Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іванов Віктор Євгенович (22 (09).11.1908, с. Стара Майна, нині селище міського типу Ульяновської області, РФ — 24.12.1980, Харків, Україна) — фізик, академік АН УРСР (1967), заслужений діяч науки УРСР (1978).
| Іванов Віктор Євгенович | |
|---|---|
| Народився | 22 листопада 1908 Стара Майна, d, Самарська губернія, Російська імперія |
| Помер | 24 грудня 1980 (72 роки) Харків, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Міське кладовище № 2 |
| Країна |  Російська імперія Російська СФРР СРСР |
| Діяльність | experimental physicist, викладач університету, директор |
| Alma mater | Одеський державний екологічний університет |
| Галузь | експериментальна фізика, d і Вакуумна металургія |
| Заклад | ННЦ ХФТІ ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Членство | Академія наук СРСР НАН України |
| Нагороди |    |
Життєпис
Іванов у 1924—1929 рр. працював учнем слюсаря паровозного депо, а згодом машиністом доменного цеху Чусівського металургійного заводу на Уралі.
У 1929—1932 рр. був завідуючим відділу редакції газети «На смену» (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ), у 1933—1937 рр. — редактором газети «ТезеИоя» (м. Байрам-Алі, нині Туркменістан), у 1937—1939 рр. — заступником головного редактора газети «Туркменская искра» (Ашхабад).
У 1942 р. закінчив фізико-математичний факультет Ашхабадського педагогічного інституту, у 1945 р. — Одеський гідрометеорологічний інститут.
З 1947 р. працював у Харківському фізико-технічному інституті. З 1949 р. очолював лабораторію, а з 1957 р. — відділ вакуумної металургії. З 1959 р. був заступником директора інститута, у 1965—1980 рр. — директором ХФТІ.
З 1961 р. — доктор фізико-математичних наук, З 1947 р. викладав на фізико-математичному факультеті Харківського державного університету (за сумісництвом). З 1962 р. — професор. Брав участь в організації фізико-технічного факультету на базі створеного на фізматі університету в 1948 р. ядерного відділення. Після створення у 1962 р. цього факультету заснував та до 1970 р. був завідуючим кафедрою матеріалів реакторобудування. За активної участі Іванова у 1969 р. в селищі П'ятихатки неподалік від нового майданчика ХФТІ були побудовані новий корпус фізико-технічного факультету, студентський гуртожиток та їдальня.
Член-кореспондент АН СРСР з 1964 р, академік АН УРСР з 1967 р. Лауреат Державної премії СРСР (1972), заслужений діяч науки УРСР (1978), лауреат премії Ради міністрів СРСР (1981, посмертно).
Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями.
Науковий доробок
Іванов спільно з К. Д. Синельниковим створив новий напрямок — вакуумну металургію.
Провадив наукові дослідження в галузі вакуумної металофізики і вакуумної металургії. Спільно із Синельниковим розвинув вакуумну обробку металів і сплавів, зокрема створив вакуумні проектні стани. Розробив методи одержання реакторного берилію та ядерного палива на основі металічного урану (із В.Зеленським).
Іванову належить видатна роль у створенні таких напрямків сучасної технології, як вакуумна прокатка і пресування, рафінування, плавка і лиття в високому вакуумі. З його участю отримано низку складних композиційних матеріалів з підвищеними механічними і особливими фізичними властивостями, розроблені жаростійкі покриття на температуру до 2800 °С та комбіновані вакуум-плазмові методи їх нанесення.
З ім'ям Іванова пов'язано створення першого в світі реактора-перетворювача «Ромашка», атомної електростанції з важководним реактором (АЕС Л-1 у Чехословаччині), установки для вакуумної дистиляції металів.
Був членом Металургійного товариства Франції. Комісія з атомної енергії і Металургійне товариство Франції нагородили Іванова Золотою медаллю імені Шарля Еймлера (1976) за видатні роботи в області вакуумної металургії.
Іванов був засновником наукової школи з фізичного матеріалознавства і технології нових матеріалів.
Див. також
Джерела та література
- Храмов Ю. О. Іванов Віктор Євгенович [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 400. — .
