Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інститут проблем машинобудування імені А М Підгорного НАН України ІПМаш науково дослідна установа у складі Відділення фі

Інститут проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України

Інститут проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України

Інститут проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України (ІПМаш) — науково-дослідна установа у складі Відділення фізико-технічних проблем енергетики Національної академії наук України, що займається фундаментальними і прикладними науковими дослідженнями у галузі енергетики та машинобудування.

Інститут проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України
image
Основні дані
Засновано 11 травня 1972
Приналежність Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України
Сфера енергетика та машинобудування
Кількість співробітників 251
Контакт
Ключові особи
Розташування image Україна, Харків
Країна image Україна[1]
Адреса вул. Пожарського, 2/10
Тип науково-дослідний інститут
Материнська
організація		 НАН України
Вебсторінка ipmach.kharkov.ua/en/
Мапа

Інститут створено у 1972 році. З 1996 року він носить ім'я свого засновника і першого директора Анатолія Підгорного. З 2016 року інститут очолює .

Напрями наукових досліджень

  • Оптимізація процесів в енергетичних машинах та вдосконалення їх конструкцій
  • Енергозберігаючі технології та об'єкти нетрадиційної енергетики
  • Прогнозування надійності, динамічної міцності та ресурсу енергетичного обладнання
  • Моделювання та комп'ютерні технології в енергетичному машинобудуванні

Структура

  • Відділ надійності та динамічної міцності
  • Відділ вібраційних і термоміцнісних досліджень
  • Відділ оптимізації процесів і конструкцій турбомашин
  • Відділ гідроаеромеханіки енергетичних машин
  • Відділ загальнотехнічних досліджень в енергетиці
  • Відділ магнетизму технічних об'єктів
  • Відділ водневої енергетики
  • Відділ нетрадиційних енерготехнологій
  • Відділ математичного моделювання й оптимального проєктування
  • Відділ моделювання та ідентифікації теплових процесів в енерготехнологічному обладнанні

Історія

У 1939 році в Харкові, що вже тоді був великим машинобудівним та науковим центром, за ініціативи академіків Академії наук Української РСР Василя Хрущова та Георгія Проскури був створений Інститут енергетики АН УРСР.

Після низки організаційних та географічних трансформацій, пов'язаних з війною, до Харкова у 1948 році повернулася група вчених під керівництвом Георгія Проскури, яка утворила Лабораторію швидкохідних машин і механізмів АН УРСР. З 1954 року лабораторію очолив учень Проскури — Анатолій Філіппов. Із 1955 року вона стала називатися Лабораторією гідравлічних машин, в 1964 році її реорганізовано у філіал Інституту механіки АН УРСР, а в 1970 — у філіал Інституту технічної теплофізики АН УРСР. У 1971 році керівником філіалу став Анатолій Підгорний, завдяки ініціативі якого у 1972 році цей філіал був перетворений в окремий Інститут проблем машинобудування АН УРСР (ІПМаш АН УРСР).

ІПМаш АН УРСР був потужним науково-технічним комплексом, до складу якого входив власне інститут, спеціальне конструкторсько-технологічне бюро (СКТБ) та дослідне виробництво (ДВ). У 80-х роках інститут складався з 4 відділень (енергетичних машин — керівник Леонід Шубенко-Шубін, двигунів і перспективних джерел енергії — Анатолій Під­горний, міцності та надійності — Анатолій Філіппов, математичного та фізичного моделювання — Володимир Рва­чов), 16 наукових відділів, у ньому працювали 585 співробітників, а разом з СКТБ і ДВ — 1280 осіб. В інституті функціонували дві спеціалізовані вчені ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій і чотири науково-технічні проблемні ради.

В 50-ті роки вчені займалися розробкою нових гідротурбін, в 60-ті — задачами вдосконалення парових і газових турбін і методами їх проектування, в 70-ті — пошуком альтернативних енерготехнологій, в 80-ті — задачами подовження термінів служби працюючих енергоблоків, їхнього діагностування та прогнозування залишкового ресурсу, в 90-ті роки — питаннями енергонезалежності та сталого функціонування енергетичної галузі країни.

Зокрема, у 1961 році під керівництвом Леоніда Шубенка-Шубіна розроблено й введено в експлуатацію першу у світі парову турбіну «СКР-100» потужністю 100 МВт із суперкритичними початковими параметрами пари (29,4 МПа та 650°С), що дозволило збільшити ККД енергоблока в цілому.

