Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інгапірка (Inkapirka) — стародавнє андське місто часів імперії інків Тауантінсую. Час зведення невідомий. Руїни міста, знаходяться близько за 80 км від містечка Куенка. Назва перекладається як «Інкська стіна». Є визначною археологічною пам'яткою Еквадору. Розкопки відбулися у 1974–1975 роках.
| Інгапірка | |
|---|---|
 | |
| 2°32′23″ пд. ш. 78°52′30″ зх. д. / 2.5397222222499778° пд. ш. 78.875000000028° зх. д.Координати: 2°32′23″ пд. ш. 78°52′30″ зх. д. / 2.5397222222499778° пд. ш. 78.875000000028° зх. д. | |
| Країна |  Еквадор |
| Розташування | d Каньяр Еквадор |
| Тип | населений пункт археологічна пам'ятка і пам'ятка |
  Інгапірка Інгапірка (Еквадор) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Опис
Інгапірка розташована у гірській частині, на висоті 3160 м над рівнем моря та 16 км від міста Каньяр (провінція Каньяр, Еквадор).
Спочатку тут розташовувалося старовинна фортеця племені каньярі Хатун Каньяр. Після його підкорення армією Сапа Інки Тупак Юпанкі, за наказом останнього тут зведено класичне інкське місто з відповідними атрибутами: храмом Сонця, кам'яними будівлями, каналами, акведуками, резервуарами, освітніми закладами, тамбо. Інгапірка розташовувалася на важливому шляху, що вів до м. Кіту. За часів імператора Уайни Капака розбудова міста було продовжена. В цей час зводиться велична астрономічна обсерваторія.
Місто Інгапірка на сьогодні збереглося в досить непоганому стані. Школа, склад, будинки і різні підсобні приміщення часів інків майже не були знищені. Основною прикрасою міста є храм Сонця. Конструкція храму настільки незвичайна, що техніка, за якою будували інки, вражає дослідників дотепер.
У 2010 році на глибині 2,5 м під церемоніальним майданчиком віднайдено незвичайні округлі камені в формі конусів. За основу священного предмету, був взятий камінь вулканічного походження — андезит. В часи існування інків, це були найбільші святині і найдорогоцінніші камені. Їх походження і форма, вважають вчені, допомагали інкам одержувати зв'язок між царством мертвих, між живими та неземними цивілізаціями. Ці камені, отримали назву «Три свячених каменя інків».
Сам храм, теж незвичайний, його стіни збудовані з нахилом всередину, а величезні кам'яні плити, підігнані настільки чітко, що сучасні архітектори дивуються, як за умов технологій доступних інкам можна було створити таку монументальну споруду.
Недалеко від міста, є ще одне дуже цікаве і незвичайне місце. В скелі, незрозумілим способом, висічений профіль людини-інка. Особливо вражає ідеальний профіль особи.
Джерела
- Miguel Rivera Dorado: Arqueología de Ingapirca, Ecuador, Cuadernos de Historia y Arqueología, año XXIV, nº 41, pp. 83-98, Guayaquil 1975.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ingapirka Inkapirka starodavnye andske misto chasiv imperiyi inkiv Tauantinsuyu Chas zvedennya nevidomij Ruyini mista znahodyatsya blizko za 80 km vid mistechka Kuenka Nazva perekladayetsya yak Inkska stina Ye viznachnoyu arheologichnoyu pam yatkoyu Ekvadoru Rozkopki vidbulisya u 1974 1975 rokah Ingapirka2 32 23 pd sh 78 52 30 zh d 2 5397222222499778 pd sh 78 875000000028 zh d 2 5397222222499778 78 875000000028 Koordinati 2 32 23 pd sh 78 52 30 zh d 2 5397222222499778 pd sh 78 875000000028 zh d 2 5397222222499778 78 875000000028Krayina EkvadorRoztashuvannyad Kanyar EkvadorTipnaselenij punkt arheologichna pam yatka i pam yatkaIngapirkaIngapirka Ekvador Mediafajli u VikishovishiRuyini IngapirkiOpisIngapirka roztashovana u girskij chastini na visoti 3160 m nad rivnem morya ta 16 km vid mista Kanyar provinciya Kanyar Ekvador Spochatku tut roztashovuvalosya starovinna fortecya plemeni kanyari Hatun Kanyar Pislya jogo pidkorennya armiyeyu Sapa Inki Tupak Yupanki za nakazom ostannogo tut zvedeno klasichne inkske misto z vidpovidnimi atributami hramom Soncya kam yanimi budivlyami kanalami akvedukami rezervuarami osvitnimi zakladami tambo Ingapirka roztashovuvalasya na vazhlivomu shlyahu sho viv do m Kitu Za chasiv imperatora Uajni Kapaka rozbudova mista bulo prodovzhena V cej chas zvoditsya velichna astronomichna observatoriya Misto Ingapirka na sogodni zbereglosya v dosit nepoganomu stani Shkola sklad budinki i rizni pidsobni primishennya chasiv inkiv majzhe ne buli znisheni Osnovnoyu prikrasoyu mista ye hram Soncya Konstrukciya hramu nastilki nezvichajna sho tehnika za yakoyu buduvali inki vrazhaye doslidnikiv doteper U 2010 roci na glibini 2 5 m pid ceremonialnim majdanchikom vidnajdeno nezvichajni okrugli kameni v formi konusiv Za osnovu svyashennogo predmetu buv vzyatij kamin vulkanichnogo pohodzhennya andezit V chasi isnuvannya inkiv ce buli najbilshi svyatini i najdorogocinnishi kameni Yih pohodzhennya i forma vvazhayut vcheni dopomagali inkam oderzhuvati zv yazok mizh carstvom mertvih mizh zhivimi ta nezemnimi civilizaciyami Ci kameni otrimali nazvu Tri svyachenih kamenya inkiv Sam hram tezh nezvichajnij jogo stini zbudovani z nahilom vseredinu a velichezni kam yani pliti pidignani nastilki chitko sho suchasni arhitektori divuyutsya yak za umov tehnologij dostupnih inkam mozhna bulo stvoriti taku monumentalnu sporudu Nedaleko vid mista ye she odne duzhe cikave i nezvichajne misce V skeli nezrozumilim sposobom visichenij profil lyudini inka Osoblivo vrazhaye idealnij profil osobi DzherelaMiguel Rivera Dorado Arqueologia de Ingapirca Ecuador Cuadernos de Historia y Arqueologia ano XXIV nº 41 pp 83 98 Guayaquil 1975