Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чжу Ді (кит.: 朱棣; піньїнь: Zhu Di), храмове ім'я Тайцзун (кит.: 太宗; піньїнь: Tàizōng; 2 травня 1360 —12 серпня 1424) — третій імператор династії Мін. Девіз правління Юнле («Вічне щастя», інший варіант перекладу «Довга радість»).
| Чжу Ді кит. 朱棣 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 17 липня 1402 — 12 серпня 1424 року | ||
| Попередник: | Чжу Юньвень | |
| Спадкоємець: | Чжу Гаочі | |
| Народження: | 2 травня 1360[1][2] Нанкін, d, d, імперія Мін | |
| Смерть: | 12 серпня 1424[3][4](64 роки) або 5 серпня 1424 (64 роки) Внутрішня Монголія, КНР | |
| Причина смерті: | інсульт | |
| Поховання: | d | |
| Країна: | імперія Мін[5] і Юань | |
| Релігія: | конфуціанство | |
| Рід: | Династія Мін[d] | |
| Батько: | Чжу Юаньчжан[1][5] | |
| Мати: | Ма Юхуань[1] | |
| Шлюб: | Сюй Їхуа[6][5], d, d, d, Q17362670?, Q8250397?, Q8250360?, d, Q19854647? і d | |
| Діти: | Чжу Гаочи[7][5], d[7], d[8], d[9], d, d, d, d і d | |
| | ||
Життєпис
Молоді роки
Народився 2 травня 1360 року у Нанкіні (тоді звався Інтянь) у родині тоді ще лідера одного з повстанців Чжу Юаньчжана. Після перемоги останнього та встановлення у Китаї влади династії Мін, у 1370 році Чжу Ді отримує титул князя Янь. Його ставкою стає м. Даду. Батько доручає синові охорону північних кордонів держави від нападів монголів. Успіхи Чжу Ді у боротьбі із ворогом чергувалися із невдачами. Тому Чжу Юаньчжан не завжди доручав синові великі військові кампанії. Тим не менш Чжу Ді зумів здобути значний вплив у державі. При вивченні військових справ Чжу Ді не забував й про засвоєнная класичних текстів.
Із вступом на трон у 1398 році нового імператора Чжу Юньвеня — небожа Чжу Ді, внутрішня ситуація стала більш нестабільною. Новий імператор вирішив ліквідувати великі володіння членів своєї родини. В результаті розпочалася громадянська війна, що отримала назву «війна Цзіннань». Віришивши скористатися ситуацією у конфлікт у 1399 році втрутився Чжу Ді. Він зрештою переміг своїх ворогів. У 1402 році захопив столицю Нанкін. Законний імператор «пропав» — за однією версією, був убитий (або ж покінчив життя самогубством), за іншою — сховався в буддійському монастирі і прожив у невідомості ще не один десяток років. Чжу вбив старшого сина Чжу Юньвеня, а іншого запроторив до в'язниці, з якої той вийшов на волю у 54 роки.
Правління
У підсумки 17 липня 1402 року Чжу Ді оголошено новим імператором під девізом Юнле. Спочатку новим володар знищив усіх прихильників залиблого імператора — тільки чиновників було страчено близько 10 тисяч осіб. Для закріплення на «завойованому» престолі спирався на армію - всіляко нагороджував офіцерів і солдатів, а своїх воєначальників розставив по країні як військових намісників. Але вже незабаром, після 1405 року, в країні відновилася колишня, достатньо досконала для свого часу система адміністративного управління, ключові позиції в якій посіли ставленики нового імператора. Все більший вплив при Чжу Ді набуває державний секретаріат, що отримав назву «Внутрипалацовий кабінет» (Нейге), палацові «нагляди» (си) і служба розшуку (Східний склад), якоюсь мірою дублююча ординарні урядові структури і, тим самим, що обмежувала їх самостійність.
Іншим завданням Східного складу була боротьба із корупцією. При цьому за Чжу Ді почалося формування спадкової аристократії нового типу (значну частину складали родини роду Чжу).
У 1415 році проведено реконструкцію Великого каналу. Побудовано 3 тисячі пласкодонних барж для транспортування товарів. З метою зміцнення влади нового імператора і його оточення було перенесено «головну» столицю з Нанкіна до Даду (який перейменовано на Пекін) у 1421 році. Займався розбудовою нової столиці, було побудовано Заборонене місто. Для покращення життя нижчих верств населення було заборонено другорядні роботи, зменшено видобуток золота та срібла, наказано більше уваги приділяти забезпеченню населення харчами.
Після зміцнення внутрішнього становища іншою турботою Чжу Ді стало позбавлення небезпеки з боку кочових племен, набуття імперського статусу у Східній та Південно-Східній Азії. Тільки у 1403 році було відправлено 4 посольства до Сіаму (сучасний Таїланд), 3 — до Яви, 2 до держави Чампа (південна частина сучасного В'єтнаму). У 1404 році відбулося посольство до Японії, яке відновило політичні та економічні відносини між країнами. Чжу Ді намагався налагодити також стосунки з державою Тамерлана, але марно. Лише смерть останнього у 1405 року вберегла Китай від азійського вторгнення. Після цього для посилення впливу Китаю вирішив організувати морські експедиції в Південну Азію, Аравю та східну Африку з огляду на те, що шлях суходолом було перекрито Персією та сусідніми з нею державами, де правили ворожі династії Мін Тимуриди. З 1405 до 1422 року за наказом Чжу Ді було організовано 7 великих експедицій на чолі із імператорським євнухом Чжен Хе, який подорожував до Індостану, Аравійського півострова та східного узбережжя Африки.
У 1406 році Чжу Ді розпочав військову кампанію проти держави Дайв'єт. Незабаром уся територія сучасного північного В'єтнаму була захоплена. У цій кампанії Китай отримав підтримку з боку держави Чампа. З 1409 до 1423 року здійснив 5 похдів проти монгольських племен, остаточно знищивши державу юань. Результатом їх було часткове підкорення східної Монголії, сучасних Маньчжурії, Примор'я та Усурійського краю. Втім наприкінці життя у зовнішній політиці Чжу Ді почалися невдачі. У 1418 році повстали в'єтнамці. Монголи виявилися підкореними лише частково. Тому у 1424 році Чжу Ді розпочав 6 військову кампанію проти монголів. Вона виявилася вдалою, проте на зворотньому шляху імператор помер 12 серпня цього ж року. За деякими відомостями його смерть прискорило вживання даоських еліксирів, куди входили миш'як, свинець. Владу успадкував син Чжу Ді — Чжу Гаочі.
Культура та мистецтво
Чжу Ді сприяв розвитку літератури, історії, філософії. За наказом Чжу Ді було переписано історію правлячих династій Китаю. Також було підготовлено й видано так званну «Енциклопедію Юнле». До проекту долучалися тисячі вчених, енциклопедія нараховувала близько 23 000 цзюянів—сувоїв, які поділялися на 11 тисяч томів, і висвітлювали 8 000 статей. Китайські філософи за підтримки імператора склали «Велику збірку філософії людської природи».
Літературна діяльність
Окрім сприянню відродження китайської культуру, Чжу Ді сам полюбляв складати вірші. Найбільш відомим його твором є «Палацова поема, присвячена наложниці Тянь-фей». Також імператор був автором повчального трактату, в якому надавав опис етичних норм для діяльності імператора та його підлеглих. Призначався він для наступних володарім імперії.
Родина
Примітки
- Tsai S. H. Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle — University of Washington Press. — P. 20. —
- Hucker C. O. Encyclopædia Britannica
- Tsai S. H. Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle — University of Washington Press. — P. 3. —
- Find a Grave — 1996.
- China Biographical Database
- Tsai S. H. Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle — University of Washington Press. — P. 28. —
- Tsai S. H. Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle — University of Washington Press. — P. 30. —
- Tsai S. H. Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle — University of Washington Press. — P. 57–58. —
- Tsai S. H. Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle — University of Washington Press. — P. 98. —
Джерела
- Patricia Buckley-Ebrey: China. Eine illustrierte Geschichte. Campus, Frankfurt am Main 1996,
- Susan Naquin: Peking Temples and City Life. 1400–1900. Univ. of California Press, Berkley 2000,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chzhu U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tajczun Chzhu Di kit 朱棣 pinyin Zhu Di hramove im ya Tajczun kit 太宗 pinyin Taizōng 2 travnya 1360 12 serpnya 1424 tretij imperator dinastiyi Min Deviz pravlinnya Yunle Vichne shastya inshij variant perekladu Dovga radist Chzhu Di kit 朱棣3 j Imperator Min17 lipnya 1402 12 serpnya 1424 rokuPoperednik Chzhu YunvenSpadkoyemec Chzhu Gaochi Narodzhennya 2 travnya 1360 1 2 Nankin d d imperiya MinSmert 12 serpnya 1424 3 4 64 roki abo 5 serpnya 1424 1424 08 05 64 roki Vnutrishnya Mongoliya KNRPrichina smerti insultPohovannya dKrayina imperiya Min 5 i YuanReligiya konfucianstvoRid Dinastiya Min d Batko Chzhu Yuanchzhan 1 5 Mati Ma Yuhuan 1 Shlyub Syuj Yihua 6 5 d d d Q17362670 Q8250397 Q8250360 d Q19854647 i dDiti Chzhu Gaochi 7 5 d 7 d 8 d 9 d d d d i d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Narodivsya 2 travnya 1360 roku u Nankini todi zvavsya Intyan u rodini todi she lidera odnogo z povstanciv Chzhu Yuanchzhana Pislya peremogi ostannogo ta vstanovlennya u Kitayi vladi dinastiyi Min u 1370 roci Chzhu Di otrimuye titul knyazya Yan Jogo stavkoyu staye m Dadu Batko doruchaye sinovi ohoronu pivnichnih kordoniv derzhavi vid napadiv mongoliv Uspihi Chzhu Di u borotbi iz vorogom cherguvalisya iz nevdachami Tomu Chzhu Yuanchzhan ne zavzhdi doruchav sinovi veliki vijskovi kampaniyi Tim ne mensh Chzhu Di zumiv zdobuti znachnij vpliv u derzhavi Pri vivchenni vijskovih sprav Chzhu Di ne zabuvav j pro zasvoyennaya klasichnih tekstiv Iz vstupom na tron u 1398 roci novogo imperatora Chzhu Yunvenya nebozha Chzhu Di vnutrishnya situaciya stala bilsh nestabilnoyu Novij imperator virishiv likviduvati veliki volodinnya chleniv svoyeyi rodini V rezultati rozpochalasya gromadyanska vijna sho otrimala nazvu vijna Czinnan Virishivshi skoristatisya situaciyeyu u konflikt u 1399 roci vtrutivsya Chzhu Di Vin zreshtoyu peremig svoyih vorogiv U 1402 roci zahopiv stolicyu Nankin Zakonnij imperator propav za odniyeyu versiyeyu buv ubitij abo zh pokinchiv zhittya samogubstvom za inshoyu shovavsya v buddijskomu monastiri i prozhiv u nevidomosti she ne odin desyatok rokiv Chzhu vbiv starshogo sina Chzhu Yunvenya a inshogo zaprotoriv do v yaznici z yakoyi toj vijshov na volyu u 54 roki Pravlinnya U pidsumki 17 lipnya 1402 roku Chzhu Di ogolosheno novim imperatorom pid devizom Yunle Spochatku novim volodar znishiv usih prihilnikiv zaliblogo imperatora tilki chinovnikiv bulo stracheno blizko 10 tisyach osib Dlya zakriplennya na zavojovanomu prestoli spiravsya na armiyu vsilyako nagorodzhuvav oficeriv i soldativ a svoyih voyenachalnikiv rozstaviv po krayini yak vijskovih namisnikiv Ale vzhe nezabarom pislya 1405 roku v krayini vidnovilasya kolishnya dostatno doskonala dlya svogo chasu sistema administrativnogo upravlinnya klyuchovi poziciyi v yakij posili stavleniki novogo imperatora Vse bilshij vpliv pri Chzhu Di nabuvaye derzhavnij sekretariat sho otrimav nazvu Vnutripalacovij kabinet Nejge palacovi naglyadi si i sluzhba rozshuku Shidnij sklad yakoyus miroyu dublyuyucha ordinarni uryadovi strukturi i tim samim sho obmezhuvala yih samostijnist Inshim zavdannyam Shidnogo skladu bula borotba iz korupciyeyu Pri comu za Chzhu Di pochalosya formuvannya spadkovoyi aristokratiyi novogo tipu znachnu chastinu skladali rodini rodu Chzhu U 1415 roci provedeno rekonstrukciyu Velikogo kanalu Pobudovano 3 tisyachi plaskodonnih barzh dlya transportuvannya tovariv Z metoyu zmicnennya vladi novogo imperatora i jogo otochennya bulo pereneseno golovnu stolicyu z Nankina do Dadu yakij perejmenovano na Pekin u 1421 roci Zajmavsya rozbudovoyu novoyi stolici bulo pobudovano Zaboronene misto Dlya pokrashennya zhittya nizhchih verstv naselennya bulo zaboroneno drugoryadni roboti zmensheno vidobutok zolota ta sribla nakazano bilshe uvagi pridilyati zabezpechennyu naselennya harchami Pislya zmicnennya vnutrishnogo stanovisha inshoyu turbotoyu Chzhu Di stalo pozbavlennya nebezpeki z boku kochovih plemen nabuttya imperskogo statusu u Shidnij ta Pivdenno Shidnij Aziyi Tilki u 1403 roci bulo vidpravleno 4 posolstva do Siamu suchasnij Tayiland 3 do Yavi 2 do derzhavi Champa pivdenna chastina suchasnogo V yetnamu U 1404 roci vidbulosya posolstvo do Yaponiyi yake vidnovilo politichni ta ekonomichni vidnosini mizh krayinami Chzhu Di namagavsya nalagoditi takozh stosunki z derzhavoyu Tamerlana ale marno Lishe smert ostannogo u 1405 roku vberegla Kitaj vid azijskogo vtorgnennya Pislya cogo dlya posilennya vplivu Kitayu virishiv organizuvati morski ekspediciyi v Pivdennu Aziyu Aravyu ta shidnu Afriku z oglyadu na te sho shlyah suhodolom bulo perekrito Persiyeyu ta susidnimi z neyu derzhavami de pravili vorozhi dinastiyi Min Timuridi Z 1405 do 1422 roku za nakazom Chzhu Di bulo organizovano 7 velikih ekspedicij na choli iz imperatorskim yevnuhom Chzhen He yakij podorozhuvav do Indostanu Aravijskogo pivostrova ta shidnogo uzberezhzhya Afriki Pohodi Chzhu Di proti mongoliv U 1406 roci Chzhu Di rozpochav vijskovu kampaniyu proti derzhavi Dajv yet Nezabarom usya teritoriya suchasnogo pivnichnogo V yetnamu bula zahoplena U cij kampaniyi Kitaj otrimav pidtrimku z boku derzhavi Champa Z 1409 do 1423 roku zdijsniv 5 pohdiv proti mongolskih plemen ostatochno znishivshi derzhavu yuan Rezultatom yih bulo chastkove pidkorennya shidnoyi Mongoliyi suchasnih Manchzhuriyi Primor ya ta Usurijskogo krayu Vtim naprikinci zhittya u zovnishnij politici Chzhu Di pochalisya nevdachi U 1418 roci povstali v yetnamci Mongoli viyavilisya pidkorenimi lishe chastkovo Tomu u 1424 roci Chzhu Di rozpochav 6 vijskovu kampaniyu proti mongoliv Vona viyavilasya vdaloyu prote na zvorotnomu shlyahu imperator pomer 12 serpnya cogo zh roku Za deyakimi vidomostyami jogo smert priskorilo vzhivannya daoskih eliksiriv kudi vhodili mish yak svinec Vladu uspadkuvav sin Chzhu Di Chzhu Gaochi Kultura ta mistectvoChzhu Di spriyav rozvitku literaturi istoriyi filosofiyi Za nakazom Chzhu Di bulo perepisano istoriyu pravlyachih dinastij Kitayu Takozh bulo pidgotovleno j vidano tak zvannu Enciklopediyu Yunle Do proektu doluchalisya tisyachi vchenih enciklopediya narahovuvala blizko 23 000 czyuyaniv suvoyiv yaki podilyalisya na 11 tisyach tomiv i visvitlyuvali 8 000 statej Kitajski filosofi za pidtrimki imperatora sklali Veliku zbirku filosofiyi lyudskoyi prirodi Literaturna diyalnistOkrim spriyannyu vidrodzhennya kitajskoyi kulturu Chzhu Di sam polyublyav skladati virshi Najbilsh vidomim jogo tvorom ye Palacova poema prisvyachena nalozhnici Tyan fej Takozh imperator buv avtorom povchalnogo traktatu v yakomu nadavav opis etichnih norm dlya diyalnosti imperatora ta jogo pidleglih Priznachavsya vin dlya nastupnih volodarim imperiyi RodinaSyuj YihuaChzhu GaochiDruzhina Syuj Yihua 1362 1407 Nalozhnici Van Chzhan Cyuan Yuj U Chen Cyuj Yan Van Cin Han Lon Chzhao Lyu Li Go Chzhan Yim Li Zhuyeo Choj Van Lu Chzhuanhuej Diti Sini Chzhu Gaochi 1378 1425 Chzhu Gaosyuj 1380 1426 Chzhu Gaosuj 1383 1431 Chzhu Gaosi 1392 Dochki Yunan 1377 1417 Yunpin 1379 1444 Anchen 1384 1443 Siannin 1385 1440 Channin 1386 1409 PrimitkiTsai S H Perpetual Happiness The Ming Emperor Yongle University of Washington Press P 20 ISBN 978 0 295 98109 3 d Track Q17441118d Track Q3551360d Track Q17441125 Hucker C O Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Tsai S H Perpetual Happiness The Ming Emperor Yongle University of Washington Press P 3 ISBN 978 0 295 98109 3 d Track Q17441118d Track Q3551360d Track Q17441125 Find a Grave 1996 d Track Q63056 China Biographical Database d Track Q13407958 Tsai S H Perpetual Happiness The Ming Emperor Yongle University of Washington Press P 28 ISBN 978 0 295 98109 3 d Track Q17441118d Track Q3551360d Track Q17441125 Tsai S H Perpetual Happiness The Ming Emperor Yongle University of Washington Press P 30 ISBN 978 0 295 98109 3 d Track Q17441118d Track Q3551360d Track Q17441125 Tsai S H Perpetual Happiness The Ming Emperor Yongle University of Washington Press P 57 58 ISBN 978 0 295 98109 3 d Track Q17441118d Track Q3551360d Track Q17441125 Tsai S H Perpetual Happiness The Ming Emperor Yongle University of Washington Press P 98 ISBN 978 0 295 98109 3 d Track Q17441118d Track Q3551360d Track Q17441125DzherelaPatricia Buckley Ebrey China Eine illustrierte Geschichte Campus Frankfurt am Main 1996 ISBN 3 593 35322 9 Susan Naquin Peking Temples and City Life 1400 1900 Univ of California Press Berkley 2000 ISBN 0 520 21991 0