Іванов Віктор Євгенович

Іванов Віктор Євгенович (22 (09).11.1908, с. Стара Майна, нині селище міського типу Ульяновської області, РФ — 24.12.1980, Харків, Україна) — фізик, академік АН УРСР (1967), заслужений діяч науки УРСР (1978).

Іванов Віктор Євгенович
Народився	22 листопада 1908(1908-11-22) (Стара Майна), ^d, Самарська губернія, Російська імперія
Помер	24 грудня 1980(1980-12-24) (72 роки) Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання	Міське кладовище № 2
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Діяльність	experimental physicist, викладач університету, директор
Alma mater	Одеський державний екологічний університет
Галузь	експериментальна фізика, ^d і (Вакуумна металургія)
Заклад	ННЦ ХФТІ ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Членство	Академія наук СРСР НАН України
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванов.

Життєпис

Меморіальна дошка у Харкові

Іванов у 1924—1929 рр. працював учнем слюсаря паровозного депо, а згодом машиністом доменного цеху Чусівського металургійного заводу на Уралі.

У 1929—1932 рр. був завідуючим відділу редакції газети «На смену» (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ), у 1933—1937 рр. — редактором газети «ТезеИоя» (м. Байрам-Алі, нині Туркменістан), у 1937—1939 рр. — заступником головного редактора газети «Туркменская искра» (Ашхабад).

У 1942 р. закінчив фізико-математичний факультет Ашхабадського педагогічного інституту, у 1945 р. — Одеський гідрометеорологічний інститут.

З 1947 р. працював у Харківському фізико-технічному інституті. З 1949 р. очолював лабораторію, а з 1957 р. — відділ вакуумної металургії. З 1959 р. був заступником директора інститута, у 1965—1980 рр. — директором ХФТІ.

З 1961 р. — доктор фізико-математичних наук, З 1947 р. викладав на фізико-математичному факультеті Харківського державного університету (за сумісництвом). З 1962 р. — професор. Брав участь в організації фізико-технічного факультету на базі створеного на фізматі університету в 1948 р. ядерного відділення. Після створення у 1962 р. цього факультету заснував та до 1970 р. був завідуючим кафедрою матеріалів реакторобудування. За активної участі Іванова у 1969 р. в селищі П'ятихатки неподалік від нового майданчика ХФТІ були побудовані новий корпус фізико-технічного факультету, студентський гуртожиток та їдальня.

Член-кореспондент АН СРСР з 1964 р, академік АН УРСР з 1967 р. Лауреат Державної премії СРСР (1972), заслужений діяч науки УРСР (1978), лауреат премії Ради міністрів СРСР (1981, посмертно).

Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями.

Науковий доробок

Іванов спільно з К. Д. Синельниковим створив новий напрямок — вакуумну металургію.

Провадив наукові дослідження в галузі вакуумної металофізики і вакуумної металургії. Спільно із Синельниковим розвинув вакуумну обробку металів і сплавів, зокрема створив вакуумні проектні стани. Розробив методи одержання реакторного берилію та ядерного палива на основі металічного урану (із (В.Зеленським)).

Іванову належить видатна роль у створенні таких напрямків сучасної технології, як вакуумна прокатка і пресування, рафінування, плавка і лиття в високому вакуумі. З його участю отримано низку складних композиційних матеріалів з підвищеними механічними і особливими фізичними властивостями, розроблені жаростійкі покриття на температуру до 2800 °С та комбіновані вакуум-плазмові методи їх нанесення.

З ім'ям Іванова пов'язано створення першого в світі реактора-перетворювача «Ромашка», атомної електростанції з важководним реактором (АЕС Л-1 у Чехословаччині), установки для вакуумної дистиляції металів.

Був членом Металургійного товариства Франції. Комісія з атомної енергії і Металургійне товариство Франції нагородили Іванова Золотою медаллю імені Шарля Еймлера (1976) за видатні роботи в області вакуумної металургії.

Іванов був засновником наукової школи з фізичного матеріалознавства і технології нових матеріалів.

Див. також

• Електрометалургія

Джерела та література

• Храмов Ю. О. Іванов Віктор Євгенович [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 400. — .
• Виктор Евгеньевич Иванов (К 100-летию со дня рождения) // Вопросы атомной науки и техники. — 2008. — № 1. — С. 211. — ISSN 1562-6016. з джерела 16 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
• Виктор Евгеньевич Иванов // Атомная энергия. — 1978. — Т. 45, вип. 5 (листопад). — С. 391-392. з джерела 16 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
• Виктор Евгеньевич Иванов — профессор Харьковского университета [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]