Координати 50 28 09 пн ш 30 21 25 сх д 50 4693667 пн ш 30 3571278 сх д 50 4693667 30 3571278 Інститут геофізики ім С І С

Координати: 50°28′09″ пн. ш. 30°21′25″ сх. д. / 50.4693667° пн. ш. 30.3571278° сх. д. / 50.4693667; 30.3571278

Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України (англ. Institute of Geophysics National Academy of sciences of Ukraine) — створений 23 грудня 1960 року в м. Києві внаслідок об'єднання геофізичної лабораторії і магнітної станції Інституту геологічних наук АН УРСР, геофізичних відділів і станцій Інституту геології корисних копалин АН УРСР і Сейсмічного сектора АН УРСР. Мета створення інституту-об'єднання досліджень, передусім фундаментальної, експериментальної і прикладної геофізики.

Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України


Основні дані
Засновано	23 грудня 1960
Приналежність	НАН України
Контакт
Ключові особи	директор , член-кореспондент НАН України, д.ф.-м.н., проф.
Країна	Україна
Адреса	Київ-164, проспект Академіка Палладіна, 32
Тип	науково-дослідний інститут
Вебсторінка	igph.kiev.ua

Мапа

Інститут геофізики імені С. І. Субботіна НАН України у Вікісховищі

Фундатором і першим директором Інституту (з 1960 по 1976 pp.) був видатний український геофізик С. І. Субботін.

Напрямки діяльності

З 1962 року Інститут почав щорічно видавати , реформований з середини 1979 року в , що виходить з періодичністю 6 номерів на рік. З 1981 до 2000 року включно «Геофізичний журнал» перевидавався англійською мовою фірмою «Gordon and Breach Science Publishers Ltd» (з 2001 року входить до ).

З 1992 р. починається новий етап у розвитку міжнародних наукових зв'язків. Інститут бере участь у ряді програм і проектів: EUROPROBE, GEORIFT, EUROBRIDGE, PANCAPDI, DOBRE, INTAS, NARS-DEEP, IRIS, SCAR (Антарктичні дослідження) і інш. У 1995 р. станція «Київ» (результат співпраці Україна-США) була введена в систему (ГСМ). Україна стала членом консорціуму ^[en] (Incorporated Research Institutions for Seismology) і отримала доступ до матеріалів світового банку сейсмічних даних. Геологічна служба США та ІГФ співпрацюють у галузі вивчення фізики Землі, установленні і забезпеченні роботи сейсмологічного обладнання, обміні сейсмологічними даними і пов'язаними з ними науковими результатами. З 1995 р. Інститут бере участь у наукових дослідженнях, що проводяться Україною в Антарктиці (після передачі Великою Британією наукової станції «Фарадей» Україні).

У 2003 році Президія НАН України затвердила такі наукові напрями інституту:

вивчення тектоніки, структури, геодинаміки і еволюцій континентальної і океанічної літосфери;
побудова трьохмірних комплексних геофізичних і петрофізичних моделей геологічних структур з метою прогнозу корисних копалин;
розробка технологічних автоматизованих систем обробки і інтерпретації геофізичної інформації;
геофізичні дослідження навколишнього середовища з метою прогнозу сейсмічної небезпеки і інших загрозливих природних явищ.

Структура

У структурі Інституту в 1990-х pp. було чотири наукових відділи і дві лабораторії:

відділ гравіметрії,
відділ сейсмометрії,
відділ ,
відділ інтерпретації й узагальнення геофізичних даних,
лабораторія фізичних властивостей речовини земної кори,
лабораторія з магнітною станцією (Димер).

У 1966 p. Інститут фізики Землі АН СРСР передав Інституту геофізики АН УРСР кримські сейсмічні станції: «Алушта», «Сімферополь», «Феодосія» і «Ялта». У м. Сімферополі був створений і включений у структуру Інституту відділ сейсмології Кримської зони (нині відділ сейсмології) з чотирма сейсмічними станціями.

У 1975 р. організовано новий великий підрозділ — сектор геодинаміки вибуху. У 1997 р. створюється Міжвідомчий науково-дослідний госпрозрахунковий центр геодинамічних досліджень, головним завданням якого є виконання досліджень, що вимагають координації з підрозділами НАН України, Міністерства енергетики України і Головного управління геодезії, картографії і кадастру при Кабінеті Міністрів України, з питань організації і проведення сейсмологічних, гідрогеологічних, геодезичних та інженерно-геологічних робіт на геодинамічних полігонах атомних електростанцій, на гідротехнічних спорудах, у районах розміщення особливо важливих і екологічно небезпечних об'єктів.

На початку XXI ст. в структурі Інституту:

відділення геодинаміки вибуху;
Полтавська гравіметрична обсерваторія;
Карпатське відділення Інституту геофізики НАН України.

У інституті тринадцять наукових відділів:

глибинних процесів Землі і гравіметрії,
тектоносфери,
геотермії і сучасної геодинаміки,
тектонофізики,
сейсмометрії,
регіональних проблем геофізики,
геомагнетизму,
фізичних властивостей речовини Землі,
математичної геофізики,
математичного моделювання геофізичних полів,
сейсмічної небезпеки,
сейсмології,
сейсмічності Карпатського регіону.

З 1961 року при інституті працює аспірантура, а з 1990 року — докторантура за спеціальністю 04.00.22. Геофізика. Станом на 2004 p., у ІГФ працює 479 співробітників, в їх числі: 1 академік і 1 член-кореспондент НАН України, 23 доктори і 55 кандидатів наук.

Персоналії

Гінтов Олег Борисович — завідувач відділу .
Стародуб Юрій Петрович — професор цього інституту з 2008 року.
Даниленко Вячеслав Андрійович — заступник директора з наукової роботи та керівник Відділення геодинаміки вибуху.

Директори Інституту

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Інститут геофізики імені С. І. Субботіна НАН України

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Наукові установи України. — Довідкове видання. — Київ : УкрІНТЕІ, 2013. — 220 с.