Іван Дуйчев (болг. Иван Дуйчев; 1 травня 1907, м. Софія — 24 квітня 1986, там само) — болгарський учений-медієвіст, один із найавторитетніших фахівців у галузі слов'яно-візантійських та міжслов'янських досліджень, особливо у сфері джерелознавства, палеографії та бібліографії.
Іван Дуйчев | |
---|---|
Народився | 1 травня 1907[1] Софія, Князівство Болгарія |
Помер | 24 квітня 1986[1] (78 років) Софія, Народна Республіка Болгарія |
Країна | ![]() |
Діяльність | історик, палеограф |
Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Заклад | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Членство | Болгарська академія наук Сербська академія наук і мистецтв |
Нагороди |
Біографія
Народився в м. Софія (Болгарія). Мав ґрунтовні знання з мов і давніх писемних джерел, набуті у Софійському університеті та під час тривалої спеціалізації в Римському університеті, Вищій школі з архівістики (архівознавство та архівна справа в їх єдності) й палеографії у Ватикані та в інших міжнародних інституціях. Опублікував багато монографічних праць та бл. 700 наукових статей із різних проблем давньої історії та медієвістики.
Провідні напрями в дослідженнях Дуйчева — проблеми формування болгарської народності та її державності в контексті взаємозв'язків з іншими народами в добу середньовіччя. Ці проблеми і, зокрема, зв'язки давньоболгарської держави з Київською Руссю він вивчав, спираючись на численні давньослов'янські, латинські, візантійські, арабські та інші писемні джерела. Його праці мають важливе значення й для дослідження давньої історії та культури України. Працюючи в архівах, Дуйчев видрукував багато давніх писемних пам'яток про творення слов'янської писемності, про давнє слов'янське літописання (Манасієва хроніка та ін.), які ґрунтовно досліджував, а також пам'ятки пізніших часів, зокрема документи про поїздку (Петра Парчевича) до Богдана Хмельницького (див. Парчевича Петра дипломатична місія 1657). Наукові праці Дуйчева видані 15-ма мовами. В останні роки життя очолював Болгарську археографічну комісію при Народній бібліотеці ім. Кирила і Мефодія в Софії.
Протягом 50-річної праці зібрав велику кількість унікальних писемних джерел за період з найдавніших часів до 17 ст. включно, частина з них знаходиться в особистому архіві Дуйчева разом із його рукописами. Відповідно до заповіту вченого в його будинку на базі архіву й бібліотеки створено Центр слов'яно-візантійських досліджень ім. акад. І.Дуйчева (при Софійському університеті).
Помер у м. Софія.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bibliothèque nationale de France Record #11900514x // BnF catalogue général — Paris: BnF.
Джерела та література
- Сохань П. С. Дуйчев Іван [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет