Іван Куртяк

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куртяк.

Іван Федорович Куртяк (нар. 21 лютого 1888, Хуст, Австро-Угорщина — пом. 2 січня 1933, Севлюш, Перша Чехословацька Республіка) — громадсько-політичний діяч, педагог, мадярон.

Іван Куртяк
Ім'я при народженні	Іван Федорович Куртяк
Народився	21 лютого 1888(1888-02-21) Хуст, Австро-Угорщина
Помер	2 січня 1933(1933-01-02) (44 роки) Севлюш, Перша Чехословацька Республіка
Поховання	Хуст
Підданство	Австро-Угорщина Перша Чехословацька Республіка
Національність	русин
Діяльність	педагог, політик
Відомий завдяки	мадярон
Alma mater	Ужгородська греко-католицька півце-учительська чоловіча семінарія
Посада	член парламенту^[d]
Партія	«Автономно-землеробський союз»
Конфесія	греко-католик
Володимир Гиря. «Активізація проугорської іреденти на Закарпатті у 1920-х роках». Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Історія. — Ужгород: «Говерла», 2013. — Вип. 2 (31). — С. 18–23. Примітки Василь Ґренджа-Донський. Щастя і горе Карпатської України. [Архівовано 4 листопада 2017 у Wayback Machine.] «Ізборник» Іван Ребрик. Ковнер: Пам'ять антиукраїнського терору. IV [Архівовано 25 вересня 2017 у Wayback Machine.] «Закарпаття онлайн» ДАЗО. — Ф. 30: Ужгородський крайовий королівський суд, м. Ужгород. 1919—1938 рр. — Оп. 4. — Спр. 439: Про угорську агітацію (1927—1929 рр.). — Арк. 1. ДАЗО. — Ф. 117: Хустське окружне управління, м. Хуст Підкарпатської Русі. Президіум. 1919—1939. — Оп. 1. — Спр. 136: Циркуляр Президії крайового управління про стеження за угорськими іредентистичними організаціями, жандармські донесення (7 листопада 1928 р.—14 березня 1930 р.). Арк. 1-30. ДАЗО. — Ф. 30: Ужгородський крайовий королівський суд, м. Ужгород. 1919—1938 рр. — Оп. 4. — Спр. 416: Свідчення про угорську діяльність. Арк. 2. 320. schůze, přípis volebního soudu (чеська) . Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 31 жовтня 2017. Ivan Kurťak (чеська) . Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2017. Jmenný rejstřík (чеська) . Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2017. Карпатська Україна — історія, якою маємо пишатися. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017. Посилання Куртяк Іван Федорович [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] «Енциклопедія Сучасної України» Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kurtyak Ivan Fedorovich Kurtyak nar 21 lyutogo 1888 Hust Avstro Ugorshina pom 2 sichnya 1933 Sevlyush Persha Chehoslovacka Respublika gromadsko politichnij diyach pedagog madyaron Ivan KurtyakIm ya pri narodzhenniIvan Fedorovich KurtyakNarodivsya21 lyutogo 1888 1888 02 21 Hust Avstro UgorshinaPomer2 sichnya 1933 1933 01 02 44 roki Sevlyush Persha Chehoslovacka RespublikaPohovannyaHustPiddanstvo Avstro Ugorshina Persha Chehoslovacka RespublikaNacionalnistrusinDiyalnistpedagog politikVidomij zavdyakimadyaronAlma materUzhgorodska greko katolicka pivce uchitelska cholovicha seminariyaPosadachlen parlamentu d Partiya Avtonomno zemlerobskij soyuz Konfesiyagreko katolik Zmist 1 Zhittyepis 2 Dzherela 3 Primitki 4 PosilannyaZhittyepisred Ivan Kurtyak narodivsya 21 lyutogo 1888 roku v Husti Avstro Ugorshina U 1897 1902 rokah navchavsya v narodnij shkoli 1902 1906 rokah u gorozhanskij shkoli mista Husta Zakinchiv Uzhgorodsku greko katolicku pivce uchitelsku cholovichu seminariyu u 1910 roci Pracyuvav uchitelem narodnih shkil v selah Chepa 1910 1912 ta Saldobosh 1912 1914 U roki Pershoyi svitovoyi vijni Kurtyak voyuvav u Avstro Ugorskij armiyi na shidnomu fronti U listopad 1914 roku buv poranenij Pislya shpitalyu sluzhiv u 1916 1918 roka vijskovim cenzorom u Vidni U veresen 1918 roku Ivan Kurtyak povernuvsya na Zakarpattya U zhovtni 1918 kvitni 1919 rokiv pracyuvav inspektorom shkil komitatu Marmarosh Pislya priyednannya Pidkarpatskoyi Rusi do Chehoslovackoyi Respubliki Kurtyak vidmovivsya vid derzhavnoyi sluzhbi ta zajnyavsya politichnoyu diyalnostyu Dotrimuvavsya moskvofilskih poglyadiv zajmav poslidovnu pro ugorsku poziciyu Diyalnist Kurtyaka regulyarno finansuvalasya ugorskim uryadom U 1920 1923 rokah buv chlenom Centralnoyi upravi partiyi Pidkarpatskogo zemlerobskogo soyuzu Ivan Kurtyak buv aktivnim chlenom moskvofilsko madyaronskogo Russkogo kulturno prosvitnogo tovaristva im A Duhnovicha ta chlenom jogo prezidiyi u 1923 1933 rokah U sichni 1924 roku v Husti Ivan Kurtyak razom z grupoyu madyaroniv zasnuvav prougorsku partiyu Avtonomno zemlerobskij soyuz metoyu yakoyi bulo priyednannya Zakarpattya do Ugorshini z nadannyam jomu avtonomiyi Ivan Kurtyak buv golovoyu Avtonomno zemlerobskogo soyuzu z 1924 do 1933 roku 1 2 U narodi cyu partiyu nazivali kurtyakivskoyu a yiyi poslidovnikiv kurtyakivcyami Avtonomno zemlerobskij soyuz utrimuvavsya za koshti Ugorshini 3 4 5 Ivan Kurtyak zi svoyim Avtonomno zemlerobskim soyuz perebuvav u opoziciyi do uryadu Chehoslovackoyi Respubliki vimagayuchi avtonomiyi Zakarpattya pereglyadu Sen Zhermenskogo mirnogo dogovoru 1919 roku shodo vklyuchennya Zakarpattya do skladu Chehoslovachchini Za spiskami Avtonomno zemlerobskij soyuz obiravsya deputatom nizhnoyi palati Zakonodavchih zboriv ChSR u 1924 1933 rokah 6 7 Pomer Ivan Kurtyak 2 sichnya 1933 roku v likarni m Sevlyush Pohovanij v Husti Pislya smerti Ivana Kurtyaka nastupnikom jogo u Avtonomno zemlerobskomu soyuzi ta chlenom parlamentu Chehoslovachchini stav Andrij Brodij 8 Sini Ivana Kurtyaka navchalisya u madyarskij gimnaziyi v Komarno teper Slovachchina buli vihovani v ugorskomu dusi j nalezhali do madyarskoyi shovinistichnoyi molodizhnoyi organizaciyi Levente 9 Dzherelared Zakarpattya pid Ugorshinoyu 1938 1944 Uporyadnik ta peredmova Vasilya Markusya ta Vasilya Hudanicha Uzhgorod Karpati Grazhda 1999 232 s Volodimir Girya Aktivizaciya prougorskoyi iredenti na Zakarpatti u 1920 h rokah Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Seriya Istoriya Uzhgorod Goverla 2013 Vip 2 31 S 18 23 Primitkired Vasil Grendzha Donskij Shastya i gore Karpatskoyi Ukrayini Arhivovano 4 listopada 2017 u Wayback Machine Izbornik Ivan Rebrik Kovner Pam yat antiukrayinskogo teroru IV Arhivovano 25 veresnya 2017 u Wayback Machine Zakarpattya onlajn DAZO F 30 Uzhgorodskij krajovij korolivskij sud m Uzhgorod 1919 1938 rr Op 4 Spr 439 Pro ugorsku agitaciyu 1927 1929 rr Ark 1 DAZO F 117 Hustske okruzhne upravlinnya m Hust Pidkarpatskoyi Rusi Prezidium 1919 1939 Op 1 Spr 136 Cirkulyar Prezidiyi krajovogo upravlinnya pro stezhennya za ugorskimi iredentistichnimi organizaciyami zhandarmski donesennya 7 listopada 1928 r 14 bereznya 1930 r Ark 1 30 DAZO F 30 Uzhgorodskij krajovij korolivskij sud m Uzhgorod 1919 1938 rr Op 4 Spr 416 Svidchennya pro ugorsku diyalnist Ark 2 320 schuze pripis volebniho soudu cheska Palata deputativ Parlamentu Cheskoyi Respubliki Arhiv originalu za 19 lipnya 2018 Procitovano 31 zhovtnya 2017 Ivan Kurtak cheska Palata deputativ Parlamentu Cheskoyi Respubliki Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 31 zhovtnya 2017 Jmenny rejstrik cheska Palata deputativ Parlamentu Cheskoyi Respubliki Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 31 zhovtnya 2017 Karpatska Ukrayina istoriya yakoyu mayemo pishatisya Arhiv originalu za 11 listopada 2017 Procitovano 31 zhovtnya 2017 Posilannyared Kurtyak Ivan Fedorovich Arhivovano 13 serpnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kurtyak Ivan Fedorovich amp oldid 38189863 Дата публікації: Січня 03, 2025, 13:13 pm Найбільш читані Грудень 20, 2024 Міжконтинентальний кубок ФІФА Грудень 29, 2024 Міжнародний аеропорт Муан Грудень 06, 2024 Міжнародна федерація шахів Грудень 25, 2024 Міпхам Сонам ​​Ванчук Грудень 26, 2024 Міпхам Ванґюр Г'ялпо Щодня Пакистан Т-80 Мініальбом Японія Нобелівська премія миру Брауні Російсько-японська війна Японія 1892 Південна Корея NiNa.Az - Студія Вікіпедія Підписка на розсилку Підписавшись на нашу розсилку, ви завжди будете отримувати від нас найсвіжіші новини. Будемо на зв`язку Зв`яжіться з нами DMCA Sitemap Feeds © 2019 nina.az - Всі права захищені. Авторське право: Dadaş Mammedov Топ