Єлена Карагеоргійович | |
---|---|
Јелена Карађорђевић | |
Народилася | 4 листопада 1884 Цетинє, Королівство Чорногорія |
Померла | 16 жовтня 1962 (77 років) Ніцца |
Поховання | Руський цвинтар Кокад |
Громадянство | сербське, французьке |
Національність | сербська |
Діяльність | аристократка |
Знання мов | сербська і російська[1] |
Титул | принцеса |
Рід | Карагеоргієвичі |
Батько | Петро I Карагеоргієвич |
Мати | Зорка Чорногорська |
Брати, сестри | Георгій Карагеоргійович, Александр I Карагеоргієвич і d |
У шлюбі з | Іван Констянтинович |
Діти | Всеволод Іванович, Катерина Іванович |
Нагороди | |
|
Єлена Карагеоргійович (1884, Цетинє, Чорногорія — 1962, Ніцца, Франція) — дружина російського князя Івана Костянтиновича, дочка сербського короля Петра I з династії Карагеоргієвичів і принцеси Зорки Чорногорської. Сестра короля Югославії Олександра I, племінниця великої княгині Міліци та великої княгині Анастасії .
Біографія
Єлена була старшою дитиною і єдиною дочкою короля Сербії Петра I Карагеоргієвича і Зорки Чорногорської. Мати померла, коли дівчинці було шість років. Батько більшу частину життя проводив поза межами Сербії, довго перебував у Швейцарії, Франції, Італії, Чорногорії. Єлена, як і її два молодших брати Георгій і Олександр, майбутній король Югославії, жила і виховувалася у свого діда по материнській лінії, чорногорського князя Ніколи Негоша.
Лише в 1903 році її батько, принц-вигнанець, зайняв сербський престол. У своїй зовнішній політиці Петро I орієнтувався на Росію, тому вирішив видати свою дочку Єлену за російського князя. Одного разу, будучи в гостях у своєї тітки Олени Чорногорської, дружини італійського короля Віктора Еммануїла III, Єлена познайомилася з князем імператорської крові Іваном Костянтиновичем, сином великого князя Костянтина Костянтиновича.
Весілля Єлени та Івана Костянтиновича відбулося 21 серпня 1911 року у Великому Петергофському палаці. Наречена була одягнена в сукню зі срібної парчі, але без срібної корони, оскільки наречений не був великим князем. У них народилося двоє дітей:
- Всеволод (1914—1973);
- Катерина (1915—2007).
У ході Балканських воєн організувала в Росії санітарний загін для Сербії, який прибув разом із нею в Белград 15 (28) жовтня 1912. У Сербії вона пробула недовго (хоча встигла чимало напрацюватися) і вже 24 листопада (7 грудня) 1912 року виїхала до Санкт-Петербурга.
Революція
У 1918 році, після захоплення влади більшовиками, Іван Костянтинович разом із братами Ігорем та Костянтином були вислані до Вятки, потім в Єкатеринбург, а потім, у травні 1918 року, заслані в Алапаєвськ. Єлена Петрівна, хоча і не була арештована, вирушила разом з чоловіком у заслання, залишивши дітей на піклування свекрухи. У червні 1918 року Єлена Петрівна покинула Алапаєвськ, попрямувавши в Москву, сподіваючись добитися там звільнення чоловіка. У дорозі, дізнавшись, що її чоловіка та інших засланців перевели на «тюремний режим», вона вирішила не їхати далі, залишаючись в Єкатеринбурзі й вимагаючи від місцевих більшовицьких властей дозволу розділити з чоловіком тяготи тюремного ув'язнення.
Щоб клопотання Єлени Петрівни не завадили розправитися із зібраними на Уралі Романовими, уральські більшовики вирішили заарештувати Єлену Петрівну, звинувативши її у зв'язках з сім'єю Романових. У ніч з 17 на 18 липня Івана Костянтиновича і його братів живими скинули в шахту під Алапаєвськом і закидали гранатами. У кінці липня 1918 року арештована Єлена Петрівна була перевезена до Пермі. Для допомоги принцесі втрутилися сербське і норвезьке (свекрухою Єлени Петрівни була велика княгиня Єлизавета Маврикієвна, уроджена німецька принцеса, яка на той момент вже перебувала з дітьми Єлени Петрівни в Норвегії та клопотала за свою невістку) посольства, під їх тиском у листопаді 1918 року Єлена Петрівна була переведена в Москву.
Лікар С. Міцкевич дав свій висновок: «Мною констатовано у неї психоневроз у стадії важкого психічного пригнічення … з нападами гострої туги, з думками про самогубство … Ув'язнення може погіршити її психічний стан і довести до важкої душевної хвороби». 2 грудня 1918 Президія ВЦВК ухвалила передати її норвезькому посольству і «не перешкоджати її виїзду за межі РРФСР»
Останні роки життя
Після звільнення Єлені Петрівні вдалося перебратися в Стокгольм, куди переїхали її свекруха і діти. Дітей вона відвезла до Сербії, потім деякий час жила з ними у Франції, а потім переїхала в Англію, де син і дочка могли здобути гарну освіту. Вона настільки зненавиділа Росію, що не побажала, щоб її діти вчили російську мову.
Померла Єлена Петрівна 16 жовтня 1962 року в Ніцці, похована на Російському цвинтарі Кокад.
Благодійна діяльність
У роки Першої Балканської війни був організований лазарет її королівської високості княгині Єлени Петрівни,що фінансувався коштом княгині та її чоловіка. Прибувши до Сербії 5 (28) жовтня 1912 року, лазарет розмістився у Враньє і діяв під час Першої та Другої воєн.
У Белграді, за ініціативою дружини російського посланника Олександри Павлівни Гартвіг, був відкритий притулок-ясла, який пізніше був перетворений в притулок військових сиріт. До березня 1914 року там на повному забезпеченні знаходилося 80 сиріт. Засоби виділяли Санкт-Петербурзьке Слов'янське благодійне товариство, Рада дитячих притулків Відомства установ імператриці Марії, Священний синод, приватні благодійники. Притулок знаходився під покровительством Єлени Петрівни.
Під час Першої світової війни Єлена Петрівна організувала на свої кошти санітарний поїзд і за прикладом багатьох інших жінок з Царської сім'ї вирушила на фронт. До неї приєдналася дочка великого князя Павла Олександровича — Марія Павлівна-молодша.
Література
- 1. Прогон кнегиње Јелене («Вечерње новости», 24 грудня 2007) [ 23 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Јелена Карађорђевић очарала двор Романових («Вечерње новости», 27 серпня 2014) [ 21 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Єлена Петрівна на сайті
- Думин С. В. Романовы. Императорский дом в изгнании. — М.:Захаров-АСТ, 1998.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dinastiya Yelena KarageorgijovichЈelena KaraђorђeviћNarodilasya4 listopada 1884 1884 11 04 Cetinye Korolivstvo ChornogoriyaPomerla16 zhovtnya 1962 1962 10 16 77 rokiv NiccaPohovannyaRuskij cvintar KokadGromadyanstvoserbske francuzkeNacionalnistserbskaDiyalnistaristokratkaZnannya movserbska i rosijska 1 TitulprincesaRidKarageorgiyevichiBatkoPetro I KarageorgiyevichMatiZorka ChornogorskaBrati sestriGeorgij Karageorgijovich Aleksandr I Karageorgiyevich i dU shlyubi zIvan KonstyantinovichDitiVsevolod Ivanovich Katerina IvanovichNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Yelena Karageorgijovich 1884 Cetinye Chornogoriya 1962 Nicca Franciya druzhina rosijskogo knyazya Ivana Kostyantinovicha dochka serbskogo korolya Petra I z dinastiyi Karageorgiyevichiv i princesi Zorki Chornogorskoyi Sestra korolya Yugoslaviyi Oleksandra I pleminnicya velikoyi knyagini Milici ta velikoyi knyagini Anastasiyi Yelena KarageorgijovichBiografiyaYelena bula starshoyu ditinoyu i yedinoyu dochkoyu korolya Serbiyi Petra I Karageorgiyevicha i Zorki Chornogorskoyi Mati pomerla koli divchinci bulo shist rokiv Batko bilshu chastinu zhittya provodiv poza mezhami Serbiyi dovgo perebuvav u Shvejcariyi Franciyi Italiyi Chornogoriyi Yelena yak i yiyi dva molodshih brati Georgij i Oleksandr majbutnij korol Yugoslaviyi zhila i vihovuvalasya u svogo dida po materinskij liniyi chornogorskogo knyazya Nikoli Negosha Lishe v 1903 roci yiyi batko princ vignanec zajnyav serbskij prestol U svoyij zovnishnij politici Petro I oriyentuvavsya na Rosiyu tomu virishiv vidati svoyu dochku Yelenu za rosijskogo knyazya Odnogo razu buduchi v gostyah u svoyeyi titki Oleni Chornogorskoyi druzhini italijskogo korolya Viktora Emmanuyila III Yelena poznajomilasya z knyazem imperatorskoyi krovi Ivanom Kostyantinovichem sinom velikogo knyazya Kostyantina Kostyantinovicha Vesillya Yeleni ta Ivana Kostyantinovicha vidbulosya 21 serpnya 1911 roku u Velikomu Petergofskomu palaci Narechena bula odyagnena v suknyu zi sribnoyi parchi ale bez sribnoyi koroni oskilki narechenij ne buv velikim knyazem U nih narodilosya dvoye ditej Vsevolod 1914 1973 Katerina 1915 2007 U hodi Balkanskih voyen organizuvala v Rosiyi sanitarnij zagin dlya Serbiyi yakij pribuv razom iz neyu v Belgrad 15 28 zhovtnya 1912 U Serbiyi vona probula nedovgo hocha vstigla chimalo napracyuvatisya i vzhe 24 listopada 7 grudnya 1912 roku viyihala do Sankt Peterburga RevolyuciyaU 1918 roci pislya zahoplennya vladi bilshovikami Ivan Kostyantinovich razom iz bratami Igorem ta Kostyantinom buli vislani do Vyatki potim v Yekaterinburg a potim u travni 1918 roku zaslani v Alapayevsk Yelena Petrivna hocha i ne bula areshtovana virushila razom z cholovikom u zaslannya zalishivshi ditej na pikluvannya svekruhi U chervni 1918 roku Yelena Petrivna pokinula Alapayevsk popryamuvavshi v Moskvu spodivayuchis dobitisya tam zvilnennya cholovika U dorozi diznavshis sho yiyi cholovika ta inshih zaslanciv pereveli na tyuremnij rezhim vona virishila ne yihati dali zalishayuchis v Yekaterinburzi j vimagayuchi vid miscevih bilshovickih vlastej dozvolu rozdiliti z cholovikom tyagoti tyuremnogo uv yaznennya Shob klopotannya Yeleni Petrivni ne zavadili rozpravitisya iz zibranimi na Urali Romanovimi uralski bilshoviki virishili zaareshtuvati Yelenu Petrivnu zvinuvativshi yiyi u zv yazkah z sim yeyu Romanovih U nich z 17 na 18 lipnya Ivana Kostyantinovicha i jogo brativ zhivimi skinuli v shahtu pid Alapayevskom i zakidali granatami U kinci lipnya 1918 roku areshtovana Yelena Petrivna bula perevezena do Permi Dlya dopomogi princesi vtrutilisya serbske i norvezke svekruhoyu Yeleni Petrivni bula velika knyaginya Yelizaveta Mavrikiyevna urodzhena nimecka princesa yaka na toj moment vzhe perebuvala z ditmi Yeleni Petrivni v Norvegiyi ta klopotala za svoyu nevistku posolstva pid yih tiskom u listopadi 1918 roku Yelena Petrivna bula perevedena v Moskvu Likar S Mickevich dav svij visnovok Mnoyu konstatovano u neyi psihonevroz u stadiyi vazhkogo psihichnogo prignichennya z napadami gostroyi tugi z dumkami pro samogubstvo Uv yaznennya mozhe pogirshiti yiyi psihichnij stan i dovesti do vazhkoyi dushevnoyi hvorobi 2 grudnya 1918 Prezidiya VCVK uhvalila peredati yiyi norvezkomu posolstvu i ne pereshkodzhati yiyi viyizdu za mezhi RRFSR Ostanni roki zhittyaPislya zvilnennya Yeleni Petrivni vdalosya perebratisya v Stokgolm kudi pereyihali yiyi svekruha i diti Ditej vona vidvezla do Serbiyi potim deyakij chas zhila z nimi u Franciyi a potim pereyihala v Angliyu de sin i dochka mogli zdobuti garnu osvitu Vona nastilki znenavidila Rosiyu sho ne pobazhala shob yiyi diti vchili rosijsku movu Mogila Yeleni Karageorgijovich Pomerla Yelena Petrivna 16 zhovtnya 1962 roku v Nicci pohovana na Rosijskomu cvintari Kokad Blagodijna diyalnistU roki Pershoyi Balkanskoyi vijni buv organizovanij lazaret yiyi korolivskoyi visokosti knyagini Yeleni Petrivni sho finansuvavsya koshtom knyagini ta yiyi cholovika Pribuvshi do Serbiyi 5 28 zhovtnya 1912 roku lazaret rozmistivsya u Vranye i diyav pid chas Pershoyi ta Drugoyi voyen U Belgradi za iniciativoyu druzhini rosijskogo poslannika Oleksandri Pavlivni Gartvig buv vidkritij pritulok yasla yakij piznishe buv peretvorenij v pritulok vijskovih sirit Do bereznya 1914 roku tam na povnomu zabezpechenni znahodilosya 80 sirit Zasobi vidilyali Sankt Peterburzke Slov yanske blagodijne tovaristvo Rada dityachih pritulkiv Vidomstva ustanov imperatrici Mariyi Svyashennij sinod privatni blagodijniki Pritulok znahodivsya pid pokrovitelstvom Yeleni Petrivni Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Yelena Petrivna organizuvala na svoyi koshti sanitarnij poyizd i za prikladom bagatoh inshih zhinok z Carskoyi sim yi virushila na front Do neyi priyednalasya dochka velikogo knyazya Pavla Oleksandrovicha Mariya Pavlivna molodsha Literatura1 Progon knegiњe Јelene Vecherњe novosti 24 grudnya 2007 23 bereznya 2018 u Wayback Machine Јelena Karaђorђeviћ ocharala dvor Romanovih Vecherњe novosti 27 serpnya 2014 21 travnya 2016 u Wayback Machine Yelena Petrivna na sajti Dumin S V Romanovy Imperatorskij dom v izgnanii M Zaharov AST 1998 Czech National Authority Database d Track Q13550863