Інформаційні процеси — дії щодо отримання, збереження, зміни, у тому числі стану/подання та передавання інформації, поданої у вигляді сигналів або даних(символів, зображень, звуків, тощо). Інформаційні процеси передбачають обмін даними між компонентами інформаційної системи. Під час інформаційного процесу дані можуть перетворюватись з одного виду в інший за допомогою певних методів.
Інформаційні процеси |
Інформаційні процеси притаманні як біологічним організмам, так і автоматизованим обчислювальним системам. Одним із основних критеріїв розвитку суспільства було саме вдосконалення інформаційних процесів, адже мистецтво, релігія, писемність, шифрування, друкарство, авторське право, телеграф, радіоелектроніка, комп'ютери, інтернет — це лише способи роботи з інформацією, винайдені людством за час свого існування.
У залежності від контексту до інформаційних процесів відносять:
- збирання, пошук, опрацювання, подання, збереження, передачу, захист та використання інформації;
- створення, збирання, збереження, опрацювання, відображення, передавання, розповсюдження, використання, захист, знищення інформації;
- отримання, створення, збирання, опрацювання, накопичення, зберігання, пошук, розповсюдження та використання інформації;
- збирання, опрацювання, створення, збереження та передачу інформації.
В автоматизованих обчислювальних системах розрізняють отримання, опрацювання, збереження, передачу та подання інформації, які здійснюються окремими компонентами системи.
Основні інформаційні процеси
Збирання інформації
Знаходження та збирання первинної інформації, отримання її з її «середовища». Отримана в результаті збору інформація може бути використана різними обробниками з різною метою. Так археологи, проводячи розкопки збирають всі знайдені ними предмети, які здадуться їм цікавими, але лише після ретельного аналізу вони перетворяться на певні наукові дані, причому підсумок аналізу може виявитися абсолютно несподіваним, а також крім уламків стародавніх глеків можуть бути виявлені поклади корисних копалин.
Пошук інформації
Знаходження конкретної інформації щодо певного питання з конкретною метою з конкретних джерел. При цьому пошук відбувається серед раніше зібраної та можливо обробленої інформації, а не із «середовища». Для пошуку переважно використовуються різні бази даних (місця зберігання інформації), у тому числі і запити пошукових систем мережі Інтернет.
Опрацювання інформації
Сукупність дій спрямованих перетворення вхідної інформації на нову, виконаних за певними правилами. Ймовірно, найважливіший і складний інформаційний процес. Хоча, іноді в суспільстві може бути складно відрізнити його від інших, наприклад від подання інформації, але обробка інформації завжди має завдання добитися чогось нового від вже існуючої інформації, фактично створити новий інформаційний об'єкт. Письменник, що записує свої думки на папір фактично веде уявлення інформації, але обробка пройшла в його мозку трохи раніше — зі своїх знань, досвіду та емоцій він створив слова, які в результаті представив у вигляді тексту.
Подання інформації
Зміна вихідної інформації на вигляд зручний та актуальний для її використання в поточній ситуації. Найчастіше зустрічається в інформатиці — у пам'яті комп'ютера вся інформація зберігатиметься у вигляді двійкового коду, але користувачеві представляється у вигляді графічних даних або звуків. Але й людина дуже часто подає інформацію, наприклад, у вигляді складання картотек із розрізнених документів, перекладаючи іноземні тексти або граючи музику за нотами на папері.
Збереження інформації
Збереження інформації — фіксація інформації на матеріальному носію у вигляді позначок або сигналів будь-якої фізичної природи, найбільш широко використовуваний інформаційний процес. Воно може відбуватись у обчислювальних машинах (пристрої пам'яті), так і у біологічних об'єктах (у вигляді нервових імпульсів у нейронах або генетична інформація у вигляді геному). Зберігання інформації поділяється на два основні види — довготривале та короткочасне. Для зберігання інформації використовують середовища та дії, які надають можливість повторного використання збереженої інформації. будь-які дії для того.
Ефективність цього кроку безпосередньо залежить від використовуваних методів та технологій — чим краща технологія, тим надійніше збережена інформація. У деяких ситуаціях цей крок може бути виключений із алгоритму, але в такому разі обов'язково виконується інший — комунікаційний процес(передача інформації), хоча інформація все одно хоча б якийсь час, але зберігається на деяких носіях. Навіть радіоприймач, який лише приймає сигнал (отримання) та інтерпретує його в звук (обробка), якийсь час «зберігає» інформацію у вигляді електричних імпульсів на своїх схемах.
Передача інформації
Передача інформації — передавання інформації іншим суб'єктам. Практично кожен інформаційний процес має на увазі під собою передачу отриманої інформації людині або обчислювальній машина для її подальшого використання. У деяких ситуаціях процес передачі інформації може бути не помітний, як передача даних між компонентами процесора або передача нервових імпульсів нейронами.
Схема передачі інформації (у загальному вигляді): джерело інформації — канал передачі — приймач інформації.
Джерелом інформації можуть бути природні об'єкти (планети, зірки, люди, тварини, рослини, поля, луки, ліси, гори…), книжки, газети, журнали, малюнки, наукові експерименти, конструкторські розробки, випробування нових матеріалів і приладів тощо.
Каналами передачі може бути будь-яка матерія або поле: електромагнітні поля (радіосигнали, світло, тощо), електропровідники (передача електричних сигналів), пружні середовища (передача звукових, інфра- та ультра-звукових сигналів), вакуум або матеріальне середовище (розповсюдження елементарних частинок, тощо). Для передачі інформації на значні відстані використовують технічні досягнення: телефон, телетайп (передача текстів), телефакс (передача зображень документів), модем (передача комп'ютерних сигналів).
Приймачами (споживачами) інформації можуть бути люди, тварини, рослини, різного роду знаряддя і машини.
Захист інформації
Будь-які дії, які використовують додаткові засоби для захисту інформації від використання іншою стороною. Захист інформації актуальний лише у складних інформаційних системах з багатьма учасниками, зважаючи на туго, що вона потрібна виключно для того, щоб не дати небажаному елементу скористатися якоюсь інформацією. Фактично єдиний спосіб захисту це шифрування тієї чи іншої роду. Приховування інформації було б неправильно називати способом її захисту, оскільки прихована інформація не вимагає захисту, бо бере участь у жодному процесі.
Використання інформації
Найоб'ємніший інформаційний процес, результатом якого є обґрунтоване прийняття рішень у різних видах людської діяльності.
Інформаційні процеси в обчислювальних системах
Отримання інформації
Отримання інформації(введення даних) — перетворення зовнішніх сигналів від пристроїв введення у набір даних, доступних для опрацювання.
Опрацювання інформації
Опрацювання інформації — перетворення вхідних даних за певними правилами та/або прийняття рішень на основі вхідних даних.
Зберігання інформації
Зберігання інформації — запис (фіксація) даних на матеріальному носію.
Передавання інформації
Передавання інформації — обмін інформацією між компонентами інформаційної системи або користувачами.
Подання інформації
Подання або виведення інформації — представлення у формі, доступній для інтерпретації користувачем.
Див. також
Джерела
- Інформаційні процеси [ 15 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Інформація і повідомлення. Властивості інформації. Інформаційні процеси [Архівовано 20 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання
- Останні новини // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 167.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Informacijni procesi diyi shodo otrimannya zberezhennya zmini u tomu chisli stanu podannya ta peredavannya informaciyi podanoyi u viglyadi signaliv abo danih simvoliv zobrazhen zvukiv tosho Informacijni procesi peredbachayut obmin danimi mizh komponentami informacijnoyi sistemi Pid chas informacijnogo procesu dani mozhut peretvoryuvatis z odnogo vidu v inshij za dopomogoyu pevnih metodiv Informacijni procesi Informacijni procesi pritamanni yak biologichnim organizmam tak i avtomatizovanim obchislyuvalnim sistemam Odnim iz osnovnih kriteriyiv rozvitku suspilstva bulo same vdoskonalennya informacijnih procesiv adzhe mistectvo religiya pisemnist shifruvannya drukarstvo avtorske pravo telegraf radioelektronika komp yuteri internet ce lishe sposobi roboti z informaciyeyu vinajdeni lyudstvom za chas svogo isnuvannya U zalezhnosti vid kontekstu do informacijnih procesiv vidnosyat zbirannya poshuk opracyuvannya podannya zberezhennya peredachu zahist ta vikoristannya informaciyi stvorennya zbirannya zberezhennya opracyuvannya vidobrazhennya peredavannya rozpovsyudzhennya vikoristannya zahist znishennya informaciyi otrimannya stvorennya zbirannya opracyuvannya nakopichennya zberigannya poshuk rozpovsyudzhennya ta vikoristannya informaciyi zbirannya opracyuvannya stvorennya zberezhennya ta peredachu informaciyi V avtomatizovanih obchislyuvalnih sistemah rozriznyayut otrimannya opracyuvannya zberezhennya peredachu ta podannya informaciyi yaki zdijsnyuyutsya okremimi komponentami sistemi Osnovni informacijni procesiZbirannya informaciyi Znahodzhennya ta zbirannya pervinnoyi informaciyi otrimannya yiyi z yiyi seredovisha Otrimana v rezultati zboru informaciya mozhe buti vikoristana riznimi obrobnikami z riznoyu metoyu Tak arheologi provodyachi rozkopki zbirayut vsi znajdeni nimi predmeti yaki zdadutsya yim cikavimi ale lishe pislya retelnogo analizu voni peretvoryatsya na pevni naukovi dani prichomu pidsumok analizu mozhe viyavitisya absolyutno nespodivanim a takozh krim ulamkiv starodavnih glekiv mozhut buti viyavleni pokladi korisnih kopalin Poshuk informaciyi Znahodzhennya konkretnoyi informaciyi shodo pevnogo pitannya z konkretnoyu metoyu z konkretnih dzherel Pri comu poshuk vidbuvayetsya sered ranishe zibranoyi ta mozhlivo obroblenoyi informaciyi a ne iz seredovisha Dlya poshuku perevazhno vikoristovuyutsya rizni bazi danih miscya zberigannya informaciyi u tomu chisli i zapiti poshukovih sistem merezhi Internet Opracyuvannya informaciyi Sukupnist dij spryamovanih peretvorennya vhidnoyi informaciyi na novu vikonanih za pevnimi pravilami Jmovirno najvazhlivishij i skladnij informacijnij proces Hocha inodi v suspilstvi mozhe buti skladno vidrizniti jogo vid inshih napriklad vid podannya informaciyi ale obrobka informaciyi zavzhdi maye zavdannya dobitisya chogos novogo vid vzhe isnuyuchoyi informaciyi faktichno stvoriti novij informacijnij ob yekt Pismennik sho zapisuye svoyi dumki na papir faktichno vede uyavlennya informaciyi ale obrobka projshla v jogo mozku trohi ranishe zi svoyih znan dosvidu ta emocij vin stvoriv slova yaki v rezultati predstaviv u viglyadi tekstu Podannya informaciyi Zmina vihidnoyi informaciyi na viglyad zruchnij ta aktualnij dlya yiyi vikoristannya v potochnij situaciyi Najchastishe zustrichayetsya v informatici u pam yati komp yutera vsya informaciya zberigatimetsya u viglyadi dvijkovogo kodu ale koristuvachevi predstavlyayetsya u viglyadi grafichnih danih abo zvukiv Ale j lyudina duzhe chasto podaye informaciyu napriklad u viglyadi skladannya kartotek iz rozriznenih dokumentiv perekladayuchi inozemni teksti abo grayuchi muziku za notami na paperi Zberezhennya informaciyi Zberezhennya informaciyi fiksaciya informaciyi na materialnomu nosiyu u viglyadi poznachok abo signaliv bud yakoyi fizichnoyi prirodi najbilsh shiroko vikoristovuvanij informacijnij proces Vono mozhe vidbuvatis u obchislyuvalnih mashinah pristroyi pam yati tak i u biologichnih ob yektah u viglyadi nervovih impulsiv u nejronah abo genetichna informaciya u viglyadi genomu Zberigannya informaciyi podilyayetsya na dva osnovni vidi dovgotrivale ta korotkochasne Dlya zberigannya informaciyi vikoristovuyut seredovisha ta diyi yaki nadayut mozhlivist povtornogo vikoristannya zberezhenoyi informaciyi bud yaki diyi dlya togo Efektivnist cogo kroku bezposeredno zalezhit vid vikoristovuvanih metodiv ta tehnologij chim krasha tehnologiya tim nadijnishe zberezhena informaciya U deyakih situaciyah cej krok mozhe buti viklyuchenij iz algoritmu ale v takomu razi obov yazkovo vikonuyetsya inshij komunikacijnij proces peredacha informaciyi hocha informaciya vse odno hocha b yakijs chas ale zberigayetsya na deyakih nosiyah Navit radioprijmach yakij lishe prijmaye signal otrimannya ta interpretuye jogo v zvuk obrobka yakijs chas zberigaye informaciyu u viglyadi elektrichnih impulsiv na svoyih shemah Peredacha informaciyi Peredacha informaciyi peredavannya informaciyi inshim sub yektam Praktichno kozhen informacijnij proces maye na uvazi pid soboyu peredachu otrimanoyi informaciyi lyudini abo obchislyuvalnij mashina dlya yiyi podalshogo vikoristannya U deyakih situaciyah proces peredachi informaciyi mozhe buti ne pomitnij yak peredacha danih mizh komponentami procesora abo peredacha nervovih impulsiv nejronami Shema peredachi informaciyi u zagalnomu viglyadi dzherelo informaciyi kanal peredachi prijmach informaciyi Dzherelom informaciyi mozhut buti prirodni ob yekti planeti zirki lyudi tvarini roslini polya luki lisi gori knizhki gazeti zhurnali malyunki naukovi eksperimenti konstruktorski rozrobki viprobuvannya novih materialiv i priladiv tosho Kanalami peredachi mozhe buti bud yaka materiya abo pole elektromagnitni polya radiosignali svitlo tosho elektroprovidniki peredacha elektrichnih signaliv pruzhni seredovisha peredacha zvukovih infra ta ultra zvukovih signaliv vakuum abo materialne seredovishe rozpovsyudzhennya elementarnih chastinok tosho Dlya peredachi informaciyi na znachni vidstani vikoristovuyut tehnichni dosyagnennya telefon teletajp peredacha tekstiv telefaks peredacha zobrazhen dokumentiv modem peredacha komp yuternih signaliv Prijmachami spozhivachami informaciyi mozhut buti lyudi tvarini roslini riznogo rodu znaryaddya i mashini Zahist informaciyi Bud yaki diyi yaki vikoristovuyut dodatkovi zasobi dlya zahistu informaciyi vid vikoristannya inshoyu storonoyu Zahist informaciyi aktualnij lishe u skladnih informacijnih sistemah z bagatma uchasnikami zvazhayuchi na tugo sho vona potribna viklyuchno dlya togo shob ne dati nebazhanomu elementu skoristatisya yakoyus informaciyeyu Faktichno yedinij sposib zahistu ce shifruvannya tiyeyi chi inshoyi rodu Prihovuvannya informaciyi bulo b nepravilno nazivati sposobom yiyi zahistu oskilki prihovana informaciya ne vimagaye zahistu bo bere uchast u zhodnomu procesi Vikoristannya informaciyi Najob yemnishij informacijnij proces rezultatom yakogo ye obgruntovane prijnyattya rishen u riznih vidah lyudskoyi diyalnosti Informacijni procesi v obchislyuvalnih sistemahOtrimannya informaciyi Otrimannya informaciyi vvedennya danih peretvorennya zovnishnih signaliv vid pristroyiv vvedennya u nabir danih dostupnih dlya opracyuvannya Opracyuvannya informaciyi Opracyuvannya informaciyi peretvorennya vhidnih danih za pevnimi pravilami ta abo prijnyattya rishen na osnovi vhidnih danih Zberigannya informaciyi Zberigannya informaciyi zapis fiksaciya danih na materialnomu nosiyu Peredavannya informaciyi Peredavannya informaciyi obmin informaciyeyu mizh komponentami informacijnoyi sistemi abo koristuvachami Podannya informaciyi Podannya abo vivedennya informaciyi predstavlennya u formi dostupnij dlya interpretaciyi koristuvachem Div takozhInformacijni resursi Informatizaciya Obrobka danihDzherelaInformacijni procesi 15 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Informaciya i povidomlennya Vlastivosti informaciyi Informacijni procesi Arhivovano 20 veresnya 2015 u Wayback Machine PosilannyaOstanni novini Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 167 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim