Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ємельянов Микола Ілліч | |
|---|---|
| Николай Ильич Емельянов | |
 | |
| Народилася | 1848 |
| Померла | 1924 Севастополь |
| Громадянство |  Росія |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | народоволець, депутат ІІ Державної Думи від партії есерів, управитель маєтком у Криму |
| Партія | "Народна Воля", Соціалісти-революціонери |
| |
Микола Ілліч Ємельянов (1848—1924) — народоволець, есер, політичний діяч, керівник маєтку, депутат Державної думи II скликання від Таврійської губернії, учасник Революції 1905—1907 в Севастополі.
Біографія
Дворянин. Вступив на медичний факультет Київського університету, але курс не закінчив, пішовши з третього курсу. Присвятив себе сільському господарству. Був лікарем-добровольцем на російсько-турецькій війні 1877—1878 років за визволення Болгарії.
Наприкінці 1870-х років жив у Сімферопольському повіті. У Сімферополі пов'язані з революційними гуртками У. Т. Голікова, Є. Г. Сидоренка та інших. Дружив із родиною Перовських, зокрема з Софією, та з деякими іншими народовольцями — Трігоні, П. А. Телаловим і т. д. . Надавав «Народній волі» багато важливих послуг, не входячи до партії.
Був керуючим маєтку Бурлюк на р. Альми у Сімферопольському повіті, що належав С. К. Біловодський . У маєтку, де Ємельянов був управителем, ховався Ф. Юрківський після замаху на Херсонське казначейство. Протягом тривалого часу революційно впливав на кримську молодь. Зазнав численних політичних переслідувань: обшуки, домашній арешт, заборона виїзду з маєтку . Був близький до сім'ї Спиридона Дмитровича Бальзама.
На народному мітингу в Севастополі 19 жовтня 1905 обраний серед 40 осіб членом Ради народних депутатів міста .
 | Для севастопольської міської думи день 18 жовтня обіцяв бути звичайним, рядовим. Відбулося засідання, на якому обговорювалися рутинні міські питання. Оскільки голосні багато курили, вікна на вулицю були відчинені. Тому, незважаючи на дзвінку трель трамвайчиків, шум натовпу, що наближається, вони почули дуже скоро. Незабаром стало видно, що натовп веде відомий у Севастополі народовець Микола Ємельянов. Натовп зупинився перед балконом будинку пані Хлудової, в якому засідала міська дума. Максимов обернувся до стривожених, не знаючи що робити голосним і жестом запросив їх до столу. Кроки несподіваних гостей були чутні. У дверях з'явився Ємельянов. Він одразу повідомив, що разом із ним у думу прийшли «депутати від народу», обрані для участі у роботі міського самоврядування. Обмін думками тривав майже чотири години. Весь цей час натовп стояв біля будинку Хлудової і терпляче чекав на результати зустрічі голосних і депутатів від народу. І коли Ємельянов знову вийшов на ґанок і оголосив про позитивні результати переговорів із міською думою, люди відповіли захопленими вигуками та оплесками. Визначившись із нашою позицією щодо маніфесту, побувавши на незвичайному засіданні міської думи, звернемося до конкретних подій на вулицях Севастополя, для чого приєднаємось до жандармського офіцера, який спостерігає за демонстрацією... На засіданні були присутні з правом вирішального голосу (відповідальність за це взяв на себе Максимов) та представники від народу, обрані на мітингу: Орловський, Вербовий, Шмідт, Теодорович, Орлов, Мельников, Шаповалов, Берлін, Каютін, Лапін, Андрєєв (міський голова), Янковський, Харитонов, Рогозін та дві жінки І.Смідович та Н.Вольська. Уявіть собі, кого привів до міської Думи Ємельянов, якщо Вольська в найближчі бунтівні дні очолить формування дружин бойовиків і фактично «пропишеться» в Лазаревських казармах, а Смідович візьме найактивнішу участь у всіх революційних, повстанських акціях... Після зустрічі депутатів із комендантом фортеці Максимов зробив у думі заяву, що їм дозволено установу охорони, повернення трупів загиблих біля стін в'язниці родичам без медичного розтину, усунення з вулиць військових патрулів та поліцейських нарядів. Що ж до козаків, то Максимов нагадав, що за його та Ємельянова клопотання вони вже усунуті від несення служби на вулицях Севастополя... До середини листопада і так не просте становище у Севастополі та на флоті помітно ускладнилося. Було бродіння серед солдатів 49-го Брестського полку та в морських казармах. Офіцери крейсера «Очаків», випробувавши всі доступні дисциплінарні засоби впливу на екіпаж, викликавши тим його подальшу жорстокість, вважаючи подальше перебування на борту неможливим, залишили корабель. На всій ескадрі настрій «бажав багато кращого»... Понад годину тривали переговори з брестцями. Нарешті солдати здригнулися, допустили матросів роззброїти командира полку та офіцерів, яких мирно відпустили додому, і великим натовпом приєдналися до матросів. Від народовольця Ємельянова, що знаходився серед матросів, умовляв матросів не робити в місті жодних насильств, була послана в місто записка, в якій він просив владу вказати йому, чи стрілятимуть у мирну демонстрацію, хоча б з військових чинів. Йому відповіли, що війська уникатимуть стрілянини, і справді, головний командир наказав Білостоцькому полку, що вийшов тривожним у складі трьох батальйонів на Новосильцівську площу – місце злиття двох головних вулиць міста, не стріляти. Підбадьорені матроси та майстрові ринули в місто. Попереду йшов флотський оркестр, за ним стрункими рядами матроси, брестці, артилеристи, нижні чини 49-го запасного піхотного батальйону – все без зброї та натовп майстрових із двома червоними прапорами, з яких на одному я жодних написів не бачив, а на іншому білими літерами. написано було: «Хай живе свобода! РСДРП». Я поспішив до Білостоцького полку, з яким не розлучався до наступного ранку. Коли маніфестанти з'явилися на площі, Білостоцький полк, збудований у колоні, за командою командира полку полковника Шульмана взяв на варту, музика заграла гімн, на звуки якого полк відповів громовим «ура!»... |  |
7 лютого 1907 року обраний до Державної думи II скликання від загального складу виборщиків Таврійських губернських виборчих зборів. У Думі увійшов до складу групи Соціалістів-революціонерів і був обраний до її тимчасового комітету разом із У. Ст. Євреїновим та Ф. І. Ржехіним . Складався у думській Продовольчій комісії.
У 1917 увійшов до комітету міської севастопольської організації есерів, був членом севастопольської міської управи в демократичній («есерській») думі та завідував відділом народної освіти. Після приходу більшовиків до влади у Криму продовжував служити по лінії народної освіти у місті Севастополь. У 1921 чи 1922 отримав звання героя праці . Помер у севастопольській лікарні наприкінці літа 1924 року .
Примітки
- Емельянов, Николай Ильич - Биографический словарь. оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
- History[недоступне посилання з Червень 2018]
- Мои воспоминания. А. Бальзам (PDF).
- | https://proza.ru/2010/02/15/1292 Борис Нікольський. Рік 1905
- Леонов, М. И. Партия социалистов-революционеров в 1905 - 1907 гг. / Часть II. оригіналу за 28 вересня 2016. Процитовано 14 серпня 2017.
- Крестьянников В. В. Севастопольская городская организация партии социалистов-революционеров в 1917 г[недоступне посилання з Листопад 2019]
Джерела
- Боїович М. М. Члени Державної думи (Портрети та біографії). Друге скликання. М: Тип. Товариства І. Д. Ситіна. 1907. С. 331. Архівовано червень 5, 2021 на сайті Wayback Machine.
- Державна дума Російської імперії: 1906—1917. Б. Ю. Іванов, А. А. Комзолова, І. С. Ряховська. Москва. РОЗСПЕН. 2008. C. 184.
