Єремія I Вселенський патріарх з 1522 по 1546 роки з перервою в 1524 1525 роках Єремія I Константинопольськийгрец Ιερεμία

Єремія I — Вселенський патріарх з 1522 по 1546 роки з перервою в 1524—1525 роках.

Єремія I Константинопольський
грец. Ιερεμίας Α΄

Народився	15 століття ^d, Османська імперія
Помер	13 січня 1546 Враца, Болгарія
Країна	Османська імперія
Діяльність	священник
Знання мов	грецька
Посада	Константинопольський патріархат і святий^[1]
Медіафайли у Вікісховищі

Він походив із Зіці в Епірі і до 1513 року був обраний митрополитом Софії. Він мав слабку освіту, але мав чудові адміністративні навички і був дуже популярним. За підтримки архонта Констянтин Кунупіса 31 грудня 1522 року Священний Синод обрав його Вселенським Патріархом. Констянтин сплатив в подарунок султанові 500 франків і 3500 флоринів як щорічний борг.

Приблизно в квітні або травні 1524 року, під час подорожі Єремії Кіпром, Єгиптом, Палестиною та горою Синай, його патріарший престол захопив Йоанникій Созопольський [5]. За допомогою патріархів Антіохії та Александрії Єремії вдалося скасувати виборчий переворот, а Йоанникій був скинутий двома Синодами, одним в Єрусалимі та одним у Константинополі. Єремія був офіційно відновлений 24 вересня 1525 року указом султана Сулеймана I і був із ентузіазмом прийнятий духовенством і народом Константинополя, набувши після цього великого впливу.

За його днів (1536 р.) колишня келія Ставронікіти, яка з 1287 р. належала монастирю Кутлумусіу, а потім до 1533 р. монастиреві Філотеу, була призначена йому святою громадою і піднесена до монастиря Ставронікіта, таким чином ставши двадцятим монастирем Афону. На запрошення Святої громади Патріарх Єремія особисто брав участь у відбудові монастиря, благодійником якого він був і який у 1544 році проголосив ставропігійним.

Під час свого патріарства йому вдалося врятувати багато церков, яким турки загрожували руйнуванням, використовуючи аргумент, що місто було здано, а не захоплене. Також у 1537 році він домігся видання указу султана Сулеймана Пишного, який припинив перетворення церков у Константинополі на мечеті. На жаль, дане рішення, однак, не було підтверджено його наступниками.

Здається, під час його патріархату було встановлено ембатоікіон, тобто первосвященики після свого обрання дають грошовий подарунок патріархату для його фінансової підтримки. У жовтні 1538 року він пожертвував частину свого майна патріархату. Він був патріархом до 1546 року, коли захворів. Він зрікся престолу, став чудовим ченцем з ім'ям Йоанн і помер у Враці, у провінції Тирново у Болгарії, 13 січня 1546 року.

Посилання

https://www.romfea.gr/oikoumeniko-patriarxeio/54593-agiokatataksi-oikoumenikoy-patriarxi-ieremia-a
Μανουήλ Γεδεών.
Тютюнджиев, Ив.; Мутафова, Кр. (1994). История на българския народ през XV-XVII в. в таблици, схеми, карти, и тестове. Велико Търново. с. 38.
Janin, 1956.
Κοµνηνός Υψηλάντης, 1870.
Ζαχαριάδου, 1996.
Παΐζη-Αποστολοπούλου, 1995.
Тютюнджиев, Ив., Мутафова, Кр. История на българския народ през XV—XVII в. в таблици, схеми, карти, и тестове. Велико Търново, 1994, 38.
Έγγραφον της Ιεράς Συνάξεως δι' ού εκχωρεί τω Πατριάρχει Ιερεμία Α΄ την έρημον Μονήν του Σταυρονικήτα προς ανέγερσιν (PDF). Γρηγόριος ο Παλαμάς. ΜΘ: 171. 1920. Процитовано 30 Απριλίου 2022.
Πανώτης, 2008.
Liakos, Dimitrios (2016). Unpublished Byzantine and Post-Byzantine Inscriptions on Mt Athos. Inscriptions in the Byzantineand Post-Byzantine Historyand History of Art: 294. Процитовано 1 Νοεμβρίου 2021.
Αποστολόπουλος, 2007.
Runciman, Steven (1985). The Great Church in captivity: a study of the Patriarchate of Constantinople from the eve of the Turkish conquest to the Greek War of Independence. London,: Cambridge University Press. с. 190. ISBN .

Джерела

Γεδεών, Μανουήλ (1885). Πατριαρχικοί Πίνακες: Ειδήσεις ιστορικαί βιογραφικαί περί των Πατριαρχών Κωνσταντινουπόλεως: από Ανδρέου του Πρωτοκλήτου μέχρις Ιωακείμ Γ' του από Θεσσαλονίκης, 36-1884. Κωνσταντινούπολη: Lorenz & Keil.
Προκόπιος Τσιμάνης (1981). Από υψηλή σκοπιά οι Πατριάρχαι Κωνσταντινουπόλεως, τόμ. Α΄. с. 127—134.
Janin, R. (1956). «Constantinople, Patriarcat grec». Dictionnaire d'histoire et de géographie ecclésiastiques. 13. Paris: Letouzey et Ané.
Αποστολόπουλος, Δημήτρης Γ. (20 Μαΐου 2007). . Процитовано 12 Απριλίου 2021.
Πανώτης, Αριστείδης (2008). Το Συνοδικόν της εν Ελλάδι Εκκλησίας. Т. A. Εκδόσεις Σταμούλη. ISBN .
Κοµνηνός Υψηλάντης, Αθανάσιος (1870). Εκκλησιαστικών και πολιτικών των εις δώδεκα, Βιβλίον Η, Θ΄και Ι΄ ήτοι Τα µετά την Άλωσιν (1453-1789), (Εκ χειρογράφου της ιεράς µονής του Σινά). Κωνσταντινούπολη: εκδιδόντος Αρχιµ. Γερµανού Αφθονίδου Σιναΐτου.
Ζαχαριάδου, Ελισάβετ Α. (1996). Δέκα τουρκικά έγγραφα για την Μεγάλη Εκκλησία (1483-1567) (PDF). Αθήνα: Εθνικό Ίδρυμα Ερευνών, Ινστιτούτο Βυζαντινών Ερευνών. ISBN .
Παΐζη-Αποστολοπούλου, Μάχη (1995). Ο Θεσμός της πατριαρχικής εξαρχίας: 14ος-19ος αιώνας (PDF). Αθήνα: Εθνικό Ίδρυμα Ερευνών. ISBN .

Бібліографія

Σπυρίδων Λάμπρος, «Εικών Ιερεμίου Α', Πατριάρχου Κωνσταντινουπόλεως», Δελτίον της Ιστορικής και Εθνολογικής Εταιρείας της Ελλάδος, τόμ. Α΄ σελ. 113—119

Попередник:
Феолепт I

Константинопольський патріарх
1522 —1526

Наступник:
Йоанникій I

Попередник:
Йоанникій I

Константинопольський патріарх
1526 —1546

Наступник:
Діонісій II

[[https://www.romfea.gr/oikoumeniko-patriarxeio/54593-agiokatataksi-oikoumenikoy-patriarxi-ieremia-a_https://www.romfea.gr/oikoumeniko-patriarxeio/54593-agiokatataksi-oikoumenikoy-patriarxi-ieremia-a]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://www.romfea.gr/oikoumeniko-patriarxeio/54593-agiokatataksi-oikoumenikoy-patriarxi-ieremia-a

[FOOTNOTEΜανουήλ_Γεδεών-2] Μανουήλ Γεδεών.

[3] Тютюнджиев, Ив.; Мутафова, Кр. (1994). История на българския народ през XV-XVII в. в таблици, схеми, карти, и тестове. Велико Търново. с. 38.

[FOOTNOTEJanin1956-4] Janin, 1956.

[FOOTNOTEΚοµνηνός_Υψηλάντης1870-5] Κοµνηνός Υψηλάντης, 1870.

[FOOTNOTEΖαχαριάδου1996-6] Ζαχαριάδου, 1996.

[FOOTNOTEΠαΐζη-Αποστολοπούλου1995-7] Παΐζη-Αποστολοπούλου, 1995.

[8] Тютюнджиев, Ив., Мутафова, Кр. История на българския народ през XV—XVII в. в таблици, схеми, карти, и тестове. Велико Търново, 1994, 38.

[9] Έγγραφον της Ιεράς Συνάξεως δι' ού εκχωρεί τω Πατριάρχει Ιερεμία Α΄ την έρημον Μονήν του Σταυρονικήτα προς ανέγερσιν (PDF). Γρηγόριος ο Παλαμάς. ΜΘ: 171. 1920. Процитовано 30 Απριλίου 2022.

[FOOTNOTEΠανώτης2008-10] Πανώτης, 2008.

[11] Liakos, Dimitrios (2016). Unpublished Byzantine and Post-Byzantine Inscriptions on Mt Athos. Inscriptions in the Byzantineand Post-Byzantine Historyand History of Art: 294. Процитовано 1 Νοεμβρίου 2021.

[FOOTNOTEΑποστολόπουλος2007-12] Αποστολόπουλος, 2007.

[13] Runciman, Steven (1985). The Great Church in captivity: a study of the Patriarchate of Constantinople from the eve of the Turkish conquest to the Greek War of Independence. London,: Cambridge University Press. с. 190. ISBN .

[1]