Інститут соціології Угорської академії наук засновано в 1963 р. Його організатором і першим директором з 1963 до 1968 рр. був András Hegedüs, потім директорами були Kálmán Kulcsár (1968-1983), László Cseh-Szombathy (до 1988) и Csaba Makó (до 1990).
У 1991 р. було організовано новий інститут під назвою Центр досліджень соціальних конфліктів на чолі з Палом Тамашем.
12.12.1997 Пленум Угорської академії наук ухвалив рішення про злиття цих двох інститутів в єдину організацію Інститут соціології, директором якого став Пал Тамаш (до кінця 2010).
З 1 січня 2011 р. директором є проф. Імре Ковач.
Основні напрями досліджень Інституту визначились через злиття профілів двох попередніх установ. Це дослідження в галузі: політичних і соціальних проблем суспільства; образу життя, життєвих стратегій, плюралізму культур; соціальної структури суспільства, бідності та меншин; культури та культурних зв’язків; організації громадянського суспільства; змін суспільної свідомості; міжкультурних порівняльних економічних досліджень; економіки, організації та соціології праці; просторової структури суспільства; економічних, політичних і культурних факторів розвитку регіонів; системи суспільного виробництва та розподілу знань (наука, інновації, технології, комунікації), розвитку інформаційного суспільства; соціальної політики; проблем старіння; екологічної соціології, екологічної політики та охорони здоров’я; вивчення соціальних рухів та ін.
В останні роки в роботі інституту особливе значення має участь у крупних міжнародних проектах. Велику увагу приділяється проблемам управління ризиками та збереження оточуючого середовища, а також проблемам технології й економіки знань, дослідження культури.
До складу Інституту входять наступні дослідницькі відділи:
Департамент досліджень соціальної нерівності, який розробляє такі теми, як соціальна та соціально-економічна нерівність та бідність, нерівність різних соціальних груп за віком, статтю, соціальним класом і етнічним походженням. Ведуться також дослідження проблем сім’ї, зміни сімейних ролей, міграції. Вивчаються можливості реалізації принципу рівності та недискримінації. Проводяться як фундаментальні дослідження, так і прикладні, що сприяють ухваленню рішень у галузі соціальної політики, освіти, сім’ї та зайнятості. Співробітники беруть участь у численних міжнародних порівняльних дослідницьких проектах.
Департамент досліджень знань, цінностей і культури. Його напрями досліджень: інформація, суспільство знань, інформаційно-комунікаційні технології, оцінка ризиків, некомерційні організації, політичні культури, технології та економіки знань, цінності, культура та медіа-дослідження.
Департамент досліджень інтеграції та соціальних змін. Напрями його досліджень: влада та соціальне розшарування, органи місцевого самоврядування та місцеві відносини, стійке споживання, управління й глобальне потепління, оточуюче середовище та регіональний розвиток, політика в галузі розвитку, соціальні наслідки політики розвитку ЄС, нова система перерозподілу, містобудівна політика, міський та сільський розвиток, міські та сільські соціальні зміни, нерівність у сфері праці тощо.
Департамент теоретичних і методологічних досліджень вивчає теорії й методи соціологічних досліджень, що застосовуються у світі та в практиці угорських соціологів з метою продовжити традиції угорських соціальних досліджень новими чи обновленими дослідницькими інструментами, а також – зробити більше доступними досягнення угорської соціології. Для стилю роботи відділу характерним є критичний і самокритичний підхід, а дослідження ведуться не тільки про соціальні групи, але й разом із ними та для них.
Основні завдання Інституту в цілому є двоякими: с одного боку, це - проведення «класичних» соціологічних досліджень, включаючи дослідження теоретичних і методологічних питань, а с другого - вивчення динаміки змін в угорському суспільстві для вироблення способів вирішення соціальних проблем і конфліктів. Тобто, Інститут, з однієї сторони, виконує емпіричні й міждисциплінарні соціальні дослідження, а з іншої - дослідження, орієнтовані на політику. Залучення до міжнародної співпраці є одним з пріоритетних напрямів діяльності Інституту.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Institut sociologiyi Ugorskoyi akademiyi nauk zasnovano v 1963 r Jogo organizatorom i pershim direktorom z 1963 do 1968 rr buv Andras Hegedus potim direktorami buli Kalman Kulcsar 1968 1983 Laszlo Cseh Szombathy do 1988 i Csaba Mako do 1990 U 1991 r bulo organizovano novij institut pid nazvoyu Centr doslidzhen socialnih konfliktiv na choli z Palom Tamashem 12 12 1997 Plenum Ugorskoyi akademiyi nauk uhvaliv rishennya pro zlittya cih dvoh institutiv v yedinu organizaciyu Institut sociologiyi direktorom yakogo stav Pal Tamash do kincya 2010 Z 1 sichnya 2011 r direktorom ye prof Imre Kovach Osnovni napryami doslidzhen Institutu viznachilis cherez zlittya profiliv dvoh poperednih ustanov Ce doslidzhennya v galuzi politichnih i socialnih problem suspilstva obrazu zhittya zhittyevih strategij plyuralizmu kultur socialnoyi strukturi suspilstva bidnosti ta menshin kulturi ta kulturnih zv yazkiv organizaciyi gromadyanskogo suspilstva zmin suspilnoyi svidomosti mizhkulturnih porivnyalnih ekonomichnih doslidzhen ekonomiki organizaciyi ta sociologiyi praci prostorovoyi strukturi suspilstva ekonomichnih politichnih i kulturnih faktoriv rozvitku regioniv sistemi suspilnogo virobnictva ta rozpodilu znan nauka innovaciyi tehnologiyi komunikaciyi rozvitku informacijnogo suspilstva socialnoyi politiki problem starinnya ekologichnoyi sociologiyi ekologichnoyi politiki ta ohoroni zdorov ya vivchennya socialnih ruhiv ta in V ostanni roki v roboti institutu osoblive znachennya maye uchast u krupnih mizhnarodnih proektah Veliku uvagu pridilyayetsya problemam upravlinnya rizikami ta zberezhennya otochuyuchogo seredovisha a takozh problemam tehnologiyi j ekonomiki znan doslidzhennya kulturi Do skladu Institutu vhodyat nastupni doslidnicki viddili Departament doslidzhen socialnoyi nerivnosti yakij rozroblyaye taki temi yak socialna ta socialno ekonomichna nerivnist ta bidnist nerivnist riznih socialnih grup za vikom stattyu socialnim klasom i etnichnim pohodzhennyam Vedutsya takozh doslidzhennya problem sim yi zmini simejnih rolej migraciyi Vivchayutsya mozhlivosti realizaciyi principu rivnosti ta nediskriminaciyi Provodyatsya yak fundamentalni doslidzhennya tak i prikladni sho spriyayut uhvalennyu rishen u galuzi socialnoyi politiki osviti sim yi ta zajnyatosti Spivrobitniki berut uchast u chislennih mizhnarodnih porivnyalnih doslidnickih proektah Departament doslidzhen znan cinnostej i kulturi Jogo napryami doslidzhen informaciya suspilstvo znan informacijno komunikacijni tehnologiyi ocinka rizikiv nekomercijni organizaciyi politichni kulturi tehnologiyi ta ekonomiki znan cinnosti kultura ta media doslidzhennya Departament doslidzhen integraciyi ta socialnih zmin Napryami jogo doslidzhen vlada ta socialne rozsharuvannya organi miscevogo samovryaduvannya ta miscevi vidnosini stijke spozhivannya upravlinnya j globalne poteplinnya otochuyuche seredovishe ta regionalnij rozvitok politika v galuzi rozvitku socialni naslidki politiki rozvitku YeS nova sistema pererozpodilu mistobudivna politika miskij ta silskij rozvitok miski ta silski socialni zmini nerivnist u sferi praci tosho Departament teoretichnih i metodologichnih doslidzhen vivchaye teoriyi j metodi sociologichnih doslidzhen sho zastosovuyutsya u sviti ta v praktici ugorskih sociologiv z metoyu prodovzhiti tradiciyi ugorskih socialnih doslidzhen novimi chi obnovlenimi doslidnickimi instrumentami a takozh zrobiti bilshe dostupnimi dosyagnennya ugorskoyi sociologiyi Dlya stilyu roboti viddilu harakternim ye kritichnij i samokritichnij pidhid a doslidzhennya vedutsya ne tilki pro socialni grupi ale j razom iz nimi ta dlya nih Osnovni zavdannya Institutu v cilomu ye dvoyakimi s odnogo boku ce provedennya klasichnih sociologichnih doslidzhen vklyuchayuchi doslidzhennya teoretichnih i metodologichnih pitan a s drugogo vivchennya dinamiki zmin v ugorskomu suspilstvi dlya viroblennya sposobiv virishennya socialnih problem i konfliktiv Tobto Institut z odniyeyi storoni vikonuye empirichni j mizhdisciplinarni socialni doslidzhennya a z inshoyi doslidzhennya oriyentovani na politiku Zaluchennya do mizhnarodnoyi spivpraci ye odnim z prioritetnih napryamiv diyalnosti Institutu Dzherela