Парадигма — це система форм, уявлень та цінностей одного поняття, які відображають його видозміну, історичний шлях, заради досягнення ідеального поняття.
Найбільш загально суть Інформаційної парадигми можна описати словами кібернетика Стаффорда Біра: «Інформація — це дані, які змінюють нас».
Нині щоб зробити певну дію, буває необхідно або корисно мати деякий набір відомостей, що стосується предмета дії. Важливо не тільки що повідомляється, а й коли повідомляється: отримувати відомості треба в потрібний момент, щоб вони могли вплинути на прийняття рішення.
Наукові відкриття XX століття дозволили краще зрозуміти яким чином людина отримує, обробляє і передає інформацію. Те, що раніше сприймалося як комплекс маловідомих явищ, які стоять за словами «пам'ять», «розум» тощо, постало як механізми — отже, ми могли почати розуміти, «як це діє», а також звідки беруться помилки. Ці відкриття привели до пошуків у напрямку «штучного інтелекту».
Одним з центральних відкриттів в рамках інформаційної парадигми стало те, що кількість людських ресурсів, що витрачаються на процеси обробки, зберігання, передачі інформації, обмежена — як обмежені певним обсягом бітів вінчестер і оперативна пам'ять комп'ютера. Людську увагу можливо виміряти — звідси виникла ідея . Наприклад, важливим одкровенням було те, що людська пам'ять в стані працювати одночасно з сімома плюс-мінус двома темами.
Звідси постає проблема нового ставлення до взаємодії людей. Слід ставитися з повагою до когнітивних можливостей людини, не перевантажувати її увагу зайвим обсягом інформації. Але головне — слід максимально чітко і достовірно передавати інформацію. Проблема в тому, що для цього необхідно нічого не додавати від себе, бути максимально прозорим. Бути посередником, бути медіумом. Протилежність цього принципу сформована Маршаллом Маклуеном: («Медіа — і є саме повідомлення»)
Джерела
- Поваренная книга медиа-активиста
- Партико З. В. Сучасна парадигма теорії інформації // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2008. Вип. 17. С. 36-40.
- Partyko, Z. V. The modern paradigm of information science: Informology // Automatic documentation and mathematical linguistics. Translations of selected articles from nauchno-tekhnicheskaia informatsiia. 2009. Vol. 43. № 6. P. 311-320.
Посилання
- Інформаційна парадигма глобалізаційного розвитку
Див. також
Ця стаття не містить .(травень 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Paradigma ce sistema form uyavlen ta cinnostej odnogo ponyattya yaki vidobrazhayut jogo vidozminu istorichnij shlyah zaradi dosyagnennya idealnogo ponyattya Najbilsh zagalno sut Informacijnoyi paradigmi mozhna opisati slovami kibernetika Stafforda Bira Informaciya ce dani yaki zminyuyut nas Nini shob zrobiti pevnu diyu buvaye neobhidno abo korisno mati deyakij nabir vidomostej sho stosuyetsya predmeta diyi Vazhlivo ne tilki sho povidomlyayetsya a j koli povidomlyayetsya otrimuvati vidomosti treba v potribnij moment shob voni mogli vplinuti na prijnyattya rishennya Naukovi vidkrittya XX stolittya dozvolili krashe zrozumiti yakim chinom lyudina otrimuye obroblyaye i peredaye informaciyu Te sho ranishe sprijmalosya yak kompleks malovidomih yavish yaki stoyat za slovami pam yat rozum tosho postalo yak mehanizmi otzhe mi mogli pochati rozumiti yak ce diye a takozh zvidki berutsya pomilki Ci vidkrittya priveli do poshukiv u napryamku shtuchnogo intelektu Odnim z centralnih vidkrittiv v ramkah informacijnoyi paradigmi stalo te sho kilkist lyudskih resursiv sho vitrachayutsya na procesi obrobki zberigannya peredachi informaciyi obmezhena yak obmezheni pevnim obsyagom bitiv vinchester i operativna pam yat komp yutera Lyudsku uvagu mozhlivo vimiryati zvidsi vinikla ideya ekonomiki uvagi Napriklad vazhlivim odkrovennyam bulo te sho lyudska pam yat v stani pracyuvati odnochasno z simoma plyus minus dvoma temami Zvidsi postaye problema novogo stavlennya do vzayemodiyi lyudej Slid stavitisya z povagoyu do kognitivnih mozhlivostej lyudini ne perevantazhuvati yiyi uvagu zajvim obsyagom informaciyi Ale golovne slid maksimalno chitko i dostovirno peredavati informaciyu Problema v tomu sho dlya cogo neobhidno nichogo ne dodavati vid sebe buti maksimalno prozorim Buti poserednikom buti mediumom Protilezhnist cogo principu sformovana Marshallom Makluenom Media i ye same povidomlennya Dzherelared Povarennaya kniga media aktivista Partiko Z V Suchasna paradigma teoriyi informaciyi Naukovi praci Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka Filologichni nauki 2008 Vip 17 S 36 40 Partyko Z V The modern paradigm of information science Informology Automatic documentation and mathematical linguistics Translations of selected articles from nauchno tekhnicheskaia informatsiia 2009 Vol 43 6 P 311 320 Posilannyared Informacijna paradigma globalizacijnogo rozvitkuDiv takozhred Informologiya Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2011 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Informacijna paradigma