Єропкін Петро Дмитрович (24 червня 1724, Москва, Російська імперія — 7 лютого 1805, там же) — російський воєначальник Семирічної війни, генерал-аншеф (1786), московський головнокомандувач.
Єропкін Петро Дмитрович | |
---|---|
Народження | 1724 |
Смерть | 1805 Москва, Російська імперія |
Звання | генерал-аншеф |
Війни / битви | Семирічна війна |
Рід | Єропкіни |
Нагороди | |
Єропкін Петро Дмитрович у Вікісховищі |
Біографія
Походив з дворянського роду Єропкіних. Син ризького віцегубернатора Дмитра Федоровича Єропкіна. Почав кар'єру ад'ютантом свого батька, коли той служив московським обер-комендантом.
Із 1758 року — бригадир. Учасник Семирічної війни. Відзначився під час битви при Пальцигу 23 липня 1759 року, командуючи кирасирською бригадою. За цю битву був нагороджений орденом Святої Анни 1-го ступеня і 6000 рублів. У 1761 році брав участь в облозі та взятті фортеці Кольберг, під кінець війни отримав звання генерал-поручника.
Після завершення Семирічної війни командував Воронезьким піхотним, а потім Троїцьким кирасирським полком. З 1765 року — сенатор, з 1769 року — начальник Головної соляної контори.
У 1771 році через епідемію чуми у Москві відбувся так званий «чумний бунт». Імператриця Катерина II відправила Єропкіна навести в місті порядок. Єропкін жорстко придушив заворушення, хоча і був поранений у сутичці з бунтівниками. За наведення порядку в Москві був нагороджений орденом Андрія Первозванного і отримав звання дійсного таємного радника. Однак, Єропкін був незадоволений цим цивільним званням і в 1774 році вийшов у відставку.
У 1786 році знову повернувся на службу. З 28 червня 1786 по 19 лютого 1790 року — московський головнокомандувач (генерал-губернатор). За час перебування Єропкіна на цій посаді в Москві було побудовано Московський водовідвідний канал, збільшено чисельність поліції у місті, покращено постачання продовольства.
З 1790 року — у відставці. Жив і помер у Москві.
Військові звання
- Бригадир (1758)
- Генерал-майор (1759)
- Генерал-поручник (1762)
- Генерал-аншеф (переведений з дійсного таємного радника, 1786)
Нагороди
- Орден Андрія Первозванного (1771)
- Орден Святого Олександра Невського (1762)
- Орден Святої Анни 1 ступеня (1759)
- Орден Святого Володимира 1 ступеня (1788)
Примітки
- . www.hrono.ru. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
- pantv (27 червня 2021). . Удачи и свободы Вашему Я!. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
- . www.people.su. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
Джерела
- Балязин В. Императорские наместники первопрестольной: 1709—1917. — М.: Изд-во Тверская, 13, 2000. — С. 191.
- История Москвы (под ред. М. М. Горинова). Том 3. М., 1997. Стр. 112.
- Біографія [ 10 січня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yeropkin Yeropkin Petro Dmitrovich 24 chervnya 1724 Moskva Rosijska imperiya 7 lyutogo 1805 tam zhe rosijskij voyenachalnik Semirichnoyi vijni general anshef 1786 moskovskij golovnokomanduvach Yeropkin Petro DmitrovichNarodzhennya1724Smert1805 Moskva Rosijska imperiyaZvannyageneral anshefVijni bitviSemirichna vijnaRidYeropkiniNagorodi Yeropkin Petro Dmitrovich u VikishovishiBiografiyaPohodiv z dvoryanskogo rodu Yeropkinih Sin rizkogo vicegubernatora Dmitra Fedorovicha Yeropkina Pochav kar yeru ad yutantom svogo batka koli toj sluzhiv moskovskim ober komendantom Iz 1758 roku brigadir Uchasnik Semirichnoyi vijni Vidznachivsya pid chas bitvi pri Palcigu 23 lipnya 1759 roku komanduyuchi kirasirskoyu brigadoyu Za cyu bitvu buv nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 1 go stupenya i 6000 rubliv U 1761 roci brav uchast v oblozi ta vzyatti forteci Kolberg pid kinec vijni otrimav zvannya general poruchnika Pislya zavershennya Semirichnoyi vijni komanduvav Voronezkim pihotnim a potim Troyickim kirasirskim polkom Z 1765 roku senator z 1769 roku nachalnik Golovnoyi solyanoyi kontori U 1771 roci cherez epidemiyu chumi u Moskvi vidbuvsya tak zvanij chumnij bunt Imperatricya Katerina II vidpravila Yeropkina navesti v misti poryadok Yeropkin zhorstko pridushiv zavorushennya hocha i buv poranenij u sutichci z buntivnikami Za navedennya poryadku v Moskvi buv nagorodzhenij ordenom Andriya Pervozvannogo i otrimav zvannya dijsnogo tayemnogo radnika Odnak Yeropkin buv nezadovolenij cim civilnim zvannyam i v 1774 roci vijshov u vidstavku U 1786 roci znovu povernuvsya na sluzhbu Z 28 chervnya 1786 po 19 lyutogo 1790 roku moskovskij golovnokomanduvach general gubernator Za chas perebuvannya Yeropkina na cij posadi v Moskvi bulo pobudovano Moskovskij vodovidvidnij kanal zbilsheno chiselnist policiyi u misti pokrasheno postachannya prodovolstva Z 1790 roku u vidstavci Zhiv i pomer u Moskvi Vijskovi zvannyaBrigadir 1758 General major 1759 General poruchnik 1762 General anshef perevedenij z dijsnogo tayemnogo radnika 1786 NagorodiOrden Andriya Pervozvannogo 1771 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1762 Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya 1759 Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenya 1788 Primitki www hrono ru Arhiv originalu za 10 sichnya 2022 Procitovano 10 sichnya 2022 pantv 27 chervnya 2021 Udachi i svobody Vashemu Ya Arhiv originalu za 10 sichnya 2022 Procitovano 10 sichnya 2022 www people su Arhiv originalu za 10 sichnya 2022 Procitovano 10 sichnya 2022 DzherelaBalyazin V Imperatorskie namestniki pervoprestolnoj 1709 1917 M Izd vo Tverskaya 13 2000 S 191 Istoriya Moskvy pod red M M Gorinova Tom 3 M 1997 Str 112 Biografiya 10 sichnya 2022 u Wayback Machine