Іван Дерюгін

Іван Костянтинович Дерюгін (5 грудня 1928 — 10 січня 1996) — український радянський спортсмен, Олімпійський чемпіон 1956 року із сучасного п'ятиборства. Заслужений майстер спорту СРСР (1956).

Іван Дерюгін
Іван Костянтинович Дерюгін

Загальна інформаціяГромадянство СРСР
 УкраїнаМісце проживанняКиївНародження5 грудня 1928(1928-12-05)
Зміїв, Харківська округа, УРСРСмерть10 січня 1996(1996-01-10)
Київ, УкраїнаAlma materНаціональний університет фізичного виховання і спорту УкраїниДітиДерюгіна Ірина ІванівнаСпортКраїна СРСРВид спортуБагатоборствоДисциплінаСучасне п'ятиборствоСпортивне звання

Заслужений майстер спорту СРСР

Клуб«СКА» (Київ)Нац. збірна СРСРТренериН. Ченкуров, С. ЛещевУчасть і здобутки

Нагороди
Спортивні медалі Сучасне п'ятиборство Представник  СРСР Олімпійські ігри Золото 1956 Мельбурн У складі команди Золото У складі команди Срібло Особистий залік

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дерюгін.

Батько гімнастки Ірини Дерюгіної і чоловік Альбіни Дерюгіної.

Біографія

Народився 5 грудня 1928 року у Змієві на Харківщині.

У 1957 році закінчив Київський Інститут фізичної культури. Тренери - Н. Ченкуров, С. Лещев.

Спортивні досягнення:

• Чемпіон XVI Олімпійських ігор (Мельбурн, 1956) в командному заліку з сучасного п'ятиборства;
• Срібний призер Спартакіади народів СРСР 1956 року в особистому заліку;
• Переможець 1-ї Спартакіади дружніх народів (м. Лейпциг, Німеччина, 1958);
• Чемпіон світу 1961 (Москва) в командному заліку і срібний призер в особистому;
• Неодноразовий чемпіон (1949-1954) і рекордсмен (1949) України з плавання на дистанціях 400-1500 м вільним стилем.

Працював інструктором-спортсменом і тренером в Держкомспорті УРСР (1957-1964) і СКА (1965-1990) у Києві.

Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Помер 10 січня 1996 року в Києві.

Посилання

• Олімпійський профіль^{[недоступне посилання]}
• Енциклопедія сучасної України [ 20 червня 2018 у Wayback Machine.]
• Сидоров В. І. Кадетські погони. В кн. Зваблення скіфа. Етюди / Черкаси: Вертикаль. Видавець Кандич С. Г.  2016. — 316 с.