- Виктор Евгеньевич Иванов (К 100-летию со дня рождения) // Вопросы атомной науки и техники. — 2008. — № 1. — С. 211. — ISSN 1562-6016. з джерела 16 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
- Виктор Евгеньевич Иванов // Атомная энергия. — 1978. — Т. 45, вип. 5 (листопад). — С. 391-392. з джерела 16 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
- Виктор Евгеньевич Иванов — профессор Харьковского университета [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivanov Viktor Yevgenovich 22 09 11 1908 s Stara Majna nini selishe miskogo tipu Ulyanovskoyi oblasti RF 24 12 1980 Harkiv Ukrayina fizik akademik AN URSR 1967 zasluzhenij diyach nauki URSR 1978 Ivanov Viktor YevgenovichNarodivsya22 listopada 1908 1908 11 22 Stara Majna d Samarska guberniya Rosijska imperiyaPomer24 grudnya 1980 1980 12 24 72 roki Harkiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaMiske kladovishe 2Krayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnistexperimental physicist vikladach universitetu direktorAlma materOdeskij derzhavnij ekologichnij universitetGaluzeksperimentalna fizika d i Vakuumna metalurgiyaZakladNNC HFTI HNU im V N KarazinaChlenstvoAkademiya nauk SRSR NAN UkrayiniNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ivanov ZhittyepisMemorialna doshka u Harkovi Ivanov u 1924 1929 rr pracyuvav uchnem slyusarya parovoznogo depo a zgodom mashinistom domennogo cehu Chusivskogo metalurgijnogo zavodu na Urali U 1929 1932 rr buv zaviduyuchim viddilu redakciyi gazeti Na smenu m Sverdlovsk nini Yekaterinburg RF u 1933 1937 rr redaktorom gazeti TezeIoya m Bajram Ali nini Turkmenistan u 1937 1939 rr zastupnikom golovnogo redaktora gazeti Turkmenskaya iskra Ashhabad U 1942 r zakinchiv fiziko matematichnij fakultet Ashhabadskogo pedagogichnogo institutu u 1945 r Odeskij gidrometeorologichnij institut Z 1947 r pracyuvav u Harkivskomu fiziko tehnichnomu instituti Z 1949 r ocholyuvav laboratoriyu a z 1957 r viddil vakuumnoyi metalurgiyi Z 1959 r buv zastupnikom direktora instituta u 1965 1980 rr direktorom HFTI Z 1961 r doktor fiziko matematichnih nauk Z 1947 r vikladav na fiziko matematichnomu fakulteti Harkivskogo derzhavnogo universitetu za sumisnictvom Z 1962 r profesor Brav uchast v organizaciyi fiziko tehnichnogo fakultetu na bazi stvorenogo na fizmati universitetu v 1948 r yadernogo viddilennya Pislya stvorennya u 1962 r cogo fakultetu zasnuvav ta do 1970 r buv zaviduyuchim kafedroyu materialiv reaktorobuduvannya Za aktivnoyi uchasti Ivanova u 1969 r v selishi P yatihatki nepodalik vid novogo majdanchika HFTI buli pobudovani novij korpus fiziko tehnichnogo fakultetu studentskij gurtozhitok ta yidalnya Chlen korespondent AN SRSR z 1964 r akademik AN URSR z 1967 r Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1972 zasluzhenij diyach nauki URSR 1978 laureat premiyi Radi ministriv SRSR 1981 posmertno Nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina dvoma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora medalyami Naukovij dorobokIvanov spilno z K D Sinelnikovim stvoriv novij napryamok vakuumnu metalurgiyu Provadiv naukovi doslidzhennya v galuzi vakuumnoyi metalofiziki i vakuumnoyi metalurgiyi Spilno iz Sinelnikovim rozvinuv vakuumnu obrobku metaliv i splaviv zokrema stvoriv vakuumni proektni stani Rozrobiv metodi oderzhannya reaktornogo beriliyu ta yadernogo paliva na osnovi metalichnogo uranu iz V Zelenskim Ivanovu nalezhit vidatna rol u stvorenni takih napryamkiv suchasnoyi tehnologiyi yak vakuumna prokatka i presuvannya rafinuvannya plavka i littya v visokomu vakuumi Z jogo uchastyu otrimano nizku skladnih kompozicijnih materialiv z pidvishenimi mehanichnimi i osoblivimi fizichnimi vlastivostyami rozrobleni zharostijki pokrittya na temperaturu do 2800 S ta kombinovani vakuum plazmovi metodi yih nanesennya Z im yam Ivanova pov yazano stvorennya pershogo v sviti reaktora peretvoryuvacha Romashka atomnoyi elektrostanciyi z vazhkovodnim reaktorom AES L 1 u Chehoslovachchini ustanovki dlya vakuumnoyi distilyaciyi metaliv Buv chlenom Metalurgijnogo tovaristva Franciyi Komisiya z atomnoyi energiyi i Metalurgijne tovaristvo Franciyi nagorodili Ivanova Zolotoyu medallyu imeni Sharlya Ejmlera 1976 za vidatni roboti v oblasti vakuumnoyi metalurgiyi Ivanov buv zasnovnikom naukovoyi shkoli z fizichnogo materialoznavstva i tehnologiyi novih materialiv Div takozhElektrometalurgiyaDzherela ta literaturaHramov Yu O Ivanov Viktor Yevgenovich 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 400 ISBN 966 00 0610 1 Viktor Evgenevich Ivanov K 100 letiyu so dnya rozhdeniya Voprosy atomnoj nauki i tehniki 2008 1 S 211 ISSN 1562 6016 z dzherela 16 veresnya 2020 Procitovano 15 veresnya 2020 Viktor Evgenevich Ivanov Atomnaya energiya 1978 T 45 vip 5 listopad S 391 392 z dzherela 16 veresnya 2020 Procitovano 15 veresnya 2020 Viktor Evgenevich Ivanov professor Harkovskogo universiteta 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine