Іва́н Чорня́к (17 грудня 1899, Журавиця біля Перемишля — 24 січня 1980, Сокільники) — український церковний діяч, священник УГКЦ, доктор богослов'я, ректор Львівської духовної семінарії (1944―1945), професор Львівської Богословської академії, член Львівської митрополичої консисторії, титулярний єпископ-помічник Львівської архієпархії підпільної УГКЦ.
Іван Чорняк | ||
| ||
---|---|---|
— 24 січня 1980 | ||
Церква: | Українська греко-католицька церква | |
Народження: | 17 грудня 1899 Журавиця біля Перемишля, Австро-Угорщина, нині Перемишльський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща | |
Смерть: | 24 січня 1980 (80 років) Сокільники, УРСР, нині Пустомитівський район Львівська область, Україна | |
Батько: | Іван | |
Мати: | Розалія | |
Прийняття священичого сану: | 1925 |
Життєпис
Походження і навчання
Народився в селі Журавиця біля Перемишля в селянській сім'ї Івана і Розалії Чорняків. В 1911 в травні померла його мати, а в 1914 року батька мобілізували на війну, він потрапив у російський полон і вернувся аж в 1921 році.
Гімназію закінчив в червні 1921 року в Перемишлі. Два наступні роки навчався в українському таємному університеті у Львові, в 1923–1925 роках — у Львівській Духовній Семінарії. Під час третього року богословських студій в листопаді 1925 року його вислали, вже як священика, на подальші студії до Іннсбрука в Австрії, які він закінчив докторатом у 1931 році. Титул його дисертації: «Raphael Korsak, Metropolit von Kiev (1637–1642) und seine Bemühungen um die Aufrechterhaltung der Union» (захист 28 червня 1931).
В 1931–1934 роках в Папському біблійному інституті в Римі, де в 1933 році здобув ліценціят, а в 1934 ― по складенні приписаних іспитів, одержав титул «Candidatus ad lauream».
Викладацька діяльність
В 1934 році повернувся до Львова і став префектом духовної семінарії і одночасно викладачем у Греко-Католицькій Богословській Академії. Викладав старозавітню еґзегезу та єврейську і арабську мови. По смерті професора о. д-ра Тита Мишковського (4 лютого 1939) викладав також біблійну історію та вступ до книг Старого Завіту.
Коли через воєнні дії Духовна Семінарія і Богословська Академія не діяли, поїхав до Журавиці — рідного села, де жив ще його батько і брат Володимир. Кілька місяців працював душпастирем у сусідній парохії Сосниця як помічник пароха. Звідси в травні в 1940 року на пропозицію о. д-ра Петра Вергуна поїхав до Берліна, де працював парохом і канцлером Апостольського Візитатора. Восени 1941 року вернувся до Львова і продовжував свою працю в Академії і Семінарії. В лютому на основі габілітаційної праці був іменований доцентом Богословської Академії. Титул габілітаційної праці: «Юдейська провінція в першому столітті по вавилонській неволі». Будучи префектом, з жовтня 1942 року виконував також деякі обов'язки ректора семінарії, а в січні 1944 року отримав призначення на ректора і пробув на цій посаді до квітня 1945 року.
В'язень ГУЛАГу
В квітні 1945 року Богословська Академія і духовна семінарія були замкнені радянською владою. 25 липня 1945 року о. Чорняка арештували і 12 серпня 1946 року воєнний трибунал засудив його на десять років позбавлення волі і п'ять років заслання. Свій засуд відбув у Потьмі Мордовської АРСР, а заслання — в Красноярському краю в садибі Мала Сия Ширинського району (нині Республіка Хакасія). Тут пробув він до 20 грудня 1955 року і виконував різні роботи: вантажника, дорожні роботи, працював лісовим робітником, лісорубом, косарем, фактуровщиком тощо. На десятому місяці свого заслання був несподівано звільнений 31 жовтня 1955 року на основі указу про амністію Президії Верховної Ради Радянського Союзу. Скасована була також його судимість.
Діяльність після заслання
Повернувся в Україну і з великими труднощами був прописаний в селі Кривчиці біля Львова, де працював сторожем у Поліграфічному Інституті. Однак радянська влада звільнила його з роботи і позбавлений будь-яких засобів для існування, отець Чорняк змушений був залишити Україну і добровільно виїхати знову в Красноярський Край в селище Комунар. Тут побув він від 27 квітня 1957 до 25 травня 1959, працюючи переважно нічним сторожем при будовах. При кінці травня 1959 р. виїхав у Литву і був приписаний в селі Кліколяй Акмянського району. По трьох місяцях мусів залишити Литву.
У вересні 1959 р. прибув до Львова і замешкав у своєї двоюрідної сестри. Від 1 червня 1960 до 19 вересня 1966 працював у Львові в готелі «Народний» (колись «Народна Гостинниця») як звичайний прибиральник, натирав підлогу пастою, а згодом перебрав посаду швейцара і телефоніста на комутаторі.
17 грудня 1964 року о. Чорняк переїхав у село Сокільники до свого братанича. В перші роки побуту в Сокільниках, до отця Івана часто приходили перевірки, робили обшук, навіть один раз оштрафували. В 1966 році він вийшов на пенсію і перевірки припинилися. В себе вдома в Сокільниках мав окрему кімнату, де підпільно служив Літургії і приймав вірних та священиків.
Помер 24 січня 1980 року в селі Сокільники біля Львова. Похорон очолював отець Василь Вороновський.
Єпископ підпільної УГКЦ
В 1964 році владика Василь Величковський, очікуючи можливого повторного арешту, щоб не перервалася лінія єпископів, висвятив кількох таємних ієрархів. Відомо, що його наступник, Володимир Стернюк, був хіротонізований 2 липня 1964 року. Цілком вірогідним є те, що в той самий час був висвячений титулярний єпископ-помічник Іван Чорняк і наділений єпископськими повноваженнями, зокрема правом висвячувати священиків. За іншою версією, єпископську хіротонію о. Чорняк отримав від митрополита Володимира Стернюка незадовго перед смертю.
Примітки
- Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 306.
- В. Головин. Мученики і ісповідники (о. Іван Чорняк)… — С. 203.
- В. Головин. Мученики і ісповідники (о. Іван Чорняк)… — С. 204.
- Р. Я. Гаранджа. Отець д-р Іван Чорняк, священик підпільної ГКЦ в умовах боротьби проти комуністичного режиму [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 166—167.
- Там само… — С. 168.
- д-р Борис Гудзяк. . www.ugkk.de. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 9 квітня 2016.
- Сліпий Й. Спомини / ред. Іван Дацько, Марія Горяча. — Вид. 2-ге. — Львів — Рим : Видавництво УКУ, 2014. — С. 326 (коментарі). — .
Джерела
- Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — Analecta OSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.)
- Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ: КМ Академія, 2004. — 570 С. — (англ.)
- В. Головин. Мученики і ісповідники // Богословія. — Т. 57. — Кн. 1-4. — Рим 1993. — С. 199—213.
- Р. Я. Гаранджа. Отець д-р Іван Чорняк, священик підпільної ГКЦ в умовах боротьби проти комуністичного режиму [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Вип. 40. — Запоріжжя 2014. — С. 162—169.
- Сліпий Й. Спомини / ред. Іван Дацько, Марія Горяча. — Вид. 2-ге. — Львів — Рим : Видавництво УКУ, 2014. — 608 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Chornya k 17 grudnya 1899 Zhuravicya bilya Peremishlya 24 sichnya 1980 Sokilniki ukrayinskij cerkovnij diyach svyashennik UGKC doktor bogoslov ya rektor Lvivskoyi duhovnoyi seminariyi 1944 1945 profesor Lvivskoyi Bogoslovskoyi akademiyi chlen Lvivskoyi mitropolichoyi konsistoriyi titulyarnij yepiskop pomichnik Lvivskoyi arhiyeparhiyi pidpilnoyi UGKC Ivan Chornyak Titulyarnij yepiskop pomichnik Lvivskoyi arhiyeparhiyi UGKC 24 sichnya 1980 Cerkva Ukrayinska greko katolicka cerkva Narodzhennya 17 grudnya 1899 1899 12 17 Zhuravicya bilya Peremishlya Avstro Ugorshina nini Peremishlskij povit Pidkarpatske voyevodstvo Polsha Smert 24 sichnya 1980 1980 01 24 80 rokiv Sokilniki URSR nini Pustomitivskij rajon Lvivska oblast Ukrayina Batko Ivan Mati Rozaliya Prijnyattya svyashenichogo sanu 1925ZhittyepisPohodzhennya i navchannya Narodivsya v seli Zhuravicya bilya Peremishlya v selyanskij sim yi Ivana i Rozaliyi Chornyakiv V 1911 v travni pomerla jogo mati a v 1914 roku batka mobilizuvali na vijnu vin potrapiv u rosijskij polon i vernuvsya azh v 1921 roci Gimnaziyu zakinchiv v chervni 1921 roku v Peremishli Dva nastupni roki navchavsya v ukrayinskomu tayemnomu universiteti u Lvovi v 1923 1925 rokah u Lvivskij Duhovnij Seminariyi Pid chas tretogo roku bogoslovskih studij v listopadi 1925 roku jogo vislali vzhe yak svyashenika na podalshi studiyi do Innsbruka v Avstriyi yaki vin zakinchiv doktoratom u 1931 roci Titul jogo disertaciyi Raphael Korsak Metropolit von Kiev 1637 1642 und seine Bemuhungen um die Aufrechterhaltung der Union zahist 28 chervnya 1931 V 1931 1934 rokah v Papskomu biblijnomu instituti v Rimi de v 1933 roci zdobuv licenciyat a v 1934 po skladenni pripisanih ispitiv oderzhav titul Candidatus ad lauream Vikladacka diyalnist V 1934 roci povernuvsya do Lvova i stav prefektom duhovnoyi seminariyi i odnochasno vikladachem u Greko Katolickij Bogoslovskij Akademiyi Vikladav starozavitnyu egzegezu ta yevrejsku i arabsku movi Po smerti profesora o d ra Tita Mishkovskogo 4 lyutogo 1939 vikladav takozh biblijnu istoriyu ta vstup do knig Starogo Zavitu Koli cherez voyenni diyi Duhovna Seminariya i Bogoslovska Akademiya ne diyali poyihav do Zhuravici ridnogo sela de zhiv she jogo batko i brat Volodimir Kilka misyaciv pracyuvav dushpastirem u susidnij parohiyi Sosnicya yak pomichnik paroha Zvidsi v travni v 1940 roku na propoziciyu o d ra Petra Verguna poyihav do Berlina de pracyuvav parohom i kanclerom Apostolskogo Vizitatora Voseni 1941 roku vernuvsya do Lvova i prodovzhuvav svoyu pracyu v Akademiyi i Seminariyi V lyutomu na osnovi gabilitacijnoyi praci buv imenovanij docentom Bogoslovskoyi Akademiyi Titul gabilitacijnoyi praci Yudejska provinciya v pershomu stolitti po vavilonskij nevoli Buduchi prefektom z zhovtnya 1942 roku vikonuvav takozh deyaki obov yazki rektora seminariyi a v sichni 1944 roku otrimav priznachennya na rektora i probuv na cij posadi do kvitnya 1945 roku V yazen GULAGu V kvitni 1945 roku Bogoslovska Akademiya i duhovna seminariya buli zamkneni radyanskoyu vladoyu 25 lipnya 1945 roku o Chornyaka areshtuvali i 12 serpnya 1946 roku voyennij tribunal zasudiv jogo na desyat rokiv pozbavlennya voli i p yat rokiv zaslannya Svij zasud vidbuv u Potmi Mordovskoyi ARSR a zaslannya v Krasnoyarskomu krayu v sadibi Mala Siya Shirinskogo rajonu nini Respublika Hakasiya Tut probuv vin do 20 grudnya 1955 roku i vikonuvav rizni roboti vantazhnika dorozhni roboti pracyuvav lisovim robitnikom lisorubom kosarem fakturovshikom tosho Na desyatomu misyaci svogo zaslannya buv nespodivano zvilnenij 31 zhovtnya 1955 roku na osnovi ukazu pro amnistiyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Radyanskogo Soyuzu Skasovana bula takozh jogo sudimist Diyalnist pislya zaslannya Povernuvsya v Ukrayinu i z velikimi trudnoshami buv propisanij v seli Krivchici bilya Lvova de pracyuvav storozhem u Poligrafichnomu Instituti Odnak radyanska vlada zvilnila jogo z roboti i pozbavlenij bud yakih zasobiv dlya isnuvannya otec Chornyak zmushenij buv zalishiti Ukrayinu i dobrovilno viyihati znovu v Krasnoyarskij Kraj v selishe Komunar Tut pobuv vin vid 27 kvitnya 1957 do 25 travnya 1959 pracyuyuchi perevazhno nichnim storozhem pri budovah Pri kinci travnya 1959 r viyihav u Litvu i buv pripisanij v seli Klikolyaj Akmyanskogo rajonu Po troh misyacyah musiv zalishiti Litvu U veresni 1959 r pribuv do Lvova i zameshkav u svoyeyi dvoyuridnoyi sestri Vid 1 chervnya 1960 do 19 veresnya 1966 pracyuvav u Lvovi v goteli Narodnij kolis Narodna Gostinnicya yak zvichajnij pribiralnik natirav pidlogu pastoyu a zgodom perebrav posadu shvejcara i telefonista na komutatori 17 grudnya 1964 roku o Chornyak pereyihav u selo Sokilniki do svogo bratanicha V pershi roki pobutu v Sokilnikah do otcya Ivana chasto prihodili perevirki robili obshuk navit odin raz oshtrafuvali V 1966 roci vin vijshov na pensiyu i perevirki pripinilisya V sebe vdoma v Sokilnikah mav okremu kimnatu de pidpilno sluzhiv Liturgiyi i prijmav virnih ta svyashenikiv Pomer 24 sichnya 1980 roku v seli Sokilniki bilya Lvova Pohoron ocholyuvav otec Vasil Voronovskij Yepiskop pidpilnoyi UGKCV 1964 roci vladika Vasil Velichkovskij ochikuyuchi mozhlivogo povtornogo areshtu shob ne perervalasya liniya yepiskopiv visvyativ kilkoh tayemnih iyerarhiv Vidomo sho jogo nastupnik Volodimir Sternyuk buv hirotonizovanij 2 lipnya 1964 roku Cilkom virogidnim ye te sho v toj samij chas buv visvyachenij titulyarnij yepiskop pomichnik Ivan Chornyak i nadilenij yepiskopskimi povnovazhennyami zokrema pravom visvyachuvati svyashenikiv Za inshoyu versiyeyu yepiskopsku hirotoniyu o Chornyak otrimav vid mitropolita Volodimira Sternyuka nezadovgo pered smertyu PrimitkiDmytro Blazejovskyj Byzantine Kyivan rite students P 306 V Golovin Mucheniki i ispovidniki o Ivan Chornyak S 203 V Golovin Mucheniki i ispovidniki o Ivan Chornyak S 204 R Ya Garandzha Otec d r Ivan Chornyak svyashenik pidpilnoyi GKC v umovah borotbi proti komunistichnogo rezhimu 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine S 166 167 Tam samo S 168 d r Boris Gudzyak www ugkk de Arhiv originalu za 19 kvitnya 2016 Procitovano 9 kvitnya 2016 Slipij J Spomini red Ivan Dacko Mariya Goryacha Vid 2 ge Lviv Rim Vidavnictvo UKU 2014 S 326 komentari ISBN 978 966 2778 29 8 DzherelaDmytro Blazejovskyj Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges and Seminaries Universities and Institutes of Central and Western Europe 1576 1983 Analecta OSBM Sectio I Vol 43 Rome 1984 366 P angl Dmitro Blazhejovskij Istorichnij shematizm Lvivskoyi arhiyeparhiyi 1832 1944 Tom II Duhovenstvo i Religijni Zgromadzhennya anglijskoyu movoyu Lviv Kiyiv KM Akademiya 2004 570 S ISBN 966 518 225 0 angl V Golovin Mucheniki i ispovidniki Bogosloviya T 57 Kn 1 4 Rim 1993 S 199 213 R Ya Garandzha Otec d r Ivan Chornyak svyashenik pidpilnoyi GKC v umovah borotbi proti komunistichnogo rezhimu 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Vip 40 Zaporizhzhya 2014 S 162 169 Slipij J Spomini red Ivan Dacko Mariya Goryacha Vid 2 ge Lviv Rim Vidavnictvo UKU 2014 608 s ISBN 978 966 2778 29 8