Іллінська церква (Сурб Пркчі, Святого Іллі) і монастир — пам'ятка архітектури національного значення. Розташована у Білогірському районі АР Крим, (Україна), за 1,6 км на південний схід від мосту через річку Кучук-Карасу, південніше від в'їзду до села з траси Сімферополь-Феодосія, на пригірку біля каштанових дерев. Збудована у X–XIV ст. (XIV ст.). Являє собою зразок поєднання вірменської (план), мусульманської (портали) і західноєвропейської (хрестові склепіння на нервюрах).
Іллінська церква | |
---|---|
Координати: 45°01′15″ пн. ш. 34°45′34″ сх. д. / 45.020730° пн. ш. 34.759419° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Багате |
Засновник | Вірменська апостольська церква |
Початок будівництва | X-XIV століття |
Зруйновано | XX століття |
Належність | Вірменська апостольська церква |
Стан | d, Державний реєстр нерухомих пам'яток України і пам'ятка архітектури національного значення України |
Іллінська церква (Багате) (Автономна Республіка Крим) | |
Іллінська церква у Вікісховищі |
Постановою РМ УРСР від 24.08.1963 № 970 монастир включено до реєстру пам'яток культурної архітектури (обліковий номер 303). Рішенням Кримського облвиконкому від 22.05.1979 № 284, встановлена охоронна зона, яка обмежена радіусом 50 метрів.
Історія
Археологічні роботи проводилися у 1979 році. Тоді була досліджена уся долина річки Кучук-Карасу (притоки Біюк-Карасу). Досліджені Церква Іллі, Церква Спасителя, келії, господарські приміщення, та фонтан XV–XVII століття, від якого залишився лише підмурок. Єдиною спорудою монастиря святого Іллі (Сурб-Хач), що вціліла, є Церква Святого Спасителя, проте її назву часто плутають із назвою монастиря.
У 1927 році монастир був закритий та згодом зруйнований. Келії та огорожа монастиря знаходилися північніше церкви та були досліджені археологічною експедицією. Фонтан насправді був монастирським джерелом. Його розібрано у 1960-х, він знаходився за 60 метрів від церкви (виміри 1956 року). Це було постійне приміщення висотою 12 метрів з аркою-входом.
Одним із перших про монастир згадує Мінас Медіці, котрий розповідає про святиню — хрест-камінь, котрий був вивезений з міста Ані, та був освячений апостолом Тодеосом (Тодеос проповідував християнство у Вірменії). Після переселення вірмен у Приазов'я (1778), реліквія зберігалася у Ростові а згодом була перервезена у Санкт-Петербург. За три версти від монастиря було знайдено камінь із зображенням хреста та датою 1031 (вірменської ери, що відповідає 1582 року). У 1883 році монастир згадує Г. Караулов, котрий стверджував, що нові будови монастиря мають за основу древній фундамент.
Проекти реставрації готувалися у 1955 та 1983 роках.
Архітектура
Церква не має аналогів у Криму. Її ширина — 8.30 метрів, довжина — 17.90. Примітні були рельєфи-ікони, розп'яття, «Агнці Божії», та «Воскресіння» (втрачений). Будівля прямокутної форми, з типовим християнським орієнтуванням із заходу на схід. Абсида — внутрішня, з двома приміщенням з драбинами. Оштукатурені стіни церкви складені з бутового каменя, а склепіння, покрівля і портали — з обробленого. Будівля має три входи, кожен із них обрамлений різьбленими лиштвами. Двері виділялися нішовими порталами. У них відчувається вплив притаманних мусульманській архітектурі піштаків.
Середина церкви перекрита хрестовими склепіннями на нервюрах, інша — стрільчастими склепіннями на підпружних арках. Дах двосхилий і покритий плитами. Його було переплановано після добудови фронтону.
У північному приміщенні є сходи, які ведуть на дах, а південні східці ведуть у залишки крипти. Церква має контрфорси, що також є романським запозиченням. Інтер'єри церкви були вкриті різноманітними різьбленнями.
Галерея
Джерела
- . Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 9 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 25 липня 2015.
- Сидоренко В. А. Отчет о раскопках памятников архитектуры монастыря Сурб-Хач и церкви в селе Богатом в Юго-Восточном Крыму в 1979 г. // Архив КФ ИА НАН Украины
- . Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 25 липня 2015.
- Воронин Ю. С. Армянские памятники Крыма. Архитектура // Каталог-справочник (машинопись). — Симферополь, 1999. — стор. 16
- Бжшкяніц М. Подорож у Польщу та інші місця, населені вірменами, що виникли від пращурів з міста Ані — Венеція, 1830 — стор. 160
- Саргасян Т. Э., Петросян М. В. Крым: Монастырь Сурб-Хач. — Симферополь: ЧП «Предприятие Феникс», 2008. — стор. 28
- Маркевич А. И. Памятники христианства в окресностях Бахчисарая и Карасубазара // ИТУАК, 1898, № 29. — стор 108
- Смирнов В. Д. Археологическая екскурсия в Крым летом 1886 года // ЗВОИРАО, Т. 1. Вып. 4.- СПб., 1887. — стор 287
- В. А. Егоров — Памятники армянской культуры Белогорского района Автономной Республики Крым [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 25 липня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Illinska cerkva Illinska cerkva Surb Prkchi Svyatogo Illi i monastir pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Roztashovana u Bilogirskomu rajoni AR Krim Ukrayina za 1 6 km na pivdennij shid vid mostu cherez richku Kuchuk Karasu pivdennishe vid v yizdu do sela z trasi Simferopol Feodosiya na prigirku bilya kashtanovih derev Zbudovana u X XIV st XIV st Yavlyaye soboyu zrazok poyednannya virmenskoyi plan musulmanskoyi portali i zahidnoyevropejskoyi hrestovi sklepinnya na nervyurah Illinska cerkvaKoordinati 45 01 15 pn sh 34 45 34 sh d 45 020730 pn sh 34 759419 sh d 45 020730 34 759419Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina BagateZasnovnikVirmenska apostolska cerkvaPochatok budivnictvaX XIV stolittyaZrujnovanoXX stolittyaNalezhnistVirmenska apostolska cerkvaStand Derzhavnij reyestr neruhomih pam yatok Ukrayini i pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniIllinska cerkva Bagate Avtonomna Respublika Krim Illinska cerkva u Vikishovishi Postanovoyu RM URSR vid 24 08 1963 970 monastir vklyucheno do reyestru pam yatok kulturnoyi arhitekturi oblikovij nomer 303 Rishennyam Krimskogo oblvikonkomu vid 22 05 1979 284 vstanovlena ohoronna zona yaka obmezhena radiusom 50 metriv IstoriyaArheologichni roboti provodilisya u 1979 roci Todi bula doslidzhena usya dolina richki Kuchuk Karasu pritoki Biyuk Karasu Doslidzheni Cerkva Illi Cerkva Spasitelya keliyi gospodarski primishennya ta fontan XV XVII stolittya vid yakogo zalishivsya lishe pidmurok Yedinoyu sporudoyu monastirya svyatogo Illi Surb Hach sho vcilila ye Cerkva Svyatogo Spasitelya prote yiyi nazvu chasto plutayut iz nazvoyu monastirya U 1927 roci monastir buv zakritij ta zgodom zrujnovanij Keliyi ta ogorozha monastirya znahodilisya pivnichnishe cerkvi ta buli doslidzheni arheologichnoyu ekspediciyeyu Fontan naspravdi buv monastirskim dzherelom Jogo rozibrano u 1960 h vin znahodivsya za 60 metriv vid cerkvi vimiri 1956 roku Ce bulo postijne primishennya visotoyu 12 metriv z arkoyu vhodom Odnim iz pershih pro monastir zgaduye Minas Medici kotrij rozpovidaye pro svyatinyu hrest kamin kotrij buv vivezenij z mista Ani ta buv osvyachenij apostolom Todeosom Todeos propoviduvav hristiyanstvo u Virmeniyi Pislya pereselennya virmen u Priazov ya 1778 relikviya zberigalasya u Rostovi a zgodom bula perervezena u Sankt Peterburg Za tri versti vid monastirya bulo znajdeno kamin iz zobrazhennyam hresta ta datoyu 1031 virmenskoyi eri sho vidpovidaye 1582 roku U 1883 roci monastir zgaduye G Karaulov kotrij stverdzhuvav sho novi budovi monastirya mayut za osnovu drevnij fundament Proekti restavraciyi gotuvalisya u 1955 ta 1983 rokah ArhitekturaCerkva ne maye analogiv u Krimu Yiyi shirina 8 30 metriv dovzhina 17 90 Primitni buli relyefi ikoni rozp yattya Agnci Bozhiyi ta Voskresinnya vtrachenij Budivlya pryamokutnoyi formi z tipovim hristiyanskim oriyentuvannyam iz zahodu na shid Absida vnutrishnya z dvoma primishennyam z drabinami Oshtukatureni stini cerkvi skladeni z butovogo kamenya a sklepinnya pokrivlya i portali z obroblenogo Budivlya maye tri vhodi kozhen iz nih obramlenij rizblenimi lishtvami Dveri vidilyalisya nishovimi portalami U nih vidchuvayetsya vpliv pritamannih musulmanskij arhitekturi pishtakiv Seredina cerkvi perekrita hrestovimi sklepinnyami na nervyurah insha strilchastimi sklepinnyami na pidpruzhnih arkah Dah dvoshilij i pokritij plitami Jogo bulo pereplanovano pislya dobudovi frontonu U pivnichnomu primishenni ye shodi yaki vedut na dah a pivdenni shidci vedut u zalishki kripti Cerkva maye kontrforsi sho takozh ye romanskim zapozichennyam Inter yeri cerkvi buli vkriti riznomanitnimi rizblennyami Galereya DzherelaVirmenska cerkva u sestrinskih Vikiproyektah Virmenska cerkva u Vikishovishi Portal Krim Arhiv originalu za 25 lipnya 2015 Procitovano 9 lipnya 2012 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2016 Procitovano 25 lipnya 2015 Sidorenko V A Otchet o raskopkah pamyatnikov arhitektury monastyrya Surb Hach i cerkvi v sele Bogatom v Yugo Vostochnom Krymu v 1979 g Arhiv KF IA NAN Ukrainy Arhiv originalu za 25 lipnya 2015 Procitovano 25 lipnya 2015 Voronin Yu S Armyanskie pamyatniki Kryma Arhitektura Katalog spravochnik mashinopis Simferopol 1999 stor 16 Bzhshkyanic M Podorozh u Polshu ta inshi miscya naseleni virmenami sho vinikli vid prashuriv z mista Ani Veneciya 1830 stor 160 Sargasyan T E Petrosyan M V Krym Monastyr Surb Hach Simferopol ChP Predpriyatie Feniks 2008 stor 28 Markevich A I Pamyatniki hristianstva v okresnostyah Bahchisaraya i Karasubazara ITUAK 1898 29 stor 108 Smirnov V D Arheologicheskaya ekskursiya v Krym letom 1886 goda ZVOIRAO T 1 Vyp 4 SPb 1887 stor 287 V A Egorov Pamyatniki armyanskoj kultury Belogorskogo rajona Avtonomnoj Respubliki Krym 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 25 lipnya 2015 Procitovano 25 lipnya 2015