Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ілька Пальмай часто помилково Ілька фон Пальмай уроджена Ілона Петраш 21 вересня 1859 1859вересня21 Унгварі Австрійська

Ілька Пальмай

Ілька Пальмай (часто помилково Ілька фон Пальмай; уроджена Ілона Петраш; 21 вересня 1859(1859вересня21), Унгварі, Австрійська імперія — 17 лютого 1945, Будапешт, Угорське королівство) — співачка й актриса угорського походження. Дебютувала на сцені у 1880 році, а на початку 1890-х років виконувала провідні ролі в операх та оперетах в Театрі ан дер Він у Відні. На початку 1890-х років вийшла заміж за австрійського графа Ойгена Кінського.

Ілька Пальмай
image
Ім'я при народженніугор. Petráss Ilona
Народилася21 вересня 1859(1859-09-21)[1], 20 вересня 1860(1860-09-20)[2] або 1859[3]
Ужгород, Австрійська імперія
Померла17 лютого 1945(1945-02-17)[1]
Будапешт, Угорське королівство
ПохованняКерепеші
Громадянствоimage Угорщина
Діяльністьоперна співачка, акторка, поетеса, письменниця, співачка
IMDbnm0701657
image Ілька Пальмай у Вікісховищі

1895 року почала виступати в Лондоні, а 1896 року виконала головну роль Джулії в (опері Ґілберта і Саллівана) «Великий князь, або законна дуель». 1897 року повернулася до Угорщини і провела більшу частину своєї довгої та успішної кар'єри в Угорщині й Австрії. Кар'єра тривала до 1928 року.

Життя і кар'єра

Народився в Унгварі, Ужанська жупа Угорського королівства Австрійської імперії (нині Україна). Була двічі одружена, спочатку з актором-менеджером Йожефом Сіглігеті (з 1877 до 1886 року), а потім з австрійським графом Ойгеном Кінським з початку 1890-х років, який мав маєток в (Альтгофені) в Каринтії. На початку кар'єри її часто називали фон Пальмай, але вона пояснила журналу «Скеч», що приставка «фон» вживається в німецькій традиції. В Угорщині «y» в кінці імені означає те саме.

Рання кар'єра

Почала сценічну кар'єру в Угорщині (зокрема Кашша, Будапешт і Коложшвар) до 1880 року і зіграла близько двох десятків ролей у 1880-х роках, серед них Серполетт у «Корневільських дзвонах». На початку 1890-х років виступала в Театрі ан дер Він у Відні, де виконала головні ролі в «Продавці пташок» (Карла Целлера) (1891) та «Принцеса Нінетта» Йоганна Штрауса-сина (1893). Невдовзі грала в Празі та в берлінському театрі Унтер ден Лінден. Там 1893 року її взяли на роль героя-тенора Нанкі-Пу в німецькій постановці «Мікадо», хоча Салліван марно намагався припинити виступи. Пізніше Пальмай з подивом дізналася, що жодна жінка ніколи не виходила на сцену театру Савой в чоловічому вбранні.

Пізніше зіграла головну роль у «Чарівнйі Гелені» (Оффенбах); Ф'яметта в «Боккаччо» ((фон Зуппе)); Деніз у («Мадемуазель Нітуш») ((Ерве)); Івонну в «Королі піратів» ((Планкет)); Ям-ям у «Мікадо» ((Салліван)); головну роль у «Великій княгині Герольштейн» (Оффенбах); Лісбет у «Ріп Ван Вінкль» (Планкетт); і Броніслава в «Студент-жебрак» ((Карл Міллекер)).

