Іванов Анатолій Олександрович нар 27 вересня 1912 року в с Широке Солонянського району Дніпропетровської області пом 31

Іванов Анатолій Олександрович (нар. 27 вересня 1912 року в с. Широке Солонянського району Дніпропетровської області — пом. 31 грудня 2001 року) — радянський і український науковець, інженер-електромеханік, доктор технічних наук (1960), професор (1964).

Іванов Анатолій Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Іванов; Іванов Анатолій; Іванов Анатолій Олександрович.

Основні сфери наукових зацікавлень: створення технічних засобів автоматики, автоматизація технологічних процесів вугільних шахт та збагачувальних фабрик, дослідження газоструминного подрібнювання матеріалів, розробка і впровадження мікропроцесорних систем управління в гірничій промисловості й інших галузях господарства.

Життєпис

З 1930 р. працював на заводі ім. Петровського помічником машиніста (м. Дніпропетровськ).

У 1932—1937 навчався у Дніпропетровському гірничому інституті за спеціальністю гірничий інженер-електромеханік з 1937 р. поступив у аспірантуру.

У 1939—1940 рр. працював помічником механіка шахти, потім старшим інженером комбінату «Сталінвугілля».

У 1941—1943 — офіцер-артилерист у діючій армії.

У 1945 р. призначений Директором Донецького філіалу Всесоюзного науково-дослідного вугільного інституту і у 1946 р. захищає кандидатську дисертацію.

У 1946—1956 рр. працював начальником відділу стаціонарного устаткування Донецького філіалу Всесоюзного науково-дослідного вугільного інституту («ДонВугі»).

З 1956 р. перейшов на роботу в Дніпропетровський гірничий інститут на посаду доцента кафедри гірничої електротехніки. 1957—1962 — Декан гірничо-механічного факультету. У 1959 р. захистив докторську дисертацію з дисципліни «Теорія автоматичного регулювання і управління».

У 1961 році заснував кафедру автоматизації виробничих процесів у Дніпропетровському гірничому інституті.

У період 1961—1989 рр. — завідувач кафедрою автоматизації виробничих процесів.

До 1999 р. — працював на викладацьких посадах у Національному гірничому університеті (Дніпропетровськ).

Творчий доробок

Іванов Анатолій Олександрович — автор понад 150 наукових праць і понад 20 винаходів, з них двох монографій з питань автоматизації шахтних підйомних установок, трьох навчальних посібників та підручника з теорії автоматичного керування і одного підручника з автоматизації підземних гірничих робіт, в тому числі:

Теория автоматического управления и регулирования. — М.: Недра, 1970. — 352 с.
Автоматизация процессов подземных горных работ / А. А. Иванов, И. А. Бражников, В. В. Ткачев, В. Г. Шаруда, В. В. Ковальчук, В. Л. Кожевников, В. П. Чернышов, М. С. Пушкарь, Е. Н. Веремей. — К.; Донецк: Вища школа 1987. — 328 с.
Теорія автоматичного керування: підручник. — Д.: НГУ, 2003. — 249 с.

Нагороди та відзнаки

Нагороджений орденами Червоної Зірки, «Знак Пошани», медаллю «За відновлення шахт Донбасу» і п'ятьма іншими медалями, знаками «Шахтарська слава» трьох ступенів, Почесною грамотою Президії Верховної Ради України.

Література

Іванов Анатолій Олександрович: біобібліогр. покажч. — Д.: Національний гірничий університет, 2012. — 44 с.
Іванов Анатолій Олександрович // Національний гірничий університет. Професори. — 3-те вид. перероб. та доп. — Д.: НГУ, 2009. — С. 56. — (Українською та англійською мовами).
Науково-дослідна діяльність Національного гірничого університету / О. С. Бешта // Надбання наукових шкіл: науково-технічний збірник. — Д.: НГУ, 2009. — С. 15-21.
Наш вихованець / І. Шаповал // Артемівець. — 1958. — 6 листопада.
Наш ювіляр.– Артемівець. — 1972. — 30 вересня.
Робітник, інженер, вчений // Артемівець. — 1962. — 17 жовтня.
Шлях ученого / А. Кур'ян, Л. Полтава // Артемівець. — 1960. — 30 листопада.