Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куліченко Іва н Іва нович Куліче нко нар 7 липня 1955 Дніпропетровськ

Іван Куліченко

Іван Куліченко
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куліченко.

Іва́н Іва́нович Куліче́нко (нар. 7 липня 1955, Дніпропетровськ) — народний депутат України 8-го скликання, Дніпропетровський міський голова з 2000 по 2014 роки, Президент Асоціації міст України, голова делегації України в Конгресі Місцевих та регіональних влад Ради Європи (Страсбург).

Куліченко Іван Іванович
image
Куліченко Іван Іванович
Міський голова Дніпропетровська
в.о. 27 квітня 1999 — 30 січня 2000
30 січня 2000 — 21 листопада 2014
ПопередникМикола Швець
НаступникБорис Філатов
Народився7 липня 1955(1955-07-07) (68 років)
м. Дніпропетровськ
Відомий якполітик
Громадянствоimage СРСР image Україна
Національністьукраїнець
Alma materПридніпровська державна академія будівництва та архітектури[1]
Політична партіяПартія регіонів і Європейська Солідарність
Дітидві доньки
Нагороди
image
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
image
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
image
Орден «За заслуги» І ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
image
Заслужений будівельник України
image
Державна премія України в галузі архітектури
Куліченко Іван Іванович на сайті Верховної Ради
image Медіафайли у Вікісховищі
image Народний депутат України image
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Куліченко є директором приватного підприємства науково-виробничого торговельного об'єднання «Україна» і «наказним отаманом Полтавської крайової козацької громади українського козацтва».

Політична кар'єра

2000 року — обраний Дніпропетровським міським головою, на виборах міського голови 2002, 2006, 2010 років був переобраний.

2010 року відмовився брати участь у молебені, що вшановував пам'ять жертв Голодомору.

У лютому 2011 року був одним із чиновників Дніпра, які, згідно з рішенням міської ради депутатів, мали отримувати щомісячну премію у розмірі своєї зарплатні.

2 вересня 2010 року вступив до Партії регіонів. того ж місяця, незважаючи на більшість однопартійців, заявив про необхідність мати лише одну офіційну мову — українську. До вступу до лав «регіоналів» був самовисуванцем, але мав підтримку БЮТ.

Іван Куліченко, тоді ще член партії Регіонів, разом з Євгеном Удодом був одним з організаторів насильницьких дій тітушок і антимайдану під час Революції гідності в Дніпрі.

22 лютого 2014 року, одразу після розстрілу на Майдані після наполягань місцевих жителів написав заяву про вихід з Партії регіонів.

З листопада 2014 року був народним депутатом Верховної ради від фракції «Солідарність» Порошенка.

Куліченко не був переобраний на парламентських виборах 2019 року, як незалежний кандидат цього разу не зміг отримати мандат у окрузі № 28. Цього разу за нього проголосувало 13,49% виборців округу.

Життєпис

Народився 7 липня 1955 року у Дніпропетровську. Після закінчення школи в 1972 році обрав професію будівельника і вступив до Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту.

У 1979 після служби у ЗС СРСР, як інженер був прийнятий на роботу до управління капітального будівництва облвиконкому.

1986 — Куліченка призначили заступником голови планової комісії міськвиконкому. Вся його подальша доля пов'язана з роботою в органах місцевого самоврядування.

1990 — призначений заступником голови міськвиконкому, 1994 — першим заступником міського голови.

2000 — обраний мером Дніпропетровська.

2009 — у інституті (нині Придніпровська академія будівництва та архітектури) Куліченко захистив дисертацію і став кандидатом технічних наук. Куліченко має близько 20 наукових публікацій з питань будівництва та архітектури.

Державні нагороди

  • Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (1 грудня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2012)
  • Орден «За заслуги» I ст. (2006)
  • Орден «За заслуги» II ст. (2001)
  • Орден «За заслуги» III ст. (2000)
  • Орден святого благовірного князя Данила Московського ІІІ ступеня
  • Орден Святого Станіслава ІІІ ступеня (2001)
  • Лауреат Всеукраїнської програми «Лідери регіонів» (2002)

Приватне життя

Іван Іванович Куліченко одружений. Дружину звуть Валентина Федорівна. Вона особистість не публічна. Під час роботи чоловіка у Верховній Раді не стала переїжджати до Києва, а залишилася в рідному Дніпрі.

У Івана Івановича та Валентини Федорівни Куліченко є дві дочки, а також три онуки.

Міські голови Дніпра
Попередник:
Микола Швець 		мер Дніпра
1999–2014 		Наступник:
Борис Філатов

Примітки

  1. https://rus.lb.ua/file/person/1752_kulichenko_ivan_ivanovich.html
  2. . Українська правда. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016.
  3. . Українська правда. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016.
  4. . Українська правда. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016.
  5. . Радіо Свобода. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016.
  6. . Українська правда. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016.
  7. . comments.ua. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016.
  8. . www.segodnya.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016.
  9. . espreso.tv. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016.
  10. . Українська правда. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 16 жовтня 2016.
  11. . www.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  12. Указ Президента України від 1 грудня 2016 року № 533/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
  13. . Патриархия.ru (рос.). Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kulichenko Iva n Iva novich Kuliche nko nar 7 lipnya 1955 Dnipropetrovsk narodnij deputat Ukrayini 8 go sklikannya Dnipropetrovskij miskij golova z 2000 po 2014 roki Prezident Asociaciyi mist Ukrayini golova delegaciyi Ukrayini v Kongresi Miscevih ta regionalnih vlad Radi Yevropi Strasburg Kulichenko Ivan IvanovichKulichenko Ivan IvanovichMiskij golova Dnipropetrovskav o 27 kvitnya 1999 30 sichnya 2000 30 sichnya 2000 21 listopada 2014PoperednikMikola ShvecNastupnikBoris FilatovNarodivsya7 lipnya 1955 1955 07 07 68 rokiv m DnipropetrovskVidomij yakpolitikGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecAlma materPridniprovska derzhavna akademiya budivnictva ta arhitekturi 1 Politichna partiyaPartiya regioniv i Yevropejska SolidarnistDitidvi donkiNagorodiOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo IV stupenya Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Orden Za zaslugi I stupenya Orden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenya Zasluzhenij budivelnik Ukrayini Derzhavna premiya Ukrayini v galuzi arhitekturiKulichenko Ivan Ivanovich na sajti Verhovnoyi Radi Mediafajli u Vikishovishi Narodnij deputat Ukrayini 8 go sklikannya Blok Petra Poroshenka 27 listopada 2014 29 serpnya 2019 Kartka na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Kulichenko ye direktorom privatnogo pidpriyemstva naukovo virobnichogo torgovelnogo ob yednannya Ukrayina i nakaznim otamanom Poltavskoyi krajovoyi kozackoyi gromadi ukrayinskogo kozactva Politichna kar yera2000 roku obranij Dnipropetrovskim miskim golovoyu na viborah miskogo golovi 2002 2006 2010 rokiv buv pereobranij 2010 roku vidmovivsya brati uchast u molebeni sho vshanovuvav pam yat zhertv Golodomoru U lyutomu 2011 roku buv odnim iz chinovnikiv Dnipra yaki zgidno z rishennyam miskoyi radi deputativ mali otrimuvati shomisyachnu premiyu u rozmiri svoyeyi zarplatni 2 veresnya 2010 roku vstupiv do Partiyi regioniv togo zh misyacya nezvazhayuchi na bilshist odnopartijciv zayaviv pro neobhidnist mati lishe odnu oficijnu movu ukrayinsku Do vstupu do lav regionaliv buv samovisuvancem ale mav pidtrimku BYuT Ivan Kulichenko todi she chlen partiyi Regioniv razom z Yevgenom Udodom buv odnim z organizatoriv nasilnickih dij titushok i antimajdanu pid chas Revolyuciyi gidnosti v Dnipri 22 lyutogo 2014 roku odrazu pislya rozstrilu na Majdani pislya napolyagan miscevih zhiteliv napisav zayavu pro vihid z Partiyi regioniv Z listopada 2014 roku buv narodnim deputatom Verhovnoyi radi vid frakciyi Solidarnist Poroshenka Kulichenko ne buv pereobranij na parlamentskih viborah 2019 roku yak nezalezhnij kandidat cogo razu ne zmig otrimati mandat u okruzi 28 Cogo razu za nogo progolosuvalo 13 49 viborciv okrugu ZhittyepisNarodivsya 7 lipnya 1955 roku u Dnipropetrovsku Pislya zakinchennya shkoli v 1972 roci obrav profesiyu budivelnika i vstupiv do Dnipropetrovskogo inzhenerno budivelnogo institutu U 1979 pislya sluzhbi u ZS SRSR yak inzhener buv prijnyatij na robotu do upravlinnya kapitalnogo budivnictva oblvikonkomu 1986 Kulichenka priznachili zastupnikom golovi planovoyi komisiyi miskvikonkomu Vsya jogo podalsha dolya pov yazana z robotoyu v organah miscevogo samovryaduvannya 1990 priznachenij zastupnikom golovi miskvikonkomu 1994 pershim zastupnikom miskogo golovi 2000 obranij merom Dnipropetrovska 2009 u instituti nini Pridniprovska akademiya budivnictva ta arhitekturi Kulichenko zahistiv disertaciyu i stav kandidatom tehnichnih nauk Kulichenko maye blizko 20 naukovih publikacij z pitan budivnictva ta arhitekturi Derzhavni nagorodiOrden knyazya Yaroslava Mudrogo IV st 1 grudnya 2016 za znachnij osobistij vnesok u derzhavne budivnictvo socialno ekonomichnij naukovo tehnichnij kulturno osvitnij rozvitok Ukrayinskoyi derzhavi vagomi trudovi dosyagnennya bagatorichnu sumlinnu pracyu Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V st 2012 Orden Za zaslugi I st 2006 Orden Za zaslugi II st 2001 Orden Za zaslugi III st 2000 Orden svyatogo blagovirnogo knyazya Danila Moskovskogo III stupenya Orden Svyatogo Stanislava III stupenya 2001 Laureat Vseukrayinskoyi programi Lideri regioniv 2002 Privatne zhittyaIvan Ivanovich Kulichenko odruzhenij Druzhinu zvut Valentina Fedorivna Vona osobistist ne publichna Pid chas roboti cholovika u Verhovnij Radi ne stala pereyizhdzhati do Kiyeva a zalishilasya v ridnomu Dnipri U Ivana Ivanovicha ta Valentini Fedorivni Kulichenko ye dvi dochki a takozh tri onuki Miski golovi Dnipra Poperednik Mikola Shvec mer Dnipra 1999 2014 Nastupnik Boris FilatovPrimitkihttps rus lb ua file person 1752 kulichenko ivan ivanovich html Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 16 zhovtnya 2016 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 16 zhovtnya 2016 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 16 zhovtnya 2016 Radio Svoboda Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 16 zhovtnya 2016 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 16 zhovtnya 2016 comments ua Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2016 Procitovano 16 zhovtnya 2016 www segodnya ua Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 16 zhovtnya 2016 espreso tv Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 16 zhovtnya 2016 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 22 bereznya 2017 Procitovano 16 zhovtnya 2016 www segodnya ua ukr Arhiv originalu za 11 lyutogo 2022 Procitovano 11 lyutogo 2022 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 1 grudnya 2016 roku 533 2016 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi 25 yi richnici pidtverdzhennya vseukrayinskim referendumom Akta progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini 1 grudnya 1991 roku Patriarhiya ru ros Arhiv originalu za 11 lyutogo 2022 Procitovano 11 lyutogo 2022

Дата публікації:
Топ