В 1962 році в інституті створено перший серед академічних установ Харкова обчислювальний центр.

Велику роль у розвитку математичного й фізичного моделювання відіграв Володимир Рва­чов. У 60-х роках він запропонував теорію R-функцій, що відкрила нові способи розв'язання важливих проблем прикладної математики, аналітичної геометрії, математичної фізики та математичного програмування. За їх допомогою Рвачов зумів побудувати рівняння границі об'єкта, тобто розв'язав обернену задачу аналітичної геометрії. Ним створено теорію неархімедових обчислень та нові методи моделювання фізичних процесів на її основі. Теорія R-функцій стала основою для розробленої в інституті технології програмування проблемно-орієнтованою мовою, близькою до природної математичної. Цю технологію реалізовано у вигляді системи «ПОЛЕ», що скоротила трудовитрати під час моделювання фізико-механічних полів в областях складної форми.

У 70-х роках розроблено серію парових турбін для ТЕС, у тому числі турбіну потужністю 300 МВт з робочою лопаткою останнього ступеня довжиною 1050 мм. На час створення ця турбіна за показниками енергоефективності була найкращою у світі. Крім того, було закладено базу, а згодом створено серію тихохідних турбін на 1500 об/хв для АЕС потужністю 500, 750 та 1000 МВт.

За ініціативою Анатолія Підгорного в 1972 році в інституті створено метрологічний підрозділ.

У 1978 році була створена Лабораторія оборотних гідромашин, де були розроблені моделі гідротурбін і оборотних радіально-осьових гідромашин, що були використані Турбоатомом під час створення гідроагрегатів для ГЕС і ГАЕС в Україні та за кордоном. До розробок цієї лабораторії також відноситься проточна частина оборотної гідротурбіни Дністровської ГАЕС. Ця насос-турбіна має найбільшу в Європі одиничну потужність і один з найкращих ККД у світі.

Під керівництвом Георгія Соколовського (пізніше — Віталія Гнесіна) розроблено математичні моделі просторових стаціонарних і нестаціонарних течій рідини та газу через лопаткові апарати турбомашин. На базі цих розробок і в середині 90-х років ХХ століття був створений програмний комплекс FlowER, який дотепер залишається основним інструментом під час виконання розрахунків просторових в'язких течій в проточних частинах турбомашин для багатьох енергомашинобудівних підприємств.

Окрім застосування методів механіки та міцності у традиційній для інституту енергомашинобудівній тематиці у відділі міцності тонкостінних конструкцій під керівництвом Бориса Кантора проводилися дослідження з біомеханіки серцево-судинної системи.

Анатолій Підгорний став ініціатором створення нового для інституту наукового напряму — водневої енергетики. Він також ініціював дослідження інших напрямів нетрадиційної енергетики, зокрема, створення й удосконалювання теплонасосних установок.

У 1996 році засновник і перший директор інституту Анатолій Підгорний пішов з життя. Того ж року інституту було присвоєно його ім'я. Інститут очолив Юрій Мацевитий.

В 2000 році створено науково-технічний концерн «ІПМаш НАН України».

З 2016 року інститут очолює .

У різні роки науковці інституту отримували державні нагород та премії за свою діяльність. Зокрема:

Інститут разом з Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна заснували фізико-енергетичний факультет подвійного підпорядкування у складі трьох кафедр: фізики нетрадиційних енерготехнологій та екології, теплофізики та молекулярної фізики, інформаційних технологій у фізико-енергетичних системах. На базі інженерно-фізичного факультету Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» створено спільну з ІПМаш кафедру гідроаеромеханіки та тепломасообміну.

В ІПМаш НАН України працює докторантура й аспірантура. Інститутом готує докторів філософії за спеціальностями 113 Прикладна математика, 142 Енергетичне машинобудування, 144 Теплоенергетика. В інституті функціонують дві спеціалізовані вчені ради з захисту докторських та кандидатських дисертацій з чотирьох спеціальностей, дві науково-технічні проблемні ради, видається міжнародний науково-технічний журнал «Проблемы машиностроения».

Станом на травень 2022 року в ІПМаш імені А. М. Підгорного НАН України працює 251 співробітник.

У січні 2022 року до інституту приєднано Інститут технічних проблем магнетизму НАН України.

Директори інституту

Примітки

  1. GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
    d:Track:Q30141628
  2. Саме у цей день у далекому 1972 році Постановою Президії АН УРСР №177 було створено ІПМаш. ІПМаш імені А. М. Підгорного НАН України. 11 травня 2022. Процитовано 5 червня 2022.

Посилання

  • Офіційний сайт
  • Інститут проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного НАН України // Національна академія наук України
  • Інститут проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного НАН України // Україна сьогодні

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Institut problem mashinobuduvannya imeni A M Pidgornogo NAN Ukrayini IPMash naukovo doslidna ustanova u skladi Viddilennya fiziko tehnichnih problem energetiki Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini sho zajmayetsya fundamentalnimi i prikladnimi naukovimi doslidzhennyami u galuzi energetiki ta mashinobuduvannya Institut problem mashinobuduvannya imeni A M Pidgornogo NAN Ukrayini Osnovni dani Zasnovano 11 travnya 1972 Prinalezhnist Viddilennya fiziko tehnichnih problem energetiki NAN UkrayiniSfera energetika ta mashinobuduvannyaKilkist spivrobitnikiv 251 Kontakt Klyuchovi osobi zasnovnik Pidgornij Anatolij Mikolajovich direktor z 2016 pochesnij direktor Macevitij Yurij MihajlovichRoztashuvannya Ukrayina HarkivKrayina Ukrayina 1 Adresa vul Pozharskogo 2 10Tip naukovo doslidnij institutMaterinska organizaciya NAN UkrayiniVebstorinka ipmach kharkov ua en Mapa Institut stvoreno u 1972 roci Z 1996 roku vin nosit im ya svogo zasnovnika i pershogo direktora Anatoliya Pidgornogo Z 2016 roku institut ocholyuye Napryami naukovih doslidzhenOptimizaciya procesiv v energetichnih mashinah ta vdoskonalennya yih konstrukcij Energozberigayuchi tehnologiyi ta ob yekti netradicijnoyi energetiki Prognozuvannya nadijnosti dinamichnoyi micnosti ta resursu energetichnogo obladnannya Modelyuvannya ta komp yuterni tehnologiyi v energetichnomu mashinobuduvanniStrukturaViddil nadijnosti ta dinamichnoyi micnosti Viddil vibracijnih i termomicnisnih doslidzhen Viddil optimizaciyi procesiv i konstrukcij turbomashin Viddil gidroaeromehaniki energetichnih mashin Viddil zagalnotehnichnih doslidzhen v energetici Viddil magnetizmu tehnichnih ob yektiv Viddil vodnevoyi energetiki Viddil netradicijnih energotehnologij Viddil matematichnogo modelyuvannya j optimalnogo proyektuvannya Viddil modelyuvannya ta identifikaciyi teplovih procesiv v energotehnologichnomu obladnanniIstoriyaU 1939 roci v Harkovi sho vzhe todi buv velikim mashinobudivnim ta naukovim centrom za iniciativi akademikiv Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR Vasilya Hrushova ta Georgiya Proskuri buv stvorenij Institut energetiki AN URSR Pislya nizki organizacijnih ta geografichnih transformacij pov yazanih z vijnoyu do Harkova u 1948 roci povernulasya grupa vchenih pid kerivnictvom Georgiya Proskuri yaka utvorila Laboratoriyu shvidkohidnih mashin i mehanizmiv AN URSR Z 1954 roku laboratoriyu ocholiv uchen Proskuri Anatolij Filippov Iz 1955 roku vona stala nazivatisya Laboratoriyeyu gidravlichnih mashin v 1964 roci yiyi reorganizovano u filial Institutu mehaniki AN URSR a v 1970 u filial Institutu tehnichnoyi teplofiziki AN URSR U 1971 roci kerivnikom filialu stav Anatolij Pidgornij zavdyaki iniciativi yakogo u 1972 roci cej filial buv peretvorenij v okremij Institut problem mashinobuduvannya AN URSR IPMash AN URSR IPMash AN URSR buv potuzhnim naukovo tehnichnim kompleksom do skladu yakogo vhodiv vlasne institut specialne konstruktorsko tehnologichne byuro SKTB ta doslidne virobnictvo DV U 80 h rokah institut skladavsya z 4 viddilen energetichnih mashin kerivnik Leonid Shubenko Shubin dviguniv i perspektivnih dzherel energiyi Anatolij Pid gornij micnosti ta nadijnosti Anatolij Filippov matematichnogo ta fizichnogo modelyuvannya Volodimir Rva chov 16 naukovih viddiliv u nomu pracyuvali 585 spivrobitnikiv a razom z SKTB i DV 1280 osib V instituti funkcionuvali dvi specializovani vcheni radi iz zahistu doktorskih ta kandidatskih disertacij i chotiri naukovo tehnichni problemni radi V 50 ti roki vcheni zajmalisya rozrobkoyu novih gidroturbin v 60 ti zadachami vdoskonalennya parovih i gazovih turbin i metodami yih proektuvannya v 70 ti poshukom alternativnih energotehnologij v 80 ti zadachami podovzhennya terminiv sluzhbi pracyuyuchih energoblokiv yihnogo diagnostuvannya ta prognozuvannya zalishkovogo resursu v 90 ti roki pitannyami energonezalezhnosti ta stalogo funkcionuvannya energetichnoyi galuzi krayini Zokrema u 1961 roci pid kerivnictvom Leonida Shubenka Shubina rozrobleno j vvedeno v ekspluataciyu pershu u sviti parovu turbinu SKR 100 potuzhnistyu 100 MVt iz superkritichnimi pochatkovimi parametrami pari 29 4 MPa ta 650 S sho dozvolilo zbilshiti KKD energobloka v cilomu V 1962 roci v instituti stvoreno pershij sered akademichnih ustanov Harkova obchislyuvalnij centr Veliku rol u rozvitku matematichnogo j fizichnogo modelyuvannya vidigrav Volodimir Rva chov U 60 h rokah vin zaproponuvav teoriyu R funkcij sho vidkrila novi sposobi rozv yazannya vazhlivih problem prikladnoyi matematiki analitichnoyi geometriyi matematichnoyi fiziki ta matematichnogo programuvannya Za yih dopomogoyu Rvachov zumiv pobuduvati rivnyannya granici ob yekta tobto rozv yazav obernenu zadachu analitichnoyi geometriyi Nim stvoreno teoriyu nearhimedovih obchislen ta novi metodi modelyuvannya fizichnih procesiv na yiyi osnovi Teoriya R funkcij stala osnovoyu dlya rozroblenoyi v instituti tehnologiyi programuvannya problemno oriyentovanoyu movoyu blizkoyu do prirodnoyi matematichnoyi Cyu tehnologiyu realizovano u viglyadi sistemi POLE sho skorotila trudovitrati pid chas modelyuvannya fiziko mehanichnih poliv v oblastyah skladnoyi formi U 70 h rokah rozrobleno seriyu parovih turbin dlya TES u tomu chisli turbinu potuzhnistyu 300 MVt z robochoyu lopatkoyu ostannogo stupenya dovzhinoyu 1050 mm Na chas stvorennya cya turbina za pokaznikami energoefektivnosti bula najkrashoyu u sviti Krim togo bulo zakladeno bazu a zgodom stvoreno seriyu tihohidnih turbin na 1500 ob hv dlya AES potuzhnistyu 500 750 ta 1000 MVt Za iniciativoyu Anatoliya Pidgornogo v 1972 roci v instituti stvoreno metrologichnij pidrozdil U 1978 roci bula stvorena Laboratoriya oborotnih gidromashin de buli rozrobleni modeli gidroturbin i oborotnih radialno osovih gidromashin sho buli vikoristani Turboatomom pid chas stvorennya gidroagregativ dlya GES i GAES v Ukrayini ta za kordonom Do rozrobok ciyeyi laboratoriyi takozh vidnositsya protochna chastina oborotnoyi gidroturbini Dnistrovskoyi GAES Cya nasos turbina maye najbilshu v Yevropi odinichnu potuzhnist i odin z najkrashih KKD u sviti Pid kerivnictvom Georgiya Sokolovskogo piznishe Vitaliya Gnesina rozrobleno matematichni modeli prostorovih stacionarnih i nestacionarnih techij ridini ta gazu cherez lopatkovi aparati turbomashin Na bazi cih rozrobok i v seredini 90 h rokiv HH stolittya buv stvorenij programnij kompleks FlowER yakij doteper zalishayetsya osnovnim instrumentom pid chas vikonannya rozrahunkiv prostorovih v yazkih techij v protochnih chastinah turbomashin dlya bagatoh energomashinobudivnih pidpriyemstv Okrim zastosuvannya metodiv mehaniki ta micnosti u tradicijnij dlya institutu energomashinobudivnij tematici u viddili micnosti tonkostinnih konstrukcij pid kerivnictvom Borisa Kantora provodilisya doslidzhennya z biomehaniki sercevo sudinnoyi sistemi Anatolij Pidgornij stav iniciatorom stvorennya novogo dlya institutu naukovogo napryamu vodnevoyi energetiki Vin takozh iniciyuvav doslidzhennya inshih napryamiv netradicijnoyi energetiki zokrema stvorennya j udoskonalyuvannya teplonasosnih ustanovok U 1996 roci zasnovnik i pershij direktor institutu Anatolij Pidgornij pishov z zhittya Togo zh roku institutu bulo prisvoyeno jogo im ya Institut ocholiv Yurij Macevitij V 2000 roci stvoreno naukovo tehnichnij koncern IPMash NAN Ukrayini Z 2016 roku institut ocholyuye U rizni roki naukovci institutu otrimuvali derzhavni nagorod ta premiyi za svoyu diyalnist Zokrema Volodimir Rvachov Grigorij Manko Mikola Sinyekop Anatolij Slesarenko Yurij Stoyan Tetyana Shejko za robotu Stvorennya rozvitok i vprovadzhennya v narodne gospodarstvo teoriyi R funkcij otrimali Derzhavnu premiyu Ukrayinskoyi RSR v galuzi nauki i tehniki 1980 roku Anatolij Filippov Yurij Vorobjov Boris Kantor Anatolij Pidgornij za cikl robit v galuzi micnosti energetichnih mashin ta vprovadzhennya yih v praktiku turbobuduvannya otrimali Derzhavnu premiyu Ukrayinskoyi RSR v galuzi nauki i tehniki 1984 roku Yurij Macevitij Andrij Rusanov Viktor Solovej Mikola Shulzhenko Volodimir Goloshapov Pavlo Gontarovskij Andrij Kostikov Vadim Cibulko za robotu Pidvishennya energoefektivnosti roboti turboustanovok TES i TEC shlyahom modernizaciyi rekonstrukciyi ta udoskonalennya rezhimiv yihnoyi ekspluataciyi otrimali Derzhavnu premiyu Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2008 roku Institut razom z Harkivskim nacionalnim universitetom imeni V N Karazina zasnuvali fiziko energetichnij fakultet podvijnogo pidporyadkuvannya u skladi troh kafedr fiziki netradicijnih energotehnologij ta ekologiyi teplofiziki ta molekulyarnoyi fiziki informacijnih tehnologij u fiziko energetichnih sistemah Na bazi inzhenerno fizichnogo fakultetu Nacionalnogo tehnichnogo universitetu Harkivskij politehnichnij institut stvoreno spilnu z IPMash kafedru gidroaeromehaniki ta teplomasoobminu V IPMash NAN Ukrayini pracyuye doktorantura j aspirantura Institutom gotuye doktoriv filosofiyi za specialnostyami 113 Prikladna matematika 142 Energetichne mashinobuduvannya 144 Teploenergetika V instituti funkcionuyut dvi specializovani vcheni radi z zahistu doktorskih ta kandidatskih disertacij z chotiroh specialnostej dvi naukovo tehnichni problemni radi vidayetsya mizhnarodnij naukovo tehnichnij zhurnal Problemy mashinostroeniya Stanom na traven 2022 roku v IPMash imeni A M Pidgornogo NAN Ukrayini pracyuye 251 spivrobitnik U sichni 2022 roku do institutu priyednano Institut tehnichnih problem magnetizmu NAN Ukrayini Direktori institutu Pidgornij Anatolij Mikolajovich 1972 1996 Macevitij Yurij Mihajlovich 1996 2016 z 2016 PrimitkiGRID Release 2017 05 22 2017 05 22 2017 doi 10 6084 M9 FIGSHARE 5032286 d Track Q30141628 Same u cej den u dalekomu 1972 roci Postanovoyu Prezidiyi AN URSR 177 bulo stvoreno IPMash IPMash imeni A M Pidgornogo NAN Ukrayini 11 travnya 2022 Procitovano 5 chervnya 2022 PosilannyaOficijnij sajt Institut problem mashinobuduvannya im A M Pidgornogo NAN Ukrayini Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut problem mashinobuduvannya im A M Pidgornogo NAN Ukrayini Ukrayina sogodni

Дата публікації:
Топ