Єлизавета Рудланська

Єлизавета (Елізабет) Рудланська (англ. Elizabeth of Rhuddlan; 7 серпня 1282, Рудлан, Денбігшир, Уельс — 5 травня 1316, , Ессекс, Королівство Англія) — молодша дочка короля Англії Едуарда I й Елеонори Кастильської. Була одруженою з графом Голландії Яном I, а після його смерті в 1299 році — з англійським магнатом ^[ru]. У другому шлюбі народила 11 дітей.

Єлизавета Рудланська англ. Elizabeth of Rhuddlan
Народження:	7 серпня 1282 Рудлан, ^d, Денбігшир, Уельс
Смерть:	5 травня 1316 (33 роки) ^d, ^d, ^d, Ессекс^[d], Ессекс, Англія
Причина смерті:	післяпологові ускладнення
Поховання:	^d
Країна:	Уельс
Рід:	Плантагенети
Батько:	Едуард I Довгоногий^[1]
Мати:	Елеонора I (графиня Понтьє)^[1]
Шлюб:	Ян I (граф Голландії) і ^d^[1]
Діти:	Елеонора де Богун, графиня Ормонд^[1], ^d, ^d, ^d^[1], ^d^[1], ^d, ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2] і ^d^[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Єлизавета народилася в замку Рудлан у Денбігширі 7 серпня 1282 року — в той час, коли її батько, король Англії Едуард I, завойовував Уельс. Остання дочка і передостання (п'ятнадцята) дитина Едуарда I та його першої дружини Елеонори Кастильської, котрі перебували на той час у шлюбі 27 років. Вже у квітні 1285 року король домовився з графом Голландії Флорісом V про шлюб Елізабет із сином та спадкоємцем графа Яном; було укладено заручини, і Ян приїхав до Англії, щоб отримати виховання на батьківщині нареченої . За допомогою династичного шлюбу Едуард розраховував укласти антифранцузький союз. Після вбивства Флоріса V змовниками (1296) Ян став графом Голландії, а 18 січня 1297 року в Іпсвічі (Саффолк) повінчався з Єлизаветою.

Відразу після весілля Ян вирушив до свого графства. Його юна дружина на вимогу батька залишилася на батьківщині; тільки восени 1297 року, після низки прохань чоловіка, вона теж поїхала до Голландії. Вже 10 листопада 1299 року п'ятнадцятирічний Ян I раптово помер. Єлизавета, що залишилася бездітною вдовою, повернулася до Англії і знову оселилася при дворі батька, який призначив їй утримання.

14 листопада 1302 року у Вестмінстерському абатстві вона вступила в другий шлюб — з , графом Герефорда і Ессекса, ^[en]. Так само, як перед шлюбом сестри Єлизавети, Джоанни Акрської, Едуард I уклав із майбутнім зятем угоду, за якою отримував усі володіння Богуна, а після весілля повертав їх — але вже Богуну та його дружині. Якби Єлизавета пережила і другого чоловіка, вона мала стати єдиною власницею всього його майна. На відміну від ситуації з Джоанною, землі королівського зятя не могли перейти до дітей принцеси від гіпотетичного третього шлюбу.

Після весілля Єлизавета продовжувала жити при королівському дворі. Тільки 1307 року, після смерті батька, вона переїхала в маєтки чоловіка. В одному з цих маєтків, Квендоне в Ессексі, графиня й померла 5 травня 1316 року, відразу після одинадцятих пологів. Її поховали в родовій усипальниці Богунів в Уолденському абатстві (Ессекс).

Нащадки

Перший шлюб Єлизавети Рудланської залишився бездітним. Від другого чоловіка вона народила 11 дітей, з яких до дорослого віку дожили семеро:

• Едмунд;
• Маргарита (померла 16 грудня 1391); чоловік: від 11 серпня 1325 (12 липня 1303 — 2 травня 1377), 10-й граф Девон;
• Г'ю (1303—1305);
• Елеонора (17 жовтня 1304 — 7 жовтня 1363); 1-й чоловік: від 1327 року — Джеймс Батлер (близько 1305 — січень/лютий 1338), 1-й граф Ормонд; 2-й чоловік: від 1344 року — (після 1312 — липень/серпень 1350), ;
• Марія (1305—1305);
• (23 листопада 1306 — 20 січня 1336), 5-й граф Герефорд і 4-й граф Ессекс від 1322 року, лорд-констебль Англії в 1322—1330 роках;
• (6 грудня 1309 — 15 жовтня 1361), 6-й граф Герефорд і 5-й граф Ессекс від 1336 року, лорд-констебль Англії в 1330—1338, 1360—1361 роках;
• (1311 — близько 10 листопада 1334);
• (1311 — 16 вересня 1360), близнюк Едуарда, 1-й граф Нортгемптон від 1337, лорд-констебль Англії від 1338 року;
• Еніс (1314—1343);
• Ізабелла (народилася й померла 5 травня 1316).

Генеалогія

Примітки

1. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886
2. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
3. Weir, 1999, p. 83.
4. Panton, 2011, p. 189.
5. Turner, 1841, p. 76—77.
6. Prestwich, 1988, p. 388.
7. Prestwich, 1988, p. 128—129.
8. Prestwich, 1988, p. 538.
9. Prestwich, 1988, p. 128.
10. Weir, 1999, p. 85.
11. Weir, 1999, p. 84—85.

Література

• Panton K. Historical Dictionary of the British Monarchy. — Scarecrow Press, 2011.
• Prestwich M. Edward I. — Berkeley : University of California Press, 1988. — .
• Turner T. Manners and Household Expenses of England in the Thirteenth and Fifteenth Centuries. — London : William Nicol/Shakspeare Press, 1841.
• Weir A. Britain's Royal Families: The Complete Genealogy. — London : The Bodley Head, 1999.