«Іон» (грец. Ἴων) — ранній діалог Платона, написаний приблизно в 399 році до н. е. Присвячений обговоренню натхнення і поезії за участю Сократа і співця Іона.
Зміст
Вступ. Сократ зустрічає відомого рапсода (виконавця гомерівського епосу) Іона Ефеського, який прибув до Афін після здобутої ним на змаганнях в Епідаврі перемоги. Він розхвалює мистецтво цього рапсода і Гомера. Але, на думку Сократа, справжній рапсод повинен бути тлумачем думок поета для слухачів, а не просто виконавцем. Іон саме вважає себе найобізнанішим з рапсодів.
Перша частина. Сократ бажає з'ясувати сутність художньої творчості. Він вважає, що коли Іон вміє тлумачити Гомера, то повинен бути сильним в розумінні й інших поетів. Але Іон розуміє тільки написане Гомером. Сократ робить висновок, що Іон тоді не розуміє і будь-якого іншого мистецтва: живопису, скульптури та інших. Адже для тлумачення необхідно мати знання про те, що Гомер описує, і досвід у цих заняттях.
Він розповідає, що поетична творчість відбувається за посередництва певної «божественної сили». Ця сила діє не за допомогою розуму, але фізично, як магніт. Філософ називає як приклад бездарних поетів, які раптом створюють один хороший твір під впливом, як кажуть, музи чи натхнення. Іон погоджується і визнає, що користується одним натхненням.
Друга частина. Мова іде про різні мистецтва, згадувані Гомером. Це і мистецтво візника, і лікаря, керманича, будівельника. Кожне з цих мистецтв вимагає вишколу і особливих знань. Одним мистецтвом не можна користуватися для іншого. Сократ вказує, що Іон нічого не розуміє в описаних Гомером мистецтвах, хоча і натхненно їх оспівує.
Іон на це стверджує, що він розуміється не на окремих мистецтвах, а на усьому загалом. Та все знати неможливо, тож рапсод виправдовується, що вміє зображати характери окремих дійових осіб. Тобто, він розуміється не на зображуваному, а на стилі, зовнішніх ознаках зображуваного. Проте він тут же визнає, що ці особи більше розуміють в своїх справах, ніж він. Врешті він визнає, що добре знає тільки військову справу. Сократ спростовує це тим, що Іона ніхто не вибрав полководцем.
Висновок. Сократ робить висновок, що краще бути рапсодом, натхненним божествнними силами, ніж таким тлумачем творів, які він виконує. Тобто, краще бути просто хорошим співцем, та не прикрашати це удаваним всезнанням.
Див. також
Посилання
У Вікіджерелах є Іон |
- Критические замечания к диалогу «Ион» Платона [ 16 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Література
- Платон. Іон // Діалоги / передм. В. В. Шкода, Г. М. Куц ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — Х. : Фоліо. — С. 68 – 85.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ion grec Ἴwn rannij dialog Platona napisanij priblizno v 399 roci do n e Prisvyachenij obgovorennyu nathnennya i poeziyi za uchastyu Sokrata i spivcya Iona ZmistVstup Sokrat zustrichaye vidomogo rapsoda vikonavcya gomerivskogo eposu Iona Efeskogo yakij pribuv do Afin pislya zdobutoyi nim na zmagannyah v Epidavri peremogi Vin rozhvalyuye mistectvo cogo rapsoda i Gomera Ale na dumku Sokrata spravzhnij rapsod povinen buti tlumachem dumok poeta dlya sluhachiv a ne prosto vikonavcem Ion same vvazhaye sebe najobiznanishim z rapsodiv Persha chastina Sokrat bazhaye z yasuvati sutnist hudozhnoyi tvorchosti Vin vvazhaye sho koli Ion vmiye tlumachiti Gomera to povinen buti silnim v rozuminni j inshih poetiv Ale Ion rozumiye tilki napisane Gomerom Sokrat robit visnovok sho Ion todi ne rozumiye i bud yakogo inshogo mistectva zhivopisu skulpturi ta inshih Adzhe dlya tlumachennya neobhidno mati znannya pro te sho Gomer opisuye i dosvid u cih zanyattyah Vin rozpovidaye sho poetichna tvorchist vidbuvayetsya za poserednictva pevnoyi bozhestvennoyi sili Cya sila diye ne za dopomogoyu rozumu ale fizichno yak magnit Filosof nazivaye yak priklad bezdarnih poetiv yaki raptom stvoryuyut odin horoshij tvir pid vplivom yak kazhut muzi chi nathnennya Ion pogodzhuyetsya i viznaye sho koristuyetsya odnim nathnennyam Druga chastina Mova ide pro rizni mistectva zgaduvani Gomerom Ce i mistectvo viznika i likarya kermanicha budivelnika Kozhne z cih mistectv vimagaye vishkolu i osoblivih znan Odnim mistectvom ne mozhna koristuvatisya dlya inshogo Sokrat vkazuye sho Ion nichogo ne rozumiye v opisanih Gomerom mistectvah hocha i nathnenno yih ospivuye Ion na ce stverdzhuye sho vin rozumiyetsya ne na okremih mistectvah a na usomu zagalom Ta vse znati nemozhlivo tozh rapsod vipravdovuyetsya sho vmiye zobrazhati harakteri okremih dijovih osib Tobto vin rozumiyetsya ne na zobrazhuvanomu a na stili zovnishnih oznakah zobrazhuvanogo Prote vin tut zhe viznaye sho ci osobi bilshe rozumiyut v svoyih spravah nizh vin Vreshti vin viznaye sho dobre znaye tilki vijskovu spravu Sokrat sprostovuye ce tim sho Iona nihto ne vibrav polkovodcem Visnovok Sokrat robit visnovok sho krashe buti rapsodom nathnennim bozhestvnnimi silami nizh takim tlumachem tvoriv yaki vin vikonuye Tobto krashe buti prosto horoshim spivcem ta ne prikrashati ce udavanim vseznannyam Div takozhPoetika Aristotel PosilannyaU Vikidzherelah ye IonKriticheskie zamechaniya k dialogu Ion Platona 16 grudnya 2010 u Wayback Machine LiteraturaPlaton Ion Dialogi peredm V V Shkoda G M Kuc In t l ri im T G Shevchenka NAN Ukrayini H Folio S 68 85