Хіоська єпархія або єпархія Хіоса на латині Dioecesis Chiensis резиденція католицької церкви в Греції суфраган У 2019 ро

Хіоська єпархія або єпархія Хіоса (на латині Dioecesis Chiensis) — резиденція католицької церкви в Греції, суфраган . У 2019 році в ньому було охрещених 500 із 210 000 мешканців. Місце вільне.

Єпархія Хіоса
Посада керівника організації	^d
Країна	Греція
Християнський літургічний обряд	римський обряд
Кількість членів	500
Кількість населення	210 000 осіб
Розташування штаб-квартири	Хіос і Хіос
Спільний кордон із	^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d
Мова комунікації	грецька
Площа	4116 км²
Єпархія Хіоса у Вікісховищі

Територія

Єпархія поширює свою юрисдикцію на католиків латинського обряду грецьких островів Лемнос, Лесбос, Хіос, Самос та Ікарія.

Єпископством є місто Хіос, де розташований собор Сан-Нікола.

Територія займає понад 4116 осіб км² і поділено на 3 парафії: собор і дві церкви, обидві присвячені Марії Ассунті, на островах Самос і Лесбос.

Історія

Хіос — давньогрецька резиденція, засвідчена ще в V столітті, зведена до рангу метрополії в XIV столітті.

Після четвертого хрестового походу (1204 р.) була заснована єпархія латинського обряду, перший єпископ якої згадується лише в першій половині XIV ст.

Спочатку вона була суфраганкою . 9 березня 1222 року вона стала частиною церковної провінції , але пізніше повернулася, щоб стати суфраганом Родосу. У 1642 році він увійшов до складу церковної провінції .

Саме на острові Хіос стосунки між католиками та православними були одними з найкращих на всьому Сході, і немає задокументованих епізодів явної ворожості до католиків. Єзуїти, встановлені на острові з 1590 року, не мали труднощів у проповіді в православних церквах, а латинські єпископи часто служили в грецьких монастирях. Ця співпраця тривала приблизно до кінця XVII століття.

У 1668 році острів Хіос, населений 40 000 осіб, з них 6 000 католиків, був окупований турками, які також реквізували собор Санта-Марія. У 1754 році на острові було 60 жителів 000, з них 3 500 католиків. Протягом наступних двох століть кількість католиків продовжувала різко падати.

30 березня 1930 року він передав острів Патмос , а 20 серпня 1931 року на підставі короткого католіцького відомства Папи Пія XI включив острів Лесбос, який раніше належав .

З 1939 року єпархія більше не має власного єпископа і керується апостольським адміністратором (переважно архієпископами-митрополитами Наксоса).

Хронотаксис

Періоди вакансій, що не перевищують 2 роки або не встановлені історично, опускаються.

Грецькі єпископи

Трифон † (до 450 - після 458)
Георгій † (згадується 680 р.)
Теофіл † (згадка 787 р.)
Костянтин † (Х ст.)
Микола † (ХІ ст.)

Латинські єпископи

Руффіно, OP † (1322)
Гілфорт, OP †
Джованні, OP † (12 червня 1329 - 27 червня 1330 призначений єпископом Корфу)
Оддойно † (21 квітня 1343 р. - ? помер)
Бенедетто де Пупіо, OP † (8 липня 1349 р. - ? помер)
Манфреді да Кокконато, OFM † (21 липня 1360 р. - ? помер)
Уго де Флавіньї, OFM † (19 січня 1384 р. - ?)
Джованні Баттіто † (згадується 1391 р.)
Карло Джустиніані † (1 вересня 1395 р. - ?)
Томмазо Паллавічіні † (6 лютого 1400 р. - ?)
Леонардо Паллавічіні † (9 серпня 1409 р. - ? помер)
Антоніо Паллавічіні † (31 липня 1450 р. - ? )
Джероламо Камуліо † (31 грудня 1470 р. - ? помер)
Паоло де Монелія, OP † (1 лютого 1499 р. - ? помер)
Бенедетто Джустініані † (16 листопада 1502 - 1533 помер)
Джованні Вігеріо де Ворагіне, OFMConv. † (14 січня 1534 р . - ? звільнився)
Паоло де Фліско † (27 червня 1550 р. - ? помер)
Тімотео Джустініані † (14 квітня 1564 — 5 квітня 1568 призначений єпископом Стронголі)
- Вакантна посада (1568-1579)
Бенедетто Гаретті, OFM † (30 січня 1579 - 1597 помер)
Джероламо Джустініані, OP † (15 грудня 1599 - 1604 пішов у відставку)
Марко Джустініані, OP † (31 травня 1604 р . - помер близько 1640 р.)
Андреа Софіано † (10 березня 1642 р . - помер після 1668 р.)
Леонардо Бальсаріні † (після 1668 — 19 грудня 1698 призначений архієпископом Коринфа)
Томмазо Джустініані, CRM † (28 травня 1700 — 22 липня 1709 призначений єпископом Неббіо)
Філіппо Бавестреллі † (помер 30 вересня 1720 - 6 квітня 1754)
Джованні Баттіста Бавестреллі † (16 вересня 1754 — 31 серпня 1772 призначений апостольським вікарієм Константинополя)
Джованні Антоніо Вурікла † (помер 12 липня 1773 — лютий 1785)
П'єтро Кравері, OFM † (19 грудня 1785 - 7 квітня 1788 призначений єпископом Гальтеллі-Нуоро)
Ніколо Тімоні † (помер 15 вересня 1788 — 18 листопада 1812)
Франческо Саверио Дракополі † (19 грудня 1814 — 1 серпня 1821 помер)
- Вільне місце (1821-1829)
Ігнаціо Джакомо Джустініані † (помер 10 травня 1829 — 10 березня 1875)
Андреа Полікарпо Тімоні † (30 липня 1875 — 13 травня 1879 призначений архієпископом Смирни)
Ігнаціо Ніколо Джустініані † (помер 13 травня 1879 — 26 жовтня 1884)
Феделе Абаті, OFM † (23 січня 1885 - 27 квітня 1890 пішов у відставку)
Діонісіо Ніколози † (6 червня 1890 - 25 січня 1916 помер)
Ніколас Харікопулос (Harikoupoulos) † (3 січня 1917 - 1 липня 1939 помер)
- Алессандро Гвідаті † ( 1939 — 22 лютого 1947 у відставці) (апостольський адміністратор)
- Джованні Франческо Філіпуччі † (29 травня 1947 - 9 листопада 1959 помер) (апостольський адміністратор)
- Рокко Делатолла † ( 1959-1961 ) (апостольський адміністратор)
- Іоанніс Перріс † ( 1961 - 29 квітня 1993 у відставці) (апостольський адміністратор)
- Ніколаос Принтезіс (29 квітня 1993 р . - 25 січня 2021 р. відкликано) (апостольський адміністратор)
- Йосиф Принтезіс, з 25 січня 2021 року