- Ємельянов, Микола Ілліч // Діячі революційного руху на Росії: Біо-бібліографічний словник Т. 3 : Вісімдесяті роки. : Вип. 2 : Г — З / Складений Р. М. Кантором, П. Г. Любоміровим, А. А. Шиловим, Є. Н. Кушевою. — 1934. — стб. 1335—1336. Архівовано червень 23, 2017 на сайті Wayback Machine.
Рекомендована література
- Новий енциклопедичний словник, т. 14, стор. ХХІ.
- Збірник «Лейтенант П. П. Шмідт. Листи, спогади, документи». М., 1922, стор 223.
- Лепешинський П., на повороті. П., 1922, стор 13.
- Дзвонкевич-Вагнер С., Зотов Н. Л. (Уривки зі спогадів). Зб. «Якутська трагедія 22 березня 1889», М., 1925, стор 106.
- Перовський Ст, Мої спогади. «Каторга та Заслання» 1925, IV (17), 73.
- Лебедєв М., Революційний рух серед чорноморських моряків у 1905 році. «Каторга та Посилання» 1925, V (18), 13.
- Сидоренко Є., Гімназичні та студентські роки 1878—1881. «Кандальний Дзвін» 1926, IV, 74.
- Левицький Ст, Жовтневі дні 1905 року в Севастополі, «Колишнє» 1925, IV (32), 98.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yemelyanov opis zobrazhennya shirina Yemelyanov Mikola IllichNikolaj Ilich EmelyanovNarodilasya1848 1848 Pomerla1924 1924 SevastopolGromadyanstvo RosiyaNacionalnistrosiyaninDiyalnistnarodovolec deputat II Derzhavnoyi Dumi vid partiyi eseriv upravitel mayetkom u KrimuPartiya Narodna Volya Socialisti revolyucioneri Mediafajli u Vikishovishi Mikola Illich Yemelyanov 1848 1924 narodovolec eser politichnij diyach kerivnik mayetku deputat Derzhavnoyi dumi II sklikannya vid Tavrijskoyi guberniyi uchasnik Revolyuciyi 1905 1907 v Sevastopoli BiografiyaDvoryanin Vstupiv na medichnij fakultet Kiyivskogo universitetu ale kurs ne zakinchiv pishovshi z tretogo kursu Prisvyativ sebe silskomu gospodarstvu Buv likarem dobrovolcem na rosijsko tureckij vijni 1877 1878 rokiv za vizvolennya Bolgariyi Naprikinci 1870 h rokiv zhiv u Simferopolskomu poviti U Simferopoli pov yazani z revolyucijnimi gurtkami U T Golikova Ye G Sidorenka ta inshih Druzhiv iz rodinoyu Perovskih zokrema z Sofiyeyu ta z deyakimi inshimi narodovolcyami Trigoni P A Telalovim i t d Nadavav Narodnij voli bagato vazhlivih poslug ne vhodyachi do partiyi Buv keruyuchim mayetku Burlyuk na r Almi u Simferopolskomu poviti sho nalezhav S K Bilovodskij U mayetku de Yemelyanov buv upravitelem hovavsya F Yurkivskij pislya zamahu na Hersonske kaznachejstvo Protyagom trivalogo chasu revolyucijno vplivav na krimsku molod Zaznav chislennih politichnih peresliduvan obshuki domashnij aresht zaborona viyizdu z mayetku Buv blizkij do sim yi Spiridona Dmitrovicha Balzama Na narodnomu mitingu v Sevastopoli 19 zhovtnya 1905 obranij sered 40 osib chlenom Radi narodnih deputativ mista Dlya sevastopolskoyi miskoyi dumi den 18 zhovtnya obicyav buti zvichajnim ryadovim Vidbulosya zasidannya na yakomu obgovoryuvalisya rutinni miski pitannya Oskilki golosni bagato kurili vikna na vulicyu buli vidchineni Tomu nezvazhayuchi na dzvinku trel tramvajchikiv shum natovpu sho nablizhayetsya voni pochuli duzhe skoro Nezabarom stalo vidno sho natovp vede vidomij u Sevastopoli narodovec Mikola Yemelyanov Natovp zupinivsya pered balkonom budinku pani Hludovoyi v yakomu zasidala miska duma Maksimov obernuvsya do strivozhenih ne znayuchi sho robiti golosnim i zhestom zaprosiv yih do stolu Kroki nespodivanih gostej buli chutni U dveryah z yavivsya Yemelyanov Vin odrazu povidomiv sho razom iz nim u dumu prijshli deputati vid narodu obrani dlya uchasti u roboti miskogo samovryaduvannya Obmin dumkami trivav majzhe chotiri godini Ves cej chas natovp stoyav bilya budinku Hludovoyi i terplyache chekav na rezultati zustrichi golosnih i deputativ vid narodu I koli Yemelyanov znovu vijshov na ganok i ogolosiv pro pozitivni rezultati peregovoriv iz miskoyu dumoyu lyudi vidpovili zahoplenimi vigukami ta opleskami Viznachivshis iz nashoyu poziciyeyu shodo manifestu pobuvavshi na nezvichajnomu zasidanni miskoyi dumi zvernemosya do konkretnih podij na vulicyah Sevastopolya dlya chogo priyednayemos do zhandarmskogo oficera yakij sposterigaye za demonstraciyeyu Na zasidanni buli prisutni z pravom virishalnogo golosu vidpovidalnist za ce vzyav na sebe Maksimov ta predstavniki vid narodu obrani na mitingu Orlovskij Verbovij Shmidt Teodorovich Orlov Melnikov Shapovalov Berlin Kayutin Lapin Andryeyev miskij golova Yankovskij Haritonov Rogozin ta dvi zhinki I Smidovich ta N Volska Uyavit sobi kogo priviv do miskoyi Dumi Yemelyanov yaksho Volska v najblizhchi buntivni dni ocholit formuvannya druzhin bojovikiv i faktichno propishetsya v Lazarevskih kazarmah a Smidovich vizme najaktivnishu uchast u vsih revolyucijnih povstanskih akciyah Pislya zustrichi deputativ iz komendantom forteci Maksimov zrobiv u dumi zayavu sho yim dozvoleno ustanovu ohoroni povernennya trupiv zagiblih bilya stin v yaznici rodicham bez medichnogo roztinu usunennya z vulic vijskovih patruliv ta policejskih naryadiv Sho zh do kozakiv to Maksimov nagadav sho za jogo ta Yemelyanova klopotannya voni vzhe usunuti vid nesennya sluzhbi na vulicyah Sevastopolya Do seredini listopada i tak ne proste stanovishe u Sevastopoli ta na floti pomitno uskladnilosya Bulo brodinnya sered soldativ 49 go Brestskogo polku ta v morskih kazarmah Oficeri krejsera Ochakiv viprobuvavshi vsi dostupni disciplinarni zasobi vplivu na ekipazh viklikavshi tim jogo podalshu zhorstokist vvazhayuchi podalshe perebuvannya na bortu nemozhlivim zalishili korabel Na vsij eskadri nastrij bazhav bagato krashogo Ponad godinu trivali peregovori z brestcyami Nareshti soldati zdrignulisya dopustili matrosiv rozzbroyiti komandira polku ta oficeriv yakih mirno vidpustili dodomu i velikim natovpom priyednalisya do matrosiv Vid narodovolcya Yemelyanova sho znahodivsya sered matrosiv umovlyav matrosiv ne robiti v misti zhodnih nasilstv bula poslana v misto zapiska v yakij vin prosiv vladu vkazati jomu chi strilyatimut u mirnu demonstraciyu hocha b z vijskovih chiniv Jomu vidpovili sho vijska unikatimut strilyanini i spravdi golovnij komandir nakazav Bilostockomu polku sho vijshov trivozhnim u skladi troh bataljoniv na Novosilcivsku ploshu misce zlittya dvoh golovnih vulic mista ne strilyati Pidbadoreni matrosi ta majstrovi rinuli v misto Poperedu jshov flotskij orkestr za nim strunkimi ryadami matrosi brestci artileristi nizhni chini 49 go zapasnogo pihotnogo bataljonu vse bez zbroyi ta natovp majstrovih iz dvoma chervonimi praporami z yakih na odnomu ya zhodnih napisiv ne bachiv a na inshomu bilimi literami napisano bulo Haj zhive svoboda RSDRP Ya pospishiv do Bilostockogo polku z yakim ne rozluchavsya do nastupnogo ranku Koli manifestanti z yavilisya na ploshi Bilostockij polk zbudovanij u koloni za komandoyu komandira polku polkovnika Shulmana vzyav na vartu muzika zagrala gimn na zvuki yakogo polk vidpoviv gromovim ura Frakciya eseriv II Derzhavnoyi Dumi 1907 Yemelyanov sidit drugij zliva 7 lyutogo 1907 roku obranij do Derzhavnoyi dumi II sklikannya vid zagalnogo skladu viborshikiv Tavrijskih gubernskih viborchih zboriv U Dumi uvijshov do skladu grupi Socialistiv revolyucioneriv i buv obranij do yiyi timchasovogo komitetu razom iz U St Yevreyinovim ta F I Rzhehinim Skladavsya u dumskij Prodovolchij komisiyi U 1917 uvijshov do komitetu miskoyi sevastopolskoyi organizaciyi eseriv buv chlenom sevastopolskoyi miskoyi upravi v demokratichnij eserskij dumi ta zaviduvav viddilom narodnoyi osviti Pislya prihodu bilshovikiv do vladi u Krimu prodovzhuvav sluzhiti po liniyi narodnoyi osviti u misti Sevastopol U 1921 chi 1922 otrimav zvannya geroya praci Pomer u sevastopolskij likarni naprikinci lita 1924 roku PrimitkiEmelyanov Nikolaj Ilich Biograficheskij slovar originalu za 15 serpnya 2017 Procitovano 14 serpnya 2017 History nedostupne posilannya z Cherven 2018 Moi vospominaniya A Balzam PDF https proza ru 2010 02 15 1292 Boris Nikolskij Rik 1905 Leonov M I Partiya socialistov revolyucionerov v 1905 1907 gg Chast II originalu za 28 veresnya 2016 Procitovano 14 serpnya 2017 Krestyannikov V V Sevastopolskaya gorodskaya organizaciya partii socialistov revolyucionerov v 1917 g nedostupne posilannya z Listopad 2019 DzherelaBoyiovich M M Chleni Derzhavnoyi dumi Portreti ta biografiyi Druge sklikannya M Tip Tovaristva I D Sitina 1907 S 331 Arhivovano cherven 5 2021 na sajti Wayback Machine Derzhavna duma Rosijskoyi imperiyi 1906 1917 B Yu Ivanov A A Komzolova I S Ryahovska Moskva ROZSPEN 2008 C 184 Yemelyanov Mikola Illich Diyachi revolyucijnogo ruhu na Rosiyi Bio bibliografichnij slovnik T 3 Visimdesyati roki Vip 2 G Z Skladenij R M Kantorom P G Lyubomirovim A A Shilovim Ye N Kushevoyu 1934 stb 1335 1336 Arhivovano cherven 23 2017 na sajti Wayback Machine Rekomendovana literatura Novij enciklopedichnij slovnik t 14 stor HHI Zbirnik Lejtenant P P Shmidt Listi spogadi dokumenti M 1922 stor 223 Lepeshinskij P na povoroti P 1922 stor 13 Dzvonkevich Vagner S Zotov N L Urivki zi spogadiv Zb Yakutska tragediya 22 bereznya 1889 M 1925 stor 106 Perovskij St Moyi spogadi Katorga ta Zaslannya 1925 IV 17 73 Lebedyev M Revolyucijnij ruh sered chornomorskih moryakiv u 1905 roci Katorga ta Posilannya 1925 V 18 13 Sidorenko Ye Gimnazichni ta studentski roki 1878 1881 Kandalnij Dzvin 1926 IV 74 Levickij St Zhovtnevi dni 1905 roku v Sevastopoli Kolishnye 1925 IV 32 98