Імамат Аусса

Ауса (Авса) (1577—1672) — середньовічна африканська держава, що утворилася внаслідок занепаду султанату Харер. Вела війни з сусідніми племенами й Ефіопією. Повалено афарами.

імамат Ауса
1577 – 1672
Столиця
Мови	арабська, , афарська
Релігії	іслам
Форма правління	монархія
Історичний період	Середньовіччя
- Засновано	1577
- Ліквідовано	1672

Історія

За часів панування , султана Хареру, в місті Ауса отаборився його родич став намісником. 1567 року він став напівнезалежним. Поступово його влада посилювалася з огляду на ослаблення Хареру. 1577 року після падіння султанату внаслідок вторгнень оромо та ефіопів Мухаммад оголосив себе імамом незалежної держави. Мусив боротися проти одного з племен оромо — тана-орма, у війні з якими 1583 року загинув.

За цим починається внутрішня боротьба за владу, водночас відбуваються перші сутички між племенами харла й арабами, на яких спиралися імамами. За правління відбувається деяка стабілізація влади. Зміцнюються контакти з Османською імперією.

За правління його наступників — Садика і Малак Адана — імамат перетворився на невеличку державу, що не проводила якоїсь активної зовнішньої політики. Усередині тривала боротьба між харал і арабами. 1647 року відколовся емірат в Харері. В результаті значної ваги набули афарські шейхи. 1672 року імама Умар Діна повалив представник роду Мудайто.

Імамат фактично розпався на декілька частин. Імами контролювали лише Аусу, вели війни проти афара і харла, спираючись на арабів. 1725 року війська імамів зазнали нищівної поразки. 1734 року Мудайто заснували султанат Ауса. Проте імам Сулейман боровся до 1750 року.

Джерела

• ].
• Lindahl, Bernhard. Local History of Ethiopia