза. У 1821 румунські князівства були окуповані Османською імперією, на чому закінчилося правління фанаріотських господарів. 21 червня 1822 в Порті були представлені п'ять румунських кандидатур на пост господаря, і в результаті господарем був призначений Іоніце Стурдза. Одночасно господарем Волощини за аналогічною схемою був призначений Ґриґоре Ґіка IV. Передбачалося, що господарі Молдови та Волощини будуть васалами Османської імперії. План був схвалений урядами Росії, Австрії та Пруссії, найсильніших на той момент європейських держав.
Головними проблемами, які змушений був вирішувати новий господар Молдовського князівства, були економічні труднощі, а також опозиція з боку орієнтованих на Росію бояр, що залишили князівство під час османського вторгнення. На початку свого правління Стурдза зробив ряд адміністративних заходів, нормалізував бюджети міст і провів призначення чиновників, а також реорганізував міністерство закордонних справ і міністерство юстиції і скасував ряд обмежень, пов'язаних зі свободою віросповідання. При ньому було також остаточно скасовано кріпосне право.
У жовтні 1826 підписано Аккерманську конвенцію, згідно з якою Молдова і Волощина отримували автономію, а їх господарі повинні були призначатися з місцевих бояр за згодою Росії. Політичні противники Іоніце Стурдзи повернулися в Молдову, а його влада суттєво ослабла.
У 1827 османський султан оголосив про анулювання Аккерманської конвенції, що викликало війну Російської і Османської імперій. У 1828 російські війська були введені в Молдову і 7 травня 1828 Стурдза був відсторонений від посади господаря.
Як компенсацію султан Махмуд II створив васальне князівство на острові Самос і призначив Іоніце князем Самоса. На цій посаді він відомий під грецьким ім'ям Іоанніс Александрос Стурдза.
У 1833 він передав князівство Стефану Воґоріде і переселився в Париж, де і помер в 1842.
Посилання
- Ioan Sandu Sturdza, domn al Moldovei (1762—1842) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (молд.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sturdza Ionice Sandu Sturdza rum Ioniţă Sandu Sturdza 1761 2 lyutogo 1842 gospodar Moldovskogo knyazivstva z 21 chervnya 1822 po 5 travnya 1828 Ionice Sandu Sturdza Ioniţă Sandu Sturdza Prapor Gospodar Moldovskogo knyazivstva 21 chervnya 1822 5 travnya 1828 Spadkoyemec Mihayil Sturdza Knyaz Samosa 1828 1833 Poperednik Stefan Vogoride Narodzhennya 1761 1761 YassiSmert 2 lyutogo 1842 1842 02 02 ParizhKrayina Moldovske knyazivstvoReligiya pravoslav yaRid Sturdza rid Batko Aleksandru Sturdza Mediafajli b u Vikishovishi Pershij moldovskij gospodar pislya periodu osmanskoyi okupaciyi i pravlinnya fanariotiv BiografiyaNarodivsya v Yassah predstavnik boyarskogo rodu Sturdza U 1821 rumunski knyazivstva buli okupovani Osmanskoyu imperiyeyu na chomu zakinchilosya pravlinnya fanariotskih gospodariv 21 chervnya 1822 v Porti buli predstavleni p yat rumunskih kandidatur na post gospodarya i v rezultati gospodarem buv priznachenij Ionice Sturdza Odnochasno gospodarem Voloshini za analogichnoyu shemoyu buv priznachenij Grigore Gika IV Peredbachalosya sho gospodari Moldovi ta Voloshini budut vasalami Osmanskoyi imperiyi Plan buv shvalenij uryadami Rosiyi Avstriyi ta Prussiyi najsilnishih na toj moment yevropejskih derzhav Golovnimi problemami yaki zmushenij buv virishuvati novij gospodar Moldovskogo knyazivstva buli ekonomichni trudnoshi a takozh opoziciya z boku oriyentovanih na Rosiyu boyar sho zalishili knyazivstvo pid chas osmanskogo vtorgnennya Na pochatku svogo pravlinnya Sturdza zrobiv ryad administrativnih zahodiv normalizuvav byudzheti mist i proviv priznachennya chinovnikiv a takozh reorganizuvav ministerstvo zakordonnih sprav i ministerstvo yusticiyi i skasuvav ryad obmezhen pov yazanih zi svobodoyu virospovidannya Pri nomu bulo takozh ostatochno skasovano kriposne pravo U zhovtni 1826 pidpisano Akkermansku konvenciyu zgidno z yakoyu Moldova i Voloshina otrimuvali avtonomiyu a yih gospodari povinni buli priznachatisya z miscevih boyar za zgodoyu Rosiyi Politichni protivniki Ionice Sturdzi povernulisya v Moldovu a jogo vlada suttyevo oslabla U 1827 osmanskij sultan ogolosiv pro anulyuvannya Akkermanskoyi konvenciyi sho viklikalo vijnu Rosijskoyi i Osmanskoyi imperij U 1828 rosijski vijska buli vvedeni v Moldovu i 7 travnya 1828 Sturdza buv vidstoronenij vid posadi gospodarya Yak kompensaciyu sultan Mahmud II stvoriv vasalne knyazivstvo na ostrovi Samos i priznachiv Ionice knyazem Samosa Na cij posadi vin vidomij pid greckim im yam Ioannis Aleksandros Sturdza U 1833 vin peredav knyazivstvo Stefanu Vogoride i pereselivsya v Parizh de i pomer v 1842 PosilannyaIoan Sandu Sturdza domn al Moldovei 1762 1842 5 bereznya 2016 u Wayback Machine mold