Ізобестична точка (англ. isobestic point) — довжина хвилі (чи хвильове число), за якої сумарне поглинання зразка не змінюється під час хімічної реакції чи за певних фізичних змін у зразку. Спостерігається та визначається як точка перетину серії кривих залежності поглинання світла від довжини хвилі або частоти (точка однакового поглинання) в електронних спектрах ряду розчинів зі змінними концентраціями двох по-різному поглинальних компонентів A і B, де сума їх концентрацій залишається сталою. Це зустрічається: в рівноважних системах, у яких відносний вміст двох компонентів регулюється певним фактором (наприклад, pH, температурою); у випадку хімічних реакцій, у яких один поглинальний компонент — реактант, другий — продукт (A → B); у сумішах зі сталою сумарною і змінними концентраціями компонентів, у яких відсутня взаємодія між A і B, що впливає на їх поглинання (у всіх випадках А і В можуть бути індивідуальними сполуками або сумішами, але за незмінного їх співвідношення).
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. —
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izobestichna tochka angl isobestic point dovzhina hvili chi hvilove chislo za yakoyi sumarne poglinannya zrazka ne zminyuyetsya pid chas himichnoyi reakciyi chi za pevnih fizichnih zmin u zrazku Sposterigayetsya ta viznachayetsya yak tochka peretinu seriyi krivih zalezhnosti poglinannya svitla vid dovzhini hvili abo chastoti tochka odnakovogo poglinannya v elektronnih spektrah ryadu rozchiniv zi zminnimi koncentraciyami dvoh po riznomu poglinalnih komponentiv A i B de suma yih koncentracij zalishayetsya staloyu Ce zustrichayetsya v rivnovazhnih sistemah u yakih vidnosnij vmist dvoh komponentiv regulyuyetsya pevnim faktorom napriklad pH temperaturoyu u vipadku himichnih reakcij u yakih odin poglinalnij komponent reaktant drugij produkt A B u sumishah zi staloyu sumarnoyu i zminnimi koncentraciyami komponentiv u yakih vidsutnya vzayemodiya mizh A i B sho vplivaye na yih poglinannya u vsih vipadkah A i V mozhut buti individualnimi spolukami abo sumishami ale za nezminnogo yih spivvidnoshennya LiteraturaGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 Ce nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij