Ізмаїльський будинок культури імені Тараса Шевченка — палац культури в Ізмаїлі — головний культурний та мистецький осередок міста. Збудований у 1948 році, з 1950-го року працював як російський драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка. З 1962-го — почав працювати як Будинок культури імені Т.Г. Шевченко, перейменований у Палац культури у 2012-у. З 2016-го — комунальний заклад Ізмаїльської міської ради «Палац культури імені Т.Г. Шевченка».
Ізмаїльський палац культури імені Т. Г. Шевченка | ||||
---|---|---|---|---|
45°20′42″ пн. ш. 28°50′10″ сх. д. / 45.34517000002777820° пн. ш. 28.83623000002777914° сх. д.Координати: 45°20′42″ пн. ш. 28°50′10″ сх. д. / 45.34517000002777820° пн. ш. 28.83623000002777914° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Місто | ||||
Адреса | ||||
Назва на честь (епонім) | Шевченко Тарас Григорович | |||
Тип | d | |||
Ідентифікатори і посилання | ||||
OpenStreetMap relation | 191554608 | |||
| ||||
Ізмаїльський палац культури імені Т. Г. Шевченка у Вікісховищі |
Історія
Будівлю із колонадою, властиву південнобесарабській архітектурі, збудовано на місці колишньої миловарні кілька років після звільнення міста від німецько-румунських загарбників у 1948 році.
Драматичний театр імені Тараса Шевченка
Рішенням Ради Міністрів УРСР театр було переведено до Ізмаїлу з міста Кам'янець-Подільський, й розпочав свою роботу 6 листопада 1950 року.
До складу обласного російського драматичного театру в Ізмаїлі входило 25 творчих працівників. серед яких були: заслужений артист Грузинської РСР , заслужений артист Казахської РСР І. Чарский, заслужений артист Дагестанської АРСР , актриса-орденоносець Ліна Аргонська, провідні артисти театру А. Мітрохона, Н. Захаров, Вадим Арбенін, Ю. Мартинов , Д. Швець. Серед молодого поповнення були випускники театральних вишів, серед яких , , В. Красняк.
А. Черемисіна займалася у студії Московського драмтеатру ім. К.С. Станіславського та В.І. Немировича-Данченка, а М. Боголюбова попрацювала у Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка. З грудня 1950 року по вересень 1953 року працював актором і режисером театру.
Головним режисером театру став Леонід Стельмахович, згодом його наступником був Гліб Затворницький. Ізмаїльський історичний музей О. В. Суворова зберігає фотографію учасників поставленої ним вистави «Мораль пані Дульської» за [en] Габріели Запольської, де головну роль виконувала прима театру Юлія Жулавська. У той час у театрі грали Олексій Леонідов, Зоя Флоренсова, , Тамара Шарунго, Тамара Ямбулатова, Юрій Демидов, Микола Сергеєв. Ставили російську (Олександр Островський, Лев Толстой, Микола Гоголь) та радянську (Борис Лавреньов, Костянтин Симонов, Олександр Корнійчук) класику, твори зарубіжної драматургії. Театр співпрацював і з молодими місцевими авторами.
До 100-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, чиє ім'я носив театр, була поставлена драму «Назар Стодоля». Глядачі та рецензенти відзначали ліризм і відкриту емоційність постановки Гліба Затворницького. Ювілейну виставу подивилися не тільки городяни, а й жителі майже усіх районів тодішньої Ізмаїльської області. Українську класику, як і інші вистави ізмаїльчан, чудово сприймала болгарська, молдавська, гагаузька, албанська аудиторії.
Ізмаїльський театр гастролював Україною, Молдовою, мав виступи в Одесі, Кишиневі, Білгороді-Дністровському, Луцьку, Рівному, Івано-Франківську, у Тернополі, Бердичеві, Черкасах, Умані… Гастрольні афіші та рецензії зберігаються у фондах Ізмаїльського історичного музею О. Суворова.
Трупа театру брала участь у міських святах та урочистостях, створюючи модні тоді «живі картинки». Специфіку часу відображали деякі амплуа акторів Ізмаїльського театру. Так, Микола Іванов був «штатним» Леніним, а Сергій Новожилов — Суворовим.
Сезон 1962 — 1963 років став останнім в історії Ізмаїльського професійного театру. Разом з іншими колективами він потрапив під загальносоюзне скорочення театрів у грудні 1962 року.
- Головні режисери театру
- — грудень 1950 — вересень 1953
- Стельмахович Леонід
- Затворницький Гліб Дмитрович
- Кісиць Михайло
Будинок культури ім. Т.Г. Шевченко
Цей розділ статті ще . |
З 1962-го — почав працювати як Будинок культури імені Т.Г. Шевченко.
Палац культури ім. Т.Г. Шевченко
Питання «Про перейменування комунального закладу „Ізмаїльський міський будинок культури ім. Т.Г. Шевченко“ у комунальний заклад „Ізмаїльський Палац культури ім. Т.Г. Шевченко“ та затвердження його статуту в новій редакції» було одним з 33 питань порядку денного 26-й сесії Ізмаїльської міської ради, яка відбулася 27 вересня 2012 року. Доповідачем про необхідність перейменування виступив начальник відділу культури . Рішення про перейменування було проголосовано та вступило в дію.
З 2016-го — комунальний заклад Ізмаїльської міської ради «Палац культури імені Т.Г. Шевченка».
Святкування 70-річного ювілея палацу культури відбулося 6 грудня 2018 року.
Сьогодення
Палац культури на сьогоднішній день проводить низку культурно-масових заходів, наймасштабніші з яких — «Голос Придунав'я», «Міс Придунав'я», «Таланти Придунав'я», гумористичний конкурс «Найсмішніше всіх». При Палаці культури створено театр ростових ляльок, проводяться новорічні заходи, виїзні церемонії одруження.
Колективи Палацу культури
Цей розділ статті ще . |
- Народний драматичний театр ім. Тараса Шевченка
Примітки
- Ізмаїльський палац культури ім. Шевченка на порталі YOUCONTROL
- Наталія МЕССОЙЛІДІ (08 березня 2014). (рос.). «Одесские известия» № 25(4590). Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 2020-3-19.
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 19 березня 2020.
- Измаильский Дворец культуры имени Т.Г. Шевченко отметил юбилей[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izmayilskij budinok kulturi imeni Tarasa Shevchenka palac kulturi v Izmayili golovnij kulturnij ta misteckij oseredok mista Zbudovanij u 1948 roci z 1950 go roku pracyuvav yak rosijskij dramatichnij teatr im T G Shevchenka Z 1962 go pochav pracyuvati yak Budinok kulturi imeni T G Shevchenko perejmenovanij u Palac kulturi u 2012 u Z 2016 go komunalnij zaklad Izmayilskoyi miskoyi radi Palac kulturi imeni T G Shevchenka Izmayilskij palac kulturi imeni T G Shevchenka 45 20 42 pn sh 28 50 10 sh d 45 34517000002777820 pn sh 28 83623000002777914 sh d 45 34517000002777820 28 83623000002777914 Koordinati 45 20 42 pn sh 28 50 10 sh d 45 34517000002777820 pn sh 28 83623000002777914 sh d 45 34517000002777820 28 83623000002777914 Krayina UkrayinaMisto IzmayilAdresa prospekt Nezalezhnosti 44Nazva na chest eponim Shevchenko Taras GrigorovichTip dIdentifikatori i posilannyaOpenStreetMap relation 191554608 Izmayilskij palac kulturi imeni T G Shevchenka u VikishovishiIstoriyaBudivlyu iz kolonadoyu vlastivu pivdennobesarabskij arhitekturi zbudovano na misci kolishnoyi milovarni kilka rokiv pislya zvilnennya mista vid nimecko rumunskih zagarbnikiv u 1948 roci Dramatichnij teatr imeni Tarasa Shevchenka Rishennyam Radi Ministriv URSR teatr bulo perevedeno do Izmayilu z mista Kam yanec Podilskij j rozpochav svoyu robotu 6 listopada 1950 roku Do skladu oblasnogo rosijskogo dramatichnogo teatru v Izmayili vhodilo 25 tvorchih pracivnikiv sered yakih buli zasluzhenij artist Gruzinskoyi RSR zasluzhenij artist Kazahskoyi RSR I Charskij zasluzhenij artist Dagestanskoyi ARSR aktrisa ordenonosec Lina Argonska providni artisti teatru A Mitrohona N Zaharov Vadim Arbenin Yu Martinov D Shvec Sered molodogo popovnennya buli vipuskniki teatralnih vishiv sered yakih V Krasnyak A Cheremisina zajmalasya u studiyi Moskovskogo dramteatru im K S Stanislavskogo ta V I Nemirovicha Danchenka a M Bogolyubova popracyuvala u Kiyivskomu ukrayinskomu dramatichnomu teatri im I Franka Z grudnya 1950 roku po veresen 1953 roku pracyuvav aktorom i rezhiserom teatru Golovnim rezhiserom teatru stav Leonid Stelmahovich zgodom jogo nastupnikom buv Glib Zatvornickij Izmayilskij istorichnij muzej O V Suvorova zberigaye fotografiyu uchasnikiv postavlenoyi nim vistavi Moral pani Dulskoyi za en Gabrieli Zapolskoyi de golovnu rol vikonuvala prima teatru Yuliya Zhulavska U toj chas u teatri grali Oleksij Leonidov Zoya Florensova Tamara Sharungo Tamara Yambulatova Yurij Demidov Mikola Sergeyev Stavili rosijsku Oleksandr Ostrovskij Lev Tolstoj Mikola Gogol ta radyansku Boris Lavrenov Kostyantin Simonov Oleksandr Kornijchuk klasiku tvori zarubizhnoyi dramaturgiyi Teatr spivpracyuvav i z molodimi miscevimi avtorami Do 100 richchya vid dnya smerti Tarasa Shevchenka chiye im ya nosiv teatr bula postavlena dramu Nazar Stodolya Glyadachi ta recenzenti vidznachali lirizm i vidkritu emocijnist postanovki Gliba Zatvornickogo Yuvilejnu vistavu podivilisya ne tilki gorodyani a j zhiteli majzhe usih rajoniv todishnoyi Izmayilskoyi oblasti Ukrayinsku klasiku yak i inshi vistavi izmayilchan chudovo sprijmala bolgarska moldavska gagauzka albanska auditoriyi Izmayilskij teatr gastrolyuvav Ukrayinoyu Moldovoyu mav vistupi v Odesi Kishinevi Bilgorodi Dnistrovskomu Lucku Rivnomu Ivano Frankivsku u Ternopoli Berdichevi Cherkasah Umani Gastrolni afishi ta recenziyi zberigayutsya u fondah Izmayilskogo istorichnogo muzeyu O Suvorova Trupa teatru brala uchast u miskih svyatah ta urochistostyah stvoryuyuchi modni todi zhivi kartinki Specifiku chasu vidobrazhali deyaki amplua aktoriv Izmayilskogo teatru Tak Mikola Ivanov buv shtatnim Leninim a Sergij Novozhilov Suvorovim Sezon 1962 1963 rokiv stav ostannim v istoriyi Izmayilskogo profesijnogo teatru Razom z inshimi kolektivami vin potrapiv pid zagalnosoyuzne skorochennya teatriv u grudni 1962 roku Golovni rezhiseri teatru gruden 1950 veresen 1953 Stelmahovich Leonid Zatvornickij Glib Dmitrovich Kisic Mihajlo Budinok kulturi im T G Shevchenko Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Z 1962 go pochav pracyuvati yak Budinok kulturi imeni T G Shevchenko Palac kulturi im T G Shevchenko Pitannya Pro perejmenuvannya komunalnogo zakladu Izmayilskij miskij budinok kulturi im T G Shevchenko u komunalnij zaklad Izmayilskij Palac kulturi im T G Shevchenko ta zatverdzhennya jogo statutu v novij redakciyi bulo odnim z 33 pitan poryadku dennogo 26 j sesiyi Izmayilskoyi miskoyi radi yaka vidbulasya 27 veresnya 2012 roku Dopovidachem pro neobhidnist perejmenuvannya vistupiv nachalnik viddilu kulturi Rishennya pro perejmenuvannya bulo progolosovano ta vstupilo v diyu Z 2016 go komunalnij zaklad Izmayilskoyi miskoyi radi Palac kulturi imeni T G Shevchenka Svyatkuvannya 70 richnogo yuvileya palacu kulturi vidbulosya 6 grudnya 2018 roku SogodennyaPalac kulturi na sogodnishnij den provodit nizku kulturno masovih zahodiv najmasshtabnishi z yakih Golos Pridunav ya Mis Pridunav ya Talanti Pridunav ya gumoristichnij konkurs Najsmishnishe vsih Pri Palaci kulturi stvoreno teatr rostovih lyalok provodyatsya novorichni zahodi viyizni ceremoniyi odruzhennya Kolektivi Palacu kulturiCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Narodnij dramatichnij teatr im Tarasa ShevchenkaPrimitkiIzmayilskij palac kulturi im Shevchenka na portali YOUCONTROL Nataliya MESSOJLIDI 08 bereznya 2014 ros Odesskie izvestiya 25 4590 Arhiv originalu za 19 bereznya 2020 Procitovano 2020 3 19 Arhiv originalu za 21 veresnya 2020 Procitovano 19 bereznya 2020 Arhiv originalu za 19 bereznya 2020 Procitovano 19 bereznya 2020 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2018 Procitovano 19 bereznya 2020 Izmailskij Dvorec kultury imeni T G Shevchenko otmetil yubilej nedostupne posilannya