Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ілля́ Сильве́стрович Мартиню́к (* 21 липня 1869 — † після 1935) — генерал-хорунжий армії УНР, командир дивізії Сірожупанників.
| Ілля Сильвестрович Мартинюк | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-майор (25.8.1916) Генерал-хорунжий | ||||||||||
| Загальна інформація | ||||||||||
| Народження | 21 липня (2 серпня) 1869 Волинська губернія, Російська імперія | |||||||||
| Смерть | не раніше 1935 | |||||||||
| Alma Mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | |||||||||
| Військова служба | ||||||||||
| Приналежність |  УНР | |||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна | |||||||||
| Командування | ||||||||||
| Перша козацько-стрілецька (Сірожупанна) дивізія | ||||||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||||||
| ||||||||||
Життєпис
Походить із селян Волинської губернії. Початкову освіту здобув у Київській класичній гімназії.
У російській армії
З 10 липня 1888 в російській армії — рядовий в 129 піхотному Бессарабському полку. У 1890 закінчив Київське піхотне юнкерське училище із званням підпоручник. З 1894 року поручник, а з 1900 — штабс-капітан.
У 1902 закінчив Миколаївську академію Генерального штабу. З 1907 підполковник. Учасник Першої світової війни, командир 44-го піхотного Камчатського полку. З 1916 генерал-майор, командир бригади 1-ї прикордонної Заамурської піхотної дивізії. Згодом командир 159-ї піхотної дивізії.
В Українській армії
З березня 1918 член комісії зі створення Української армії. В армії Української Держави командир 4-го Київського корпусу.
Після падіння гетьманату в Армії УНР. З 5 квітня 1919 командир корпусу Сірожупанників. 17 травня 1919 взятий в полон у Луцьку польськими військами.
З жовтня 1920 знову в Армії УНР. Разом з армією інтернований у таборах на території Польщі. Там виконував обов'язки декану військового факультету Українського народного університету.
У березні 1922 переїхав до Варшави, а у серпні цього ж року повернувся до Києва. 4 квітня 1935 заарештований за поширення контр-революційних чуток, але 17 травня 1935 звільнений.
Подальша доля невідома.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Мартинюк Ілля Сильвестрович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Illya Silve strovich Martinyu k 21 lipnya 1869 pislya 1935 general horunzhij armiyi UNR komandir diviziyi Sirozhupannikiv Illya Silvestrovich Martinyuk General major 25 8 1916 General horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya21 lipnya 2 serpnya 1869 Volinska guberniya Rosijska imperiyaSmertne ranishe 1935Alma MaterVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaKomanduvannyaPersha kozacko strilecka Sirozhupanna diviziyaNagorodi ta vidznakiOrden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Martinyuk ZhittyepisPohodit iz selyan Volinskoyi guberniyi Pochatkovu osvitu zdobuv u Kiyivskij klasichnij gimnaziyi U rosijskij armiyi Z 10 lipnya 1888 v rosijskij armiyi ryadovij v 129 pihotnomu Bessarabskomu polku U 1890 zakinchiv Kiyivske pihotne yunkerske uchilishe iz zvannyam pidporuchnik Z 1894 roku poruchnik a z 1900 shtabs kapitan U 1902 zakinchiv Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu Z 1907 pidpolkovnik Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni komandir 44 go pihotnogo Kamchatskogo polku Z 1916 general major komandir brigadi 1 yi prikordonnoyi Zaamurskoyi pihotnoyi diviziyi Zgodom komandir 159 yi pihotnoyi diviziyi V Ukrayinskij armiyi Z bereznya 1918 chlen komisiyi zi stvorennya Ukrayinskoyi armiyi V armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi komandir 4 go Kiyivskogo korpusu Pislya padinnya getmanatu v Armiyi UNR Z 5 kvitnya 1919 komandir korpusu Sirozhupannikiv 17 travnya 1919 vzyatij v polon u Lucku polskimi vijskami Z zhovtnya 1920 znovu v Armiyi UNR Razom z armiyeyu internovanij u taborah na teritoriyi Polshi Tam vikonuvav obov yazki dekanu vijskovogo fakultetu Ukrayinskogo narodnogo universitetu U berezni 1922 pereyihav do Varshavi a u serpni cogo zh roku povernuvsya do Kiyeva 4 kvitnya 1935 zaareshtovanij za poshirennya kontr revolyucijnih chutok ale 17 travnya 1935 zvilnenij Podalsha dolya nevidoma DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Martinyuk Illya Silvestrovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi