Ігнатпіль

Ігна́тпіль — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Овруцької міської громади. Населення становить 1253 особи.

село Ігнатпіль
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Коростенський район
Громада	Овруцька міська громада
Код КАТОТТГ	UA18060170290036258
Основні дані
Засноване	1694
Населення	1755
Площа	2,612 км²
Густота населення	671,9 осіб/км²
Поштовий індекс	11163
Телефонний код	+380 4148
Географічні дані
Географічні координати	51°08′37″ пн. ш. 28°43′56″ сх. д. / 51.14361° пн. ш. 28.73222° сх. д. / 51.14361; 28.73222Координати: 51°08′37″ пн. ш. 28°43′56″ сх. д. / 51.14361° пн. ш. 28.73222° сх. д. / 51.14361; 28.73222
Середня висота над рівнем моря	146 м
Найближча залізнична станція	Ігнатпіль
Місцева влада
Адреса ради	вул. Олександра Василенка, 9 А, с. Ігнатпіль, Овруцький р-н, Житомирська обл., 11163
Карта
Ігнатпіль
Ігнатпіль
Мапа
Ігнатпіль у Вікісховищі

Історія

Перша загадка про село датується 1694 роком.

Вокзал станції Ігнатпіль

У 1906 році в селі мешкало 795 осіб, налічувалось 125 дворових господарств.

Увечері, 8 листопада 1921 року, під час Листопадового рейду, відділ Івана Ремболовича з Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки підірвав залізничний міст через річку Жерев біля Ігнатполя. Цим шляхом з України вивозилося зерно, відібране московськими окупантами у селян.

1927 року на базі місцевого родовища граніту створено щебеневий завод потужністю 500 тис. м³/рік.

Під час німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 530 місцевих жителів, з них 150 осіб загинуло, 365 — нагороджено орденами і медалями. У бою біля Ігнатполя загинув Герой Радянського Союзу Микола Лут.

На початку 1970-х років у селі діяла центральна садиба колгоспу імені Шевченка, середня школа, чотири бібліотеки із книжковим фондом 15 тисяч примірників, дільнича лікарня, аптека, два фельдшерсько-акушерські пункти.

Колищній орган місцевого самоврядування — Ігнатпільська сільська рада.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 1755 осіб, з них 96,7 % зазначили рідною українську мову, 2,85 % — російську, 0,11 % — білоруську, а 0,34 % — іншу.

Пам'ятки

1956 року на околиці населеного пункту було насипано курган Слави, а в центрі Ігнатполя встановлено пам'ятник загиблим воїнам.

Природоохоронна територія

Неподалік від села розташований лісовий заказник «Урочище Дуби».

Відомі уродженці

• Бочарніков Валерій Володимирович (1973—2016) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Василенко Олександр Васильович (1994—2014) — український військовик, учасник російсько-української війни.
• Краснов Володимир Павлович (нар. 1951) — український лісівник.
• Правдивий Борис Миколайович (нар. 1937) — графік.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Примітки

1. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 518.
2. Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 167. з джерела 19 грудня 2014
3. Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
4. . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 січня 2016.
5. . Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 22 червня 2015.

Джерела

• Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.

Посилання

• Погода в селі Ігнатпіль [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]