Ідзумо (VI ст. до н. е.) — протодержава, що одна з перших утворилася на Японських островах. Стала основою розвитку синтоїзму. Була поглинена протодержавою Яматай, утворивши єдину державу Ямато.
出雲 いいずも Держава Ідзумо | ||||
| ||||
Столиця | Суге | |||
Мови | ||||
Релігії | шаманізм | |||
Форма правління | теократія | |||
Історичний період | Стародавній Світ | |||
- Засновано | II ст. до н. е. | |||
- Ліквідовано | IV ст. | |||
Сьогодні є частиною | Японія | |||
Історія
На думку дослідників та відповідно до археологічних розвідок у середині I тис. до н. е. (пізній дзьомон) під тиском австроазійців та австронезійців, група східних тунгусько-маньчжурських племен (основу становив етнос моге) з Корейського півострова переселилася на північно-західне узбережжя о. Хонсю.
Джерелами про Ідзумо є історичні праці «Ідзумо-фудокі» («Опис звичаїв та земель Ідзумо»), «Ідзумо-но куні-номіяцуко-но йогото» («Добропобадання імперторові від управителя Ідзумо»), міфи з «Кодзікі» й «Ніхон сьокі».
Дослідники розглядають цикл міфів про Сусаноо як відображення переселення до Хонсб тунгуських племен, що створили протодержаву Ідзумо. З огляду на це самого Сусанноо розглядають як вождя, що очолив це переселення, створивши спочатку плем'яний союз Ідзумо в північно-західному Хонсю.
Вважається, що Ідзумо практично з самого початку вело війни з племенами айнів з області Косі (щодо цього місця існують суперечності, напевне, розташовувалося в сучасному регіоні Хокуріку). Зрештою за легендами перемогу над ними дістав правитель Окунінусі (Онамоті), який також підкорив 80 голів племен-громад (за китайською терміналогією — місцевих князів-правителів). Його в японській міфолоігї розглядали як першого володаря Японії. Саме його ім'я є власне титулом («пан великої громади»), який в подальшому стали використовувати володарі Ідзумо. В цей час (I ст. н. е.) відбувається процес об'єднання дрібних громад-держав в протодержаву або союз держав на чолі із гегемоном.
Згодом вплив на Хонсю поступово перебрала на себе інша протодержава Яматай, яка підкорила Ідзумо (через завоювання або шлюби), заклавши основу єдиної давньояпонської держави. Ймовірно, це відбулося до IV ст. н. е. У міфах це відбилося в передачі влади від Окунінусі до Аматерасу (прародительки правителів Ямато).
Територія й населення
Охоплювало в північному Хонсю, до сучасного регіону Тохоку. Протягом існування Ідзумо відбувалося поєднання прибулих тунгуських племен з автохтонами-айнами.
Мова
Розмовляли на одній з алтайських мов, відомими як діалект зузу, що став в подальшому основою длядавньояпонської мови. Про вплив Ідзумо свідчить поширеність цього діалекту на територіях, що відповідають сучасній провінції Ідзумо до південної частини регіону Тохоку.
Устрій
Значна частина розглядає Ідзумо як племінний союз, але можливо в пізній період, особливо з розширенням підвладної території та розвитку господарства перетворився на протодержаву. Резиденцією правителя було місце неподалік гори Мімура, поруч з річкою Суґе (сучасна префектура Сімане), де згодом палац володаря перетворився на Святилище Ідзумо.
Влада правителя мала теократичний характер: він був одночасно військовиком та верховним жерцем, якого після смерті обожествляли. Звідси така традиція вважати правителя богом поширилася на Ямато. Суспільство Ідзумо складалося з патрилінейних екзогамних кланів (хара) та сусідських громад (мура), які в свою чергу утворювали територіальні громади (куні). Останніх відповідно до китайських джерел в I ст. до н. е. нараховувалося до 100.
