Єлюй Яньсі (кит.: 耶律延禧; піньїнь: Yelü Yanxi), храмове ім'я Тянь-цзу (кит.: 天祚; піньїнь: Tianzuo; 5 червня 1075–1128 або 1156) — 9-й і останній імператор Ляо.
Єлюй Яньсі | ||
| ||
---|---|---|
12 лютого 1101 — 26 березня 1125 року | ||
Попередник: | Єлюй Хунцзі | |
Спадкоємець: | Падіння династії | |
Народження: | 5 червня 1075 | |
Смерть: | 1128 | |
Країна: | Династія Ляо[1] | |
Рід: | Династія Ляо | |
Батько: | d[1] | |
Мати: | d[1] | |
Шлюб: | d, d, d і d[1] | |
Діти: | d[1], d, d, d, d, d, d[1], d[1], d[1], d[1] і d[1] |
Він став наступником свого діда Дао-цзуна і царював з 1101 по 1125 роки. Прийняв послаблену кіданську державу, так як армія розучилася воювати за часи довгого перемир'я і лише деякі війська погодилися на придушення повстань підлеглих кидані народів. При династії процвітав фаворитизм. Прийнявши державні уповноваження, Яньсі не виявив ні здібностей, ні бажання покращити державні справи.
Життєпис
Був онуком і спадкоємцем Єлюй Хунцзі. У дитинстві був розбещений вихователями, оскільки батьки були вбиті під час палацової змови. Більшість свого часу присвячував полюванню та розвагам, постійно вимагав надавати йому мисливських соколів, чим сильно дратував чжурчженів, які сплачували данину цими птахами.
Він прийшов до влади у 26 років. Правління Єлюй Яньсі почалось зі зведення храму його батька, якого було вбито під час палацового перевороту. Під керівництвом нового імператора кидані поступово втрачали військові навички, тому навіть невелика перемога над племенем зубу варта була значних труднощів. Невдовзі у Цяньчжоу підбурив повстання Сяо Хайлі, який захопив зброю й обладунки, після чого втік до чжурчженів. Єлюй Яньсі, всупереч порадам його генералів, вирішив не йти походом на чжурчженів.
У 1105 році Тяньцзи-ді видав заміж дівчину Елюй Наньсянь за імператора Ся Лі Цаньшуня.
1112 року вождь чжурчженів Ваньянь Агуда відмовився вшановувати імператора на урочистому заході. Імператор хотів його вбити прямо під час застілля, однак його відмовили. Брати Агуди продовжували служити в оточенні імператора, тож він почав потай збирати прибічників проти Єлюй Яньсі.
1114 року проти Агуди повстав вождь Хешилє Асу, але був змушений тікати до киданів. Агуда зажадав видати йому заколотника, погрожуючи війною. Військо Ляо почало готуватись до бойових дій.
Після того чжурчжені захопили округ Нінцзянчжоу та завдали перших поразок ляоській армії. Імператор відхилив (за порадою Сяо Фенсянь) доповідь міністра Сяо Таосуво, який пропонував направити на чжурчженів всю кіданську армію, поки інші племена приєдналися до них. Проти Агуди було відряджено Сяо Сисяня на чолі 7-тисячного загону, що зазнав нищівної поразки. За місяць у Воліньле був розбитий Сяо Ділі. Племена Кі і уже приєдналися до чжурчженів, які тепер контролювали три округи. Сяо Ісе був розбитий наступного місяця. Імператор заявив, що особисто розіб'є Агуду, але натомість наказав розпочати перемовини, що були безрезультатними. Агуда зажадав видачі Асу й виселення киданів з Хуанлунфу. Тим часом киданська армія продовжувала зазнавати поразок. Це призводило до заворушень, але кидані намагались тримати ситуацію під контролем.
Через місяць в Воліньле був розбитий Сяо Ділі. Приїзд імператора не підняв настрою воїнам. Племена Кі і уже приєдналися до чжурчженів, які тепер контролювали три округи. Сяо Ісе був розбитий наступного місяця. Імператор оголосив, що особисто розіб'є Агуду, але замість цього наказав почати переговори, які ні до чого не привели. Агуда вимагав видачі Асу та виселення киданів з Хуанлунфу. Незабаром був розбитий Елюй Елідо у місті Далугу. Деякі хвилювання стали відбуватися і в Бохан, але поки кідани змогли утримати ситуацію спокійною.
1115 року Ваньянь Агуда заснував власну державу Цзінь, а на території Ляо вже впродовж 11 років тривали повстання. Наприкінці того ж року імператор на чолі 700-тисячної армії вийшов проти 20-тисячного війська Агуди. Проте, отримавши звістку про нове повстання, Єлюй Яньсі розвернув свої війська. У місті під назвою Хубудаган Агуда, наздогнавши їх, завдав нищівної поразки. Рештки імператорського війська все ж зуміли наступного року придушити повстання.
1116 року Гао Юнчан підбурив повстання й оголосив про відновлення царства Бохай. За кілька місяців землі Бохаю захопили чжурчжені, яких не влаштовував такий розвиток подій. Імператор поспіхом проводив мобілізацію й конфіскацію майна, при цьому він не припиняв розважатись і полювати.
1117 року Агуда захопив Чуньчжоу, Сяньчжоу, Цяньчжоу, Ічжоу, Хаочжоу, Хуйчжоу. До кінця року Агуда відрядив послів до Ляо з метою встановлення умов визнання Цзінь. До Агуди почали тікати цілі родини киданів. 1118 року імператор Цзінь уклав союз із Сун.
1120 року Агуда, втомлений перемовинами, без особливого спротиву захопив Верхню столицю Ляо (Елюй Тобое здався разом з гарнізоном після першої спроби штурму) та розграбував мавзолеї імператорів. Єлюй Яньсі на той момент перебував у Західній столиці.
До 1121 року половина Ляо була захоплена чжурчженями. Окремі губернатори почали проголошувати себе ванами.
1122 року Агуда захопив Середню столицю. Єлюй Яньсі був змушений тікати до місцевості Юньчжун. Вважаючи, що імператор загинув, частина киданської знаті проголосила новим імператором Єлюй Чуня. Таким чином під владою Тянь-цзу залишились тільки дві північні області й частина союзних кочівників із цзубу й монголів. У четвертому місяці Агуда захопив Західну столицю. Єлюй Яньсі втік до пустелі. Єлюй Чунь невдовзі захворів і помер. Ще за кілька місяців Тянь-цзу бився з чжурчженями, втім зазнав нищівної поразки та знову втік.
На початку 1123 року чжурчжені захопили всю родину Єлюй Яньсі. Останній знову був змушений тікати до Юньнею. У 5-му місяці посли з Сі Ся умовили Тяньцзи-ді сховатися. Другий син Тяньцзи-ді на ім'я Елюй Ялі був проголошений імператором частиною знаті. У 9-му місяці Даші зміг звільнитися з чжурчженського полону.
У 1124 році Тяньцзи-ді сховався у Могос (мабуть союзний вождь киданів). Восени до нього приєднався Елюй Даші з шівейськими військами і вони разом обговорювали план відвоювання деяких областей.
За підтримки Західної Ся Єлюй Яньсі переховувався на західному кордоні до 1125 року. Навесні його захопив Ваньян Лоуші на території сучасного Їнсяня.
Відповідно до деяких джерел він помер у полоні за 3 роки з невідомої причини, інші ж джерела вважають, що він помер 1156 року. В будь-якому разі, достовірних відомостей про його смерть наразі немає. Таким чином династія Ляо припинила своє існування.
Примітки
- China Biographical Database
Джерела
- История Железной империи / пер. і ком. Л. В. Тюрюміної, відп. ред. В. Є. Ларичев. — Новосибирск : Издательство Института археологии и этнографии СО РАН, 2007. — 365+16с.(вкл.) с. — (История и культура Востока Азии) — 800 прим. — .
- , Ивлиев А. Л. История киданьской империи Ляо (907-1125). — М. : Наука — Восточная литература, 2014. — 351 с. — 550 прим. — .
- Biran, Michal (2005). The Empire of the Qara Khitai in Eurasian History: Between China and the Islamic World. Cambridge University Press. p. 20.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yelyuj Yansi kit 耶律延禧 pinyin Yelu Yanxi hramove im ya Tyan czu kit 天祚 pinyin Tianzuo 5 chervnya 1075 1128 abo 1156 9 j i ostannij imperator Lyao Yelyuj Yansi 9 j Imperator Lyao 12 lyutogo 1101 26 bereznya 1125 roku Poperednik Yelyuj Hunczi Spadkoyemec Padinnya dinastiyi Narodzhennya 5 chervnya 1075Smert 1128Krayina Dinastiya Lyao 1 Rid Dinastiya LyaoBatko d 1 Mati d 1 Shlyub d d d i d 1 Diti d 1 d d d d d d 1 d 1 d 1 d 1 i d 1 Vin stav nastupnikom svogo dida Dao czuna i caryuvav z 1101 po 1125 roki Prijnyav poslablenu kidansku derzhavu tak yak armiya rozuchilasya voyuvati za chasi dovgogo peremir ya i lishe deyaki vijska pogodilisya na pridushennya povstan pidleglih kidani narodiv Pri dinastiyi procvitav favoritizm Prijnyavshi derzhavni upovnovazhennya Yansi ne viyaviv ni zdibnostej ni bazhannya pokrashiti derzhavni spravi ZhittyepisBuv onukom i spadkoyemcem Yelyuj Hunczi U ditinstvi buv rozbeshenij vihovatelyami oskilki batki buli vbiti pid chas palacovoyi zmovi Bilshist svogo chasu prisvyachuvav polyuvannyu ta rozvagam postijno vimagav nadavati jomu mislivskih sokoliv chim silno dratuvav chzhurchzheniv yaki splachuvali daninu cimi ptahami Vin prijshov do vladi u 26 rokiv Pravlinnya Yelyuj Yansi pochalos zi zvedennya hramu jogo batka yakogo bulo vbito pid chas palacovogo perevorotu Pid kerivnictvom novogo imperatora kidani postupovo vtrachali vijskovi navichki tomu navit nevelika peremoga nad plemenem zubu varta bula znachnih trudnoshiv Nevdovzi u Cyanchzhou pidburiv povstannya Syao Hajli yakij zahopiv zbroyu j obladunki pislya chogo vtik do chzhurchzheniv Yelyuj Yansi vsuperech poradam jogo generaliv virishiv ne jti pohodom na chzhurchzheniv U 1105 roci Tyanczi di vidav zamizh divchinu Elyuj Nansyan za imperatora Sya Li Canshunya 1112 roku vozhd chzhurchzheniv Vanyan Aguda vidmovivsya vshanovuvati imperatora na urochistomu zahodi Imperator hotiv jogo vbiti pryamo pid chas zastillya odnak jogo vidmovili Brati Agudi prodovzhuvali sluzhiti v otochenni imperatora tozh vin pochav potaj zbirati pribichnikiv proti Yelyuj Yansi 1114 roku proti Agudi povstav vozhd Heshilye Asu ale buv zmushenij tikati do kidaniv Aguda zazhadav vidati jomu zakolotnika pogrozhuyuchi vijnoyu Vijsko Lyao pochalo gotuvatis do bojovih dij Pislya togo chzhurchzheni zahopili okrug Ninczyanchzhou ta zavdali pershih porazok lyaoskij armiyi Imperator vidhiliv za poradoyu Syao Fensyan dopovid ministra Syao Taosuvo yakij proponuvav napraviti na chzhurchzheniv vsyu kidansku armiyu poki inshi plemena priyednalisya do nih Proti Agudi bulo vidryadzheno Syao Sisyanya na choli 7 tisyachnogo zagonu sho zaznav nishivnoyi porazki Za misyac u Volinle buv rozbitij Syao Dili Plemena Ki i uzhe priyednalisya do chzhurchzheniv yaki teper kontrolyuvali tri okrugi Syao Ise buv rozbitij nastupnogo misyacya Imperator zayaviv sho osobisto rozib ye Agudu ale natomist nakazav rozpochati peremovini sho buli bezrezultatnimi Aguda zazhadav vidachi Asu j viselennya kidaniv z Huanlunfu Tim chasom kidanska armiya prodovzhuvala zaznavati porazok Ce prizvodilo do zavorushen ale kidani namagalis trimati situaciyu pid kontrolem Cherez misyac v Volinle buv rozbitij Syao Dili Priyizd imperatora ne pidnyav nastroyu voyinam Plemena Ki i uzhe priyednalisya do chzhurchzheniv yaki teper kontrolyuvali tri okrugi Syao Ise buv rozbitij nastupnogo misyacya Imperator ogolosiv sho osobisto rozib ye Agudu ale zamist cogo nakazav pochati peregovori yaki ni do chogo ne priveli Aguda vimagav vidachi Asu ta viselennya kidaniv z Huanlunfu Nezabarom buv rozbitij Elyuj Elido u misti Dalugu Deyaki hvilyuvannya stali vidbuvatisya i v Bohan ale poki kidani zmogli utrimati situaciyu spokijnoyu 1115 roku Vanyan Aguda zasnuvav vlasnu derzhavu Czin a na teritoriyi Lyao vzhe vprodovzh 11 rokiv trivali povstannya Naprikinci togo zh roku imperator na choli 700 tisyachnoyi armiyi vijshov proti 20 tisyachnogo vijska Agudi Prote otrimavshi zvistku pro nove povstannya Yelyuj Yansi rozvernuv svoyi vijska U misti pid nazvoyu Hubudagan Aguda nazdognavshi yih zavdav nishivnoyi porazki Reshtki imperatorskogo vijska vse zh zumili nastupnogo roku pridushiti povstannya 1116 roku Gao Yunchan pidburiv povstannya j ogolosiv pro vidnovlennya carstva Bohaj Za kilka misyaciv zemli Bohayu zahopili chzhurchzheni yakih ne vlashtovuvav takij rozvitok podij Imperator pospihom provodiv mobilizaciyu j konfiskaciyu majna pri comu vin ne pripinyav rozvazhatis i polyuvati 1117 roku Aguda zahopiv Chunchzhou Syanchzhou Cyanchzhou Ichzhou Haochzhou Hujchzhou Do kincya roku Aguda vidryadiv posliv do Lyao z metoyu vstanovlennya umov viznannya Czin Do Agudi pochali tikati cili rodini kidaniv 1118 roku imperator Czin uklav soyuz iz Sun 1120 roku Aguda vtomlenij peremovinami bez osoblivogo sprotivu zahopiv Verhnyu stolicyu Lyao Elyuj Toboe zdavsya razom z garnizonom pislya pershoyi sprobi shturmu ta rozgrabuvav mavzoleyi imperatoriv Yelyuj Yansi na toj moment perebuvav u Zahidnij stolici Do 1121 roku polovina Lyao bula zahoplena chzhurchzhenyami Okremi gubernatori pochali progoloshuvati sebe vanami 1122 roku Aguda zahopiv Serednyu stolicyu Yelyuj Yansi buv zmushenij tikati do miscevosti Yunchzhun Vvazhayuchi sho imperator zaginuv chastina kidanskoyi znati progolosila novim imperatorom Yelyuj Chunya Takim chinom pid vladoyu Tyan czu zalishilis tilki dvi pivnichni oblasti j chastina soyuznih kochivnikiv iz czubu j mongoliv U chetvertomu misyaci Aguda zahopiv Zahidnu stolicyu Yelyuj Yansi vtik do pusteli Yelyuj Chun nevdovzi zahvoriv i pomer She za kilka misyaciv Tyan czu bivsya z chzhurchzhenyami vtim zaznav nishivnoyi porazki ta znovu vtik Na pochatku 1123 roku chzhurchzheni zahopili vsyu rodinu Yelyuj Yansi Ostannij znovu buv zmushenij tikati do Yunneyu U 5 mu misyaci posli z Si Sya umovili Tyanczi di shovatisya Drugij sin Tyanczi di na im ya Elyuj Yali buv progoloshenij imperatorom chastinoyu znati U 9 mu misyaci Dashi zmig zvilnitisya z chzhurchzhenskogo polonu U 1124 roci Tyanczi di shovavsya u Mogos mabut soyuznij vozhd kidaniv Voseni do nogo priyednavsya Elyuj Dashi z shivejskimi vijskami i voni razom obgovoryuvali plan vidvoyuvannya deyakih oblastej Za pidtrimki Zahidnoyi Sya Yelyuj Yansi perehovuvavsya na zahidnomu kordoni do 1125 roku Navesni jogo zahopiv Vanyan Loushi na teritoriyi suchasnogo Yinsyanya Vidpovidno do deyakih dzherel vin pomer u poloni za 3 roki z nevidomoyi prichini inshi zh dzherela vvazhayut sho vin pomer 1156 roku V bud yakomu razi dostovirnih vidomostej pro jogo smert narazi nemaye Takim chinom dinastiya Lyao pripinila svoye isnuvannya PrimitkiChina Biographical Database d Track Q13407958DzherelaIstoriya Zheleznoj imperii per i kom L V Tyuryuminoyi vidp red V Ye Larichev Novosibirsk Izdatelstvo Instituta arheologii i etnografii SO RAN 2007 365 16s vkl s Istoriya i kultura Vostoka Azii 800 prim ISBN 978 5 7803 0160 8 Ivliev A L Istoriya kidanskoj imperii Lyao 907 1125 M Nauka Vostochnaya literatura 2014 351 s 550 prim ISBN 978 5 02 036566 7 Biran Michal 2005 The Empire of the Qara Khitai in Eurasian History Between China and the Islamic World Cambridge University Press p 20 ISBN 0521842263