Статистика

У 2019 році з 210 тис. населення єпархія мала 500 охрещених, що відповідає 0,2% від загальної кількості.

Рік	Населення			Священики				Диякони	Ченці		Парафії
Рік	католики	загалом	%	загалом	секулярні	ченці	вірних на священика	Диякони	чоловіки	жінки	Парафії
1950	150	278.000	0,1	4	1	3	37		4	10	3
1970	95	254.496	0,0	2	1	1	47		1	10	2
1980	45	212.000	0,0	1	1		45			5	3
1990	50	195.004	0,0								3
1999	150	195.000	0,1								3
2000	155	195.000	0,1								3
2001	200	195.000	0,1								6
2002	170	199.800	0,1								3
2003	300	201.500	0,1								3
2004	500	205.000	0,2								3
2006	500	206.000	0,2								3
2013	450	200.520	0,2	1	1		450				3
2016	500	210.000	0,2	?			?				3
2019	500	210.000	0,2	?			?				3

Примітки

Gustave Léon Schlumberger, Sigillographie de l'empire byzantin, 1884, p. 199.
Nicholas bishop of Chios, Online Catalogue of Byzantine Seals, Dumbarton Oaks Research Library and Collection.
Il 3 giugno 1796 fu nominato vicario apostolico di ; ma questa traslazione non ebbe effetto. Contestualmente venne nominato a Chio Vincenzo Coressi (24 luglio 1797), la cui nomina non ebbe effetto, per via della mancata traslazione del predecessore. Nel novembre del 1800 Coressi fu destinato all'.
Nominato di .

Бібліографія

Gaetano Moroni, Dizionario di erudizione storico-ecclesiastica da San Pietro ai nostri giorni, Vol. 62, p. 180 e sgg.
(лат.) Pius Bonifacius Gams, Series episcoporum Ecclesiae Catholicae, Leipzig, 1931, vol. 1, p. 448; vol. 2, p. 91
(лат.) Konrad Eubel, Hierarchia Catholica Medii Aevi, , pp. 184–185; , pp. XX, 126; , p. 165; , p. 149; vol. 5, p. 158; vol. 6, p. 164
(лат.) Breve Quae catholico, AAS 24 (1932), p. 112
Raymond Janin, v. Chios, in Dictionnaire d'Histoire et de Géographie ecclésiastiques, vol. XII, Paris, 1953, coll. 743-746

Інші проєкти

Wikimedia Commons містить зображення чи інші файли Єпархія Хіоса

Зовнішні посилання

Папський щорічник 2020 року та раніше, в
[{{{1}}} Єпархія Хіоса] // Catholic-Hierarchy.org. ed. David M. Cheney. 1996-2013. Revised: 16 March 2013.

</img>

[chio1 Єпархія Хіоса] // Gcatholic.org.

(гр.) Картка єпархії з сайту Греко-Католицької Церкви
(англ.) Картка єпархії з сайту Греко-Католицької Церкви

[1] Gustave Léon Schlumberger, Sigillographie de l'empire byzantin, 1884, p. 199.

[2] Nicholas bishop of Chios, Online Catalogue of Byzantine Seals, Dumbarton Oaks Research Library and Collection.

[3] Il 3 giugno 1796 fu nominato vicario apostolico di ; ma questa traslazione non ebbe effetto. Contestualmente venne nominato a Chio Vincenzo Coressi (24 luglio 1797), la cui nomina non ebbe effetto, per via della mancata traslazione del predecessore. Nel novembre del 1800 Coressi fu destinato all'.

[4] Nominato di .