Єпархія Баріс Пісідійський лат Dioecesis Barena in Pisidia закрита кафедра православної церкви та титульний центр Католи

Єпархія Баріс Пісідійський (лат.: Dioecesis Barena in Pisidia) — закрита кафедра православної церкви та титульний центр Католицької Церкви.

Історія

Баріс ді Пісідія, яку можна ототожнити з Іспартою в сучасній Туреччині, є стародавнім єпископським престолом римської провінції Пісідія в цивільній єпархії Азії. Вона входила до Константинопольського патріархату і була суфраганною Антіохійської архієпархії.

Єпархія зафіксована в Константинопольського патріархату до ХІІ століття.

Є два єпископи, які з певністю можна віднести до цієї єпархії: Іраклій, який брав участь у Нікейському соборі 325 року; і Лев, який був присутній на другому Нікейському соборі (787 р.). На соборах 869 і 879 років були два єпископи Баріша, Паоло і Стефано, які також могли належати до одноіменної кафедри Дарданел.

З 1933 року Баріс ді Пісідія входить до числа титульних єпископських престолів Католицької Церкви; місце було вакантним з 10 січня 1967 року.

Хронотаксис

Грецькі єпископи

Іраклій † (згадується в 325 р.)
Лев † (згадується 787 р.)
Павло ? † (згадується в 869 р.)
Стефан ? † (згадується в 879 р.)

Титулярні єпископи

Хронотаксис Баріса Еллеспонтського також міг включати деяких єпископів цієї кафедри, оскільки в цитованих джерелах ці два хронотакси не відрізняються.

Альфред Бертрам Леверман † (24 квітня 1948 — 27 липня 1953 призначений єпископом Сент Джона)
Жозе де Алмейда Батіста Перейра † (22 грудня 1953 — 7 листопада 1955 призначений єпископом Сет-Лагоаса)
Антоніу Кардосу Кунья † (9 березня 1956 — 10 січня 1967 змінив єпископа Віла-Реала)

Примітка

Jean Darrouzès, Notitiae episcopatuum Ecclesiae Constantinopolitanae. Texte critique, introduction et notes, Paris, 1981, indice p. 486, voce Baris, Pisidia.
(лат.) Mansi, Sacrorum conciliorum nova et amplissima collectio, t. VII, col. 695.
Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 443.
Mansi, op. cit., t. XIII, col. 149
Jean Darrouzès, Listes épiscopales du concile de Nicée (787), in: Revue des études byzantines, 33 (1975), p. 50. Nelle cronotassi tradizionali, a partire da con la sua Italia sacra, questo vescovo è stato ritenuto nelle Puglie.
Mansi, op. cit., t. XVI, col. 195; e t. XVII-XVIII, col. 377.

Бібліографія

(лат.) , Series episcoporum Ecclesiae Catholicae, Graz, 1957, p. 451
(лат.) , Oriens christianus in quatuor Patriarchatus digestus, Parigi, 1740, Tomo I, coll. 1049-1050
Raymond Janin, v. 2. Baris, in Dictionnaire d'Histoire et de Géographie ecclésiastiques, vol. VI, Paris, 1932, col. 808
Sylvain Destephen, Prosopographie chrétienne du Bas-Empire 3. Prosopographie du diocèse d'Asie (325-641), Paris, 2008

Зовнішні посилання

(англ.) La sede titolare nel sito di www.catholic-hierarchy.org
(англ.) La sede titolare nel sito di www.gcatholic.org

[1] Jean Darrouzès, Notitiae episcopatuum Ecclesiae Constantinopolitanae. Texte critique, introduction et notes, Paris, 1981, indice p. 486, voce Baris, Pisidia.

[2] (лат.) Mansi, Sacrorum conciliorum nova et amplissima collectio, t. VII, col. 695.

[3] Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 443.

[4] Mansi, op. cit., t. XIII, col. 149

[5] Jean Darrouzès, Listes épiscopales du concile de Nicée (787), in: Revue des études byzantines, 33 (1975), p. 50. Nelle cronotassi tradizionali, a partire da con la sua Italia sacra, questo vescovo è stato ritenuto nelle Puglie.

[6] Mansi, op. cit., t. XVI, col. 195; e t. XVII-XVIII, col. 377.