Іванов Володимир Іванович (партійний діяч)

Володимир Іванович Іванов (11 (23) березня 1893, Тула, Тульська губернія, Російська імперія — 15 березня 1938(1938-03-15), Московська область) — радянський партійний і державний діяч, 1-й секретар ЦК КП(б) Узбекистану (1924—1927), 1-й секретар Північного крайового комітету ВКП(б) (1931—1937), народний комісар лісової промисловості СРСР (1936—1937). Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) та кандидат у члени Президії ЦКК ВКП(б) (1924—1925). Кандидат у члени ЦК ВКП(б) (1925—1934). Член ЦК ВКП(б) (1934—1937).

Іванов Володимир Іванович
Народився	11 (23) березня 1893 Тула, Тульська губернія, Російська імперія
Помер	15 березня 1938(1938-03-15) (44 роки) Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання	Розстрільний полігон «Комунарка»
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	політик
Alma mater	МДУ
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС і Всесоюзне товариство старих більшовиків
Посада	Q62003554?
Партія	КПРС, Російська соціал-демократична робітнича партія і Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванов.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Іванов Володимир.

Біографія

Народився 23 березня 1893(18930323) року в місті Тулі в родині кресляра. У 1912 році закінчив казенну чоловічу гімназію у місті Тулі.

У 1912—1918 роках — студент медичного факультету Московського університету. Декілька разів виключався з університету (1912, 1916 роки), потім поновлювався.

Член РСДРП з жовтня 1915 року, більшовик.

У 1916 році був заарештований на нараді делегатів студентських організацій, але незабаром звільнений.

У березні — серпні 1917 року — секретар Хамовницького районного комітету РСДРП(б) в Москві. У серпні 1917 — серпні 1918 року — секретар Басманного районного комітету РСДРП(б) в Москві. Під час жовтневого перевороту 1917 року — член Військово-революційного комітету та штабу Червоної гвардії Басманного району міста Москви.

У серпні — жовтні 1918 року — голова Камишинської повітової і прифронтової Надзвичайної комісії. У жовтні 1918 — лютому 1919 року — голова виконавчого комітету Камишинському повітової ради Саратовської губернії.

У лютому 1919 — грудні 1920 року — відповідальний організатор Басманного районного комітету РКП(б) міста Москви.

У січні — липні 1921 року — відповідальний секретар Ярославського губернського комітету РКП(б).

У липні 1921 — квітні 1924 року — заступник завідувача, завідувач організаційного відділу Московського комітету РКП(б).

У квітні — вересні 1924 року — голова Московської контрольної комісії РКП(б) — завідувач Московської робітничо-селянської інспекції.

У вересні — листопаді 1924 року — завідувач пропагандистської групи ЦК ВКП(б) в Юзівці на Донбасі.

5 листопада 1924 — 6 лютого 1925 року — 1-й секретар Тимчасового організаційного бюро КП(б) Узбекистану, член Революційного комітету Узбецької РСР. 12 лютого 1925 — 21 вересня 1927 року — 1-й секретар ЦК КП(б) Узбекистану в місті Самарканді.

У серпні 1927 — квітні 1931 року — 2-й секретар Північно-Кавказького крайового комітету ВКП(б).

27 березня 1931 — 5 лютого 1937 року — 1-й секретар Північного крайового комітету ВКП(б).

1 жовтня 1936 — 31 жовтня 1937 року — народний комісар лісової промисловості СРСР.

1 листопада 1937 року був заарештований органами НКВС СРСР і звинувачений у справі «Антирадянського правотроцькістського блоку». Визнав себе винним в організації у 1928 році куркульських повстань на Кавказі, шкідництві, диверсіях і зраді Батьківщині. 13 березня 1938 року засуджений до вищої міри покарання. Розстріляний 15 березня 1938 року, похований на полігоні Комунарка у Московській області. Посмертно реабілітований 15 червня 1959 року.

Джерела

• Иванов Владимир Иванович