Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ізабель Патерсон (англ. Isabel Paterson; 22 січня 1886, Мантулін, Онтаріо, Канада — 10 січня 1961, Монтклер, Нью-Джерсі, США) — канадсько-американська журналістка, письменниця, політичний філософ та провідний літературний критик свого часу. Разом із Роуз Вайлдер Лейн і Айн Ренд вона є однією з трьох засновниць американського лібертаріанства.
| Ізабель Патерсон | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Isabel Paterson | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Ізабель Мері Баулер (англ. Isabel Mary Bowler) | |||
| Народилася | 22 січня 1886 Манітулін,Онтаріо,Канада | |||
| Померла | 10 січня 1961 (74 роки) Монтклер,Нью-Джерсі,США | |||
| Поховання | d[1] | |||
| Громадянство |  Канада/ США | |||
| Діяльність | журналіст, письменник,філософ,літературний критик | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Magnum opus | Бог машини (англ. The God of the Machine) | |||
| Конфесія | деїзм | |||
| Батько | Френсіс Баулер | |||
| Мати | Маргарет Баулер | |||
| У шлюбі з | Кеннет Патерсон | |||
| | ||||
 Ізабель Патерсон у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Ізабель Мері Баулер народилась 22 січня 1886 року в сім’ї Френсіса та Маргарет Баулерів в Канаді на острові Манітулін, віддаленому місці на озері Гурон, де в її батька була млин. Вона була однією з 9 дітей. Скоро після народження письменниці сімейний будинок Баулерів згорів через лісні пожежі. Баулери переїжджають до селища Ньюберрі в Мічигані. В Ньюберрі Ізабель навчилась читати. Коли письменниці було 6 років, Баулери переїхали з Ньюберрі до Юти. В Юті Ізабель пішла до школи, але побувши там один місяць, перестала туди ходити, заявивши, що вона знає стільки же, скільки і її вчитель.
Коли Ізабель виповнилось 8 років, Баулери переїхали до Північно-західної території, до місцевості, що потім увійде до складу провінції Альберта. Баулери жили на ранчо. Найближчим місто до ранчо Баулерів був Кардстон. У Віллоу-Крік Ізабель відвідувала школу, де вчителем був Еверард Едмондс, який пізніше став помітною фігурою в Альберті.
У 18 років Ізабель покидає батьківський дім, працює офіціанткою в Монтані, вивчає машинопис, працює стенографісткою. В 1905 році переїжджає до Калгарі, де працює в офісі юриста компанії Canadian Pacific Railway Річарда Беннета, який пізніше став прем’єр-міністром Канади. Крім того, Ізабель працювала в дочірній компанії Canadian Pacific Railway – Colonization Irrigation Company. В 1910 році Ізабель виходить заміж за Кеннета Патерсона, агента з нерухомості. Кеннет та Ізабель прожили разом лише кілька тижнів, і вже без нього вона в 1910 році переїжджає до Спокану у Вашингтоні.
У Спокані Патерсон працює секретарем видавця газети Inland Herald. Згодом Ізабель починає писати редакційні статті для цієї газети. Inland Herald проіснувала лише кілька місяців. Після припинення випуску газети Ізабель переїжджає до Ванкувера, де влаштовується працювати в газету Vancouver World. В цій газеті Ізабель спочатку пише редакційні статті, а пізніше в неї з’являється власна колонка. Пізніше Патерсон переходить працювати до іншої газети – Province.
В 1912 році Патерсон переїжджає до Нью-Йорку, щоб серйозно спробувати себе в літературі. В Нью-Йорку вона починає працювати у виданні New York World. Пізніше Ізабель працює у виданні New York American. Декілька місяців в 1914 та 1915 роках вона була членом редакційної колегії журналу Hearst Magazine. Потім вона працює редактором в компанії Fox Film News Reel.
Крім того, 5 листопада 1912 року вона здійснила свій перший політ на літаку, погодившись стати пасажиром демонстративного польоту над Стейтен-Айлендом, і встановила рекорд, піднявшись на висоту 5000 футів, вище, ніж будь-яка жінка до цього моменту.
В 1914 Патерсон починає надсилати свої романи видавникам, але без успіху. Лише в 1916 році видавництво John Lane Company опублікувало її другий роман «Тіньові вершники» (англ. The Shadow Riders). Її перший роман, «Гніздо сороки» (англ. The Magpie's Nest), був опублікований в 1917 році. Орієнтовно в цей час Ізабель переїжджає до Сан-Франциско, де жила до початку Першої світової війни, а потім повернулась до Нью-Йорку.
В 1920 році Патерсон живе в Коннектикуті, де працює секретарем в скульптора Ґатзона Борґлума, відомого висіченням голів президентів США на горі Рашмор. Пропрацювавши в Борґлума 2 роки, Ізабель повертається до Нью-Йорку. В 1922 році Ізабель знайомиться із журналістом та літературним критиком , який працював New York Herald Tribune. Раско наймає Ізабель своїм секретарем. В 1924 році відбувається злиття New York Herald Tribune та Herald Tribune. Нові власники звільняють Раско, а Ізабель пропонують вести свою колонку.
Так починається зліт кар’єри Патерсон з Herald Tribune, де вона отримала власну колонку під назвою «Повороти з книжковою міллю» (англ. Turns with a Bookworm). Ця колонка публікувалася щотижня протягом 25 років. Вона надала Патерсон можливість стати відомою в кожному домі і вплинути на покоління індивідуалістів. «Повороти» були офіційно колонкою для літературних новин та оглядів книг, але вона стала майданчиком, через який Патерсон досліджувала теми, що її цікавили.
Протягом 1920-х років і в 1930 році публікуються три історичні романи Патерсон: «Співочий сезон» (англ. The Singing Season), «Четверта королева» (англ. The Fourth Queen) та «Дорога богів» (англ. The Road of the Gods), дія яких розгортається відповідно у, середньовічній Іспанії, Єлизаветинській Англії та стародавній Німеччині. В 1928 році Ізабель стає громадянкою США. На початку 1930-х років Патерсон дещо змінює своє амплуа з письменниці та літературного критика на політичного коментатора. Вона починає висловлюватись на такі теми, як податки, обов’язкова військова служба, війни, державне регулювання економіки та закони, що встановлюють злочини без жертв. У 1930-х роках Патерсон направляла хід дискусій молодих консерваторів, які пізно вечором залишалися в офісах Herald Tribune і допомагали складати колонку про книги. Однією з них була молода авторка на ім'я Айн Ренд. Патерсон пізніше використовувала свою колонку, щоб підтримувати творчість Ренд, і Ренд відплачувала тим, що рекомендувала книги Патерсон своїм власним знайомим. Жінки активно листувалися, сперечаючись щодо релігії і філософії, аж до того моменту, коли вони припинили спілкування після особливо сильної суперечки в 1948 році.
Під час Великої депресії Патерсон втратила 30 000 доларів, однак, в неї залишилась її колонка. Крім того, в 1933 та 1934 публікуються її романи «Ніколи не запитуй про мету» (англ. Never Ask the End) та «Золоте марнославство» (англ. The Golden Vanity) відповідно. Ці романи мали великий літературний та комерційний успіх. В 1934 році Патерсон переїжджає з Нью-Йорку в Коннектикут. В 1940 році виходить автобіографічний роман Патерсон «Якщо буде гарна погода» (англ. If It Prove Fair Weather).
Після років дослідження політичних ідей у своїх колонках, есе, рецензіях та романах, у 1943 році Патерсон опублікувала свій найважливіший твір – «Бог машини» (англ. The God of the Machine). «Бог машини» являв собою оригінальну теорію політичного розвитку, що базується на застосуванні законів фізики до людських суспільств. Патерсон поєднувала принципи інженерії та фізики з історією людства: «У соціальній організації людина є динамо-машиною, що визначає її продуктивність. Уряд є кінцевим приладом і знеструмленим кінцем відносно енергії, яку він використовує.»«Бог Машини» була однією з чотирьох авторитетних творів, виданих у 1943 році, які спрямовані на підтримку ідеології лібертаріанства. Хоча її книга була відомішою, ніж «Спогади зайвої людини» (англ. Memoirs of a Superfluous Man) , яка також була опублікована цього року, «Відкриття свободи» (англ. The Discovery of Freedom) Роуз Вайлдер Лейн і особливо «Джерело» (англ. The Fountainhead) Айн Ренд були набагато популярнішими.«Бог Машини» не здобула комерційного успіху. Літературна спільнота розділилася у поглядах на її читабельність: одні називали її витвором геніальності, інші ж глузували з неї. Однак, для багатьох прихильників індивідуалізму ця книга стала потужною та революційною.
Коли була опублікована книга «Бог Машини», Патерсон жила в Коннектикуті, де вона залишалася до початку 1950-х років, коли переїхала до Принстону, Нью-Джерсі. Її все більш непопулярні політичні погляди змусили редакторів звільнити її з роботи в Herald Tribune у 1949 році, але завдяки інвестиціям Патерсон вдалося жити достатньо добре, не вдаючись до отримання соціальних виплат. Патерсон працювала над ще одним романом та час від часу посилала свої статті в різні видання, здебільшого в National Review. Вона продовжувала багато читати, займалась садівництвом та планувала написати автобіографію. 22 січня 1961 року, після нетривалої хвороби, Патерсон померла.
Твори Патерсон
- «Тіньові вершники» (англ. The Shadow Riders; 1916; художня проза).
- «Гніздо сороки» (англ. The Magpie's Nest; 1917;художня проза).
- «Співочий сезон» (англ. The Singing Season; 1924; історичний роман).
- «Четверта королева» (англ. The Fourth Queen; 1926; історичний роман).
- «Дорога богів» (англ. The Road of the Gods; 1930; історичний роман).
- «Ніколи не запитуй про мету» (англ. Never Ask the End; 1933; роман).
- «Золоте марнославство» (англ. The Golden Vanity; 1934; роман).
- «Якщо буде гарна погода» (англ. If It Prove Fair Weather; 1940; автобіографічний роман).
- «Бог машини» (англ. The God of the Machine; 1943; нехудожня проза).
Політичні погляди
Індивідуальна свобода
Патерсон сформулювала філософію індивідуальної свободи мовою інженерії. Для неї ринок і соціальні інституції вільного суспільства були аналогічними складному механізму, який уряди коригують на свою біду. На переконання Патерсон, особиста свобода є передумовою вивільнення енергії. Приватна власність є індуктором, що ініціює потік енергії. Справжні гроші є лінією передачі, і сплата боргів становить половину електричного кола. Суспільство процвітає, якщо воно поважає приватну власність і федералізм, і таким чином має «систему довгої енергії».
Расизм
Патерсон відкидала євгеніку та іншу псевдонауку як нонсенс тому, що вони зосереджувались на такому верхоглядстві, як колір шкіри. Так звані «расові проблеми» на її думку були «виключно політичними проблемами». Обговорюючи письменників, вона зазвичай не звертала увагу на їх расу. Вона постійно засуджувала закони Джима Кроу як несправедливі та позбавлені правового підґрунтя. Відповідно до цих переконань, вона виступала проти призначення Рузвельтом Г'юго Блека суддею Верховного Суду США через минуле членство Блека у Ку-Клукс-Клані.
Водночас Патерсон розрізняла публічну та приватну поведінку. Приватна компанія, якій уряд надає право проходу або іншу субсидію, таким чином, виходить за межі приватності та стає «публічним підприємством». Така компанія, на думку Патерсон, зобов’язана обслуговувати всіх незалежно від кольору шкіри. Однак інші приватні підприємства, які не вийшли за рамки приватності, не мали такого зобов’язання. Отже, юридично і морально вони мають право відмовити будь-кому в обслуговуванні. В іншому випадку, на думку Патерсон, мало б місце «рабство» та «примусова праця незалежно від винагороди, премії чи доходу». Вона сподівалась, що в перспективі білі, навчені прикладами цивілізованих чорних та білих, які сприймають один одного як індивідів, побачать безглуздя свого ірраціонального расизму.
Державне втручання в економіку
Ізабель Патерсон була прихильником абсолютного невтручання в економіку після Великої депресії. За словами дослідника і біографа Патерсон, Стівена Кокса, Патерсон бачила значну різницю між економічною депресією, яку вона пережила в 1890-х роках, і Великою депресією 1930-х років: втрату стійкості серед американців перед лицем труднощів, необхідних для відновлення стійкої економіки без урядового втручання. На її думку американці стали безтурботними і комфортними у своєму багатстві і вірили політикам, коли ті стверджували, що вони зможуть без особливих труднощів вирішити економічні проблеми, які в кінцевому рахунку призвели до Великої депресії.
Опозиція до Нового курсу
Патерсон не погоджувалася з твердженнями про те, що Новий курс завдав удар по концентрації влади в приватних руках. Одного разу вона образилася на самого Франкліна Д. Рузвельта після того, як той жартома сказав на прес-конференції, що Патерсон вірила в монополію. Вона відповіла, що політика Рузвельта зробила більше для централізації влади в руках меншої кількості приватних осіб, ніж коли-небудь було б можливим у вільному ринковому середовищі. Переможцями під час Нового курсу стали «спадкоємці непродуктивних статків, одержувачі фіксованих платежів та вкладами, отримувачі грошей з бюджету... вважаючи, що ними керують інші принципи, деякі відкрито йшли за деякі відкрито йшли за нагородами».
В одній з найбільш відомих глав «Бога машини» - «Гуманітарій з гільйотиною», Патерсон сформулювала руйнівну критику Нового курсу. В цій главі вона звинувачує «добрих людей» у розповсюдженні більшості «зла в світі… і не випадково, через недогляд або упущення.» Гуманітарій відчуває найбільше задоволення, коли він відвідує або чує про країну, де кожен обмежений продуктовими картками. Як тільки він набуває повної державної влади, він «встановлює гільйотину» і стає «терористом в дії».
Війна та зовнішня політика
Патерсон вважала, що передвоєнна зовнішня політика Рузвельта загрожувала свободі в США і живила безглузду воєнну лихоманку. Патерсон висловила свою думку у 1933 році, якраз напередодні запровадження Нового курсу. Її кредо було таким: «свобода або смерть, невтягування в іноземні справи, і найменш керована країна є найкращою країною. Її колонки продовжували розвивати ці теми протягом 1930-х років. Вона не бачила нічого, чого можна було б досягти від участі у безкінечних європейських війнах. Однак, втратити від такої участі, на її думку, можна було б багато. На її погляд, Рузвельт використовував обманливі приводи для впровадження Нового курсу, і зробив би те саме, щоб обманути американців і втягнути їх у війну.
Однак після нападу на Перл-Гарбор Патерсон підтримала військові зусилля США, хоч і небезумовно. Вона виступала проти призову на військову службу під час війни та підтримувала спроби розслідувати недостатні заходи Рузвельта щодо запобігання нападу на Перл-Гарбор. Засуджуючи «нищівне бомбардування» антигітлерівською коаліцією як безперспективне вбивство, Патерсон спеціально звернулася до Уїттакера Чемберса, тодішнього книжного редактора в журналі Time. Вона безуспішно закликала його підняти питання щодо цих бомбардувань. Патерсон також підкреслювала брудне минуле воєнного союзника Рузвельта, Йосипа Сталіна. Коли Трумен наказав скинути атомну бомбу, вона засудила його за використання науки «для смаження японських дітей в атомній радіації». На думку Патерсон, їх смерть навіть не мала практичної цінності через майже миттєву капітуляцію Японії, як тільки американські війська висадилися в країні.
Див. також
Посилання
- Find a Grave — 1996.
- Cox, Stephen D. (2004). The Woman and the Dynamo: Isabel Paterson and the Idea of America [Жінка та динамо-машина: Ізабель Патерсон та ідея Америки] (англійська) . 9781412839686. ISBN .
- Humphries, Rachel Davison; Humphries, Andrew G. (2022). Isabel Paterson (1886–1961). У Boudreaux, Donald J; Skoble, Aeon (ред.). The Essential Women of Liberty [Головні жінки свободи] (англійська) . Fraser Institute. с. 39—49. ISBN .
- Sandefur, Timothy (2022). Freedom’s Furies: How Isabel Paterson, Rose Wilder Lane, and Ayn Rand Found Liberty in an Age of Darkness [Фурії свободи: Як Ізабель Патерсон, Роуз Вайлдер Лейн та Айн Ренд знайшли свободу в епоху темряви] (англійська) . Cato Institute. ISBN .
- Cox, S. (2005). Representing Isabel Paterson [Представляючи Ізабель Патерсон]. American Literary History, 17(2), 244-258 (англійська)[1]
- Isabel Paterson. Libertarianism.org (англійська) . 01.03.2014. Процитовано 13.09.2023.
- Burns, J. (2015). The Three “Furies” of Libertarianism: Rose Wilder Lane, Isabel Paterson, and Ayn Rand [Три "фурії" лібертаріанства: Роуз Вайлдер Лейн, Ізабель Патерсон та Айн Ренд]. The Journal of American History, 102(3), 746-774 (англійська)[2].
- French, Doug (20.06.2011). Isabel Paterson's Place in History. mises.org (англійська) . Mises Institute. Процитовано 13.09.2023.
- Beito, D. T., & Beito, L. R. (2008). Isabel Paterson, Rose Wilder Lane, and Zora Neale Hurston on war, race, the state, and liberty [Ізабель Патерсон, Роуз Вайлдер Лейн та Зора Ніл Хьорстон про війну, расу, державу та свободу]. The Independent Review, 12(4), 553—573 (англійська)[3].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izabel Paterson angl Isabel Paterson 22 sichnya 1886 Mantulin Ontario Kanada 10 sichnya 1961 Montkler Nyu Dzhersi SShA kanadsko amerikanska zhurnalistka pismennicya politichnij filosof ta providnij literaturnij kritik svogo chasu Razom iz Rouz Vajlder Lejn i Ajn Rend vona ye odniyeyu z troh zasnovnic amerikanskogo libertarianstva Izabel Patersonangl Isabel PatersonIm ya pri narodzhenniIzabel Meri Bauler angl Isabel Mary Bowler Narodilasya22 sichnya 1886 1886 01 22 Manitulin Ontario KanadaPomerla10 sichnya 1961 1961 01 10 74 roki Montkler Nyu Dzhersi SShAPohovannyad 1 Gromadyanstvo Kanada SShADiyalnistzhurnalist pismennik filosof literaturnij kritikMova tvorivanglijskaMagnum opusBog mashini angl The God of the Machine KonfesiyadeyizmBatkoFrensis BaulerMatiMargaret BaulerU shlyubi zKennet Paterson Izabel Paterson u VikishovishiZhittyepisIzabel Meri Bauler narodilas 22 sichnya 1886 roku v sim yi Frensisa ta Margaret Bauleriv v Kanadi na ostrovi Manitulin viddalenomu misci na ozeri Guron de v yiyi batka bula mlin Vona bula odniyeyu z 9 ditej Skoro pislya narodzhennya pismennici simejnij budinok Bauleriv zgoriv cherez lisni pozhezhi Bauleri pereyizhdzhayut do selisha Nyuberri v Michigani V Nyuberri Izabel navchilas chitati Koli pismennici bulo 6 rokiv Bauleri pereyihali z Nyuberri do Yuti V Yuti Izabel pishla do shkoli ale pobuvshi tam odin misyac perestala tudi hoditi zayavivshi sho vona znaye stilki zhe skilki i yiyi vchitel Koli Izabel vipovnilos 8 rokiv Bauleri pereyihali do Pivnichno zahidnoyi teritoriyi do miscevosti sho potim uvijde do skladu provinciyi Alberta Bauleri zhili na rancho Najblizhchim misto do rancho Bauleriv buv Kardston U Villou Krik Izabel vidviduvala shkolu de vchitelem buv Everard Edmonds yakij piznishe stav pomitnoyu figuroyu v Alberti U 18 rokiv Izabel pokidaye batkivskij dim pracyuye oficiantkoyu v Montani vivchaye mashinopis pracyuye stenografistkoyu V 1905 roci pereyizhdzhaye do Kalgari de pracyuye v ofisi yurista kompaniyi Canadian Pacific Railway Richarda Benneta yakij piznishe stav prem yer ministrom Kanadi Krim togo Izabel pracyuvala v dochirnij kompaniyi Canadian Pacific Railway Colonization Irrigation Company V 1910 roci Izabel vihodit zamizh za Kenneta Patersona agenta z neruhomosti Kennet ta Izabel prozhili razom lishe kilka tizhniv i vzhe bez nogo vona v 1910 roci pereyizhdzhaye do Spokanu u Vashingtoni U Spokani Paterson pracyuye sekretarem vidavcya gazeti Inland Herald Zgodom Izabel pochinaye pisati redakcijni statti dlya ciyeyi gazeti Inland Herald proisnuvala lishe kilka misyaciv Pislya pripinennya vipusku gazeti Izabel pereyizhdzhaye do Vankuvera de vlashtovuyetsya pracyuvati v gazetu Vancouver World V cij gazeti Izabel spochatku pishe redakcijni statti a piznishe v neyi z yavlyayetsya vlasna kolonka Piznishe Paterson perehodit pracyuvati do inshoyi gazeti Province V 1912 roci Paterson pereyizhdzhaye do Nyu Jorku shob serjozno sprobuvati sebe v literaturi V Nyu Jorku vona pochinaye pracyuvati u vidanni New York World Piznishe Izabel pracyuye u vidanni New York American Dekilka misyaciv v 1914 ta 1915 rokah vona bula chlenom redakcijnoyi kolegiyi zhurnalu Hearst Magazine Potim vona pracyuye redaktorom v kompaniyi Fox Film News Reel Krim togo 5 listopada 1912 roku vona zdijsnila svij pershij polit na litaku pogodivshis stati pasazhirom demonstrativnogo polotu nad Stejten Ajlendom i vstanovila rekord pidnyavshis na visotu 5000 futiv vishe nizh bud yaka zhinka do cogo momentu V 1914 Paterson pochinaye nadsilati svoyi romani vidavnikam ale bez uspihu Lishe v 1916 roci vidavnictvo John Lane Company opublikuvalo yiyi drugij roman Tinovi vershniki angl The Shadow Riders Yiyi pershij roman Gnizdo soroki angl The Magpie s Nest buv opublikovanij v 1917 roci Oriyentovno v cej chas Izabel pereyizhdzhaye do San Francisko de zhila do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni a potim povernulas do Nyu Jorku V 1920 roci Paterson zhive v Konnektikuti de pracyuye sekretarem v skulptora Gatzona Borgluma vidomogo visichennyam goliv prezidentiv SShA na gori Rashmor Propracyuvavshi v Borgluma 2 roki Izabel povertayetsya do Nyu Jorku V 1922 roci Izabel znajomitsya iz zhurnalistom ta literaturnim kritikom yakij pracyuvav New York Herald Tribune Rasko najmaye Izabel svoyim sekretarem V 1924 roci vidbuvayetsya zlittya New York Herald Tribune ta Herald Tribune Novi vlasniki zvilnyayut Rasko a Izabel proponuyut vesti svoyu kolonku Tak pochinayetsya zlit kar yeri Paterson z Herald Tribune de vona otrimala vlasnu kolonku pid nazvoyu Povoroti z knizhkovoyu millyu angl Turns with a Bookworm Cya kolonka publikuvalasya shotizhnya protyagom 25 rokiv Vona nadala Paterson mozhlivist stati vidomoyu v kozhnomu domi i vplinuti na pokolinnya individualistiv Povoroti buli oficijno kolonkoyu dlya literaturnih novin ta oglyadiv knig ale vona stala majdanchikom cherez yakij Paterson doslidzhuvala temi sho yiyi cikavili Protyagom 1920 h rokiv i v 1930 roci publikuyutsya tri istorichni romani Paterson Spivochij sezon angl The Singing Season Chetverta koroleva angl The Fourth Queen ta Doroga bogiv angl The Road of the Gods diya yakih rozgortayetsya vidpovidno u serednovichnij Ispaniyi Yelizavetinskij Angliyi ta starodavnij Nimechchini V 1928 roci Izabel staye gromadyankoyu SShA Na pochatku 1930 h rokiv Paterson desho zminyuye svoye amplua z pismennici ta literaturnogo kritika na politichnogo komentatora Vona pochinaye vislovlyuvatis na taki temi yak podatki obov yazkova vijskova sluzhba vijni derzhavne regulyuvannya ekonomiki ta zakoni sho vstanovlyuyut zlochini bez zhertv U 1930 h rokah Paterson napravlyala hid diskusij molodih konservatoriv yaki pizno vechorom zalishalisya v ofisah Herald Tribune i dopomagali skladati kolonku pro knigi Odniyeyu z nih bula moloda avtorka na im ya Ajn Rend Paterson piznishe vikoristovuvala svoyu kolonku shob pidtrimuvati tvorchist Rend i Rend vidplachuvala tim sho rekomenduvala knigi Paterson svoyim vlasnim znajomim Zhinki aktivno listuvalisya sperechayuchis shodo religiyi i filosofiyi azh do togo momentu koli voni pripinili spilkuvannya pislya osoblivo silnoyi superechki v 1948 roci Pid chas Velikoyi depresiyi Paterson vtratila 30 000 dolariv odnak v neyi zalishilas yiyi kolonka Krim togo v 1933 ta 1934 publikuyutsya yiyi romani Nikoli ne zapituj pro metu angl Never Ask the End ta Zolote marnoslavstvo angl The Golden Vanity vidpovidno Ci romani mali velikij literaturnij ta komercijnij uspih V 1934 roci Paterson pereyizhdzhaye z Nyu Jorku v Konnektikut V 1940 roci vihodit avtobiografichnij roman Paterson Yaksho bude garna pogoda angl If It Prove Fair Weather Pislya rokiv doslidzhennya politichnih idej u svoyih kolonkah ese recenziyah ta romanah u 1943 roci Paterson opublikuvala svij najvazhlivishij tvir Bog mashini angl The God of the Machine Bog mashini yavlyav soboyu originalnu teoriyu politichnogo rozvitku sho bazuyetsya na zastosuvanni zakoniv fiziki do lyudskih suspilstv Paterson poyednuvala principi inzheneriyi ta fiziki z istoriyeyu lyudstva U socialnij organizaciyi lyudina ye dinamo mashinoyu sho viznachaye yiyi produktivnist Uryad ye kincevim priladom i znestrumlenim kincem vidnosno energiyi yaku vin vikoristovuye Bog Mashini bula odniyeyu z chotiroh avtoritetnih tvoriv vidanih u 1943 roci yaki spryamovani na pidtrimku ideologiyi libertarianstva Hocha yiyi kniga bula vidomishoyu nizh Spogadi zajvoyi lyudini angl Memoirs of a Superfluous Man yaka takozh bula opublikovana cogo roku Vidkrittya svobodi angl The Discovery of Freedom Rouz Vajlder Lejn i osoblivo Dzherelo angl The Fountainhead Ajn Rend buli nabagato populyarnishimi Bog Mashini ne zdobula komercijnogo uspihu Literaturna spilnota rozdililasya u poglyadah na yiyi chitabelnist odni nazivali yiyi vitvorom genialnosti inshi zh gluzuvali z neyi Odnak dlya bagatoh prihilnikiv individualizmu cya kniga stala potuzhnoyu ta revolyucijnoyu Koli bula opublikovana kniga Bog Mashini Paterson zhila v Konnektikuti de vona zalishalasya do pochatku 1950 h rokiv koli pereyihala do Prinstonu Nyu Dzhersi Yiyi vse bilsh nepopulyarni politichni poglyadi zmusili redaktoriv zvilniti yiyi z roboti v Herald Tribune u 1949 roci ale zavdyaki investiciyam Paterson vdalosya zhiti dostatno dobre ne vdayuchis do otrimannya socialnih viplat Paterson pracyuvala nad she odnim romanom ta chas vid chasu posilala svoyi statti v rizni vidannya zdebilshogo v National Review Vona prodovzhuvala bagato chitati zajmalas sadivnictvom ta planuvala napisati avtobiografiyu 22 sichnya 1961 roku pislya netrivaloyi hvorobi Paterson pomerla Tvori Paterson Tinovi vershniki angl The Shadow Riders 1916 hudozhnya proza Gnizdo soroki angl The Magpie s Nest 1917 hudozhnya proza Spivochij sezon angl The Singing Season 1924 istorichnij roman Chetverta koroleva angl The Fourth Queen 1926 istorichnij roman Doroga bogiv angl The Road of the Gods 1930 istorichnij roman Nikoli ne zapituj pro metu angl Never Ask the End 1933 roman Zolote marnoslavstvo angl The Golden Vanity 1934 roman Yaksho bude garna pogoda angl If It Prove Fair Weather 1940 avtobiografichnij roman Bog mashini angl The God of the Machine 1943 nehudozhnya proza Politichni poglyadiIndividualna svoboda Paterson sformulyuvala filosofiyu individualnoyi svobodi movoyu inzheneriyi Dlya neyi rinok i socialni instituciyi vilnogo suspilstva buli analogichnimi skladnomu mehanizmu yakij uryadi koriguyut na svoyu bidu Na perekonannya Paterson osobista svoboda ye peredumovoyu vivilnennya energiyi Privatna vlasnist ye induktorom sho iniciyuye potik energiyi Spravzhni groshi ye liniyeyu peredachi i splata borgiv stanovit polovinu elektrichnogo kola Suspilstvo procvitaye yaksho vono povazhaye privatnu vlasnist i federalizm i takim chinom maye sistemu dovgoyi energiyi Rasizm Paterson vidkidala yevgeniku ta inshu psevdonauku yak nonsens tomu sho voni zoseredzhuvalis na takomu verhoglyadstvi yak kolir shkiri Tak zvani rasovi problemi na yiyi dumku buli viklyuchno politichnimi problemami Obgovoryuyuchi pismennikiv vona zazvichaj ne zvertala uvagu na yih rasu Vona postijno zasudzhuvala zakoni Dzhima Krou yak nespravedlivi ta pozbavleni pravovogo pidgruntya Vidpovidno do cih perekonan vona vistupala proti priznachennya Ruzveltom G yugo Bleka suddeyu Verhovnogo Sudu SShA cherez minule chlenstvo Bleka u Ku Kluks Klani Vodnochas Paterson rozriznyala publichnu ta privatnu povedinku Privatna kompaniya yakij uryad nadaye pravo prohodu abo inshu subsidiyu takim chinom vihodit za mezhi privatnosti ta staye publichnim pidpriyemstvom Taka kompaniya na dumku Paterson zobov yazana obslugovuvati vsih nezalezhno vid koloru shkiri Odnak inshi privatni pidpriyemstva yaki ne vijshli za ramki privatnosti ne mali takogo zobov yazannya Otzhe yuridichno i moralno voni mayut pravo vidmoviti bud komu v obslugovuvanni V inshomu vipadku na dumku Paterson malo b misce rabstvo ta primusova pracya nezalezhno vid vinagorodi premiyi chi dohodu Vona spodivalas sho v perspektivi bili navcheni prikladami civilizovanih chornih ta bilih yaki sprijmayut odin odnogo yak individiv pobachat bezgluzdya svogo irracionalnogo rasizmu Derzhavne vtruchannya v ekonomiku Izabel Paterson bula prihilnikom absolyutnogo nevtruchannya v ekonomiku pislya Velikoyi depresiyi Za slovami doslidnika i biografa Paterson Stivena Koksa Paterson bachila znachnu riznicyu mizh ekonomichnoyu depresiyeyu yaku vona perezhila v 1890 h rokah i Velikoyu depresiyeyu 1930 h rokiv vtratu stijkosti sered amerikanciv pered licem trudnoshiv neobhidnih dlya vidnovlennya stijkoyi ekonomiki bez uryadovogo vtruchannya Na yiyi dumku amerikanci stali bezturbotnimi i komfortnimi u svoyemu bagatstvi i virili politikam koli ti stverdzhuvali sho voni zmozhut bez osoblivih trudnoshiv virishiti ekonomichni problemi yaki v kincevomu rahunku prizveli do Velikoyi depresiyi Opoziciya do Novogo kursu Paterson ne pogodzhuvalasya z tverdzhennyami pro te sho Novij kurs zavdav udar po koncentraciyi vladi v privatnih rukah Odnogo razu vona obrazilasya na samogo Franklina D Ruzvelta pislya togo yak toj zhartoma skazav na pres konferenciyi sho Paterson virila v monopoliyu Vona vidpovila sho politika Ruzvelta zrobila bilshe dlya centralizaciyi vladi v rukah menshoyi kilkosti privatnih osib nizh koli nebud bulo b mozhlivim u vilnomu rinkovomu seredovishi Peremozhcyami pid chas Novogo kursu stali spadkoyemci neproduktivnih statkiv oderzhuvachi fiksovanih platezhiv ta vkladami otrimuvachi groshej z byudzhetu vvazhayuchi sho nimi keruyut inshi principi deyaki vidkrito jshli za deyaki vidkrito jshli za nagorodami V odnij z najbilsh vidomih glav Boga mashini Gumanitarij z giljotinoyu Paterson sformulyuvala rujnivnu kritiku Novogo kursu V cij glavi vona zvinuvachuye dobrih lyudej u rozpovsyudzhenni bilshosti zla v sviti i ne vipadkovo cherez nedoglyad abo upushennya Gumanitarij vidchuvaye najbilshe zadovolennya koli vin vidviduye abo chuye pro krayinu de kozhen obmezhenij produktovimi kartkami Yak tilki vin nabuvaye povnoyi derzhavnoyi vladi vin vstanovlyuye giljotinu i staye teroristom v diyi Vijna ta zovnishnya politika Paterson vvazhala sho peredvoyenna zovnishnya politika Ruzvelta zagrozhuvala svobodi v SShA i zhivila bezgluzdu voyennu lihomanku Paterson vislovila svoyu dumku u 1933 roci yakraz naperedodni zaprovadzhennya Novogo kursu Yiyi kredo bulo takim svoboda abo smert nevtyaguvannya v inozemni spravi i najmensh kerovana krayina ye najkrashoyu krayinoyu Yiyi kolonki prodovzhuvali rozvivati ci temi protyagom 1930 h rokiv Vona ne bachila nichogo chogo mozhna bulo b dosyagti vid uchasti u bezkinechnih yevropejskih vijnah Odnak vtratiti vid takoyi uchasti na yiyi dumku mozhna bulo b bagato Na yiyi poglyad Ruzvelt vikoristovuvav obmanlivi privodi dlya vprovadzhennya Novogo kursu i zrobiv bi te same shob obmanuti amerikanciv i vtyagnuti yih u vijnu Odnak pislya napadu na Perl Garbor Paterson pidtrimala vijskovi zusillya SShA hoch i nebezumovno Vona vistupala proti prizovu na vijskovu sluzhbu pid chas vijni ta pidtrimuvala sprobi rozsliduvati nedostatni zahodi Ruzvelta shodo zapobigannya napadu na Perl Garbor Zasudzhuyuchi nishivne bombarduvannya antigitlerivskoyu koaliciyeyu yak bezperspektivne vbivstvo Paterson specialno zvernulasya do Uyittakera Chembersa todishnogo knizhnogo redaktora v zhurnali Time Vona bezuspishno zaklikala jogo pidnyati pitannya shodo cih bombarduvan Paterson takozh pidkreslyuvala brudne minule voyennogo soyuznika Ruzvelta Josipa Stalina Koli Trumen nakazav skinuti atomnu bombu vona zasudila jogo za vikoristannya nauki dlya smazhennya yaponskih ditej v atomnij radiaciyi Na dumku Paterson yih smert navit ne mala praktichnoyi cinnosti cherez majzhe mittyevu kapitulyaciyu Yaponiyi yak tilki amerikanski vijska visadilisya v krayini Div takozhRouz Vajlder Lejn Ajn RendPosilannyaFind a Grave 1996 d Track Q63056 Cox Stephen D 2004 The Woman and the Dynamo Isabel Paterson and the Idea of America Zhinka ta dinamo mashina Izabel Paterson ta ideya Ameriki anglijska 9781412839686 ISBN 9781412839686 Humphries Rachel Davison Humphries Andrew G 2022 Isabel Paterson 1886 1961 U Boudreaux Donald J Skoble Aeon red The Essential Women of Liberty Golovni zhinki svobodi anglijska Fraser Institute s 39 49 ISBN 978 0 88975 681 6 Sandefur Timothy 2022 Freedom s Furies How Isabel Paterson Rose Wilder Lane and Ayn Rand Found Liberty in an Age of Darkness Furiyi svobodi Yak Izabel Paterson Rouz Vajlder Lejn ta Ajn Rend znajshli svobodu v epohu temryavi anglijska Cato Institute ISBN 9781952223440 Cox S 2005 Representing Isabel Paterson Predstavlyayuchi Izabel Paterson American Literary History 17 2 244 258 anglijska 1 Isabel Paterson Libertarianism org anglijska 01 03 2014 Procitovano 13 09 2023 Burns J 2015 The Three Furies of Libertarianism Rose Wilder Lane Isabel Paterson and Ayn Rand Tri furiyi libertarianstva Rouz Vajlder Lejn Izabel Paterson ta Ajn Rend The Journal of American History 102 3 746 774 anglijska 2 French Doug 20 06 2011 Isabel Paterson s Place in History mises org anglijska Mises Institute Procitovano 13 09 2023 Beito D T amp Beito L R 2008 Isabel Paterson Rose Wilder Lane and Zora Neale Hurston on war race the state and liberty Izabel Paterson Rouz Vajlder Lejn ta Zora Nil Horston pro vijnu rasu derzhavu ta svobodu The Independent Review 12 4 553 573 anglijska 3