Господарство
Основу становили землеробство і рибальство, а також ремісництво (ткацтво, шовківництво, обробка бронзи — відомі дотаку і докен) й торгівля. Вирощували просо і рис, згодом рисівництво стало провідним. Отримували залізо, мідь з Корейського півострова та копалень західної частини півострова Сімане.
Культура
Основою вірувань спочатку був шаманізм сибірського зразку. Мали вертикальну космогонію — віру у божество камі, що спускається з неба на верхівки гір, дерев та стовпи. Головними богами були Ідзанамі і Ідзанаґі, що в подальшому в синтоїзмі стали богами — творцями островів та інших богів. Це на думку вчених свідчить про розвинутість суспільства та релігій Ідзумо на відміну від Ямато. За аналогією з Китаєм та Кореєю згодом міста Ідзумо стали культурними та релігійними центрами протояпонців, а відтак і єдиної держави Ямато.
Ховали померлих у чотирикутних курганах.
Джерела
- Nihongi: Chronicles of Japan from the earliest times to A. D. 697. L., 1956. P. I. P. 19, note 2.
- Kojiki: Records of Ancient Matters. Tokyo, 1982
- Varg` Lars. Social and economic conditions for the formation of the early Japanese state. Stockholm, 1982. P. 53
- Matsumae Takeshi. The Myth of the Descent of the Heavenly Grandson // Asian folklore studies. 1983. Vol. 42. P. 163.
- Ding Qi-Liang, Wang Chuan-Chao, Farina Sara E., Li Hui. Mapping Human Genetic Diversity on the Japanese Archipelago // Advances in Anthropology. 2011. Vol. 1. ¹ 2. P. 19–25
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Idzumo VI st do n e protoderzhava sho odna z pershih utvorilasya na Yaponskih ostrovah Stala osnovoyu rozvitku sintoyizmu Bula poglinena protoderzhavoyu Yamataj utvorivshi yedinu derzhavu Yamato 出雲 いいずも Derzhava Idzumo II st do n e IV st Stolicya Suge Movi Religiyi shamanizm Forma pravlinnya teokratiya Istorichnij period Starodavnij Svit Zasnovano II st do n e Likvidovano IV st Sogodni ye chastinoyu YaponiyaIstoriyaNa dumku doslidnikiv ta vidpovidno do arheologichnih rozvidok u seredini I tis do n e piznij dzomon pid tiskom avstroazijciv ta avstronezijciv grupa shidnih tungusko manchzhurskih plemen osnovu stanoviv etnos moge z Korejskogo pivostrova pereselilasya na pivnichno zahidne uzberezhzhya o Honsyu Dzherelami pro Idzumo ye istorichni praci Idzumo fudoki Opis zvichayiv ta zemel Idzumo Idzumo no kuni nomiyacuko no jogoto Dobropobadannya impertorovi vid upravitelya Idzumo mifi z Kodziki j Nihon soki Doslidniki rozglyadayut cikl mifiv pro Susanoo yak vidobrazhennya pereselennya do Honsb tunguskih plemen sho stvorili protoderzhavu Idzumo Z oglyadu na ce samogo Susannoo rozglyadayut yak vozhdya sho ocholiv ce pereselennya stvorivshi spochatku plem yanij soyuz Idzumo v pivnichno zahidnomu Honsyu Vvazhayetsya sho Idzumo praktichno z samogo pochatku velo vijni z plemenami ajniv z oblasti Kosi shodo cogo miscya isnuyut superechnosti napevne roztashovuvalosya v suchasnomu regioni Hokuriku Zreshtoyu za legendami peremogu nad nimi distav pravitel Okuninusi Onamoti yakij takozh pidkoriv 80 goliv plemen gromad za kitajskoyu terminalogiyeyu miscevih knyaziv praviteliv Jogo v yaponskij mifoloigyi rozglyadali yak pershogo volodarya Yaponiyi Same jogo im ya ye vlasne titulom pan velikoyi gromadi yakij v podalshomu stali vikoristovuvati volodari Idzumo V cej chas I st n e vidbuvayetsya proces ob yednannya dribnih gromad derzhav v protoderzhavu abo soyuz derzhav na choli iz gegemonom Zgodom vpliv na Honsyu postupovo perebrala na sebe insha protoderzhava Yamataj yaka pidkorila Idzumo cherez zavoyuvannya abo shlyubi zaklavshi osnovu yedinoyi davnoyaponskoyi derzhavi Jmovirno ce vidbulosya do IV st n e U mifah ce vidbilosya v peredachi vladi vid Okuninusi do Amaterasu praroditelki praviteliv Yamato Teritoriya j naselennyaOhoplyuvalo v pivnichnomu Honsyu do suchasnogo regionu Tohoku Protyagom isnuvannya Idzumo vidbuvalosya poyednannya pribulih tunguskih plemen z avtohtonami ajnami MovaRozmovlyali na odnij z altajskih mov vidomimi yak dialekt zuzu sho stav v podalshomu osnovoyu dlyadavnoyaponskoyi movi Pro vpliv Idzumo svidchit poshirenist cogo dialektu na teritoriyah sho vidpovidayut suchasnij provinciyi Idzumo do pivdennoyi chastini regionu Tohoku UstrijZnachna chastina rozglyadaye Idzumo yak pleminnij soyuz ale mozhlivo v piznij period osoblivo z rozshirennyam pidvladnoyi teritoriyi ta rozvitku gospodarstva peretvorivsya na protoderzhavu Rezidenciyeyu pravitelya bulo misce nepodalik gori Mimura poruch z richkoyu Suge suchasna prefektura Simane de zgodom palac volodarya peretvorivsya na Svyatilishe Idzumo Vlada pravitelya mala teokratichnij harakter vin buv odnochasno vijskovikom ta verhovnim zhercem yakogo pislya smerti obozhestvlyali Zvidsi taka tradiciya vvazhati pravitelya bogom poshirilasya na Yamato Suspilstvo Idzumo skladalosya z patrilinejnih ekzogamnih klaniv hara ta susidskih gromad mura yaki v svoyu chergu utvoryuvali teritorialni gromadi kuni Ostannih vidpovidno do kitajskih dzherel v I st do n e narahovuvalosya do 100 GospodarstvoOsnovu stanovili zemlerobstvo i ribalstvo a takozh remisnictvo tkactvo shovkivnictvo obrobka bronzi vidomi dotaku i doken j torgivlya Viroshuvali proso i ris zgodom risivnictvo stalo providnim Otrimuvali zalizo mid z Korejskogo pivostrova ta kopalen zahidnoyi chastini pivostrova Simane KulturaOsnovoyu viruvan spochatku buv shamanizm sibirskogo zrazku Mali vertikalnu kosmogoniyu viru u bozhestvo kami sho spuskayetsya z neba na verhivki gir derev ta stovpi Golovnimi bogami buli Idzanami i Idzanagi sho v podalshomu v sintoyizmi stali bogami tvorcyami ostroviv ta inshih bogiv Ce na dumku vchenih svidchit pro rozvinutist suspilstva ta religij Idzumo na vidminu vid Yamato Za analogiyeyu z Kitayem ta Koreyeyu zgodom mista Idzumo stali kulturnimi ta religijnimi centrami protoyaponciv a vidtak i yedinoyi derzhavi Yamato Hovali pomerlih u chotirikutnih kurganah DzherelaNihongi Chronicles of Japan from the earliest times to A D 697 L 1956 P I P 19 note 2 Kojiki Records of Ancient Matters Tokyo 1982 Varg Lars Social and economic conditions for the formation of the early Japanese state Stockholm 1982 P 53 Matsumae Takeshi The Myth of the Descent of the Heavenly Grandson Asian folklore studies 1983 Vol 42 P 163 Ding Qi Liang Wang Chuan Chao Farina Sara E Li Hui Mapping Human Genetic Diversity on the Japanese Archipelago Advances in Anthropology 2011 Vol 1 2 P 19 25