Іваницька Катерина Євгенівна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Іваницька.

Катерина Євгенівна Іваницька (нар. 1860 — пом. 1925, Одеса) — українська художниця; член Товариства південноросійських художників з 1897 року.

Іваницька Катерина Євгенівна
Портрет Катерини Іваницької роботи Олександра Мурашка, 1914. Національний художній музей України, Київ
Народження	1860
Смерть	1925
	Одеса, СРСР
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР
Жанр	пейзаж, портрет і натюрморт
Навчання	Одеське художнє училище (1883)
Діяльність	художниця
Член	Товариство південноросійських художників
Іваницька Катерина Євгенівна у Вікісховищі

Біографія

Народилася у 1860 році. Протягом 1878—1883 років навчалася у Одеській малювальній школі. Жила у місті Лубнах, з 1908 року — в Одесі. У 1914 році її портет написав Олександр Мурашко. Померла в Одесі у 1925 році.

Творчість

Працювала у галузі станкового живопису. Створювала портрети, пейзажі та натюрморти. Серед робіт:

• «Дівчинка-реготуха» (1891);
• «Восени» (1893);
• «Кульбабки» (1894);
• «Іван-та-Марߴя» (1895);
• «Світле свято» (1896);
• «На ниві» (1896);
• «Дівчатка» (1897);
• «Малороска» (1897);
• «Весна надворі» (1902);
• «Портрет пані Е.» (1906);
• «Гвоздики» (1909);
• «Молитва» (1910);
• «Квіти» (1913);
• «Сільська дівчина» (1917).

Брала участь у мистецьких виставках з 1891 року. У листопаді 1928 року Одеський музей «Степова Україна» придбав 13 живописних робіт її роботи.

Література

• Іваницька Катерина Євгенівна // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 91.
• Иваницкая, Екатерина Евгеньевна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 4, книга 1. Москва. Искусство. 1983. С. 384 (рос.);
• М. О. Луговий. Іваницька Катерина Євгенівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — .