Індура (біл. вёска Індура) — село в складі Гродненського району Гродненської області, Білорусь на річці Індурці. Село є центром Індурської сільської ради, розташоване в західній частині області. За переписом 1995 року населення становить 1288 особу. Знаходиться в 25 км від обласного центру — Гродно, на автошляху Гродно-Велика Берестовиця. До Третього поділу Речі Посполитої Індура була містечком Гродненського воєводства.
село Індура | ||||
Транслітерація назви | Indura | |||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
53°27′44″ пн. ш. 23°52′56″ сх. д. / 53.4624972° пн. ш. 23.8824972° сх. д.Координати: 53°27′44″ пн. ш. 23°52′56″ сх. д. / 53.4624972° пн. ш. 23.8824972° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Гродненська область | |||
Район | Гродненський район | |||
Рада | Індурська сільська рада | |||
Перша згадка | XVI ст. | |||
Населення | 1288 осіб (1995) | |||
Часовий пояс | час у Білорусі | |||
Поштовий індекс | 231712 | |||
Телефонний код | +375-+375-15(2) | |||
Висота | 142 м[1] | |||
Транспорт, відстані | ||||
Найближча залізнична станція | Гродно (21 км) | |||
До Мінська | ||||
- фізична | 247 км | |||
До обласного центру | ||||
- фізична | 21 км | |||
Місцева влада | ||||
Адреса | 222445 Гродзенская вобласьць, Гродзенскі раён, Індурскі сельсавет Вёска Індура | |||
Індура | ||||
Індура Індура (Гродненська область) | ||||
Індура у Вікісховищі |
Історія
Перша згадка про це село датується 1413 роком, як маєток земського маршалка Яна Давойновича, який у 1522 році побудував тут костел Святої Троїці, після чого, у 1525 році маєток отримав статус містечка. Згідно з адміністративно-територіальною реформою (1565-1566) Індура увійшла до складу Гродненського повіту, Троцького воєводства. У другій половині XVI–XVII містом володіли такі шляхтичі: Кішки, Радзивілли, Воловичі, Паци, , Млечки; у XVIII-му: , Огинські, Мосальські. У XVIII столітті містечко було важливим центром літваків та було одним із місць зустрічі Ради Чотирьох Земель. За часів Великої Північної війни біля містечка шведський генерал Меєрфельд отримав перемогу над російсько-саксонськими військами. У 1770-1780 роки тут жив відомий цадик [he], до якого з'їжджалися хасиди з усього Великого Князівства Литовського.
Після Третього поділу Речі Посполитої у 1795 містечко потрапило під владу Російської імперії де стала центром , Гродненського повіту, Гродненської губернії. З цього часу населеним пунктом володіли Бжостовські та Козловські. За даними на 1830 рік у містечку проживало 559 осіб, з них шляхти — 3, духовного стану — 1, міщан-євреїв — 496, міщан-християн та селян — 55, жебраків — 4. Станом на 1833 рік тут працювало 8 магазинів. У 1878 році населення значно зростає — 2426, з яких 2200 — євреї. За даними перепису населення 1897 року в містечку знаходилося — 314 дворів, де живе 2681 особи, костел, церква, синагога, пошта, 2 винокурні, 16 майстерень, 4 єврейських молитовних будинків, парафіяльна школа, фельдшерський пункт, пивоварня, вапняний завод, 8 трактирів та ярмарок по неділях.
Згідно з Ризьким миром 1921 року містечко опинилося у складі Другої Речі Посполитої (Гродненський повіт, Білостоцьке воєводство). 4 грудня грудня та 6 грудня 1932 у селі пройшли демонстрації селянства (близько 300 чоловік) проти податкової політики уряду.
З 1939 року Індура знаходиться в Білоруській РСР та 1 травня 1940 року отримала статус селища міського типу. У часи Німецько-радянської війни селище перебувало під окупацією, яка завершилася 21 липня 1944 року. 29 грудня 1949 статус смт змінився знову на село. За даними 1971 року в селі жило 1549 особи.
Станом на 1995 рік у селі знаходиться 562 двори, де проживає 1288 особа. Сьогодні у селищі працюють середня та музична школи, дитячий садочок, лікарня, дім культури, бібліотека та пошта. На південний-захід від містечка знаходиться древнє городище XI–XIII століть. Крім того, у селі працюють: костел Найсвятішої Троїці (1815), Синагога (XVIII–XIX століття), православна церква Святого Олександра Невського (1881) а також кладовища: єврейське та католицьке. В серпні-вересні 2003 року єврейською громадою було відновлене єврейське кладовище.
Примітки
- GeoNames — 2005.
- Соркіна I. Містечки Біларусі наприкінці XVIII — першої половини ХІХ ст = Мястэчкі Беларусі ў канцы XVIII — першай палове ХІХ ст.. — Вільня : ЕГУ, 2010. — С. 202. — ISBN ХІХ ст.(біл.)
- Соркіна I. Містечки Біларусі наприкінці XVIII — першої половини XIX ст = Мястэчкі Беларусі ў канцы XVIII — першай палове XIX ст.. — Вільня : ЕГУ, 2010. — С. 412. — ISBN ХІХ ст.(біл.)
- Соркіна I. Містечки Біларусі наприкінці XVIII — першої половини XIX ст = Мястэчкі Беларусі ў канцы XVIII — першай палове XIX ст.. — Вільня : ЕГУ, 2010. — С. 130. — ISBN ХІХ ст.(біл.)
- Географічний словник Королівства Польського = Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa, 1882. — Т. III: Haag — Kępy. — С. 278.(пол.)
- Енциклопедія історії Білорусі. У 6 томах = Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. / Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мінськ : БелЭн, 1996. — Т. Т. 3: Гімназіі — Кадэнцыя. — С. 486. — .(біл.)
- Звіт з реконструкції кладовища в Індурі, 2003 рік [ 8 жовтня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання
- Фото Індури на сайті [ 17 вересня 2013 у Wayback Machine.] Radzima.org(біл.)
- Каталог сіл Гродненського району [ 4 липня 2013 у Wayback Machine.](біл.)
- Сайт єврейської генеалогії [ 12 липня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
Література
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т / Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мінськ : БелЭн, 1996. — Т. Т. 3: Гімназіі — Кадэнцыя. — 527 с. — . (біл.)
- Соркіна I. Мястэчкі Беларусі ў канцы XVIII — першай палове XIX ст. — Вільня : ЕГУ, 2010. — 488 с.(біл.)
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa, 1882. — Т. III: Haag — Kępy. (пол.)
Це незавершена стаття про Білорусь. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Indura bil vyoska Indura selo v skladi Grodnenskogo rajonu Grodnenskoyi oblasti Bilorus na richci Indurci Selo ye centrom Indurskoyi silskoyi radi roztashovane v zahidnij chastini oblasti Za perepisom 1995 roku naselennya stanovit 1288 osobu Znahoditsya v 25 km vid oblasnogo centru Grodno na avtoshlyahu Grodno Velika Berestovicya Do Tretogo podilu Rechi Pospolitoyi Indura bula mistechkom Grodnenskogo voyevodstva selo InduraTransliteraciya nazvi Indura Osnovni dani53 27 44 pn sh 23 52 56 sh d 53 4624972 pn sh 23 8824972 sh d 53 4624972 23 8824972 Koordinati 53 27 44 pn sh 23 52 56 sh d 53 4624972 pn sh 23 8824972 sh d 53 4624972 23 8824972Krayina BilorusOblast Grodnenska oblastRajon Grodnenskij rajonRada Indurska silska radaPersha zgadka XVI st Naselennya 1288 osib 1995 Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 231712Telefonnij kod 375 375 15 2 Visota 142 m 1 Transport vidstaniNajblizhcha zaliznichna stanciya Grodno 21 km Do Minska fizichna 247 km Do oblasnogo centru fizichna 21 km Misceva vlada Adresa 222445 Grodzenskaya voblasc Grodzenski rayon Indurski selsavet Vyoska Indura Indura InduraIndura Grodnenska oblast Indura u VikishovishiIstoriyaPersha zgadka pro ce selo datuyetsya 1413 rokom yak mayetok zemskogo marshalka Yana Davojnovicha yakij u 1522 roci pobuduvav tut kostel Svyatoyi Troyici pislya chogo u 1525 roci mayetok otrimav status mistechka Zgidno z administrativno teritorialnoyu reformoyu 1565 1566 Indura uvijshla do skladu Grodnenskogo povitu Trockogo voyevodstva U drugij polovini XVI XVII mistom volodili taki shlyahtichi Kishki Radzivilli Volovichi Paci Mlechki u XVIII mu Oginski Mosalski U XVIII stolitti mistechko bulo vazhlivim centrom litvakiv ta bulo odnim iz misc zustrichi Radi Chotiroh Zemel Za chasiv Velikoyi Pivnichnoyi vijni bilya mistechka shvedskij general Meyerfeld otrimav peremogu nad rosijsko saksonskimi vijskami U 1770 1780 roki tut zhiv vidomij cadik he do yakogo z yizhdzhalisya hasidi z usogo Velikogo Knyazivstva Litovskogo Pislya Tretogo podilu Rechi Pospolitoyi u 1795 mistechko potrapilo pid vladu Rosijskoyi imperiyi de stala centrom Grodnenskogo povitu Grodnenskoyi guberniyi Z cogo chasu naselenim punktom volodili Bzhostovski ta Kozlovski Za danimi na 1830 rik u mistechku prozhivalo 559 osib z nih shlyahti 3 duhovnogo stanu 1 mishan yevreyiv 496 mishan hristiyan ta selyan 55 zhebrakiv 4 Stanom na 1833 rik tut pracyuvalo 8 magaziniv U 1878 roci naselennya znachno zrostaye 2426 z yakih 2200 yevreyi Za danimi perepisu naselennya 1897 roku v mistechku znahodilosya 314 dvoriv de zhive 2681 osobi kostel cerkva sinagoga poshta 2 vinokurni 16 majsteren 4 yevrejskih molitovnih budinkiv parafiyalna shkola feldsherskij punkt pivovarnya vapnyanij zavod 8 traktiriv ta yarmarok po nedilyah Zgidno z Rizkim mirom 1921 roku mistechko opinilosya u skladi Drugoyi Rechi Pospolitoyi Grodnenskij povit Bilostocke voyevodstvo 4 grudnya grudnya ta 6 grudnya 1932 u seli projshli demonstraciyi selyanstva blizko 300 cholovik proti podatkovoyi politiki uryadu Z 1939 roku Indura znahoditsya v Biloruskij RSR ta 1 travnya 1940 roku otrimala status selisha miskogo tipu U chasi Nimecko radyanskoyi vijni selishe perebuvalo pid okupaciyeyu yaka zavershilasya 21 lipnya 1944 roku 29 grudnya 1949 status smt zminivsya znovu na selo Za danimi 1971 roku v seli zhilo 1549 osobi Stanom na 1995 rik u seli znahoditsya 562 dvori de prozhivaye 1288 osoba Sogodni u selishi pracyuyut serednya ta muzichna shkoli dityachij sadochok likarnya dim kulturi biblioteka ta poshta Na pivdennij zahid vid mistechka znahoditsya drevnye gorodishe XI XIII stolit Krim togo u seli pracyuyut kostel Najsvyatishoyi Troyici 1815 Sinagoga XVIII XIX stolittya pravoslavna cerkva Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1881 a takozh kladovisha yevrejske ta katolicke V serpni veresni 2003 roku yevrejskoyu gromadoyu bulo vidnovlene yevrejske kladovishe PrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 Sorkina I Mistechki Bilarusi naprikinci XVIII pershoyi polovini HIH st Myastechki Belarusi y kancy XVIII pershaj palove HIH st Vilnya EGU 2010 S 202 ISBN HIH st bil Sorkina I Mistechki Bilarusi naprikinci XVIII pershoyi polovini XIX st Myastechki Belarusi y kancy XVIII pershaj palove XIX st Vilnya EGU 2010 S 412 ISBN HIH st bil Sorkina I Mistechki Bilarusi naprikinci XVIII pershoyi polovini XIX st Myastechki Belarusi y kancy XVIII pershaj palove XIX st Vilnya EGU 2010 S 130 ISBN HIH st bil Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Warszawa 1882 T III Haag Kepy S 278 pol Enciklopediya istoriyi Bilorusi U 6 tomah Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t G P Pashkoy gal red i insh Mast E E Zhakevich Minsk BelEn 1996 T T 3 Gimnazii Kadencyya S 486 ISBN 985 11 0041 2 bil Zvit z rekonstrukciyi kladovisha v Induri 2003 rik 8 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl PosilannyaFoto Induri na sajti 17 veresnya 2013 u Wayback Machine Radzima org bil Katalog sil Grodnenskogo rajonu 4 lipnya 2013 u Wayback Machine bil Sajt yevrejskoyi genealogiyi 12 lipnya 2013 u Wayback Machine angl LiteraturaEncyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t G P Pashkoy gal red i insh Mast E E Zhakevich Minsk BelEn 1996 T T 3 Gimnazii Kadencyya 527 s ISBN 985 11 0041 2 bil Sorkina I Myastechki Belarusi y kancy XVIII pershaj palove XIX st Vilnya EGU 2010 488 s bil Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Warszawa 1882 T III Haag Kepy pol Ce nezavershena stattya pro Bilorus Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi