Ізотопний обмін — процес спонтанного перерозподілу стабільних або радіоактивних ізотопів деякого хімічного елемента між різними фазами системи. Ізотопний обмін може відбуватися:
- між агрегатними станами однієї речовини
- між частинками речовини (молекулами, іонами)
- всередині молекул
При цьому самі речовини зберігають елементарний склад, змінюється тільки ізотопний склад. Наприклад:
Внаслідок ізотопного обміну в системі встановлюється рівновага з приблизно рівним розподілом ізотопів. Таким чином, ізотопний обмін являє собою хімічну реакцію з нульовим тепловим ефектом, рівними енергіями активації для прямої і зворотної реакцій і відсутністю залежності константи рівноваги реакції від температури. Однак у разі ізотопів легких елементів внаслідок ізотопного ефекту константа рівноваги реакції може відрізнятися від 1. Стан системи, в якій ізотопи розподілені рівномірно, відповідає найбільшій ентропії системи.
Механізм реакції
Механізм реакції ізотопного обміну багато в чому визначає її швидкість. Так, гомогенний ізотопний обмін протікає за дисоціативним або асоціативним механізмом, за реакцією електронного перенесення або перенесення груп атомів:
- — дисоціація AgBr і Na*Br в розчині
- — диссоциация FeBr3
- — асоціація C2H5I і NaI
- — окисно-відновна реакція між іонами Tl+ и *Tl3+
- — обмін групами атомів
Кінетика реакції
Кінетичне рівняння реакції ізотопного обміну як правило визначає ступінь протікання обміну:
- , де — концентрації ізотопу, що обмінюється, в моменти часу 0, t і за рівного розподілу. Якщо ж при t = 0 x = 0, то
Залежність F від періоду півобміну визначається за формулою
Це рівняння дозволяє визначити за експериментальними даними F і знайти константу швидкості іонного обміну.
Швидкість реакції іонного обміну другого порядку описується рівнянням
- , де a і b — молярні концентрації реагентів, що обмінюються ізотопами.
З температурної залежності швидкості реакції визначається енергія активації реакції, з якої можна оцінити міцність зв'язку атомів, що беруть участь у реакціях ізотопного обміну.
У випадках реакцій гетерогенного обміну ізотопами їх швидкість залежить від швидкості дифузії ізотопів до поверхні обміну фаз і від швидкості самого ізотопного обміну. За інтенсивного перемішування твердої фази з рідкою або газоподібною швидкість обміну ізотопами визначається швидкістю їх дифузії у твердій фазі.
Застосування
Реакції ізотопного обміну використовуються при розділенні ізотопів, отриманні мічених ізотопами сполук, а також під час вивчення будови молекул. На цій реакції ґрунтується один з варіантів дослідження низьких тисків пари речовини.
Література
- Кнунянц И. Л. и др. т.2 Даффа-Меди // Химическая энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 671 с. — 100 000 екз. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izotopnij obmin proces spontannogo pererozpodilu stabilnih abo radioaktivnih izotopiv deyakogo himichnogo elementa mizh riznimi fazami sistemi Izotopnij obmin mozhe vidbuvatisya mizh agregatnimi stanami odniyeyi rechovini mizh chastinkami rechovini molekulami ionami vseredini molekul Pri comu sami rechovini zberigayut elementarnij sklad zminyuyetsya tilki izotopnij sklad Napriklad 14 N H 4 15 N H 3 15 N H 4 14 N H 3 displaystyle mathsf 14 NH 4 15 NH 3 rightleftarrows 15 NH 4 14 NH 3 dd 1 H 1 H O 2 H 2 H O 2 1 H 2 H O displaystyle mathsf 1 H 1 HO 2 H 2 HO rightleftarrows 2 1 H 2 HO dd Vnaslidok izotopnogo obminu v sistemi vstanovlyuyetsya rivnovaga z priblizno rivnim rozpodilom izotopiv Takim chinom izotopnij obmin yavlyaye soboyu himichnu reakciyu z nulovim teplovim efektom rivnimi energiyami aktivaciyi dlya pryamoyi i zvorotnoyi reakcij i vidsutnistyu zalezhnosti konstanti rivnovagi reakciyi vid temperaturi Odnak u razi izotopiv legkih elementiv vnaslidok izotopnogo efektu konstanta rivnovagi reakciyi mozhe vidriznyatisya vid 1 Stan sistemi v yakij izotopi rozpodileni rivnomirno vidpovidaye najbilshij entropiyi sistemi Mehanizm reakciyiMehanizm reakciyi izotopnogo obminu bagato v chomu viznachaye yiyi shvidkist Tak gomogennij izotopnij obmin protikaye za disociativnim abo asociativnim mehanizmom za reakciyeyu elektronnogo perenesennya abo perenesennya grup atomiv A g B r N a B r A g B r N a B r A g B r N a B r displaystyle mathsf AgBr Na Br rightleftarrows Ag Br Na Br rightleftarrows Ag Br NaBr disociaciya AgBr i Na Br v rozchini dd F e B r 3 B r 2 F e B r 2 B r B r 2 F e B r B r 2 B r 2 displaystyle mathsf FeBr 3 Br 2 rightleftarrows FeBr 2 Br Br 2 rightleftarrows Fe BrBr 2 Br 2 dissociaciya FeBr3 dd C 2 H 5 I N a I N a C 2 H 5 I I C 2 H 5 I N a I displaystyle mathsf C 2 H 5 I Na I rightleftarrows Na C 2 H 5 I I rightleftarrows C 2 H 5 I NaI asociaciya C2H5I i NaI dd T l C l T l 3 C l 3 T l 3 C l 3 T l C l displaystyle mathsf Tl Cl Tl 3 Cl 3 rightleftarrows Tl 3 Cl 3 TlCl okisno vidnovna reakciya mizh ionami Tl i Tl3 dd C a C O 3 C O 2 C a C O 3 C O 2 displaystyle mathsf CaCO 3 CO 2 rightleftarrows Ca CO 3 CO 2 obmin grupami atomiv dd Kinetika reakciyiKinetichne rivnyannya reakciyi izotopnogo obminu yak pravilo viznachaye stupin protikannya obminu F x t x 0 x x 0 displaystyle mathsf F frac x t x 0 x infty x 0 de x 0 x t x displaystyle mathsf x 0 x t x infty koncentraciyi izotopu sho obminyuyetsya v momenti chasu 0 t i za rivnogo rozpodilu Yaksho zh pri t 0 x 0 to dd F x 5 x displaystyle mathsf F frac x 5 x infty dd Zalezhnist F vid periodu pivobminu t 1 2 displaystyle mathsf tau 1 2 viznachayetsya za formuloyu l n 1 F l n 2 t 1 2 displaystyle mathsf ln 1 F frac ln2 tau 1 2 dd Ce rivnyannya dozvolyaye viznachiti t 1 2 displaystyle mathsf tau 1 2 za eksperimentalnimi danimi F i znajti konstantu shvidkosti ionnogo obminu Shvidkist reakciyi ionnogo obminu drugogo poryadku opisuyetsya rivnyannyam k l n 2 t 1 2 1 a b displaystyle mathsf k frac ln2 tau 1 2 frac 1 a b de a i b molyarni koncentraciyi reagentiv sho obminyuyutsya izotopami dd Z temperaturnoyi zalezhnosti shvidkosti reakciyi viznachayetsya energiya aktivaciyi reakciyi z yakoyi mozhna ociniti micnist zv yazku atomiv sho berut uchast u reakciyah izotopnogo obminu U vipadkah reakcij geterogennogo obminu izotopami yih shvidkist zalezhit vid shvidkosti difuziyi izotopiv do poverhni obminu faz i vid shvidkosti samogo izotopnogo obminu Za intensivnogo peremishuvannya tverdoyi fazi z ridkoyu abo gazopodibnoyu shvidkist obminu izotopami viznachayetsya shvidkistyu yih difuziyi u tverdij fazi ZastosuvannyaReakciyi izotopnogo obminu vikoristovuyutsya pri rozdilenni izotopiv otrimanni michenih izotopami spoluk a takozh pid chas vivchennya budovi molekul Na cij reakciyi gruntuyetsya odin z variantiv doslidzhennya nizkih tiskiv pari rechovini LiteraturaKnunyanc I L i dr t 2 Daffa Medi Himicheskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1990 671 s 100 000 ekz ISBN 5 85270 035 5