Іван Богуславець дума В городі Козлові стояла темниця кам яная Сім сажень в землю вмурованая У тій темниці пробувало сім

Іван Богуславець (дума)

В городі Козлові стояла темниця кам'яная,

Сім сажень в землю вмурованая;

У тій темниці пробувало сімсот козаків,

Бідних невольників.

Між ними без старшини козацької не бувало —

Був один старший старшиною

Іван Богуславець, Гетьман запорозький.

Вони десять літ пробували в неволі.

То Іван Богуславець, сидя собі, думає да гадає,

До козаків словами промовляє: «Козаки, панове-молодції,

Що у нас сьогодні за день—великая субота,

Завтра буде святий день — Великдень,

Будуть наші отці рано вставати,

До божого дому приступати,

Божеє слово вислухати,

Нас, бідних невольників, поминати».

То всі невольники тоє зачували,

Дрібними сльозами обливали,

Іванця Богуславця в судні забачає,

Дрібними сльозами обливає: «Іванче Богуславче!

Бодай тебе господь милосердний на сім світі ізбавив, Як ти мене, молоденьку, зрадиві»

То ще як стала темная ніч наступати,

Стали козаки до города Козлова назад прибувати,

Стали на турків, на сонних, набігати,

Стали їх рубати, Город Козлов огнем-мечем воювати,

Стали турецькиї льохи розбивати, Сребро-злато, дорогую одежу забирати,

Став Іванець-Богуславець Алкан-пашевую, паню молодую, рубати,

Стали од пристані козловської поспішати

І ще до світа до города Січі прибувати,

В городі Січі сокровища турецькії розділяти,

Стали уже козаки словами промовляти: «Іване Богуславче, гетьмане запорозький!

Десять літ ти в неволі пробував,

Ні одного козака не утеряв!»

Визволь, господи, невольника із неволі

На край веселий,

Между мир християнський!

Дума про Івана Богуславця — історична дума, в якій оспівується козацька звитяга в боротьбі проти татарського і польського поневолення України. Головний герой думи — козак-нетяга Фесько Ґанжа Андибер.

Історія записів

Горбенко записав від Івана Кравченка-Крюковського у 1882. Він згадує «Іван Богусловець», що Горленко розшифровує як «Богуславець». Це ім'я зустрічається в одній пісні, а також в «Історія Русів» Конинського.

Сюжет

Це ренегат що прийняв «бусурманську віру», одружився з жінкою «Кізловською паші» (з. м. Козлова) а потім йкатував своїх землялків полонених^[]

Мелодія думи

Образи думи в мистецтві

Виконавці

У Вікіджерелах є

Іван Богуславець

Кобзарі
Іван Кравченко-Крюковський , Крюковський перейняв цю думу від Вовка. Знав ще кобзар Гордій (з теплівки). Співали її пирятинські та переяславські кобзарі.

Примітки

Література

О возможных исторических и литературных источниках образа «Казака Мамая»