У червні 1895 року вперше з'явилася на лондонській сцені як запрошена артистка у ролі Крістель у п'яти виставах «Продавця пташок» у театрі Друрі-Лейн. Вільям Швенк Ґілберт побачив її там і найняв зіграти головну роль Джулії Джелліко у «Великому князі», розширивши роль, щоб скористатися її комічним талантом. Пальмай отримала дуже схвальні відгуки критиків. Вона підписала дворічний контракт з оперною компанією D'Oyly Carte, але «Великий князь» протримався лише чотири місяці у 1896 році. Після його закриття вона виконала роль Феліс у «Його величності» в Савої навесні 1897 року. У цій постановці Пальмай проявила свої таланти як співачка балад, голосу оперного сопрано та комедійної артистки, а також співала німецькою мовою, на якій вона зазвичай виступала. Зустріч Джорджа Гроссміта зі слабким голосом й обдарованої Пальмай, можливо, прискорила його відхід з виробництва лише після чотирьох виступів. Наступного разу Пальмай з'явилася в ролі Елсі у відновленій виставі «Йомени гвардії» влітку 1897 року. Посилаючись на погане здоров'я, вона покинула театр у липні 1897 року.

Пізні роки

Пальмай з'явилася у Відні у 1898—1899 роках, але більшу частину своєї кар'єри провела в Будапешті. 1905 року ненадовго виступала в німецькомовному театрі в Нью-Йорку, але незабаром повернулася до Угорщини. 1911 року отримала почесну премію національного угорського театру. 1928 році залишила кар'єру.

Пальмай записала дві пісні у Відні у 1900 році і кілька в Будапешті у 1903 році. Остання група пісень містила англійську народну пісню «Butterfly». Вона також записала «Madrigal» з «Ninoche» і «A Simple Little String» з «Циркачки».

Під ім'ям графині Кінскі опублікувала свої мемуари угорською мовою. Вони вийшли в Берліні у 1911 році в німецькому перекладі як «Meine Erinnerungen» («Мої спогади»). Розділ книги про її дні в Савої Ендрю Лем переклав англійською мовою, переклад з'явився у травневому та вересневому випусках журналу «Gilbert & Sullivan Journal» за 1972 рік. У мемуарах вона описала плани D'Oyly Carte створити музичну версію (Віктор'єна Сарду) «Мадам Сан-Жен» у сезоні компанії 1897—1898 років, але ці плани не здійснилися.

Померла у Будапешті у віці 85 років.

Ролі

image
Серполетт у «Корневільських клопотах» (відновлення 1883)
  • Джакомо Пуччіні/Девід Беласко: Мадам Батерфляй — Чіо-Чіо-Сан
  • Ференц Чепрегі: Сарга Чіко (Жовтий лоша) — Ергіке (Елізабет)
  • Ференц Чепрегі: A piros bugyelláris («Червона сумочка»)- Терек Жофі («Турецька дівчина Жофі»)
  • Ференц Чепрегі: Той самий Леані — Мис
  • (Гілберт і Салліван): Великий князь — Джулія Джелліко (англійською мовою, Лондон)
  • Гілберт і Салліван: Йомени гвардії — Елсі Мейнард
  • Гілберт і Салліван: Мікадо — Ям-Ям (у Німеччині)
  • Каролі Геро: Vadgalamb (водопропускна труба — — Ріка пастуша (Ріка-пастушка)
  • Шарль Грізар: A királykisasszony bábui– «Ляльки інфанта» — головна роль
  • (Ерве): (Мадемуазель Нітуш) (Nebántsvirág угорською) — Деніз
  • Хеннекен і Мійо: Нініше — Нініше
  • Шарль Лекок: Nap és hold (День і ніч — — Манола
  • Шарль Лекок: Дівчина-садівник — Мікаела
  • Александр Маккензі: Його Величність — Феліція (англійською мовою, Лондон)
  • Андре Мессажер: A beárni leány — Ла Бернез — Жакетт
  • (Карл Міллекер): A koldusdiák (Der Bettelstudent — Студент-жебрак) — Броніслава
  • Карл Міллекер: Гаспароне — Карлотта
  • Жак Оффенбах Велика герцогиня де Герольштайн (The Grand Duchess of Gerolstein) — титульна роль
  • Жак Оффенбах: Прекрасна Гелена — Гелена
  • Жак Оффенбах: Орфей у пеклі — Еврідіка
  • (Роберт Планкет): Ріп ван Вінкл — Лісбет
  • Роберт Планкет: Король піратів — Івонн
  • Робер Планкет: Корневільські дзвони.
  • Робер Планкет: комедія Герцена; Принцеса Коломбіна — головна роль
  • Джено Ракоші: Магдолна — Магда
  • Джено Ракоші: Szélháziak — Cseresnyés Alfréd, юрист
  • (Франц фон Зуппе): Боккаччо — Фьяметта
  • Йоганн Штраус (син): Циганський барон- Барінкай
  • Йоганн Штраус (син): Das Spitzentuch der Königin — головна роль
  • Йоганн Штраус (син): Фюрстін Нінетта (принцеса Нінетта) — головна роль
  • Франц Шуберт — Besté: Három a kislány — Тшельне
  • Йожеф Сігеті: Csókon szerzett vőlegény — Абрай Ірен Сінешне
  • (Карл Целлер): Продавець пташок — Крістель
  • Еміль Золя: Нана (за романом Золя) — головна роль

Примітки

  1. https://www.musiklexikon.ac.at/ml/musik_P/Palmay_Ilka.xml
  2. Biographien der österreichischen Dichterinnen und Schriftstellerinnen — 1893. — S. 42.
    d:Track:Q102427199
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. Walters, Michael. «Some Comments on Original Artists». Gilbertian Gossip, No. 39, Winter 1992–93, reprinted at The Gilbert and Sullivan Archive, accessed 16 June 2010
  5. «A Chat with Madame Palmay», , April 15, 1896, p. 522
  6. Photo of Pálmay as Serpolette (the name of the operetta in the caption is mislabeled as , in which she played Lisbeth).
  7. Stone, David. Ilka Pálmay at Who Was Who in the D'Oyly Carte Opera Company, 19 July 2006, accessed 16 June 2010
  8. , 2 December 1893; and , 9 December 1893
  9. «Ilka Von Palmay» [sic]. Memories of the D'Oyly Carte website, accessed 16 June 2010
  10. «Pálmay Ilka» [ 2011-07-17 у Wayback Machine.]. Szineszkonyvtar.hu (in Hungarian), accessed 16 June 2010
  11. Reviews of Pálmay in The Grand Duke
  12. Introduction to His Majesty.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Ilka Palmaj chasto pomilkovo Ilka fon Palmaj urodzhena Ilona Petrash 21 veresnya 1859 1859veresnya21 Ungvari Avstrijska imperiya 17 lyutogo 1945 Budapesht Ugorske korolivstvo spivachka j aktrisa ugorskogo pohodzhennya Debyutuvala na sceni u 1880 roci a na pochatku 1890 h rokiv vikonuvala providni roli v operah ta operetah v Teatri an der Vin u Vidni Na pochatku 1890 h rokiv vijshla zamizh za avstrijskogo grafa Ojgena Kinskogo Ilka PalmajIm ya pri narodzhenniugor Petrass IlonaNarodilasya21 veresnya 1859 1859 09 21 1 20 veresnya 1860 1860 09 20 2 abo 1859 3 Uzhgorod Avstrijska imperiyaPomerla17 lyutogo 1945 1945 02 17 1 Budapesht Ugorske korolivstvoPohovannyaKerepeshiGromadyanstvo UgorshinaDiyalnistoperna spivachka aktorka poetesa pismennicya spivachkaIMDbnm0701657 Ilka Palmaj u Vikishovishi 1895 roku pochala vistupati v Londoni a 1896 roku vikonala golovnu rol Dzhuliyi v operi Gilberta i Sallivana Velikij knyaz abo zakonna duel 1897 roku povernulasya do Ugorshini i provela bilshu chastinu svoyeyi dovgoyi ta uspishnoyi kar yeri v Ugorshini j Avstriyi Kar yera trivala do 1928 roku Zhittya i kar yeraNarodivsya v Ungvari Uzhanska zhupa Ugorskogo korolivstva Avstrijskoyi imperiyi nini Ukrayina Bula dvichi odruzhena spochatku z aktorom menedzherom Jozhefom Sigligeti z 1877 do 1886 roku a potim z avstrijskim grafom Ojgenom Kinskim z pochatku 1890 h rokiv yakij mav mayetok v Altgofeni v Karintiyi Na pochatku kar yeri yiyi chasto nazivali fon Palmaj ale vona poyasnila zhurnalu Skech sho pristavka fon vzhivayetsya v nimeckij tradiciyi V Ugorshini y v kinci imeni oznachaye te same Rannya kar yera Pochala scenichnu kar yeru v Ugorshini zokrema Kashsha Budapesht i Kolozhshvar do 1880 roku i zigrala blizko dvoh desyatkiv rolej u 1880 h rokah sered nih Serpolett u Kornevilskih dzvonah Na pochatku 1890 h rokiv vistupala v Teatri an der Vin u Vidni de vikonala golovni roli v Prodavci ptashok Karla Cellera 1891 ta Princesa Ninetta Joganna Shtrausa sina 1893 Nevdovzi grala v Prazi ta v berlinskomu teatri Unter den Linden Tam 1893 roku yiyi vzyali na rol geroya tenora Nanki Pu v nimeckij postanovci Mikado hocha Sallivan marno namagavsya pripiniti vistupi Piznishe Palmaj z podivom diznalasya sho zhodna zhinka nikoli ne vihodila na scenu teatru Savoj v cholovichomu vbranni Piznishe zigrala golovnu rol u Charivnji Geleni Offenbah F yametta v Bokkachcho fon Zuppe Deniz u Mademuazel Nitush Erve Ivonnu v Koroli pirativ Planket Yam yam u Mikado Sallivan golovnu rol u Velikij knyagini Gerolshtejn Offenbah Lisbet u Rip Van Vinkl Plankett i Bronislava v Student zhebrak Karl Milleker U chervni 1895 roku vpershe z yavilasya na londonskij sceni yak zaproshena artistka u roli Kristel u p yati vistavah Prodavcya ptashok u teatri Druri Lejn Vilyam Shvenk Gilbert pobachiv yiyi tam i najnyav zigrati golovnu rol Dzhuliyi Dzhelliko u Velikomu knyazi rozshirivshi rol shob skoristatisya yiyi komichnim talantom Palmaj otrimala duzhe shvalni vidguki kritikiv Vona pidpisala dvorichnij kontrakt z opernoyu kompaniyeyu D Oyly Carte ale Velikij knyaz protrimavsya lishe chotiri misyaci u 1896 roci Pislya jogo zakrittya vona vikonala rol Felis u Jogo velichnosti v Savoyi navesni 1897 roku U cij postanovci Palmaj proyavila svoyi talanti yak spivachka balad golosu opernogo soprano ta komedijnoyi artistki a takozh spivala nimeckoyu movoyu na yakij vona zazvichaj vistupala Zustrich Dzhordzha Grossmita zi slabkim golosom j obdarovanoyi Palmaj mozhlivo priskorila jogo vidhid z virobnictva lishe pislya chotiroh vistupiv Nastupnogo razu Palmaj z yavilasya v roli Elsi u vidnovlenij vistavi Jomeni gvardiyi vlitku 1897 roku Posilayuchis na pogane zdorov ya vona pokinula teatr u lipni 1897 roku Pizni roki Palmaj z yavilasya u Vidni u 1898 1899 rokah ale bilshu chastinu svoyeyi kar yeri provela v Budapeshti 1905 roku nenadovgo vistupala v nimeckomovnomu teatri v Nyu Jorku ale nezabarom povernulasya do Ugorshini 1911 roku otrimala pochesnu premiyu nacionalnogo ugorskogo teatru 1928 roci zalishila kar yeru Palmaj zapisala dvi pisni u Vidni u 1900 roci i kilka v Budapeshti u 1903 roci Ostannya grupa pisen mistila anglijsku narodnu pisnyu Butterfly Vona takozh zapisala Madrigal z Ninoche i A Simple Little String z Cirkachki Pid im yam grafini Kinski opublikuvala svoyi memuari ugorskoyu movoyu Voni vijshli v Berlini u 1911 roci v nimeckomu perekladi yak Meine Erinnerungen Moyi spogadi Rozdil knigi pro yiyi dni v Savoyi Endryu Lem pereklav anglijskoyu movoyu pereklad z yavivsya u travnevomu ta veresnevomu vipuskah zhurnalu Gilbert amp Sullivan Journal za 1972 rik U memuarah vona opisala plani D Oyly Carte stvoriti muzichnu versiyu Viktor yena Sardu Madam San Zhen u sezoni kompaniyi 1897 1898 rokiv ale ci plani ne zdijsnilisya Pomerla u Budapeshti u vici 85 rokiv RoliSerpolett u Kornevilskih klopotah vidnovlennya 1883 Dzhakomo Puchchini Devid Belasko Madam Baterflyaj Chio Chio San Ferenc Chepregi Sarga Chiko Zhovtij losha Ergike Elizabet Ferenc Chepregi A piros bugyellaris Chervona sumochka Terek Zhofi Turecka divchina Zhofi Ferenc Chepregi Toj samij Leani Mis Gilbert i Sallivan Velikij knyaz Dzhuliya Dzhelliko anglijskoyu movoyu London Gilbert i Sallivan Jomeni gvardiyi Elsi Mejnard Gilbert i Sallivan Mikado Yam Yam u Nimechchini Karoli Gero Vadgalamb vodopropuskna truba Rika pastusha Rika pastushka Sharl Grizar A kiralykisasszony babui Lyalki infanta golovna rol Erve Mademuazel Nitush Nebantsvirag ugorskoyu Deniz Henneken i Mijo Ninishe Ninishe Sharl Lekok Nap es hold Den i nich Manola Sharl Lekok Divchina sadivnik Mikaela Aleksandr Makkenzi Jogo Velichnist Feliciya anglijskoyu movoyu London Andre Messazher A bearni leany La Bernez Zhakett Karl Milleker A koldusdiak Der Bettelstudent Student zhebrak Bronislava Karl Milleker Gasparone Karlotta Zhak OffenbahVelika gercoginya de Gerolshtajn The Grand Duchess of Gerolstein titulna rol Zhak Offenbah Prekrasna Gelena Gelena Zhak Offenbah Orfej u pekli Evridika Robert Planket Rip van Vinkl Lisbet Robert Planket Korol pirativ Ivonn Rober Planket Kornevilski dzvoni Rober Planket komediya Gercena Princesa Kolombina golovna rol Dzheno Rakoshi Magdolna Magda Dzheno Rakoshi Szelhaziak Cseresnyes Alfred yurist Franc fon Zuppe Bokkachcho Fyametta Jogann Shtraus sin Ciganskij baron Barinkaj Jogann Shtraus sin Das Spitzentuch der Konigin golovna rol Jogann Shtraus sin Fyurstin Ninetta princesa Ninetta golovna rol Franc Shubert Beste Harom a kislany Tshelne Jozhef Sigeti Csokon szerzett volegeny Abraj Iren Sineshne Karl Celler Prodavec ptashok Kristel Emil Zolya Nana za romanom Zolya golovna rolPrimitkihttps www musiklexikon ac at ml musik P Palmay Ilka xml Biographien der osterreichischen Dichterinnen und Schriftstellerinnen 1893 S 42 d Track Q102427199 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Walters Michael Some Comments on Original Artists Gilbertian Gossip No 39 Winter 1992 93 reprinted at The Gilbert and Sullivan Archive accessed 16 June 2010 A Chat with Madame Palmay April 15 1896 p 522 Photo of Palmay as Serpolette the name of the operetta in the caption is mislabeled as in which she played Lisbeth Stone David Ilka Palmay at Who Was Who in the D Oyly Carte Opera Company 19 July 2006 accessed 16 June 2010 2 December 1893 and 9 December 1893 Ilka Von Palmay sic Memories of the D Oyly Carte website accessed 16 June 2010 Palmay Ilka 2011 07 17 u Wayback Machine Szineszkonyvtar hu in Hungarian accessed 16 June 2010 Reviews of Palmay in The Grand Duke Introduction to His Majesty Posilannya
Топ